Трансатлантична Зона Вільної Торгівлі. Виклики та Можливості для України

США та ЄС продовжують переговори про підписання угоди Трансатлантичного партнерства з торгівлі та інвестицій (Transatlantic Trade and Investment Partnership, TTIP). Якщо сторони досягнуть згоди, це призведе до скасування бар’єрів між ринками, які і зараз є найбільшими торгівельними партнерами

Автор:

США та ЄС продовжують переговори про підписання угоди Трансатлантичного партнерства з торгівлі та інвестицій (Transatlantic Trade and Investment Partnership, TTIP). Якщо сторони досягнуть згоди, це призведе до скасування бар’єрів між ринками, які і зараз є найбільшими торгівельними партнерами в світі. Вероніка Мовчан у своїй колонці на VoxUkraine розповідає, як це може вплинути на Україну.

В середині липня 2015 року відбувся вже десятий за два роки раунд переговорів між ЄС та США щодо підписання угоди Трансатлантичного партнерства з торгівлі та інвестицій (Transatlantic Trade and Investment Partnership, TTIP). Якщо згоди буде досягнуто, ця угода стане найбільш масштабним рішенням про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), зблизивши два ринки, які вже й зараз є найбільшими торговельними партнерами у світі.

У  2013 році взаємна торгівля товарами та послугами ЄС та США склала близько 857 млрд. євро, а сукупний обсяг взаємних прямих інвестицій – близько 3348 млрд. євро. Як з боку ЄС, так і з боку США структура торгівлі досить концентрована. Наприклад, у торгівлі товарами домінує продукція машинобудування (машини та обладнання, транспортне обладнання, оптичні прибори тощо) та продукція хімічної промисловості.

Незважаючи на вражаючи масштаби взаємної торгівлі та відносно низькі ввізні мита (середньозважене ввізне мито США для товарів з ЄС складає 2,1%, а ЄС для США – 2,8%), бізнес обох сторін жалілися на торговельні бар’єри, у тому числі на тарифи, на нетарифні заходи, пов’язані з регуляторним середовищем кожної з країн, а також на ускладнений доступ на ринок державних закупівель. За даними опитування, яке проводив ЄС до початку переговорів, 46% респондентів, які взяли участь в публічних консультаціях щодо доцільності створення ЗВТ між ЄС та США, висловили занепокоєння невиправданими регуляторними бар’єрами, у тому числі у сфері технічного регулювання та безпеки харчових продуктів, 45% – митами, 38% – митними процедурами, 20% – інвестиційними бар’єрами.

Розрахунки показали, що комплексне вирішення існуючих проблем у двосторонніх економічних відносинах є найвигіднішим. За інформацією ЄС, ТТІР може принести 119 млрд євро щорічно ЄС та 95 млрд євро – США. При цьому економічний виграш решти країн світу оцінюється на рівні 100 млрд євро щорічно після повної імплементації Угоди.

Переговори ведуться одразу за трьома основними напрямками:

(1) доступ на ринки;
(2) регуляторна співпраця;
(3) правила.

Покращення взаємного доступу на ринки, а отже скасування майже всіх ввізних мит є однією з задекларованих цілей ТТІР. Хоча для близько половини товарної номенклатури США та ЄС вже зараз діє безмитна торгівля, а середні значення ввізних мит є низькими, мита на окремі виді сільськогосподарської продукції,  текстильних виробів або товарів машинобудування перевищують 15%, що, за визначенням СОТ, є тарифним піком, який створює суттєві перешкоди торгівлі. Очікується, що ТТІР не приведе до повного скасування ввізних мит сторонами. Для деяких чутливих товарів лібералізація буде частковою, ймовірно, із застосуванням інструменту тарифних квот, як це відбулось в інших ЗВТ, який уклав ЄС, наприклад, в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Окрім усунення бар’єрів у торгівлі товарами, країни націлені на значне полегшення торгівлі послугами. Очікується, що переговори приведуть до лібералізації у таких секторах, як телекомунікації, електронна комерція, фінансові послуги, поштові та кур’єрські послуги, морський транспорт, забезпечивши рівноправну конкуренцію європейських та американських фірм на ринках сторін Угоди та посиливши співпрацю регуляторів у майбутньому. Як й у випадку з товарами, питання надання деяких послуг розглядаються як чутливі та виводяться з-під дії Угоди. Наприклад, у березні 2015 року представники ЄС та США заявили про право кожної з сторін надавати публічні послуги у той спосіб, який країни обирають самі.

Третім компонентом переговорів щодо доступу на ринки є державні закупівлі. Забезпечення взаємного недискримінаційного доступу до державних тендерів розглядається як одна з важливих переваг ТТІР, причому в цьому питанні, здається, відсутні застереження щодо відкриття ринків.

Напрям регуляторної співпраці передбачає переговори щодо зближення регуляторних процесів за рахунок розробки спільних норм, а також покращення співпраці та обміну інформацією. Питання технічних бар’єрів в торгівлі, захисту здоров’я людей, тварин та рослин, безпечності продуктів харчування,  а також питання гармонізації регулювання в окремих секторах становлять важливу частину зусиль переговорних команд по зниженню нетарифних бар’єрів у торгівлі. Як очікується, ТТІР дозволить знизити час та витрати на проходження процедур підтвердження, усунути дублювання, але, водночас, забезпечити збереження належного рівня захисту. Зараз в ЄС та США тривають регуляторні «аудити», які  дозволять точніше визначити параметри Угоди.

Переговори щодо торговельних правил – третього напрямку переговорів – стосуються спрощення процедур торгівлі, торгівлі і сталого розвитку, покращення доступу до природних ресурсів, в першу чергу енергетичних, захисту прав інтелектуальної власності, політики у сфері конкуренції, захисту прав інвесторів тощо.

Очевидно, що успіх ТТІР означатиме посилення економічної співпраці ЄС та США. Як це може вплинути на Україну? Створення ЗВТ означає посилення конкуренції на ринках країн-учасників угоди, що створює загрозу заміщення товарів та послуг з третіх країн товарами та послугами країн-підписантів. Цей ефект може мати значення й для України, особливо у сфері продовольчих товарів, ринок яких зараз США та ЄС є взаємно захищеним.  З іншого боку, для сучасної торгівлі характерна диференціація товарів, а отже ефект витіснення товарів третіх країн після укладення Угоди може виявитись не таким значним, як показують моделі. Водночас, пожвавлення економічної активності стимулюватиме попит в ЄС та США на товари інших країн, особливо якщо ці товари є частинами виробничих ланцюжків.

Підписання ТТІР означатиме також зближення норм та стандартів, що діють в США та ЄС. Якщо ТТІР дозволить таким країнам, як Україна, яка зараз гармонізує національне законодавство у сфері ТБТ та СФЗ з нормами ЄС, скористатись перевагами визнання еквівалентності в ЄС при виході на ринок США, це буде безперечний виграш. Ще одним важливою перевагою ТТІР може стати поява спільних регуляторних норм, що знизить витрати експорту одразу на два ринки для решти світу.

Отже, щоб скористатись можливостями, які ТТІР створює для решти світу, для України зараз важливим є реалізація зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, активізація участі у виробничих ланцюжках ЄС, а також створення своїх унікальних продуктів, які зможуть конкурувати у світі в умовах постійно зростаючої конкуренції.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Мы верим, что у слов есть сила, а идеи имеют определяющее влияние. VoxUkraine объединяет лучших экономистов и помогает им донести идеи до десятков тысяч соотечественников. Контент VoxUkraine бесплатный (и всегда будет бесплатным), мы не продаем рекламу, не занимаемся лоббизмом. Чтобы проводить больше исследований, создавать новые влиятельные проекты и публиковать много качественных статей нам нужны умные люди и деньги. Люди есть! Поддержать VoxUkraine. Вместе мы сделаем больше.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний