Валютна лібералізація. Початок

Нацбанк ввів кілька послаблень на валютному ринку, які анонсував раніше. Але поки що залишається багато обмежень, і їхнє зняття або пом’якшення залежать від поліпшення макроекономічної ситуації та зменшення долі тіньового ринку.

Автор:

Майже 7 місяців тому Президент підписав закон «Про валюту і валютні операції» (іМоРе #88). Саме стільки часу мав НБУ для того, щоб привести свої нормативні акти у відповідність до нового закону та створити умови для його введення в дію.

Закон визначив основні засади валютного регулювання, але встановлення чи скасування обмежень на валютні операції чи рух капіталу залишається на розсуд Національного банку. Новий режим валютного регулювання замінить підходи, які сформувалися на основі застарілого Декрету Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Наразі НБУ сформував нову систему валютного регулювання. Нещодавно ухвалені постанови Правління визначають:

  • структуру валютного ринку, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на ньому,
  • порядок здійснення операцій із валютою,
  • порядок транскордонного переміщення валютних цінностей,
  • перелік засобів захисту стабільності банківської або фінансової системи держави, порядок та критерії їх запровадження, подовження та припинення;
  • порядок надання банками інформації виконання боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами;
  • засади для впровадження ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді.

Також прийнято дві тимчасові постанови. Одна з них впроваджує заходи захисту валютного ринку, які НБУ планує скасувати відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації. Друга – визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до скасування такої вимоги.

Таким чином, з 7 лютого буде скасовано або пом’якшено низку обмежень для підприємств та фізичних осіб.

Зокрема, підприємства матимуть більше гнучкості у розрахунках за експортно-імпортними контрактами. Граничний термін розрахунків збільшиться вдвічі (до 365 днів), а санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків буде скасовано. Підприємства зможуть вільно використовувати свої рахунки за кордоном, не повинні будуть реєструвати зовнішні запозичення, зможуть купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями, зможуть достроково погасити зовнішні зобов’язання без обмежень.

Для фізичних осіб скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції, дозволяється оnline-купівля іноземної валюти (в межах ліміту – до 150 тис. грн/день), збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку (з 15 до 150 тис. грн/рік).

Коментарі експертів

Олена Коробкова, Незалежна асоціація банків УкраїниОлена Коробкова, Незалежна асоціація банків України

«Стриманість НБУ в лібералізації валютного регулювання в рамках нового пакету постанов не стала великим сюрпризом для ринку. Загалом, регулятор реалізував ті кілька послаблень, які анонсував після прийняття Закону про валюту і валютні операції. При цьому багато обмежень залишилися – їх зняття або пом’якшення в майбутньому НБУ ставить у залежність від поліпшення макроекономічної ситуації і реалізації заходів (у тому числі ухвалення законів), необхідних для зниження ризиків, пов’язаних із тіньовим рухом капіталу.

Розчарування тих, хто чекав від НБУ більш радикальних кроків, особливо з огляду на продовження співпраці України з МВФ, зрозуміти можна. Однак, давайте будемо відверті – значна частина економіки України продовжує жити у тіні, до перемоги над корупцією теж далеко. За таких обставин регулятор, небезпідставно, на жаль, побоюється відкривати для легального бізнесу і інвесторів можливості, якими хтось напевно буде користуватися “не за призначенням”.

Тепер найважливіше для банків – вчасно скоригувати свої бізнес-процеси та не допустити перебоїв чи помилок в обслуговуванні валютних операцій клієнтів. Хоча більшість чинних обмежень концептуально не змінились, новації у формулюваннях та структурі “валютних” актів НБУ залишають простір для питань і тлумачень. І банки повинні не просто мати власне розуміння нових норм, а точно знати, як саме їх розуміє і буде застосовувати регулятор.

Особливого значення у цьому контексті набуває впровадження ризик-орієнтованого підходу у фінансовому моніторингу та валютному нагляді. З одного боку, банки зможуть спростити процедури і полегшити проведення валютних операцій для своїх клієнтів, якщо ризики зловживань з їхнього боку невеликі. З іншого боку, є небезпека формування на ринку дуже неоднорідної практики, коли вимоги до клієнтів і документів у різних банках будуть сильно відрізнятися. Це погано тим, що банки з ліберальним (хоч і обґрунтованим) підходом при перевірках НБУ будуть стикатися з претензіями інспекторів, заснованими на практиці раніше перевірених банків, які через відсутність достатньої експертизи або побоювання штрафів підходять до обслуговування клієнтів надміру суворо.

Можна також не сумніватись, що, принаймні спочатку, буде чимало непорозумінь через тезу про скасування валютного нагляду для операцій на суму менше 150 тисяч гривень. Багато хто з клієнтів банків очікують, що тепер за жодних обставин від них не вимагатимуть якихось документів чи пояснень при проведенні невеликих транзакцій. Проте ретельно вивчати діяльність клієнтів та виявляти “дроблення” платежів для уникнення контролю банки все ж зобов’язані».

 

Марія Репко, Центр економічної стратегіїМарія Репко, Центр економічної стратегії:

«Нове нормативне регулювання – імплементація закону про валюту, який було ухвалено минулого року. Якщо підсумувати коротко – то регулювання стане більш ліберальним, ніж було до того, але все ще набагато менш ліберальним, ніж могло би бути.

Важливі зміни для бізнесу – скасування санкцій за недотримання валютного законодавства, подовження строків розрахунків за імпортними контрактами, послаблення процедур для малих угод та спрощення отримання і сплати іноземних кредитів.

Але в підсумку Україна все ще залишається у турботливих обіймах пост-радянської парадигми “недопущення непродуктивного відпливу капіталів”.

Залишаються норми про обов’язковий продаж валютної виручки, валюту бізнес все ще може купити лише під визначені цілі, купівля валюти для населення обмежується лімітом.

Іноземні банки зможуть купувати чи продавати валюту лише як клієнти українських банків, а самі нею торгувати не зможуть. Останнє – не лише ускладнення інвестицій в Україну, але й бар’єр на євроінтеграційному шляху.

НБУ обіцяє, що із часом за макроекономічної стабілізації усі обмеження буде скасовано – ринку залишається вірити в це і сподіватися на краще.

Банки та корпорації зараз не до кінця розуміють, як проходитимуть перевірки щодо валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціями, тож можна очікувати на їхню реакцію у найближчі місяці».

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний