Українські домогосподарства в умовах кризи: хто найбільше потребує допомоги?

Які домогосподарства мають найбільший ризик збідніти в період кризи? Ті, у яких немає гарантованих доходів (наприклад, пенсій), та ті, у яких один працюючий підтримує кількох дітей чи непрацюючих осіб.

Автори:

У цій статті ми показуємо, скільки в Україні таких домогосподарств. Окрім того, ми розглядаємо, скільки домогосподарств із дітьми не можуть брати участь у дистанційному навчанні. Такі домогосподарства можуть відчувати негативні наслідки карантину не лише цього року, але й у довгостроковій перспективі.

Дисклеймер. Підготовлено в рамках проєкту Київської Школи Економіки та VoxUkraine «Вірусна Економіка» – серії досліджень впливу пандемії COVID-19 та глобальної турбулентності на економіку та соціальне життя в Україні

Дані соціологічних опитувань недвозначно свідчать: економічна криза, викликана глобальною пандемією коронавірусу, що посилюється вимушеними карантинними заходами, набирає обертів. Уже наприкінці березня та початку квітня від 5 до 10% респондентів різних соціологічних опитувань підтвердили, що втратили роботу, а велика частка відзначили зниження свого доходу. Українські підприємства також заявили про свої плани зі скорочення зайнятості. 

У багатьох країнах, вражених пандемією й економічною кризою, вже оголошені заходи підтримки бізнесу і домогосподарств. Україна поки що перебуває в процесі розробки пакету допомоги: ухвалено кілька законів та зміни до Державного бюджету, але системної підтримки наразі немає, як немає і коштів на неї без програми з МВФ. Крім того, є підстави припускати, що Україна знаходиться на самому початку економічної кризи, що розгортається, а тому, можливо, протягом 2020 року заходи з підтримки людей та бізнесу потрібно буде посилювати. Розробка ефективних заходів допомоги вимагає чіткого розуміння, хто потребує її найбільше. 

У цій статті ми аналізуємо українські домогосподарства та розглядаємо, на які з них карантин та криза, що починається, вплинуть найбільше. Виходячи з даних вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України (Держстат), можна отримати уявлення про те, які групи домогосподарств є найбільш уразливими в нинішній ситуації. 

У цій статті ми використовували опубліковані мікродані опитування за 4 квартал 2018р. Всього було опитано 8051 домогосподарство та 17143 особи. За даними Держстату, на підконтрольній території живуть 14935 домогосподарств, їхній середній розмір 2,58 особи. Ми припускаємо, що з 2018 року їхня кількість та структура змінилися несуттєво.

Склад домогосподарств та їхні доходи

Ми розглядали розподіл домогосподарств за такими критеріями:

  1. наявність стабільних джерел доходу. Перш за все – це пенсія. Ми вважаємо, що домогосподарства, у яких є пенсіонери, мають нижчий ризик повної втрати доходів*, ніж домогосподарства, які складаються виключно з працюючих та, можливо, дітей. Хоча зрозуміло, що дохід у пенсіонерів найчастіше доволі низький.
  2. рівень доходу та наявність заощаджень. Для цього ми скористалися змінною “самооцінка домогосподарством рівня своїх доходів протягом року”. Домогосподарство могло помістити себе в одну з чотирьох категорій: (1) не вистачало доходу навіть на харчування; (2) постійно відмовляли собі у необхідному, окрім харчування; (3) було достатньо, але заощаджень не робили чи (4) було достатньо і робили заощадження**.

В першу чергу подивимося на розподіл домогосподарств з точки зору структури та отримуваних ними доходів (рис. 1).

Рисунок 1. Українські домогосподарства за особовим складом (кількість домогосподарств, тисяч)

Джерело: власні розрахунки на основі мікроданих вибіркового обстеження Держстатом умов життя домогосподарств України. Примітка: непрацюючі особи – це ті, хто не є зайнятим або пенсіонером (наприклад, ті, хто навчається, шукає роботу чи доглядає інших членів родини). Діти визначені як особи молодші 18 років. Червоним відзначені домогосподарства з найбільшим ризиком втрати доходів унаслідок карантину (х майже 800 тисяч).

 

50% українських домогосподарств мають у своєму складі хоча б одного пенсіонера (включно з працюючими пенсіонерами): 32% домогосподарств включають одного пенсіонера, а 18% – двох або більше пенсіонерів. Фінансовий стан цих домогосподарств змінюється внаслідок карантину меншою мірою порівняно з іншими домогосподарствами, якщо хтось із їх складу втрачає роботу. Домогосподарства з пенсіонерами не залишаються повністю без будь-яких засобів до існування поки розробляються і впроваджуються заходи підтримки з боку держави. Крім того, в плані надання цільової фінансової допомоги з боку держави саме пенсіонери є тими, підтримати кого найшвидше та найпростіше з операційної точки зору (так, пенсіонери з пенсіями не більше 5000 грн уже отримують додаткові виплати по 1 тис. грн). 

Ризик утрати доходів

Найбільш ризикована стаття доходів домогосподарств – це доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості, а також доходи від продажу сільськогосподарської продукції, які разом становлять 9% в середньому по всіх домогосподарствах країни і 12% у сільській місцевості. У 8% домогосподарств (приблизно 1,2 млн.) на дохід від підприємницької діяльності та самозайнятості припадає більше половини загального грошового доходу. В цих обставинах звільнення фізичних осіб-підприємців від сплати ЄСВ в березні і квітні (один із перших оголошених урядом заходів) узгоджується із загальною логікою допомоги домогосподарствам, що постраждали від скорочення доходів. Проте таким домогосподарствам потрібна буде подальша допомога – щонайменше звільнення від ЄСВ у травні, а також можливість отримання кредиту на пільгових умовах для перезапуску бізнесу.

Найбільший ризик втратити усі засоби до існування через карантин – у домогосподарств, де лише один працюючий та немає пенсіонерів. Таких домогосподарств – 19% від загальної кількості. Із них майже чверть – це домогосподарства, де працюючий утримує лише себе. У решті домогосподарств працюючий утримує ще одну або декілька осіб (таблиця 1).

Таблиця 1. Домогосподарства з одним працюючим за складом

склад домогосподарства кількість домогосподарств, тисяч % від загальної кількості домо- господарств
один працюючий  644.04 4.4%
один працюючий +1 дитина 328.74 2.2%
+2 чи більше дітей 73.95 0.5%
один працюючий +1 непрацюючий 438.82 3.0%
+2 чи більше непрацюючих 110.99 0.8%
один працюючий +1 непрацюючий +1 дитина 744.54 5.0%
+1 непрацюючий +2 чи більше дітей 376.56 2.5%
один працюючий +2 чи більше непрацюючих +1 дитина 109.78 0.7%
  +2 чи більше непрацюючих +2 чи більше дітей 9.83 0.1%
загалом 2 837.26 19.2%

Джерело: власні розрахунки на основі мікроданих вибіркового обстеження Держстатом умов життя домогосподарств України.

 

Таблиця 2. Домогосподарства з одним працюючим за самооцінкою доходів

склад домогосподарства Не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування Постійно відмовляли в самому необхідному, крім харчування Було достатньо, але заощаджень не робили Було достатньо і робили заощадження
один працюючий  3% 34% 54% 8%
один працюючий +1 дитина 3% 36% 49% 12%
+2 чи більше дітей 6% 39% 52% 3%
один працюючий +1 непрацюючий 3% 38% 47% 12%
+2 чи більше непрацюючих 0% 44% 28% 28%
один працюючий +1 непрацюючий +1 дитина 2% 36% 55% 8%
+1 непрацюючий +2 чи більше дітей 4% 38% 52% 6%
один працюючий +2 чи більше непрацюючих +1 дитина 6% 31% 63% 0%
  +2 чи більше непрацюючі +2 чи більше дітей 16% 32% 52% 0%
загалом 3% 36% 52% 9%

Джерело: власні розрахунки на основі мікроданих вибіркового обстеження Держстатом умов життя домогосподарств України. Червоним відзначені домогосподарства (230 тисяч), яким потрібна допомога в першу чергу.

 

Таким домогосподарствам допомога потрібна в першу чергу – особливо домогосподарствам з дітьми (таблиця 2).

Адже у разі втрати роботи годувальником такі родини можуть опинитися в найбільш важкому становищі. Тому при розробці заходів підтримки на них потрібно звернути особливу увагу (різні країни, які вже озвучили пакети допомоги населенню, серед окремої категорії реципієнтів виділяють і домогосподарства з дітьми). 

У групі домогосподарств, де працюють дві людини, ймовірність реалізації негативного сценарію повної втрати доходу нижча. Однак, це не означає, що їм не потрібна підтримка – адже цілком можливо, що обидві особи працюють у галузях, які постраждали від карантину. 

Ще одна вразлива група домогосподарств – ті, в яких немає працюючих чи пенсіонерів (тобто у них немає більш-менш стабільного джерела доходів). Таких – понад 800 тис. або 5,6% усіх домогосподарств (рис. 2).

Рисунок 2. Домогосподарства без стабільних доходів за самооцінкою доходу

Джерело: власні розрахунки на основі мікроданих вибіркового обстеження Держстатом умов життя домогосподарств України.

 

Рівень доходів та заощадження

Слід пам’ятати, що загалом в Україні частка населення із середньодушовими загальними доходами на місяць нижчими від фактичного прожиткового мінімуму становить близько 26%. Відповідно, понад чверть населення і в звичайних економічних умовах знаходиться в досить скрутному становищі.

Як свідчить рис. 3, лише 8% домогосподарств могли робити заощадження, а серед домогосподарств, у яких є пенсіонери та немає працюючих, ця частка ще менша. Найбіднішими є домогосподарства, які складаються з пенсіонерів та дітей. Втім, їх порівняно небагато – близько 90 тисяч.

Рисунок 3. Самооцінка доходів домогосподарств залежно від їхнього складу

 

Джерело: власні розрахунки на основі мікроданих вибіркового обстеження Держстатом умов життя домогосподарств України.

 

За даними того ж опитування, 51% домогосподарств не можуть дозволити собі неочікувані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів. Ця цифра цілком узгоджується з тим досить низьким рівнем заощаджень, який ми спостерігаємо. Крім того, ці дані перегукуються зі статистикою про те, скільки домогосподарств мають достатньо фінансових ресурсів для придбання непродовольчих товарів: наприклад, 40% респондентів вважають, що не мають достатньо коштів для зміни меблів у випадку їх зношення чи пошкодження. Це також свідчить про низький рівень заощаджень. 

Додатковим підтвердженням недостатності заощаджень є і результати нещодавніх соціологічних опитувань (таблиця 3). Люди, які відповіли, що їх заощаджень вистачить довше, ніж до кінця квітня, в меншості. Проте цікаво, що в деяких опитуваннях ця частка зростає з часом. Цьому може бути кілька пояснень: можливо, люди применшують свої заощадження, коли говорять з інтерв’юером, або значно скоротили споживання, щоб “розтягнути” їх на довший період, або “адаптувалися” до карантину і знайшли якийсь тимчасовий заробіток (скоріше за все, у неформальному секторі). 

Таблиця 3. Результати соціологічних опитувань щодо доходів та заощаджень (% людей, які відзначили, що вказане твердження є для них правильним)

Gradus InfoSapiens Група Рейтинг КМІС КМІС Група Рейтинг
22

 бер.

25-29 бер. 25-30 бер. 27-30 бер. 7-11 квіт. 10-12 квіт.
Заощаджень уже немає, або є на кілька днів 7% 3%
Заощаджень вистачить тільки на березень 12% 33%
Заощаджень вистачить на березень і частину квітня/квітень 54% 34% 63% 55%
Заощаджень вистачить довше, ніж на квітень 12% 23% 32% 38%
Зменшення доходу, скорочення зарплати внаслідок карантину 33% 38% 6% 6%
Невиплата зарплати,  неоплачувана відпустка чи звільнення, повна втрата доходу 12% 16% 36% 17% 23% 37%

Підсумовуючи вищевикладене, найбільш терміново потрібна допомога тим домогосподарствам, доходи яких і до кризи були невисокими, а також тим, хто втратив роботу (чи можливість працювати) й не має інших джерел доходів окрім зарплати. Насамперед це домогосподарства, де одна працююча особа, а також непрацюючі особи чи діти.

Бідність у довгій перспективі?

Нарешті, розглянемо питання про більш довгострокові наслідки карантину. А саме, його вплив на навчання дітей – адже далеко не в усіх є можливість вчитися онлайн. Водночас зрозуміло, що набагато менше можливостей дистанційного навчання мають діти з найбідніших сімей – ті, у кого немає відповідного обладнання (компютерів, смартфонів), а також ті, хто не має доступу до інтернету (оскільки далеко не в усіх населених пунктах, особливо у сільській місцевості, надаються послуги з доступу до мережі чи є покриття 3G). 

Як свідчить таблиця 4, майже 30% домогосподарств із дітьми не мали доступу до інтернету вдома, а 22% не користувалися інтернетом узагалі. Не мають компютера, ноутбука чи планшета 15% домогосподарств із дітьми (понад 800 тисяч). Зауважимо, що навіть наявність у домогосподарстві відповідної техніки не означає, що організувати онлайн-навчання для дітей дуже просто – адже ця техніка може бути потрібна батькам для віддаленої роботи.

Таблиця 4. Наявність комп’ютерної техніки та інтернету у домогосподарствах з дітьми

тисяч д/г % загальної кількості д/г з дітьми
користувалися інтернетом вдома 3 963.9 71.9%
користувалися 3G інтернетом  2 187.0 39.7%
не користувалися інтернетом 1 238.1 22.5%
мають комп’ютер 2 877.2 52.2%
мають ноутбук 2 450.8 44.5%
мають планшет 1 700.5 30.8%
не мають ні комп’ютера, ні ноутбука, ні планшета 822.2 15%
мають мобільний телефон 5 485.0 99.5%
мають телевізор 5 263.4 95.5%

Джерело: власні розрахунки на основі мікроданих вибіркового обстеження Держстатом умов життя домогосподарств України.

 

Тут треба відзначити ще дві обставини. Дистанційне навчання в Україні організовано в тому числі і по телебаченню. З одного боку, це можливість для тих, у кого немає інтернету: згідно з табл. 4, телевізор мають 95% домогосподарств із дітьми. Проте зрозуміло, що ТБ-уроки не є повноцінною заміною онлайн-навчанню, оскільки не забезпечують зворотного зв’язку між учителем та учнем.

З іншого боку, існує загальна проблема, не пов’язана з наявністю технічних можливостей: найчастіше факт повноцінної участі дитини в дистанційному навчанні залежить від того, наскільки батьки включені в цей процес, особливо для дітей молодшого віку. Для учнів молодших класів батьки мають фактично замінити учителя. Очевидно, що далеко не у всіх сім’ях батьки готові й можуть взяти на себе ці додаткові зобов’язання.

У довгостроковій перспективі кількамісячна відсутність доступу до навчання може призвести до “консервації” бідності та негативно вплинути на подальше життя дітей з незаможних родин. 

Висновки та рекомендації

Виходячи з вищевикладеного, ми пропонуємо такі рекомендації з підтримки людей під час карантину:

  1. Допомога перш за все домогосподарствам, члени яких втратили роботу чи доходи, та які не мають інших джерел доходів (наприклад, пенсій чи соціальної допомоги). Частково це реалізовано через надання Кабміном допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які відносяться до першої та другої груп платників єдиного податку, а також додаткових виплат тим, хто втратив роботу і зареєструвався в Державній службі зайнятості як безробітний.
  2. Надавати у спрощеному порядку соціальну допомогу домогосподарствами з одним працюючим та дітьми у разі звернення представника такого домогосподарства до органів соціального захисту. Адже цілком імовірно, що навіть якщо людину не було формально звільнено, вона втратила можливість працювати та змушена взяти неоплачувану відпустку, оскільки має доглядати за дітьми. 
  3. Розпочати відкриття шкіл та дитсадків. Якщо ж роботу шкіл не буде продовжено, потрібно звернути особливу увагу на домогосподарства, які не мають змоги забезпечити дистанційне навчання для дітей. Наступний навчальний рік можна було б почати з прискореного вивчення того матеріалу, який цього року припав на карантин, щоб ті, хто не зміг повноцінно вчитися зараз, мали можливість хоча б частково його наздогнати. Отже МОН має дозволити школам скоригувати навчальні плани з вересня 2020 року.

В подальшому, говорячи про втрату роботи, ми маємо на увазі саме втрату доходу, щоб врахувати і примусові неоплачувані відпустки, і зупинку індивідуальної підприємницької діяльності тощо.

** Слід зважати, що найбагатші домогосподарства не потрапляють до вибірки Держстату. Але оскільки наша задача – оцінити можливу кількість домогосподарств, яким потрібна допомога, нас більше цікавлять ті домогосподарства, які до неї потрапили.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний