Уривок з книги «Четверта промислова революція. Формуючи четверту промислову революцію» Клауса Шваба

Клаус Шваб, засновник Всесвітнього економічного форуму у Давосі, створив справжню «абетку четвертої промислової революції». Що це за явище? Яких наслідків від нього очікувати? Як можна його скерувати на загальний добробут?

Ми перебуваємо на порозі революції, яка докорінно змінює плин нашого повсякдення, способи роботи та взаємодії. З’являються нові бізнес-моделі, перебудовуються системи виробництва, споживання, транспортування і постачання. Ці зміни трансформують людство, тому треба вчитися ними керувати. Клаус Шваб, засновник Всесвітнього економічного форуму у Давосі, створив справжню «абетку четвертої промислової революції». Що це за явище? Яких наслідків від нього очікувати? Як можна його скерувати на загальний добробут? Публікуємо уривок з книги, що презентувало видавництво КСД – про кліматичні виклики і їхній вплив на національні економіки.

Про клімат

Безпрецедентні матеріальні цінності, сформовані протягом майже трьох століть індустріалізації, не лише нерівномірно розподілялися між людьми, але й створювалися зі значною шкодою для природних систем Землі. Клімат, вода, повітря, біорізноманіття, ліси та океани — всі вони сьогодні зазнають нечувано жорсткого й дедалі сильнішого тиску. Чисельність рослин і тварин скорочується мало не в 100 разів швидше від своїх природних рівнів. У 1800 році в містах мешкали лише 3 % тодішнього населення світу чисельністю в 1 млрд. Сьогодні ж у містах мешкає понад 50 % населення світу чисельністю в 7,4 млрд. Із них понад 92 % зазнають впливу забруднення повітря вище рівнів, визнаних безпечними Всесвітньою організацією охорони здоровя. До 2050 року вага пластику в океанах буде більше, ніж риби. Глобальні викиди CO2 зросли з 1850 року в 150 разів. Причому за сучасних темпів викидів реальним є ризик, що до 2100 року у світі стане на 4—6 C тепліше, ніж зараз. Це може незворотно змінити загалом стабільну кліматичну систему, якою ми насолоджувалися впродовж останніх 10 тис. років.

Зміна клімату, в сутності, вже підриває національні економіки та впливає на життя, дорогою ціною обходячись окремим людям, громадам та системам. Кліматичні зміни завдають збитків і породжують непевність та нестабільність. Враховуючи, що багато регіонів все ще індустріалізуються, а населення світу протягом наступних 15 років орієнтовно збільшиться на 1 млрд людей, пов’язані з кліматом проблеми тільки поглиблюватимуться. До таких проблем належить геополітична нестабільність, масова міграція, перебої у виробництві продуктів харчування та дедалі більші загрози безпеці.

У плині Четвертої промислової революції потрібно буде долати цілу низку викликів. Деякі з них пов’язані з впливом на довкілля самих цифрових технологій. Зокрема, це величезні гори електронних відходів, що виділяють токсичні хімічні речовини. Більш того, зростають викиди вуглекислого газу, зумовлені появою великої кількостї центрів обробки даних, що споживають багато енергії і є необхідними для ефективного розподілу цифрової інфраструктури. Інші виклики пов’язані з принципами, що керують розробкою та впровадженням технологій. Наші дії на шляху подолання цих викликів протягом наступних років та десятиліть визначатимуть не лише засоби існування майбутніх поколінь, але й екосистему всієї планети на прийдешні тисячоліття.

Технології Четвертої промислової революції дозволяють упоратися із зовнішніми виявами попередніх промислових революцій, вийшовши на більш стійкий шлях, що захищає наші загальносвітові надбання. До 2030 року в більшості родин світу буде щонайменше один мобільний телефон стандарту 3G. Використання розподілених реєстрів (наприклад, блокчейну) для мобільної торгівлі квотами на вуглекислий газ може надати кожній людині рівну квоту в межах планетарних кордонів Землі. Блокчейн також можна використовувати для контролю водорозподілу та вирубки лісів. Уряд Гондурасу вже вивчає потенціал розподілених реєстрів для полегшення розподілу прав на землю.

Покращення у царині супутникових зображень допомагають призупинити процес скорочення лісових площ, що відповідає приблизно за 15 % глобальних викидів парникових газів. Дрони використовуються для моніторингу лісових пожеж, врожаїв зернових та водних джерел і навіть допомоги у проведенні посівних робіт. Тоді як вручну фермери можуть висаджувати близько 3 тис. насінин на день, тести, за яких насіння вистрілюється в землю з дронів, свідчать про те, що з їхньою допомогою можна висаджувати понад 30 тис. насінин на день. Супутники також роблять свій внесок до захисту океанів. Супутникові датчики та інструменти обробки даних дозволяють краще бачити, як кораблі використовують морські багатства. Мережі наносупутників невдовзі отримають здатність щодня робити високоякісні світлини всієї поверхні Землі. Флотилії безпілотних суден зможуть допомогти стежити за здоров’ям наших вод та моніторити видобування океанських ресурсів.

Доступність та простота застосування технологій означає, що для раціонального природокористування більше не обов’язково бути експертом у цьому питанні. Згаданий процес стає більш горизонтальним та демократичним, і дедалі більше людей можуть долучитися до нього, просто маючи в кишені смартфон. Сучасні системи раціонального природокористування є ефективними, але недостатньо, щоб відповідати темпам та масштабам проривних змін Четвертої промислової революції. Для плідної роботи із цими проривами треба переформатувати нинішню економічну модель так, щоб стимулювати виробників та споживачів скорочувати споживання ресурсів і використовувати екологічно безпечні товари та послуги. Це вимагає нових бізнес-моделей, за яких приховані витрати закладатимуться в ціни, стимулюючи стійкіше виробництво та споживання. Таке переформатування потребує фундаментального переходу від короткострокового мислення до довгострокового планування, а також відходу від лінійної економічної моделі «взяти матеріал, виготовити продукт, позбутися відходів» на корить багатооборотної економіки, де промислова система є відновлювальною за задумом. Таке переформатування приведе до короткострокових витрат, але зволікання обійдеться значно дорожче.

Четверта промислова революція лише розпочинається, проте позитивні результати вже є: у відновлювані джерела енергії сьогодні інвестується вдвічі більше, ніж у видобування викопних видів палива. Але світові потрібно зробити вибір. Можна продовжувати стратегії перших трьох промислових революцій, залишаючи екологічні міркування на периферії пріоритетів. Інший шлях — використати здобутки Четвертої промислової революції для подолання екологічних проблем шляхом свідомого вибору та співпраці всіх зацікавлених сторін — зокрема, фінансуючи проекти, що не лише мають комерційну цінність, але й служать суспільному благу. Необхідно уникати тенденцій попередніх промислових революцій, за яких до світу природи ставилися як до стічної канави технологічних відходів. Змінити ставлення до природи нелегко, однак вибору нема. Доведеться керувати зовнішніми виявами Четвертої промислової революції так, аби непередбачені наслідки стосувалися усіх, а не лише вразливих груп населення чи майбутніх поколінь. Враховуючи ослабленість біосфери Землі після трьох попередніх промислових революцій, ціна провалу такого підходу є занадто високою.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний