Вибори близько. VoxCheck претендентів на пост президента

Четвірка для перевірки: Генадій Балашов, Олександр Мороз, Сергій Каплін та Віталій Скоцик

Автори:

Змагаючись за увагу виборців, кандидати в президенти говорять про широкий спектр тем. Від рівня тіньової економіки в країні до соціологічних опитувань, від цін на газ до споживчого кошика. Та чи говорять вони правду?

Забігаючи наперед – так, в їхніх словах є і правда. Але не в тих, що потрапили до цієї нашої перевірки. З 15 відібраних Voxcheck висловлювань кандидатів у президенти не виявилося жодного правдивого.

Дисклеймер.

В рамках проекту «Рейтинг маніпуляторів та брехунів» ми аналізували заяви кандидатів у президенти. До рейтингу увійшли політики, які говорили протягом 2018 року та мали президентські амбіції та/або високі соціологічні рейтинги. Водночас ми усвідомлюємо, що для деяких політиків передвиборчі перегони почалися лише з 2019 року, і вони могли змінити свою риторику зараз. Тому в лютому та березні 2019 ми будемо перевіряти їхні висловлювання в окремих матеріалах. У кожного кандидата ми перевіряємо заяви з початку 2019 року в його інтерв’ю та виступах. В наших статтях ми перевіряємо усі фактологічні твердження.

Геннадій Балашов

Про рівень тіньової економіки

Неправда

«70% экономики, общеизвестная цифра, находится в тени».

(11:20-11:24) 09/01/2019

Жодна існуюча методика розрахунку тінізації не дає точний розмір тіньової економіки. Тому коли говорять про тінізацію економіки, зазвичай порівнюють результати розрахунків кількома методами. При цьому всі оцінки частки тіньової економіки в Україні знаходяться нижче вказаного спікером значення.

Наприклад, МЕРТ за різними методами оцінює тіньову економіку від 20% до 47% у 2017 році, остання оцінка МВФ – 42,9% у 2015 році, АCCA – 46,1% у 2017, Visa – 43,9% у 2016 році.

Існує також оцінка австрійського професора Фрідріха Шнайдера (див. звіт Міжнародного центру перспективних досліджень, ст. 2). Станом на 2013 рік він оцінював тіньову економіку України у 52,8% ВВП. Але з 2013 року ситуація могла змінитись (тим більше із окупацією Криму та Донбасу), тоді як нових досліджень професора Шнайдера на цю тему не було.

Про економіку ОАЕ

Неправда

«Вы привели пример Дубаи, и сказали, что там экспортная составляющая огромная… Ничего подобного: 7%. Остальное: туризм, строительство и финансовый сектор».

(14:52-15:03) 09/01/2019

Дуба́й є найбільше за площею і кількістю населення місто Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), адміністративний центр однойменного емірату, що разом з іншими шістьма утворює країну. За нашими розрахунками експорт становить 27,5% ВВП емірату Дубай. Водночас, експорт товарів та послуг ОАЕ складав 100% ВВП у 2017 році.

Про кількість українських заробітчан в Росії

Без вердикту

«Понимаете, когда у вас находятся 3,5 млн граждан Украины в России на заработках…»

(23:38-23:44) 09/01/2019

Точних даних про кількість громадян України в Росії немає. Про 3,5 млн українців у Росії заявляв міністр закордонних справ Павло Клімкін. Але, по-перше, наразі немає даних, які могли б підтвердити чи спростувати таку заяву Клімкіна. По-друге, названий ним показник – це не лише ті, хто знаходиться в Росії на заробітках. Значна частина українців там – це ті, хто залишились у Росії після розпаду Радянського Союзу.

Про податкові доходи бюджету

Неправда

«Мы взяли весь НДС, который поступил за 2017 год. Отняли то, что возвращается по НДСу. И когда мы применили цифру 5%, оказалось, что это одинаковые цифры».

(01:47-02:00) 18/02/2019

Надходження від ПДВ у 2017 році – 180,2 млрд грн, відшкодування ПДВ – 120,1 млрд грн. Різниця – 60,1 млрд грн. Вартість товарів та послуг, що підпадали під сплату ПДВ – 900 млрд грн. Отже, при 5% податку бюджет з них отримав би 45 млрд грн, тобто менше, ніж насправді було отримано від ПДВ.

Олександр Мороз

Про економічне зростання

Неправда

«Коли ми слухаємо заяви посадовців сьогодні, що бачите у нас там зростання на 3% ВВП і так далі, забуваючи про те, що це за рахунок інфляції. Тому, що інфляція більше 9%».

(07:58-08:13) 23/01/2019

3,2% зростання ВВП, про яке звітує уряд – це реальне зростання ВВП, тобто скориговане на інфляцію.

Про рейтинг перед виборами 1999 року 

Неправда

«У мене в 1999 році був рейтинг 35% на початку виборчої кампанії, а у Кучми – 6%».

(16:27-16:35) 14/02/2019

У 1999 році соціологічні служби не показували такий розрив між кандидатами. Різниця між ними була в межах 4-5 відсотків, причому у деяких опитуваннях попереду був Леонід Кучма.

Про фінансування науки у бюджеті 1994 року

Неправда

«1994 рік. Я голова парламенту. Борис Євгенович (Патон) заходить до мене і каже: “Ви знаєте, от якби можна було відстояти, хоч би мінімум – 1,8% ВВП на науку, то ми могли б розвиватися і працювати відповідно”. Я гарантував: ми 2% (ВВП) забезпечили науку тоді».

(45:08-45:29) 05/02/2019

В бюджеті на 1995 рік на науку було закладено 31,8 трлн карбованців, що становило 0,6% ВВП того року.

Про індексацію

Неправда

«Ну а хто відповість за порушення Конституції про непроведення індексації (пенсій)? Це записано у Конституції як норма».

(16:15-16:23) 25/02/2019

У Конституції України немає положення про обов’язкову індексацію пенсій. Така норма є в Законі України Про індексацію грошових доходів населення

Віталій Скоцик

Про експорт зернових

Перебільшення

«(Україна) 3 експортер зернових на сьогоднішній день у світі».

(04:39-04:42) 05/02/2019

Україна знаходиться на 5 місці за експортом пшениці та жита, на 4 за експортом зерна грубого помолу, кукурудзи, ячменю та вівсу.

Про виробництво продуктів харчування

Перебільшення

«У 2013 році галузь продуктів харчування нашої держави складала $13,6 млрд. На кінець 2017 року – $6,5 млрд».

(04:56-05:06) 05/02/2019

У 2013 обсяг реалізованої продукції харчової промисловості був 136,5 млрд грн або $17 млрд, у 2017 – 253,8 млрд грн або $9,1 млрд. Спікер правий у тому, що в доларовому обчисленні галузь зменшилась (через девальвацію), але називає некоректні дані, тому вердикт – перебільшення.

Про споживання продуктів харчування

Перебільшення

«Я почав аналізувати, а по споживанню на душу населення? У нас получається, що норма живої людини, вас і мене, на рік споживати 80 кг м’яса. Скільки українець споживає? Половину від того. Організм не може жити без вітаміну Д. Треба їсти рибу. Рибу треба їсти 20 кг на рік, українець споживає 10 кг у цьому процесі».

(05:13-05:36) 05/02/2019

У 2017 один українець в середньому споживав 56,4 кг м’яса і м’ясопродуктів та 15,6 кг риби і рибопродуктів на рік. Варто додати, що не всі взагалі споживають м’ясо чи рибу.

Про позики та ПІІ

Перебільшення

«В минулому році, 2018, наш уряд з НБУ позичив всередині країни і зовні майже $10 млрд. ППІ прийшло тільки $1,5 млрд».

(36:47-37:01) 05/02/2019

У 2018 році уряд та НБУ запозичили $8,5 млрд. За прямими інвестиціями є дані лише за 9 місяців 2018 року. НБУ повідомляє про $1,5 млрд інвестицій за цей період, а Держстат – про $1,7 млрд.

Сергій Каплін

Про споживчий кошик в Україні

Маніпуляція

«Ви знаєте, що нинішнім споживчим кошиком передбачено, що українець повинен носити двоє трусів в рік, одне пальто на 3 роки, двоє черевиків на 3 роки, одна ночнушка у жінки на 3 роки».

(26:33-26:51) 06/02/2019

Спікер говорить про набори «продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення». На їхній основі Міністерство соціальної політики розраховує прожитковий мінімум, до якого прив’язані деякі соціальні виплати. Звісно, ніхто не «повинен» споживати саме так, як передбачає споживчий кошик, тому вердикт маніпуляція.

Щодо складу споживчих кошиків різних видів, то політик правий про двоє трусів на рік (для чоловіків які втратили працездатність) (8 ст.), одну куртку зимову на 3 роки для чоловіків працездатного віку (8 ст.). Водночас припускається неточності щодо інших товарів – дві пари черевиків передбачено на 5 років для чоловіків працездатного віку (8 ст.) та дві нічні сорочки для жінок на 3 роки (10 ст.)

Про рівень видатків домогосподарств на комунальні послуги

Неправда

«Сьогодні в Україні рівень видатків домогосподарств на комуналку складає 43%. В Ісландії 6%, а газу у нас більше. У Франції 15%, а газу у нас більше».

(33:21-33:34) 15/02/2019

Згідно з даними за 9 місяців 2018 року домогосподарства витрачають на комунальні послуги 13,4% із загальної суми видатків. Також 3,4% з 13,4% – пільги та субсидії. Тобто фактична частка видатків на комунальні послуги ще менша. У 2017 році в Ісландії витрати на комунальні послуги складали 3,2% від загальних витрат домогосподарств, а у Франції – 5,7%. Отже, у названих країнах справді платять за комунальні послуги відносно менше, ніж в Україні, але показники зовсім інші, ніж ті, що називає спікер, а розрив не такий великий.

Запаси газу в Україні справді вищі, ніж в Ісландії та Франції. Але варто також враховувати, що в Ісландії, наприклад, використовується переважно термальна енергія, а не газ. До того ж, щоб перетворити запаси газу на газ, доступний для споживання, потрібні значні інвестиції у видобуток.

Про продаж газу населенню

Неправда

«Після продажу газу населенню ми маємо профіцит у 2 млрд…».

(9:08-9:12) 28/02/2019

Відповідно до звіту НАК «Нафтогаз» за 2017 рік продаж природного газу усім споживачам приніс компанії збиток у 7,4 млрд грн.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний