ВІДЕО-ФЕЙК: Стефано Монтанарі викриває «правду» про вакцинацію від коронавірусу | VoxUkraine

ВІДЕО-ФЕЙК: Стефано Монтанарі викриває «правду» про вакцинацію від коронавірусу

Photo: Лєна Шуліка, VoxUkraine
22 Червня 2020
FacebookTwitterTelegram
1837

Перевірка фейків у рамках партнерства з Фейсбук

Італійський професор Стефано Монтанарі вже неодноразово розповсюджував фейкову інформацію про коронавірус у своїх висловлюваннях. Цього разу у черговому інтерв’ю він навів такі тези щодо вакцини від COVID-19 та її небезпеки для людства:

Теза 1: Вакцина от коронавируса даже если и будет иметь какой-то эффект, то этот эффект не будет продолжительным, потому что вирус мутирует, и он уже будет иметь другую форму

Будь-який вірус дійсно має здатність до мутації, і SARS-Cov-2 – тому не виняток. Однак це не обов’язково робить вакцину неефективною. Внаслідок еволюції вірус може отримати стійкість до вакцини, однак цей процес часто потребує багато років. Багато вакцини проти вірусів РНК (яким є і SARS-CoV-2), а саме жовтої лихоманки, кору та свинки, були розроблені протягом 30-х — 70-х років минулого століття і все ще мають високу ефективність. Ці віруси мутують так само швидко чи навіть швидше, ніж коронавіруси. 

Два найбільш поширені штами SARS-CoV-2 «S» та «L» на 99,993% однакові, а різниця між ними полягає лише в двох мутаціях. Тому дуже ймовірно, що будь-яка вакцина, призначена для одного штаму коронавірусу, захистить від іншого. 

Якщо проводити аналогію з грипом, то ефективність вакцини залежить від характеристик вакцинованого (вік, стан здоров’я) та співпадіння штаму грипу, від якого вакцинують, зі штамом грипу, який поширюється. Тому вчені намагаються підібрати вакцину, щоб вона максимально відповідала вірусу, який поширюється. Для профілактики від грипу та ГРВІ МОЗ рекомендує вакцинуватися щороку, для того, щоб захистити саме від штаму, який циркулює в поточному епідсезоні.

Інший фактор, який впливає на тривалість дієвості вакцини – тривалість життя антитіл. 

Доктор Ентоні Фочі, директор Національного інституту алергії та інфекційних хвороб, заявляв, що вакцина може не забезпечити довготривалий імунітет, якщо COVID-19 поводиться подібно іншим коронавірусам. Це спричинено тим, що антитіла до вакцини швидко зникають. Однак мутації вірусу не мають до цього ніякого відношення. 

Теза 2: При вакцинации в организм человека будет вводится чип, с помощью которого можно будет контролировать каждого

Це твердження не підкріплене жодними доказами. Спростування подібних фейків про чіпізацію можна також знайти у матеріалах іноземних незалежних фактчекерів.

Теза 3: Данная вакцина будет вводится людям, не пройдя никакой проверки и никакого тестирования

Перед запуском у виробництво вакцина, наприклад, за правилами США, проходить кілька етапів випробувань ― лабораторне тестування на тваринах і три випробування на добровольцях. Спочатку її тестують на невеликій кількості здорових людей, потім ― на дещо більшій кількості людей, що живуть у зоні поширення вірусу, і лише потім, в разі успіху ― на тисячах інфікованих у зоні поширення.

Для створення вакцини проти коронавірусу етап тестування на тваринах пропускають, аби пришвидшити процес. Але у будь-якому разі виробляти і використовувати вакцину не можуть, не підтвердивши її безпечність та дієвість у ході випробувань. 

Так, наприклад, китайська вакцина PiCoVacc, розроблена Пекінською компанією Sinovac Biotech ще на початку травня пройшла успішний тест на тваринах. Дослідники з Оксфордського університету наприкінці квітня розпочали першу фазу випробування вакцини проти COVID-19 на людях-добровольцях, а наприкінці травня другий та третій етапи. 

Американська фармакологічна компанія Moderna повідомила також про те, що попередні клінічні випробування вакцини від коронавірусу дали позитивний результат, і планує розпочати третю фазу тестування 30 000 добровольців у липні 2020 року.

Теза 4: Для того чтобы апробировать вакцину, должно пройти несколько десятков лет

Так, дійсно, для того щоб вийти у світ, більшість вакцин потребує в середньому від 5 до 15 років. Розробка проходить у два етапи: спочатку створюється власне варіант вакцини, яку можна буде протестувати. Як правило, цей етап проходить у лабораторії. Однак зараз завдяки генетичному секвенуванню (методам, які використовуються для встановлення послідовності визначення первинної структури нерозгалужених біополімерів), сучасним мікроскопам та іншим технологічним досягненням даний процес можна пришвидшити і створити модель вакцини за декілька тижнів.

Більше часу забирає саме друга фаза клінічних випробувань вакцини. Це може зайняти від півтора до 3 років.

Директор Інституту алергічних та інфекційних захворювань США та головний представник групи протидії коронавірусу Білого дому доктор Ентоні Фаучі в березні 2020 року зазначив, що вакцини від коронавірусу може розроблятися 12-18 місяців. 

Теза 5: Действующий режим спровоцирует еще один виток заболеваемости, для того чтобы эту вакцину все таки создать и запустить

Деякі з розробників вакцини вважають, що чим менше людей буде інфіковано, тим більше часу знадобиться, для того щоб виявити, чи працює дійсно вакцина. Якщо випустити вакцину, а потім навмисно заразити людей, це дозволило б швидше побачити ефективність вакцини. 

Однак такий спосіб вважається занадто небезпечним і неетичним, і тому ніхто не може цілеспрямовано спровокувати захворювання

Теза 6: Определено сейчас наукой, что самое распространенное осложнение после вакцинации – это аутизм

Жодним науковим дослідженням не доведено зв’язок між вакцинацією та аутизмом. Ця теза була спростована рядом досліджень (тут і тут).

Теза 7: Единая вакцина всем людям подходить не может

Вакцини діють на клітинному рівні і впливають на базові процеси організму (наприклад, імунна реакція), які є спільними для всіх людей. Так, наприклад, щеплення від кору, паротиту чи краснухи рекомендуються для введення усім людям, які не мають імунітету до цих захворювань. Вакцина від поліомієліту також може бути дієвою для всіх, за винятком протипоказань таких як підвищена чутливість організму або деякі алергічні реакції, вагітність чи імунодефіцит. 

Теза 8: Многие заболевания, против которых были сделаны вакцины, были спровоцированы 

Монтанарі зокрема наводить приклад поліомієліту в Індії. Він стверджує, що через введення там вакцини Біллом Гейтсом кількість хворих зросла у багато разів. Однак немає жодних доказів, що гострий в’ялий параліч у великої кількості дітей в Індії пов’язаний із вакцинами проти поліомієліту. Про це VoxCheck вже писав раніше у цьому матеріалі.

Теза 9: В Японии смертность в чистом виде от COVID-19 значительно ниже, чем от другого типа гриппа

Станом на 19 червня в Японії було всього підтверджено більше 17,6 тис. випадків захворювання на COVID-19, із яких 935 смертельних. За епідсезон зими 2018-2019 років у Японії було виявлено приблизно 3400 випадків смерті від сезонного грипу.

Однак, порівнювати кількість померлих від COVID-19 та від грипу є некоректним, оскільки потрібно враховувати обсяги поширення кожного з вірусів та різницю у виявленні хворих та підрахунках смертності.Проблема із вимірюванням смертності від COVID-19 полягає у тому, що не всіх хворих можливо ідентифікувати: дехто переносить захворювання безсимптомно, а отже буде поза показниками статистики. При цьому ця цифра може бути неточною і відставати від місцевих підрахунків у реальному часі. Офіційні дані щодо COVID-19 можуть не включати людей, які померли в своїх будинках та випадки смертей на початку спалаху вірусу. Саме тому масштаби смертей від коронавірусу у дійсності, імовірно, є вищими.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний