Відповідальне державне споживання. Як циркулярні закупівлі можуть врятувати світ

Останні дослідження показали, що глобальне споживання природних ресурсів з 1980 року далеко перевищило рівень продуктивності біосфери. Кожного року вчені-екологи визначають дату так званого екологічного боргу, тобто день, коли людство вже використало всі ресурси, які планета здатна відновлювати за рік. День екологічного боргу настає все раніше. Якщо у 1970 р. він настав 29 грудня, то у 2018 р. цей день припав вже на 1 серпня.

Станом на 2018 р. для того, щоб забезпечити поточні обсяги споживання, людству вже була потрібна планета в 1,7 разів більша від Землі. Якщо такі тенденції збережуться до 2050 р., прогнозована кількість населення 9,6 млрд потребуватиме еквівалент майже трьох планет Земля, щоб забезпечити природні ресурси, необхідні для підтримки сьогоднішнього способу життя. Така ситуація потребує нагальних кардинальних трансформаційних змін в організації суспільства та економіці.

У цьому контексті все більше країн світу приєднуються до дискусій щодо циркулярної моделі економіки або економіки замкненого циклу (грубо кажучи, коли ресурси використовуються якомога довше, детальніше про циркулярну економіку читайте нижче). При цьому публічні закупівлі за своєю сутністю забезпечують придбання товарів, робіт та послуг державою для виконання її функцій на найкращих умовах, які, як правило, полягають у закупівлі товарів найвищої якості за найменшу ціну. Закупівлі можуть бути потужним засобом стимулювання переходу до циркулярної економіки шляхом підтримки циркулярних бізнес моделей.

Це, у свою чергу, передбачає новий підхід до публічних закупівель, більш стратегічний. Він розглядає закупівлі не лише як механізм забезпечення економії використання державних коштів, але і як засіб реалізації додаткових цілей, зокрема екологічних.

У даній статті автор робить спробу проаналізувати сутність циркулярних закупівель, визначити умови, за яких публічні закупівлі стають циркулярними, та виявити потенційні шляхи запровадження таких закупівель в Україні.

Досягнення цілей циркулярної економіки: чому саме публічні закупівлі?

Виступаючи альтернативою традиційній лінійній економіці, яка передбачає видобування ресурсів, їх переробку, використання та перетворення на відходи, циркулярна економіка сприяє використанню ресурсів як можна довше, отриманню максимальної цінності від користування товарами, а потім відновленню та регенеруванню товарів і матеріалів, з яких вони вироблені, на кінець кожного строку їхньої служби. За деякими розрахунками заходи із повторного застосування матеріалів та попередження відходів могли б принести економію, наприклад для компаній ЄС, у розмірі 600 млрд. євро щорічно за одночасного зменшення викидів парникових газів на 2-4%.

Одним із потенційних засобів досягнення цілей циркулярної економіки виступають публічні закупівлі. Так, Європейський Союз (ЄС) у Плані щодо циркулярної економіки відводить значну роль саме публічним закупівлям у її розвитку, що у більшій мірі обумовлено їх щорічними обсягами, які у ЄС складають 14% ВВП. У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку у середньому загальний обсяг публічних закупівель досягає близько 20% ВВП і 15% у країнах, які не є членами даної організації. За окремими оцінками публічні закупівлі становлять одну п’яту світового ВВП. В Україні вони також є значними – майже 13% ВВП. Зважаючи на такі обсяги, закупівлі можуть сприяти трансформаційним змінам на ринку.

Державні замовники є одними з найбільших споживачів на ринку і завдяки використанню своєї закупівельної сили мають змогу обирати товари, які сприятимуть реалізації цілей циркулярної економіки, а отже і сталому споживанню та захисту навколишнього середовища. Вони можуть стимулювати критичну масу попиту на більш “зелені” товари, яким в іншому випадку було б важко потрапити на ринок. Таким чином, саме закупівлі виступають сильним стимулом для еко-інновацій. У порівнянні з іншими засобами стимулювання сталого розвитку публічні закупівлі є прозорим засобом, який заснований на принципі добросовісної конкуренції, завдяки чому замовники мають змогу обирати найбільш вигідну пропозицію.

Як працюють циркулярні закупівлі?

Як правило, вплив закупівельного процесу на діяльність постачальника є лінійним, у якому специфікації та ціна виступають основними питаннями, що вирішуються між замовником та постачальником. Як тільки замовник визначається із технічними специфікаціями (розмір, колір товару тощо), постачальник обирає ресурси для виробництва товару, який потім передається замовнику відповідно до встановлених вимог. Після використання, зазвичай, замовник вирішує, яким чином позбуватися його. Оптимізація використання сировини для виробництва або відходів, як правило, у технічних специфікаціях не вирішується. Таку ситуацію можуть виправити циркулярні закупівлі, які мають відповідати принципам циркулярної економіки і забезпечувати, щоб товар мав подальше «життя» після його використання. Продовження «життя», як правило, забезпечуються шляхом повторного використання та збільшення строку служби товарів за допомогою, наприклад, модернізації, ремонту та реконструкції; перетворення старих товарів та відходів на нові ресурси, перероблюючи матеріали у вторинні ресурси. Циркулярні закупівлі допомагають замовникам забезпечувати, щоб товари чи матеріали у кінці свого строку служби були використані повторно у новому циклі.

Існують різні моделі організації циркулярних публічних закупівель:

1. коли постачальник після використання предмету закупівлі купує його у замовника (buy-sell back) за конкретну ціну. Наприклад, замовник продає використані меблі виробнику, що стимулює його до відновлення, модернізації меблів або їх переробки. Втім, цей варіант є більш раціональним по відношенню до товарів, які мають не довгий строк використання, адже, якщо для прикладу взяти меблі, то середній строк їх застосування становить приблизно 9-12 років. За цей час зменшуються гарантії, що учасник, який поставив товар, взагалі не припинив здійснення своєї діяльності.
2. Наступною моделлю виступає продаж замовником товару після його використання третім особам (buy-resell). У якості прикладу можна навести продаж пластику суб’єктам господарювання, які займаються його переробкою. Ця модель організації закупівель стимулює процеси переробки і є більш характерною для товарів, які не є цікавими для постачальника для повторного його використання. Дана модель може передбачати не лише продаж використаного товару, але і закупівлю послуги з його переробки. Тобто на сьогодні закупівлі можуть також створювати і нові способи використання та отримання додаткових доходів від відходів. Складнощами у такій моделі є правильний розрахунок витрат на утилізацію товару на етапі закупівлі ще нового продукту з використанням критерію оцінки тендерної пропозиції на основі вартості життєвого циклу товару, тобто розрахунок приблизної вартості етапу утилізації, переробки товару або його оновлення для повторного використання. Полегшити ситуацію з розрахунками витрат, пов’язаних зі збором та утилізацією предмету закупівлю, може розробка методологій розрахунку таких витрат за окремими видами товарів. Наприклад, відповідно до п. 96 Директиви ЄС 2014/24 про публічні закупівлі на рівні ЄС мають бути розроблені загальні методології розрахунку витрат життєвого циклу для певних категорій товарів або послуг. Коли такі методології будуть розроблені, вони повинні мати обов’язковий характер.
3. Третя модель організації циркулярних закупівель характеризується тим, що замовник орієнтується на отриманні послуги замість закупівлі товарів. У цьому випадку право власності на товар залишається у постачальника. Закуповується послуга або послуги з лізингу, але не сам товар. Серед прикладів третьої моделі циркулярних закупівель слід зазначити компанії Philips та Engie, які надають послуги з освітлення аеропорту Схіпгол (Амстердам), а аеропорт сплачує лише за споживання світла. І компанія Philips після закінчення строку служби лампочок збирає їх з метою подальшої переробки.

У 2013 р. у Бремені Департамент Сенату з охорони навколишнього середовища, будівництва та транспорту замінив наявний у власності автопарк на членство у місцевій службі з спільного користування автомобілями (car sharing). До цього Департамент мав у власності 11 автомобілів, однак рівень користування ними був низьким – менше ніж три години на день. Завдяки переходу на послуги зі спільного користування автомобілями з системою онлайн бронювання Бремен наразі має доступ до більш гнучких та ефективних шляхів транспортування, включаючи електромобілі, що дозволяє економити кошти на обслуговуванні, паркуванні тощо.

У даній моделі організації циркулярних закупівель важливу роль відіграватиме етап планування закупівель, коли замовник повинен поставити питання, чи взагалі потрібна закупівля товару, чи може бути придбана саме послуга. Досить часто сам товар не потрібен, а потрібна лише функція, яку він виконує. Оскільки кошти споживача стають більш залежними від часу використання товаром, вони можуть мати більше стимулів для його зменшення, таким чином знижуючи екологічний вплив протягом користування. Такі процеси часто охоплюється поняттями «лізингове суспільство» (leasing society), яке згідно з визначенням Європейського парламенту характеризується новими відносинами між виробником та споживачами, які ґрунтуються на більш сервісно-орієнтовних бізнес моделях. Зміни у структурі власності у лізинговому суспільстві перекладають відповідальність за утримання, обслуговування та розпорядження товарами на виробників/продавців. Це створює стимули для виробництва більш довготривалого та ресурсоефективного товару, оптимізувати його утилізацію, забезпечити легшу переробку і таким чином зменшити кількість відходів.

Коли публічні закупівлі стають циркулярними?

Важливо зазначити, що всі вказані моделі не гарантують здійснення саме циркулярних закупівель. Потрібна додаткова умова, зокрема домовленість, що відбуватиметься після етапу використання – виконання функціонального призначення предмету закупівлі. Якщо немає відповідної домовленості та подальшого контролю, тоді такі закупівлі передбачають лише можливість закриття енергетичного чи матеріального кола у ланцюгу поставок.Коли публічні закупівлі стають циркулярними?

Наприклад, якщо посуд, вироблений з матеріалу, який за технічними характеристиками можна після використання переробити, зокрема пластик, це автоматично не сприяє досягненню сталого розвитку, якщо його просто викинуть після використання, оскільки замовник не знав, що його можна переробити, або у договорі не було передбачено умови, що даний посуд слід продати суб’єкту господарювання, який займається переробкою даного матеріалу. Фактично така закупівля стає циркулярною за умови підтримки його цінності та мінімізації ступеню пошкодження чи знищення, а також з моменту закінчення строку служби товару і подальших дій щодо максимізації циклу життя товару та ресурсів.

Для того, щоб зазначений «циркулярний» критерій щодо подальших дій з товаром міг бути виконаним, слід правильно визначати технічні специфікації на етапі його першої закупівлі. Замовнику важливо одразу закладати дизайн продукту, який буде передбачати можливість повторного використання компонентів, їх ремонт та удосконалення. Наприклад, мають бути встановлені обов’язкові вимоги у технічних специфікаціях, що учасник повинен надати документи, які підтверджують, що їхній товар може бути розібраний стандартними інструментами, що дозволяє повторне використання, оновлення, ремонт або переробку. Меблі повинні бути сконструйовані таким чином, що вони можуть бути розібрані без елементів постійного скріплення (наприклад, клею). Такі обов’язкові вимоги до офісних меблів з метою їх повторного використання та оновлення розроблені у Великобританії і мають назву «Урядові закупівельні стандарти для офісних меблів», що є обов’язковими для замовників, які взяли на себе зобов’язання дотримуватись цих стандартів.

В Україні за доцільне вбачається впровадження засад планування у сферу розвитку циркулярних закупівель, зокрема шляхом встановлення рекомендаційного відсотку закупівель, до яких мають прагнути замовники, що відповідає практиці розробки країнами-членами ЄС національних планів із здійснення “зелених” закупівель.

Наприклад, у Нідерландах 32 муніципалітети та 2 провінції поставили за мету досягти, щоб до 2025 р. 50% всіх закупівель були повністю циркулярними. Одним із засобів поступового запровадження циркулярних закупівель в Україні є розробка типових специфікацій для певних категорій товарів, які мають високий потенціал до повторного використання, продовження строку їх існування або переробки з метою забезпечення зручності роботи замовників під час організації закупівель. Циркулярні закупівлі мають відігравати важливу роль у досягненні глобальних Цілей сталого розвитку до 2030, до яких приєдналась і Україна, зокрема цілі 12 – відповідальне споживання та виробництво, яка серед завдань визначає розвиток сталих публічних закупівель.