VoxCheck промови президента: половина правди

Скільки правди, брехні та маніпуляцій було у відповідях Президента Петра Порошенка на прес-конференції в минулу п’ятницю?

Автори:

Марія Репко (Центр економічної стратегії), Ірина Піонтковська (Центр економічної стратегії), Олександр Жолудь (VoxUkraine), Олена Шкарпова (VoxCheck)

Скільки правди, брехні та маніпуляцій було у відповідях Президента Петра Порошенка на прес-конференції в минулу п’ятницю? VoxCheck та Центр економічної стратегії перевірили економічний блок питань в промові голови держави і знайшли два випадки неправдивої інформації, чотирі перебільшення або маніпуляції, інша половина (7) висловлювань Президента була правдивою. Не найгірший показник для українських політиків, але є куди рости.

Зустріч Президента з журналістами в минулу пятницю досить сильно нагадувала велику прес-конференцію Петра Порошенка півроку тому – як за форматом (спочатку ”домашня заготовка”, потім запитання журналістів), так і за меседжами: Президент доволі багато говорив про деолігархізацію, безвізовий режим, співпрацю з МВФ та економічну стабілізацію (VoxCheck-аналіз січневої прес-конференції читайте за посиланням).

Цього разу Президент розпочав свою прес-конференцію досить сильною промовою про те, що, нарешті, “відповідальність в Україні перемогла популізм”. За оцінкою VoxCheck, відповіді Порошенка на запитання дійсно про це свідчать: принаймні економічний блок питань, який перевіряли експерти VoxUkraine та Центру економічної стратегії, був досить зважений, без значних перекручувань та порожніх популістичних обіцянок. Утім, деякі факти були подані Президентом як суттєвий прогрес, але насправді вони мають не настільки велике значення. А в двох випадках голова держави навіть відверто збрехав. Наприклад, довгу затримку із наданням Україні чергового траншу МВФ Президент зовсім не вважає такою й говорить про те, що транш “не був пересунений”.

Інші висловлювання Порошенка та аналіз його цитат читайте в нашому фактчек-матеріалі.

1. Перший важливий крок – реформування системи охорони [здоров’я], прийняття буквально днями Закону України про спрощення процедури реєстрації ліків, які мають реєстрацію в країнах ЕС, США, Японії, Канади. Впевнений що цей крок посилить конкуренцію на внутрішньому ринку, значним чином знизить ціни на ліки і є потужним елементом боротьби з корупцією.

ПРАВДА

Це правда: відповідний законопроект було прийнято Верховною Радою 31 травня. Ми теж очікуємо на посилення конкуренції на внутрішньому ринку та зниження цін на ліки із часом, а також зниження корупції у сфері реєстрації ліків та медичних закупівель.


2. Другим є підписання і прийняття закону про обовязкове запровадження системи електроних платежів Прозорро для всіх державних закупівель, які відбуваються в силових органах, в першу чергу в Міністерстві оборони. Тепер з системи Прозорро немає винятків.

ПРАВДА

Дійсно, 12 травня був прийнятий Закон України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Ним закупівлі для оборонного замовлення перевели під дію Закону України “Про публічні закупівлі”. Загалом, впровадження електронних закупівель – надзвичайно важливий та позитивний крок для подолання коррупції. Можна лише технічно зауважити, що винятки із системи Прозорро все ж існують: наприклад, закон не стосується замовлень, де вартість предмета закупівлі товарів та послуг нижче 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень (т.зв. допорогові закупівлі). У таких випадках від замовників можуть вимагати оприлюднення звіту про укладені договори в системі електронних закупівель. Також дія закону не поширюється на окремі випадки в деяких секторах (стаття 3 закону, а також список із 10 винятків у ст. 4).

Але ці зауваження скоріше формальність, адже конференція не була присвячена тонкощам Прозорро, і в цілому можна вважати, що Президент сказав правду.


3. Була підписана угода зі США про надання нашій державі кредитних гарантій на суму $1 млрд. Ми дуже довго шли до цієї угоди, там були чіткі КРІ та індикатори проведення реформ, вони стосувалися і сектору боротьби з корупцією, і генеральної прокуратури, і інших реформ в тому числі судової гілки влади. (..) Зараз наголошую, що цей $1 млрд, який буде зарахований до золотовалютних резервів, який дає можливість створити фінансову подушку реформ – є конче потрібен.

ПРАВДА

Дійсно, 3 червня відбулось підписання Угоди про надання кредитних гарантій обсягом $1 млрд. між урядами України та США. Ця Угода є вже третьою кредитною гарантією, що Україна отримала від уряду США. Дві попередні угоди, які були укладені у 2014 та 2015 роках, дозволили Україні залучити $2 млрд. на зовнішніх ринках. Вона дасть можливість залучити $1 млрд шляхом випуску облігацій зовнішньої державної позики на зовнішніх кредитних ринках під доволі низьку ставку (за інформацією Мінфіну, не вище 2% річних) строком на п’ять років. Кошти надійдуть до загального фонду державного бюджету для використання для загальних бюджетних цілей. Після розміщення цінних паперів залучені кошти поповнять золотовалютні резерви НБУ, тобто додаткову “фінансову подушку” таки створять.


4. Це (підписання вищезазначеної угоди – прим. ред)- визнання світом прогресу України на шляху реформ.

ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ

З одного боку, надання коштів дійсно свідчить про те, що світ не втратив надію на реформи в Україні, оскільки підписання угоди відбулося після голосування парламентом за судову реформу, призначення нового Генпрокура та формування нового уряду. Раніше передбачалося, що ця угода буде підписана у листопаді 2015 року, але риторика західних донорів щодо плину реформ в Україні іще наприкінці 2015 – напочатку 2016 року була далека від абсолютно схвальної, і підписання угоди відбулося лише на початку червня 2016 року (фактично, затримка на 6 місяців). Таким чином, можна вважати це скоріше новим авансом, ніж визнанням значного прогресу реформ.


5. (Є) макрофінансова стабілізація, без чого рух вперед неможливий, відбувається збільшення золотовалютних резервів. Сьогодні купили $10 млн, вчора $60, за два місяці – більше $1 млрд купили в резерви. Це відображає гарантовану фінансову стабілізацію.

ПРАВДА

Цифри правильні. Але, на нашу думку, це не стільки “гарантована стабілізація”, скільки поєднання покращення зовнішньої кон’юнктури, сезонного зменшення виплат за енергоносії, а також існування валютних обмежень (в т.ч. 75% обовязкового продажу експортних надходжень), отже, валютний ринок все ще не балансується виключно ринковими силами.

Сьогодні макроекономічна стабілізація таки має місце. Інфляція сповільнилася до однозначних цифр, знижуються процентні ставки, є позитивна динаміка промислового виробництва та роздрібного товарообороту. Повноцінна макрофінансова стабільність – це не лише достатній обсяг резервів і курсова стабільність, а й низька інфляція, низькі процентні ставки, які дозволять розморозити кредитування бізнесу; відсутність проблемних банківських установ; приплив чи відсутність відпливу депозитів, плюс стабільна позитивна економічна динаміка, низький рівень держборгу. На жаль, про це в Україні говорити ще зарано, так само, як і про “гарантовану” фінансову стабілізацію. Адже для повноцінного запуску економіки потрібні насамперед працююча судова система та спрощення умов ведення бізнесу.


6. Рішення агентства Moody’s про переведення курсу валюти з прогнозу “негативний” до прогнозу “стабільний” є яскравим тому (тобто стабілізації – прим. ред) підтвердженням.

НЕПРАВДА

В це твердження вкралася технічна помилка – насправді агентство Moody’s змінило із негативного на стабільний прогноз рейтингу банківського сектора. Тобто агентство очікує, що найближчим часом рейтинг більше знижуватися не буде, але й підвищуватися також. Але сам рейтинг України залишається на вкрай низькому рівні Caa3, лише на одну сходинку вище рейтингу Са, що одначає дефолт або безпосередню близкість до дефолту. Покращення прогнозу по рейтингу банківської системи – не дуже значна “перемога”.


7. Встановлено завдання, щоби ми досягли 1,1% зростання ВВП в цьому році. Ми вже маємо позитивну динамику в першому кварталі. Інфляція в першому кварталі складає біля 5%.

ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ

1,1% зростання ВВП – це не завдання, а прогноз. Оскільки наша економіка не є плановою, навряд чи хтось може встановлювати “завдання” з економічного росту.

Згідно з Держстатом, попередня оцінка динаміки ВВП у 1кварталі 2016р. фактично незмінна у річному вираженні і дорівнює +0,1%, а до 4кв 2015 року, з урахуванням сезонного фактора, є падіння на 0,7%. Це можна вважати стабільністю, але важко назвати “позитивною динамікою” – це скоріше відсутність негативної динаміки. Pазом із тим, є позитивна динаміка у промисловості (+3,7% рік до року за 4 міс. 2016р.).

Названа цифра інфіляції містить неточність – це кумулятивна інфляція за 4 міс 2016р., що склала 5,1% через підвищення цін на енергоносії (власне остання наявна інформація).  За 1кв 2016 інфляція склала 1.5%. В річному вимірі інфляція у квітні сповільнилась до 9,8% з 20,9% у березні.


8. “Бюджетна і фінансова децентралізація по абсолютній більшісті рад збільшила місцеви бюджети в два рази в порівнянні з 2013… Будуйте дороги, дитячі садки. Я чекаю покращення добробуту теріторіальної громади”

МАНІПУЛЯЦІЯ

Дійсно, за останні два роки значно зросли доходи місцевих бюджетів – з 221,019 млрд грн у 2013 (з АР Крим і ОРДЛО) до 294,442 млрд грн у 2015 році, але, по-перше, збільшення склало значно менше, ніж 100%, а по-друге,  переважно зростання відбулося за рахунок інфляції. Більш коректно оцінювати зміну доходів місцевих бюджетів як частки ВВП. У 2013 році цей показник був  15,2%, а у 2015 – 14,9%. Тобто відбулося навіть деяке зниження доходів місцевих бюджетів як частки ВВП.


9. Перше рішення про деолігархізацію – збільшення впливу держави на (державні – прим. ред) підприємства та Укрнафту. Раніше ніхто зайти туди не міг. Завдяки закону (в тому числі мною підтриманому) – підприємства повернено під державний контроль.

ПРАВДА

Держава володіє часткою більше, ніж 50%  в Укрнафті через Нафтогаз. Іншу частину акцій контролює група Приват. Після прийняття у січні 2015 року закону, що знизив кворум на зборах акціонерів з 60% до 50% стало можливим провести загальні збори акціонерів у компанії. Вони були проведені влітку 2015 року, після чого було змінено Наглядову раду та призначено нового керівника компанії, Марка Роллінза. Чи можна говорити, що підприємство повністю повернене під державний контроль – ми не впевнені, поки не вирішено питання санації Укрнафти. Проте, значно покращено захист прав держави як акціонера цього підприємства.

Зміна менеджменту держкомпаній та проведення прозорих конкурсів дійсно відбулись у багатьох великих компаніях, які належать державі.


10. Елементи деолігархізації – це диверсіфікація газопостачання, зміна керівництва в Укргазвидобуванні, зупинення багатьох тендерів, які там були. Ми сьогодні не закупаємо газ в Росії, і цей ринок є прозорим. Традиційно на цьому ринку “паслись” президенти та прем’єри.

ПРАВДА

Дійсно, Україна почала купувати газ не в Росії, а в Європі та встановила прозорі роздрібні ціни, єдині для всіх споживачів, що суттєво зменшило можливості як для політичної корупції, так і для незаконного арбітражу (купівлі газу за ціною для населення та використання його для промислових потреб). Незважаючи на те, що реформа газового ринку далека від свого завершення, вже зроблені вагомі та позитивні кроки.


11. У нас не пересунутий транш МВФ. Крапка. Він мав надійти в вересні чи жовтні. Зараз червень, він ще не надійшов. Не пересунутий і буде отриманий. Меморандум зараз обговорюється.

НЕПРАВДА

У співпраці з МВФ була пауза з вересня 2015-го по травень 2016-го. Тобто можна говорити про те, що той транш, який Україна очікує отримати у липні, все таки “пересунутий”, бо на разі відбувається так званий другий перегляд програми розширеного фінансування від МВФ у обсязі $17,5 млрд., затвердженої 11 березня 2015 року. Від оригінального плану фінансування ми відстаємо принаймні на три квартали через невиконання чи недовиконання умов програми та пригальмовування з реформами. За відсутності відставання зараз ішли б переговори про шостий транш, а не третій. Щодо суми траншу – якщо не буде змін у раніше затвердженому графіку, це має бути $1.6-1.7 млрд. (джерело: ст. 44)


12. Зараз ми пожинаємо плоди кризи іще 2008 року та плоди війни, коли позичальники залишилися на окупованих територіях.

 

НАПІВПРАВДА

Безумовно, криза 2008-2009 років боляче вдарила по якості активів банків, а війна на сході у поєднанні із новою економічною кризою – іще більше. Але жалюгідний стан банківської системи сьогодні – це плоди насамперед історично поганого пруденційного нагляду та нефункціонуючої судової системи, а також слабкого захисту прав кредиторів. Це – надзвичайно важливий урок на майбутнє.

 


13. Ситуація в банківській системі стабілізується, так само, як і макрофінансова стабілізація. В червні НБУ буде готовий прийняти рішення про зняття обмежень на виплату дивідендів за 2014-2015 роки. В умовах покращення інвестиційного клімату це зніме величезну кількість проблем.

 

ПРАВДА

НБУ дійсно готується знімати обмеження та дозволяти поступовий вивід дивідендів за кордон. Такий вивід був заборонений іще у вересні 2014 року, і ринок очікує на скасування цієї заборони вже багато місяців.  Для іноземних інвесторів це надзвичайно важливо, хоча і не є достатньою умовою для значного припливу іноземних інвестицій.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний