VoxCheck. Страх і Неправда на «Шустер-Live»: Дюжина Міфів про Ціну Долара та Українську Економіку

VoxUkraine проаналізував аргументи, що пролунали в ефірі «Шустер-Live» від 22 січня на тему девальвації гривні, та виділив дванадцять найгрубіших і часто тиражованих помилок та перебільшень

Автори:

Олена Білан (головний економіст Dragon Capital, член Редколегії VoxUkraine), Олександра Бетлій (провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Юрій Городніченко (доцент Каліфорнійського університету в Берклі), Олександр Жолудь (старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, член Редколегії VoxUkraine), Вероніка Мовчан (директор з наукової роботи, керівник Центру економічних досліджень, член Редколегії VoxUkraine), Олександр Печерицин (головний економіст блоку «Фінансові ринки», банк Credit Agricole), Марія Репко (заступниця директора Центру економічної стратегії), Ілона Сологуб (дослідниця Київської школи економіки, член Редколегії VoxUkraine), Тетяна Тищук (співробітниця Інституту економіки та прогнозування НАН України), Олена Шкарпова (студентка Королівського технологічного інституту, Швеція).

Гривня по сім, індекс Біг-Мака, контроль за цінами, російські банки, які валять гривню, Нацбанк, що друкує сотні мільярдів… VoxUkraine проаналізував аргументи, що пролунали в ефірі «Шустер-Live» від 22 січня на тему девальвації гривні, та виділив дванадцять найгрубіших і часто тиражованих помилок та перебільшень. Авторами таких аргументів виявилися: Савік Шустер, Олександр Савченко, Олег Ляшко, Володимир Лановий, Олександра Кужель і Віктор Ющенко.

Для забезпечення більш якісних і неупереджених оцінок експерти коментували тези учасників «Шустер-Live» «наосліп», не знаючи, кому вони належать.

Теза №1

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуСавік Шустер, тележурналіст, ведучий «Шустер-Live»:

«На початку року дуже авторитетний журнал The Economist опублікував Індекс Біг-Мака. Це універсальний товар, який продається усюди. І долар – це індикатор того, скільки коштує Біг-Мак у доларовому еквіваленті. Так вираховується те, яким має бути курс. Вони прийшли до висновку, що долар в Україні має коштувати 7,3 грн за долар».

.

Твердження: Курс гривня/долар має дорівнювати співвідношенню цін Біг-Мака в Україні та США.

Насправді: Індекс Біг-Мака – це інструмент, який був розроблений журналом The Economist для дуже спрощеної ілюстрації теорії обмінного курсу.

Коментар VoxUkraine: Індекс Біг-Мака не можна використовувати для визначення номінального обмінного курсу. Для більшості країн індекс значно занижує курс національної валюти до долара. Наприклад, у 2012 році при офіційному курсі 8,14 грн за долар індекс показував курс 4,17. А січневий індекс Біг-Мака для Росії становить 23,12 рубля за долар на відміну від номінального курсу в 74-75 рублів.

Обмінний курс залежить від цін на товари, які продаються (тобто тих, які можна імпортувати або експортувати – автомобілі, пшениця, нафта тощо). Закон єдиної ціни каже: якщо зробити поправку на транспортні витрати й мита, то ціна автомобіля в Україні у гривні дорівнюватиме ціні ідентичної машини в доларах у США, помноженої на номінальний обмінний курс (UAH/USD).

Разом з тим, ціни на блага, якими не торгують (житло, охорона здоров’я тощо) не мають прямого впливу на обмінний курс. Проте значну частину ціни Біг-Мака складають саме такі блага (наприклад, оренда приміщень, зарплати чи комунальні послуги).

Очевидно, що ціни на них набагато нижчі в бідних країнах, ніж у багатих (це добре відомий ефект Баласса-Самуельсона). Що, однак, не означає, що номінальний обмінний курс у цих країнах має бути нижчим. Це лише означає, що в бідних країнах досить низька продуктивність праці та зарплати – як, наприклад, в Україні.

До речі, самі творці концепції пишуть, що «бургерономіка ніколи не була точним показником вартості валюти, а скоріше інструментом для розуміння теорії обмінного курсу». Ось простий приклад: Федеральний резервний банк Далласа порівняв ціни на Біг-Мак у різних штатах США і дійшов висновку, що всюди вони коштують по-різному. Чи означає це, що обмінний курс долара в Техасі і долара в Каліфорнії має відрізнятися? Відповідь очевидна.

Теза №2

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську Економіку

Олександр Савченко, доктор економічних наук, ректор МІБ, колишній заступник голови НБУ:

«Ось ви скажете: “МВФ кредитує”. Але він кредитує Нацбанк і уряд. І ці гроші не потрапляють на ринок, до людей, до бізнесу, середнього і малого. Вони йдуть на оплату платежів того ж “Газпрому” за газ і на погашення минулих боргів або тих боргів, які виникають зараз. До людей ці гроші не доходять».

.

Твердження: Кредити МВФ отримують НБУ і уряд, а не бізнес або споживачі.

Насправді: Завдяки кредитам МВФ уряд отримує можливість фінансувати соціальні зобов’язання, зокрема й зарплати бюджетників, а НБУ – підтримувати стабільність національної валюти, тобто прямо або опосередковано кредити МВФ допомагають усім громадянам країни.

Коментар VoxUkraine: Проблема в категоричності твердження. Самі кредити МВФ, може, і не доходять до громадян України, але ці кредити вирішують дві проблеми:

а) забезпечують приплив валюти в країну, що стабілізує обмінний курс, наприклад, через поліпшення очікувань учасників ринку;

б) вирішують проблему фіскального дефіциту (нестачі грошей у бюджеті уряду для виконання своїх зобов’язань). Для того, щоб покрити дефіцит, уряд може взяти позики на внутрішньому ринку, за кордоном або надрукувати гроші. Запуск друкарського верстата призводить до інфляції. Отримати позику на внутрішньому ринку складно, особливо в нинішніх умовах економічної кризи. Таким чином, залишається позичати гроші за кордоном. Оскільки ринки приватного капіталу закриті для України, кредити МВФ – це для неї рятівне коло. Щоб не позичати кошти за кордоном, уряд мав би затвердити бездефіцитний бюджет – тобто або скоротити витрати, або підвищити податки, або і одне, і друге.

Теза №3

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуОлег Ляшко, народний депутат, лідер Радикальної партії:

«Щоб повернули вклади в банківську систему, треба ліквідувати податок на депозити».

Насправді: Відтік вкладів відбувається не через податок, а через недовіру до банківської системи (звісно, депозити скорочувалися і під час кризи 2009–2010 років, хоча тоді податку не було). Інша причина в тому, що люди починають витрачати заощадження внаслідок економічної кризи.

Коментар VoxUkraine: Проблема знову-таки в категоричності твердження. Скасування податку підвищить привабливість депозитів, але не зможе переламати тренд недовіри до банківської системи. У спрощеній схемі на вибір, нести гроші в банківську систему чи ні, впливають страх (втратити вклад) і бажання заробити (одержати відсотки). І зараз основну увагу треба направити на зниження рівня страху, оскільки сума заробітку, як правило, менша, ніж сума вкладу. Водночас, ту частину вкладів, яку забрали через падіння доходів і витратили на поточне споживання, навряд чи вдасться повернути, навіть якщо довіра до банків буде стовідсотковою.

Теза №4

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуОлександр Савченко:

«Як він (уряд – ред.) може поліпшити ситуацію з доларом? Поліпшити торговельний баланс. А що відбувається насправді? Росія заборонила весь наш експорт, а експорт – це основна складова надходження доларів. Ключовий експорт. У той же час ми продовжили купувати в Росії продукти сільського господарства, побутової хімії, харчової промисловості, машинобудування. Ті товари, які можемо самі виробляти. І тільки за такі товари ми заплатили Росії на $3,1 млрд торік!»

Твердження: Україні варто покращити торговельний баланс – а саме, прийняти симетричні заходи у відповідь на заборону Росією ввезення українських товарів. А також розпочати власне виробництво товарів, які зараз ввозяться з РФ.

Насправді: Швидко налагодити власне виробництво не вийде, а імпорт тих самих товарів з інших країн, можливо, буде дорожчим. Тобто попит на валюту зросте і курс гривні знизиться. Крім того, якщо заборонити імпорт сировини – це вдарить по вітчизняних виробниках.

Коментар VoxUkraine: По-перше, Росія заборонила ввезення тільки продукції сільського господарства і харчової промисловості, та й то вибірково, і це торкнулося лише 6% усього нашого експорту в Росію.

По-друге, український уряд запровадив дзеркальні заходи, попередньо провівши консультації з бізнесом.

По-третє, Україна – член СОТ і не може в односторонньому порядку закривати свій ринок. Основа скорочення українського експорту в 2014–2015 роках – це падіння світових цін на метали і продукцію сільського господарства, втрата частини експортних підприємств на окупованій території. На ці фактори уряд не має впливу.

Якщо ж Україна все-таки повністю закриє свій ринок для російських товарів, то в підсумку можна отримати зростання вартості імпорту – оскільки аналогічні товари з інших країн можуть виявитися дорожчими, а це призведе до інфляції та зниження обсягу виробництва компаній, що залежать від імпорту.

Цифри в коментарі теж неправдиві. За 11 місяців 2015 року імпорт з Росії становив $6,96 млрд, більш ніж половина з яких (52%, або $3,61 млрд) – це нафта і газ. Імпорт сільськогосподарської продукції та харчопрому становив 3% всього імпорту з РФ ($211 млн), побутової хімії – 0,4% ($28 млн). Продукція машинобудування (ядерні реактори, котли, машини) – майже 10% (або $684 млн). Разом загальний імпорт у перерахованих категоріях товарів – $922 млн, тобто аж ніяк не $3,1 млрд, як стверджується.

Теза №5

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуВолодимир Лановий, економіст, екс-міністр економіки:

«Дефіцит бюджету ненормальний. 84 млрд грн офіційно, а взагалі більш ніж 140 млрд грн. Економіка, в якій немає капіталу, в банках немає грошей, а це знак того, що немає капіталу, – не може брати гроші для своїх бюджетних потреб і залишати підприємства на голому пайку. У таких випадках роблять бездефіцитний бюджет. Щоб гроші нагромаджувались. Щоб кредити йшли. Тоді будуть процентні ставки [низькі]».

Твердження: Бездефіцитний бюджет призведе до зростання банківського кредитування і зниження процентних ставок (можливо, автор мав на увазі так званий ефект витіснення (crowding out effect), коли державні запозичення витісняють приватні – грубо кажучи, банки охочіше кредитують державу замість приватного сектора. Однак цей висновок із цитати пана Ланового не очевидний).

Насправді: Обсяги банківського кредитування та процентні ставки в поточних умовах безпосередньо не пов’язані з дефіцитом бюджету, який фінансується переважно із зовнішніх джерел.

Коментар VoxUkraine: Дефіцит держбюджету на 2016 рік справді запланований на рівні 84 млрд грн. Що таке дефіцит «узагалі», сказати складно, однак ми припускаємо, що мається на увазі «широкий» дефіцит (дефіцит консолідованого бюджету плюс фінансування «Нафтогазу», збільшення капіталу держбанків та підтримка Фонду гарантування вкладів). У 2015 році такий широкий дефіцит становив 31 + 29,7 + 4 + 41,5 = 106,2 млрд грн. Очікується, що в 2016 році «широкий» дефіцит буде нижчим, ніж у 2015-му. Тобто 140 млрд грн – це необґрунтовано завищена цифра.

«У банках грошей немає». За даними НБУ, на 01.12.2015 активи банківської системи становили майже стільки ж, скільки і на 01.01.2014 (тобто за майже два роки розміри банківської системи залишилися незмінними), проте кошти на коррахунках за той самий період зросли на 76% до більш ніж 40 млрд грн. Отже, в банках є надлишкова ліквідність. Кредитування, у свою чергу, стримується не дефіцитом бюджету, а високими процентними ставками, які покликані обмежити пропозицію грошей і знизити інфляцію, а також низьким захистом прав кредиторів і загальною нестабільною політичною ситуацією в країні.

Теза №6

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуОлександр Савченко:

«Російські банки починають виходити на валютний ринок і скуповувати валюту. А я хотів би сказати, що навіть покупка $100-150 млн, а це типова за 3-4 дні операція для російських банків, уже обвалює валюту на 2-3%. А наші спекулянти продовжують розгойдувати цей ринок. Там де було 2300, є 12-13% (мабуть, ідеться про вартість $100 і спекулятивної маржі – прим. VoxUkraine). Якщо офіційний курс, за яким НБУ продав валюту навіть зараз, був 24,7, а тіньовики продавали по 27,5… Яка маржа? Це називається арбітраж. Найганебніша операція, в якій можуть брати участь центральні банкіри. Якщо центральні банкіри беруть у цьому участь – це ганьба на весь світ. А у нас можна заробляти 10% за один день. А скільки робочих днів? 250. Уявляєте, які заробітки!»

Твердження: Банки купують валюту за міжбанківським курсом, а продають за вищим курсом чорного ринку, на чому заробляють із дозволу (можливо оплаченого) Нацбанку.

Насправді: Банки можуть купити валюту тільки для клієнтів (під імпортні контракти) або в обмеженому обсязі для поповнення власного капіталу. Хоча частина імпортних контрактів імовірно є фіктивною, порівняння дзеркальної торговельної статистики (дані про імпорт із країни Х і дані цієї країни в експорті в Україну) показує відносно незначний відсоток таких контрактів. Тому валюта, яку банки купують на міжбанківському ринку, переважно не потрапляє на «чорний» ринок.

Коментар VoxUkraine: Російські банки в Україні – це українські банки з російським материнським капіталом, тому ризики девальвації на них відображаються аналогічно, як і на інших фінустановах в Україні. Майже 80% корпоративного кредитного портфеля цих банків – в іноземній валюті (таблиця для підрахунків) (хоча це не обов’язково долари), тому великі обсяги їхніх покупок – якщо вони є – можна пояснити задоволенням заявок клієнтів. Спекулятивні операції на валютному ринку можуть проводити й інші банки – з українськими або західними власниками. Разом з тим, банки не можуть купувати валюту для своїх власних потреб понад 0,1% свого регулятивного капіталу (див. відео-пояснення), або 116 223 грн на день (станом на 1 грудня 2015 року), якщо це не поповнення капіталу іноземними банками від материнських структур або операції своп – оскільки на такі операції обмеження не поширюється. Крім того, за інформацією НБУ, заявки банків на купівлю валюти від їхніх клієнтів ретельно перевіряє регулятор протягом трьох робочих днів.

Чи можна говорити про корупцію по всьому ланцюжку «НБУ продав валюту банку -> з банку була виведена валютна готівка -> готівка була продана за вищим курсом»? Це малоймовірно через технічну складність навіть у першій ланці, оскільки цілеспрямовано задовольнити заявку одного конкретного банку за конкретним неринковим курсом практично неможливо за алгоритмом проведення та виконання валютних аукціонів [a] [b]. Крім того, НБУ має право продавати на аукціоні валюту лише на цілі, які визначені у заявці. Далі її використання легко перевірити. Утім, ми не можемо повністю виключати участь регулятора в «сірих» схемах.

Теза №7

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуВолодимир Лановий:

«НБУ повинен переслідувати мінімальну інфляцію, або як вони називають таргетування інфляції. Але вибачте, якщо ви підтримуєте семиразове підвищення цін на житлово-комунальні послуги, то яка цінова політика? А друге – вони, звичайно, підтримують уряд своїми операціями в необмежених кількостях. Що дуже важливо? Що НБУ в один рік може випустити 400 млрд [емісії]. [Раніше] по 50 млрд грн випускали, коли була зважена [монетарна] політика в 2000-ні роки. 40-50 млрд грн – це багато. Але тоді думали, що це стимулює [економіку]. Але ж не 400!»

Твердження: Мета НБУ – переслідування мінімальної інфляції – суперечить діям регулятора, що емітував 400 млрд грн на підтримку уряду (очевидно торік – прим. VoxUkraine). Також інфляційному таргетуванню суперечить підвищення цін на послуги ЖКГ, чому Нацбанк негласно потурає.

Насправді: Інфляція не обов’язково має бути «мінімальною». Вона може бути оптимальною, тобто відповідати загальному стану економіки. Велика частина дефіциту держфінансів у 2015 році була покрита за рахунок кредитів МВФ, а не за рахунок емісії, а 400 млрд грн – цифра нереалістична.

Коментар VoxUkraine: Таргетування не дорівнює мінімальній інфляції, це лише визначення орієнтира по інфляції. Що таке мінімальна інфляція – це велике питання. Адже рівень мінімальної та бажаної інфляції не рівнозначний.

НБУ може впливати лише на ту частину інфляції, яка викликана монетарними чинниками. Світовий досвід свідчить, що НБУ не зобов’язаний реагувати на інфляцію, яка викликана, наприклад, підвищенням тарифів на послуги ЖКГ. Самі ж тарифи в Україні визначає нацкомісія, тобто НБУ в цьому не відіграє ніякої ролі.

Що стосується емісії 400 млрд грн – дуже складно зрозуміти, про який показник ідеться. Крім того, порівнюючи з 2000-ми, потрібно пам’ятати про базу порівняння. Так, за 2015 рік обсяг грошової маси виріс на 3,4% (32,5 млрд грн) до 988,9 млрд грн. Тоді як, наприклад, у 2004 році аналогічний показник виріс набагато швидше – 32,4% (7,6 млрд грн), але на кінець року становив лише 30,8 млрд грн.

Теза №8

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуОлександра Кужель, народний депутат від партії ВО «Батьківщина»:

«Так, ціни на газ (мабуть, у світі – прим. VoxUkraine) знизилися. Але ми платимо за тарифами $247 – а вони [уряд] його беруть за 200. 47 доларів кожен з нас щомісяця платить уряду. Ми нічого не відчули!»

Коментар VoxUkraine: Ціна імпортного газу для України не єдина. У Росії газ, можливо, буде закуповуватися по $212 за тис. куб. м (контракт іще не підписаний), в ЄС раніше закуповувався за $250, до бюджету 2016-го закладалася ціна, за даними Мінфіну, в середньому $225, тобто аж ніяк не $200. У 2015 році середня ціна газу для України становила $252.

В Україні тарифи на газ становлять 3600 грн (близько $150) за 1000 куб. м при споживанні до 200 куб. м в опалювальний сезон (і більшість домогосподарств укладаються в норматив) і 7188 грн (близько $300) за інших умов. У тариф включені, крім вартості газу, транспортування, ПДВ, інші збори, тому порівнювати його з ціною на кордоні некоректно. Тому не уряд отримує і не прибуток із перепродажу газу населенню, а «Нафтогаз» і збиток. У 2016 році «Нафтогаз» уперше за багато років має стати беззбитковим, але при цьому тарифи для населення будуть усе ще нижчі від промислових, тобто субсидування населення за рахунок промисловості триватиме, хоч і значно меншою мірою, ніж у попередні роки.

Теза №9

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуВіктор Ющенко, екс-президент України, екс-голова НБУ:

«Економіка – це лінійна наука. Система причинно-наслідкових зв’язків дуже лінійна, дуже жорстка кореляція, тому коли ми говоримо, від чого залежить здоров’я гривні, то перша позиція – здорова фінансова політика держави. Якщо уряд запланував на цей рік 87 млрд грн дефіциту… Всі ви знаєте, жодна корпорація України, жодна компанія не купить жодної копійки державної емісії. Ззовні ніхто не кредитує уряд України. Хто фінансуватиме цього року дефіцит українського бюджету? Верстат!»

Твердження: Український уряд не може отримати ні внутрішні, ні зовнішні запозичення, тому бюджетний дефіцит фінансуватиметься за рахунок емісії.

Насправді: За законом, НБУ не може безпосередньо фінансувати дефіцит бюджету (Ст. 54 Закону «Про Національний банк»). Перерахування ж прибутку НБУ до бюджету в 2016 році планується майже вдвічі меншим, ніж у 2015-му. Фінансування дефіциту бюджету в 2016 році, як і в 2015-му, відбуватиметься за рахунок зовнішніх джерел – МВФ та інших міжнародних організацій.

Коментар VoxUkraine: Економіка прагне знаходити причинно-наслідкові зв’язки або на основі спрощених моделей описувати реальність, але її лінійність – сильне спрощення. Та й наявність кореляції не обов’язково свідчить про причинно-наслідкові зв’язки. Природно, добре бути здоровим і багатим, тобто вести здорову фіскальну політику й не допускати надмірних дефіцитів бюджету (і держфінансів загалом). Водночас в умовах рецесії багато економістів рекомендують не мінімізувати дефіцит бюджету всіма силами, бо це може призвести до поглиблення економічного спаду.

Згідно з розписом бюджету на 2016 рік, має бути запозичено 218 млрд грн, з них 98,4 млрд внутрішні і +119,6 млрд грн зовнішні зобов’язання. Основна мета запозичень – погашення внутрішнього (121 млрд грн) та зовнішнього (13,9 млрд грн) боргу. Тобто внутрішній борг, де уряд теоретично може натиснути на банки або провести схему, коли НБУ видає банкам рефінансування під купівлю ОВДП, буде скорочуватися. Основне джерело фінансування дефіциту бюджету в 2016 році – зовнішні кредити (МВФ, інші міжнародні організації та іноземні уряди).

Теза №10

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську ЕкономікуОлег Ляшко:

«А чому ми не говоримо про корупцію в НБУ? Про сотні мільярдів гривень наданого рефінансування? Яке перевели в готівку, на валюту і вивели за кордон?»

Твердження: Банки, з дозволу керівництва НБУ, отримують значне рефінансування, купують на нього готівкові долари або виводять за кордон.

Насправді: Як сказано вище, купівля валюти банками строго контролюється, імпортні контракти перевіряє НБУ.

Коментар: За даними НБУ, в 2015 році банкам було надано близько 16 млрд грн рефінансування, що майже у вісім разів менше, ніж у 2014-му (123,9 млрд грн). При цьому саме в 2015 році інформація про рефінансування українських банків стала повністю відкритою. До того ж за минулий рік банки отримали менше кредитів, ніж повернули.

Про кримінальні справи, які порушено на нинішнє або колишнє керівництво НБУ у зв’язку з видачею рефінансування, VoxUkraine нічого не відомо.

Теза №11

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську Економіку

Олександр Савченко:

«Якщо хочемо боротися з корупцією – то все просто. [Потрібно] скасувати всі обмеження НБУ щодо зняття депозитів, обміну валют, платежів, примусової конвертації валютної виручки. Такі дії ефективні, але на 1-2 тижні. Потім вже корупціонери і тіньовий бізнес використовують ці ручні важелі в своїх інтересах – матеріальних».

.

Твердження: Щоб боротися з корупцією, треба скасувати всі валютні обмеження.

Насправді: Основна проблема – в загальній корумпованості держапарату, насамперед правоохоронної системи. У цих умовах зняття валютних обмежень призведе лише до відтоку капіталу – як із банківської системи, так і з країни, та подальшої неконтрольованої девальвації гривні.

Коментар VoxUkraine: Різке скасування обмежень, враховуючи значні негативні очікування бізнесу й населення, може призвести до неконтрольованої девальвації гривні, що вимагатиме повернення обмежень, але вже за умови вищого обмінного курсу. Адміністративні обмеження не тільки ускладнили життя сумлінних суб’єктів економіки, а й закрили частину схем по виведенню капіталу.

Немає єдиного універсального рецепту, як довго мають діяти обмеження. Усе залежить від причин, за якими їх запроваджено, і тривалості дії таких причин. Тому заявляти, що кілька тижнів можна обмежувати, а далі – це корупція, не можна. Це однобокий погляд на проблему.

Досвід інших країн (наприклад, Кіпру) показує, що обмеження на міжнародний рух капіталу – потенційно ефективний інструмент стабілізації фінансової системи в умовах панічних настроїв. До речі, на Кіпрі такі обмеження протримали два роки, поки фінансова система не вийшла з піке.

Теза №12

VoxCheck. Страх і Неправда на Шустер-Live: Десятка Міфів про Ціну Долара і Українську Економіку

Володимир Лановий:

«Потрібно, щоб НБУ був підконтрольний громадськості».

Коментар VoxUkraine: НБУ – це незалежний орган, що випливає із Закону «Про Національний Банк України». Для «нагляду» за НБУ вже є наглядова рада Нацбанку. Членів якого Рада і Президент, до речі, досі не затвердили, що не дає йому можливості працювати. У будь-якому разі створювати новий орган немає сенсу. Незалежність центробанків – це світовий досвід, і Нацбанк, відповідно до нього, не здійснює прямого фінансування дефіциту держфінансів. Разом з тим, є проблема з квазіфіскальними операціями (наприклад, фінансування дефіциту держбюджету через викуп держоблігацій), але це вина фіскальної політики, а не Нацбанку.


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний