Вплив COVID-19 на світову економіку та зовнішню торгівлю України

Щоб зрозуміти, як на український експорт та імпорт впливатиме COVID-19, звернемось до гравітаційної моделі міжнародної торгівлі, в якій зазначається, що торгівля між двома країнами прямо пропорційна виробничій потужності країни-експортера та розміру ринку країни-імпортера, і обернено пропорційна торговельним витратам, необхідними для переміщення товарів між країнами. Пандемія COVID-19 негативно впливає на всі ці три фактори.

Виробнича потужність знижується, тому що люди хворіють, самоізолюються вдома як запобіжний захід або на вимогу уряду припинити роботу барів, ресторанів, театрів, спортивних та музичних закладів. Деякі райони Європи повністю закриті, там здійснюється економічна діяльність лише першочергової необхідності.

Також подальший вплив на виробництво відбувається через порушення глобальних ланцюгів поставок та дефіцит проміжних продуктів з країн, що зазнали впливу пандемії. Наприклад, у січні та лютому 2020 року багато виробників, які використовують комплектуючі з Китаю у своїх виробничих ланцюгах, відчували нестачу сировини та матеріалів у зв’язку із введенням Китаєм обмежень на подорожі, які значно скоротили виробничі потужності. Внаслідок негативного шоку для ланцюгів поставок знижується експорт товарів та послуг.

На розмір ринку впливають також негативні очікування споживачів щодо майбутніх робочих місць та доходів бізнесу. Споживачі скорочують і відкладають купівлю товарів, які не є товарами першої необхідності. Попит на товари розкоші, автомобілі та авіаквитки значно скорочується, що також знижує імпорт товарів та послуг.

Витрати на здійснення торгівлі також змінюються, оскільки уряди вживають заходів з обмеження вільного переміщення товарів та людей, що включає заборону експорту медичного обладнання та обмеження подорожей.

Глобальний вплив

Зараз зарано оцінювати економічні втрати від кризи COVID-19 з будь-якою точністю, але ми все ж можемо зробити деякі попередні оцінки. У січні та лютому Китай повідомив про падіння доданої вартості виробництва на 13,5 відсотка. Якщо припустити, що цей негативний шок призводить до падіння ВВП на 15 відсотків за перший квартал, після чого почнеться швидке відновлення, то прямий шок від коронавірусу для китайської економіки виллється у втрату 3,75 відсотка ВВП на кінець цього року. Це дуже значне падіння в порівнянні з 5.8 відсотків зростання спрогнозованими МВФ на початку 2020 року (Рисунок 1). Інші східноазіатські країни, Південна Корея та Японія постраждали менше, тому втрати ВВП вірогідно будуть не такі великі .

Однак європейські країни та США, ймовірно, зазнають більшого впливу через старіше населення  (медіанній вік – 45,5 років в Італії, 47,1 – у Німеччині та 37,4 – у Китаї), не настільки ефективний карантин, заборони на поїздки та повні або часткові обмеження відвідування барів, ресторанів і культурних заходів. Їхні економіки також більше покладаються на сферу послуг, зокрема туризму, подорожей, громадського харчування та розваг, які будуть вражені найсильніше. Наприклад, в Італий ці сфери становлять понад 7% ВВП (Рисунок 2).

Якщо розглянути ймовірний сценарій, що 50 відсотків населення перебувають на карантині вдома протягом 1 місяця, а потім 25 відсотків знаходяться на карантині ще протягом двох місяців, сукупний ефект може становити 8 відсотків ВВП (див., наприклад, Gourinchas, 2020). Це також матиме подальший вплив на решту світу, включаючи Китай, Японію та Південну Корею. Як результат, глобальна рецесія зі зменшенням світового ВВП на 5-10 відсотків у 2020 році виглядає все більш імовірною. Рецесія такого розміру буде мати відчутний вплив. Для порівняння, глобальна фінансова криза 2008-2009 років призвела до падіння ВВП на 5 відсотків у Європі та Центральній Азії.

Вплив глобальної пандемії на українській ВВП

Для молодих економік, таких як Україна, існують додаткові виклики, спричинені фінансовими труднощами на світовому ринку та посиленням тиску на українську гривню, оскільки світові інвестори вилучають свої ресурси в пошуках безпечного притулку. У більшості випадків – це державні облігації уряду США та інших розвинутих країн (Городніченко, 2020). 

Також Україна є експортером первинних товарів (Рисунок 3), таких як метали, і ціна на них, ймовірно, значно впаде за рахунку падіння попиту на світових ринках. На рисунку 4 видно, що ціна міді  вже знизилася на 16 відсотків тільки за останній місяць. Ціни на залізо і сталь, імовірно, матимуть такий самий тренд.      

Криза 2009 року, коли падіння цін на метали досягло 40 відсотків, призвела до зменшення ВВП України на 15 відсотків. Однак слід очікувати меншого впливу COVID-19, оскільки зниження цін на інші товари, такі як харчові продукти та сільськогосподарську продукцію, очікувано буде меншим, а серйозне падіння цін на нафту матиме позитивний вплив (Рис. 5) на конкурентоспроможність українського експорту.

Вплив глобальної пандемії на українську зовнішню торгівлю

Тепер розглянемо, яким буде вплив падіння виробництва та попиту на 5-10 відсотків в Україні та її торговельних партнерах разом зі збільшенням торговельних витрат на 5-10 відсотків. Відповідно до гравітаційної моделі, це призведе до падіння експорту та імпорту на 15-25 відсотків, що означає зменшення експорту на 7,5-12,5 мільярда доларів США та імпорту на 9-15 мільярдів доларів США у 2020 р.

Щоб запобігти описаному вище негативному сценарію, уряди оголошують пакети допомоги, спрямовані на підтримку фінансових ринків, бізнесу та населення. Україна повинна включити до пакету допомоги як монетарні, так і фіскальні інструменти. На відміну від більшості країн, Національний банк України має можливість знизити облікову ставку, яка наразі становить 10%. Уряд повинен усіма силами підтримувати економіку, навіть за рахунок нарощування національного боргу України. Безпосереднім пріоритетом, безумовно, є адекватне фінансування спрямоване до системи охорони здоров’я, щоб вона була готова до цього безпрецедентного виклику. Чим скоріше буде подолано вірус, тим менший буде його вплив на економіку. Уряд повинен розглянути також фінансові стимули]  для підтримки вразливих людей та бізнесів, що мають тимчасові фінансові проблеми. Очевидним джерелом такого роду стимулів є запозичення від міжнародних фінансових організацій.

З іншого боку, у кризовий час міжнародні інвестори тікають з ринків, що розвиваються, створюючи кризу платіжного балансу та тиск на місцеву валюту. Україні слід вести переговори щодо подальшої співпраці з МВФ для стабілізації свого валютного ринку та створення комфортних резервів іноземної валюти, щоб бути готовою до будь-яких надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути з кризою, що розвивається.