Виклики Тотальної Інтернетизації для Українців

Україна – остання серед європейських країн, яка проходить шлях впровадження 3G Інтернету, перспективність та значні переваги розвитку якого в цілому є досить очевидними

Автор:

Україна – остання серед європейських країн, яка проходить шлях впровадження 3G Інтернету, перспективність та значні переваги розвитку якого в цілому є досить очевидними. У одному з досліджень стверджується, що кожні 10% заміни 2G покриття на 3G збільшують ріст ВВП на душу населення  на 0,15 процентного пункту, а подвоєння мобільного трафіку веде до збільшення того ж показника на 0,5 процентного пункту. В той же час комп’ютерізація виробництв збільшує ризик значних скорочень робочої сили, що може призвести до соціальної нестабільності, – пише Олександр Ярошенко у конкурсному есе.

Торуючи шлях побудови нової сучасної економіки, українці мають не тільки радіти появі нових масштабних перспектив, але й усвідомлювати руйнівну силу потенційних загроз, з якими вже стикаються передові країни світу.

Питання впливу впровадження 3G на економічне зростання країни найбільш грунтовно розглянуто у звіті, що підготувала  Deloitte спільно з Cisco для GSM Association, у якому стверджується, що кожні 10% заміни 2G покриття на 3G збільшують ріст ВВП на душу населення  на 0,15 процентного пункту, а подвоєння мобільного трафіку веде до збільшення того ж показника на 0,5 процентного пункту.

За словами Дмитра Шимківа, збільшення інвестицій на широкосмуговий зв’язок на 10% підвищує середньорічний темп приросту ВВП на 0,7%, 1000 користувачів широкосмугового Інтернету створюють 88 нових робочих місць, а поширення широкосмугового Інтернету на 10% збільшує ВВП на 1%.

Бізнес-аспект впровадження 3G розглянуто у звіті McKinsey, в якому швидкісний мобільний Інтернет названо однією з революційних технологій, що радикально змінює ландшафт глобальної економіки, бізнесу та повсякденне життя кожного з нас.

Згідно з оцінками вже згадуваної Cisсo, обсяг світового мобільного трафіку в найближчі 5 років збільшиться майже у 10 разів, зростаючи з середньорічним темпом у 57% (див. графік 1).

686

Україна – остання серед європейських країн, яка проходить шлях впровадження 3G Інтернету, перспективність та значні переваги розвитку якого в цілому є досить очевидними, особливо з урахуванням подальшої імплементації супутніх технологій, що відкривають цілий пласт нових ринків та можливостей. Для комлексного розгляду питання спробуємо дослідити й зворотній бік появи масового мобільного Інтернету та окреслити виклики, з якими вже стикаються країни авангарду інформаційного розвитку.

Георгій Почепцов, визнаний експерт з інформаційної політики та комунікаційних технологій, здійснивши аналіз трансформацій людства під впливом Інтернету, окрім позитивних змін (як-от зростання відкритості влади та виникнення мережевих неієрархічних соціальних систем) вказує і на появу деяких біологічних відхилень, що викликають занепокоєння. Людина опиняється в оточенні надзвичайно швидких і численних потоків інформації, що дає поштовх до масового розвитку розладів уваги, нездатності зосереджуватися та феномену кліпової свідомості. Дедалі більше домінування коротких текстів спричинило і спрощення змісту, що неминуче буде віддзеркалено  на нас як споживачах інформації, резюмує професор Почепцов.

Питання трансформацій ідентичності та гуманітарного супроводу людини в епоху швидкого часу з його лавиною технологічних нововведень стають все більш актуальними, і привертають все більшу увагу урядів західних країн. Так, уряд Великобританії ще кілька років тому детально вивчав цю тему,  й одним із результатів досліджень став звіт про майбутні зміни ідентичності. Серед головних висновків цього звіту – масова поява складної ідентичності, що приходить на заміну одиничній простій ідентичності, та суттєві зміни, пов’язані зі зростанням ролі віртуального простору. Це означає, що якщо раніше людина могла описати себе одним словом, то зараз кожен має декілька пластів ідентичності, причиною чого значною мірою є вплив поширення Інтернету. Зауважимо, що зараз цю тему осмислюють і українські інтелектуали.

Магістральною темою дискусій західних економістів є стрімкий процес появи Інтернету в речах та його подальша еволюція у вигляді “промислового Інтернету речей” – мережі під’єднаних одна до одної “розумних” машин та пристроїв, що разом із розвитком робототехніки може значним чином вплинути на ринок праці та роль урядів.

IadcWr5Yd0w

Цифрове цунамі. Ілюстрація: The Economist

Нобелівський лауреат Джозеф Стігліц опублікував у листопаді 2014 року працю “Безробіття та інновації”, у якій дійшов  висновків про те, що прийдешня технологічна революція та автоматизація виробництва спричинять значне зростання безробіття та збільшення економічної нерівності. Інший відомий економіст, Нуріель Рубіні, розмірковуючи про технологічні інновації, які є капіталомісткими та здатні заощаджувати людську працю, також звертає увагу на ризики, що виникають: мільйони людей, зайняті у виробництві, перевезеннях, будівництві, примітивній офісній праці можуть залишитися без роботи. Рубіні не пропонує конкретних рішень, але радить шукати розв’язок цієї проблеми у сфері освіти та соціальній функції держави.

Більш конкретно про це питання говорять дослідники із Оксфордського університету, які ще у кінці 2013 року підрахували, що 47% усього ринку праці США знаходиться у зоні високого ризику автоматизації протягом найближчих десятиліть. Згідно з аналогічним дослідженням Deloitte для Великобританії, навіть для сучасного Лондона цей показник складає 30%.

Найсвіжіший звіт Оксфордських дослідників, який було зроблено спільно з аналітиками City в лютому 2015 року, містить вражаючий комплексний огляд та деталізує різні аспекти трансформації структури зайнятості, спричинені впливом сучасних технологій. Зокрема, наводяться графіки, що підтверджують зворотну залежність рівня освіти/доходів та ризику потрапити під скорочення (див. графіки 2 і 3).

Графік 2,3. Ризик бути скороченим відносно рівня освіти (лівий) та доходів (правий).

768

Для України всі ці проблеми є особливо актуальними: обираючи шлях модернізації, варто враховувати, що у нас і досі існує цілий ряд підприємств, особливо у державній сфері, для яких  суттєвим потрясінням може стати оптимізація у вигляді впровадження таблиць Excel, не кажучи вже про повноцінну роботизацію. Тому існує необхідність у створенні програм адаптації та перекваліфікації широких верств працівників.

Цікавий погляд на проблему подають дослідники із інституту Бейкера, що входить до рейтингу топ-20 аналітичних центрів США. Вчені стверджують, що якщо перша Промислова революція великою мірою звільнила нас від необхідності примітивної ручної праці, то нинішня технологічна революція та розвиток штучного інтелекту звільнить багатьох із нас від необхідності думати. Збереження соціальної стабільності за таких умов вимагатиме або застосування насильства, або значного перерозподілу доходів. Дослідники зазначають, що інерційний сценарій розвитку може призвести до серйозних ризиків самого існування демократій з їхньою опорою на середній клас, аж до виродження у суспільство “хліба та видовищ” або, у сучасній інтерпретації, у суспільство “продуктових талонів та телевізора”. Навряд чи планета зможе витримати декілька добре озброєних країн, що функціонують у такому режимі, і автори доповіді радять звернути особливу увагу на підготовку компетентних еліт, що здатні мислити, а також на зростання ролі освіти, зайнятості та соціального капіталу як факторів, що завжди забезпечують потужні позитивні екстерналії для всього суспільства.

Таким чином, вступаючи на шлях побудови відкритої сучасної економіки, українці мають чітко усвідомлювати як комплексність можливих перспектив, так і руйнівність потенційних загроз. Варто пам’ятати:

  1. 3G-Інтернет – це лише одна із базових технологій, початок довгого шляху, на якому нас у майбутньому очікує масова інтернетизація, автоматизація та роботизація усіх сфер життя. Численні дослідження, зокрема, книга професора MIT Еріка Брінолфссона та Ендрю Макафі «The Second Machine Age», демонструють, що розкриття потенціалу комп’ютерної революції тільки починається, і до цього цунамі потрібно бути готовим. Країни та корпорації, що зможуть осідлати прийдешню хвилю, забезпечать собі довгострокове лідерство, а ті, що опиняться за бортом «цифрового ковчега», ризикують залишитися примітивним сировинним придатком.
  2. Швидкий час спричиняє постійну потребу у підвищенні  рівня власної освіти – інакше  процес, який вчора дозволив вам заощадити час на прибиранні квартири, використовуючи робот-пилосос, завтра позбавить вас роботи.
  3. Розвиток технологічних інновацій значно випереджає гуманітарний супровід еволюції людини: покладаючи надії на добробут, який здатні принести технології, ми живемо тими самими цінностями й мотиваціями, що призвели до кризи сучасного світоустрою. Суттєвий вплив подальшої інтернетизації на ідентичність кожного з нас та зростання ролі інформаційних воєн, в епіцентрі яких опинилися українці, з новою силою піднімають питання сенсу прогресу. Найсучасніші засоби зв’язку повинні не примітизувати людське мислення, транслюючи риторику ворожнечі та ненависті, а нести інклюзивний розвиток усім громадам.

Стаття-переможець березневого етапу конкурсу MindSketch від аналітичного порталу VoxUkraine


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний