Як Олег Ляшко на вугільному питанні маніпулює. 9 випуск VoxCheck Impact-17

Петро Порошенко про армію, Володимир Гройсман про економічні проблеми 2014-го, Юрій Бойко про борги за комуналку. Фактчек цих та інших українських політиків

Автори:

Ірина Шатохіна (інтерн VoxCheck), Олекcій Крименюк (інтерн VoxCheck), Степан Ковальов (інтерн VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck), Максим Скубенко (аналітик VoxCheck)

Зазвичай лідер Радикальної партії Олег Ляшко не надто коректно ставиться до фактів: за нашими даними, у 51% випадків він бреше або маніпулює. Але минулий тиждень рівень брехні та маніпуляцій був лише 27%, при цьому з 11 перевірених цитат 6 виявилися правдою.

І все ж таки Ляшко не забув сильно зманіпулювати – цього разу на вугільному питанні. Політик порівняв видатки на імпорт вугілля з державними видатками на розвиток галузі. Олег Ляшко не тільки використав неправильні дані, а порівняв незрівнянні речі: загальний імпорт вугілля країни (у тому числі приватних компаній) з дотаціями на розвиток державних підприємств. Не кажучи вже про те, що імпорт спричинений втратою Україною доступу до вугілля антрацитової групи, яке видобувається в ОРДЛО та використовується для виробництва електроенергії.

Що ще політики казали минулого тижня? У 9 випуску проекту VoxCheck Impact-17

 

ПЕТРО ПОРОШЕНКО, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

  1. Про довіру до збройних сил, (01/08/2017, 0:06 – 0:14)

 

 

“Наші збройні сили, які зараз користуються найбільшим рівнем довіри, потребують належного фінансування.”

За даними дослідження центру Разумкова, рівень довіри громадян до ЗСУ справді один з найвищих (55,9%), однак  найбільше українці довіряють волонтерським організаціям (66%) та Церкві (63,3%).

 

  1. Про медичну субвенцію (01/08/2017, 2:11 – 2:53)

“Добра новина для селян. Ми знаємо рівень сільської медицини і те що депутати прислухалися до моїх пропозицій і виділили 4 млрд для розвитку сільської медицини. При чому це спецфонд, він перейде в тому числі і на наступний рік. Це не буде компанійщіна. Це дуже добре розрахована програма захисту людей. У нас дві третини [населення] проживає в містах, але третина проживає в селах, селищах і сьогодні потребує надзвичайно великих зусиль для забезпечення достойного рівня проживання.”

Закон 2137 справді передбачає надання субвенції місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. На цю ціль зі спеціального фонду буде направлено 4 млрд грн.

За даними Держстату населення України 42,6 млн осіб, з яких у селах проживає 13,1 млн (міського населення України – 29,5 млн). Тобто, справді, трохи менше третини населення країни проживає в селах та селищах (дані без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя).

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

  1. Про брак коштів у державі в 2014 році (31/07/2017)

“Надо четко понимать ситуацию, которая была тогда. Например, февраль-март 2014 года. На счетах Государственного казначейства Украины было 108 тыс. грн. Вы представляете? Российские танки на восточной границе, оккупация Крыма, а правительство осталось без ресурсов”

VoxCheck вже перевіряв схожу цитату Яценюка. 27 лютого 2014 року сума грошей на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) справді становила саме 108 тис грн. Хоча вже 3 березня 2014 року за даними Держказначейства, сума коштів на ЄКР зросла до 3,6 млрд грн.

Обсяг коштів на ЄКР постійно змінюється, ці коливання залишків можна побачити в таблиці нижче (за період з 1 лютого по 1 квітня 2014 року). Але в той період уряду справді бракувало коштів.

  1. Про стратегію розвитку доріг (31/07/2017)

Я поручил разработать стратегию развития украинских дорог на 2018-2022 годы. К сожалению, раньше у нас ее не было. Никто не понимал, что делать в этом году, а что в следующем. И если во время революции, кризиса и вторжения врага в 2014-2015 годах это еще можно понять, то совершенно непонятно, как можно было жить без стратегии, например, с 2004 до 2014 года? Что бы ни говорили, а в 2004 году рост экономики составлял 12%, и этого более чем достаточно для того, чтобы проводить структурные изменения, сделать Украину и украинцев успешными.

До цього певні транспортні стратегії розвитку існували – наприклад, від 2010 та від 2015. Але детальної стратегії розвитку доріг, яку затвердив би Кабмін, справді не було.

Дані по економічному зростанню у 2004 році правильні 12,1%.

  1. Про вплив блокади ОРДЛО на економіку (31/07/2017)

“К сожалению, в этом году из-за так называемой блокады Донбасса мы потеряли 1% роста ВВП. Если бы не это, у нас сейчас был бы рост около 3% и это дало бы нам дополнительные возможности.”

За аналізом НБУ, через ефект торговельної блокади окупованих районів Донецької та Луганської областей темп економічного зростання у 2017 році може бути нижчим, ніж у січневому прогнозі, на 1.3 п.п.

  1. Про рівень зовнішніх боргів до ВВП (31/07/2017)

“Нам однозначно нужно было тогда делать реструктуризацию, наши внешние долги даже сейчас составляют 80% ВВП.”

За даними Мінфіну на 30.06.2017 року, зовнішній державний та гарантований державою борг складає 1259  млрд грн, що складає 52% від ВВП за минулий рік. 80% складає загальний борг держави, включаючи внутрішній.

  1. Про деякі видатки бюджету у відсотках до ВВП (31/07/2017)

“…5% ВВП мы вынуждены тратить на национальную безопасность, 5% ВВП – дефицит Пенсионного фонда. Кроме того, около 4% ВВП мы тратим на обслуживание внешних национальных долгов. Поэтому нам нужна была реструктуризация (внешних долгов), она была единственно правильным шагом

У видатках Держбюджету (3 додаток) в 2017 році закладено 4.9% ВВП на оборону і безпеку, 4.9% ВВП на дефіцит Пенсійного фонду. Зокрема, на ПФ іде 141,3 млрд грн, проте, з цієї суми, не всі кошти йдуть на покриття дефіциту: 57 млрд грн – це те, що держбюджет фінансує у будь-якому випадку, 84 млрд грн – саме покриття дефіциту ПФ. Тобто відсоток дефіциту ПФ до ВВП – близько 3%.  

Ще 4% ВВП іде на обслуговування боргів (113,3 млрд грн).

Відсотки розраховані на основі прогнозованого ВВП на 2017 рік (2845,8 млрд грн).

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

  1. Про структуру експорту, лідер Радикальної партії (3:12 – 3:16 ) 31/07/2017

 

“А у нас сьогодні 70% в структурі експорту це сировина.”

Точний розрахунок частки сировини в експорті залежить від методики розрахунку. За нашими розрахунками, частка сировини складає 63-68% від загального експорту, якщо рахувати по даних Держстату за 2016 рік.

  1. Олег Ляшко, лідер Радикальної партії (3:32 – 3:38 ) 31/07/2017

“Вартість тонни вивезеного металолому 200$, а вартість тонни металу виготовленого – це 2000$”.

Середня ціна сталі на зовнішніх ринках у 2016 році коливалася від $439 до $500 за тонну. Тобто сталь не коштує $2000.

  1. Про кількість людей з мінімальною зарплатою (31/07/2017, 5:23 – 5:26)

“Сьогодні 4 млн. людей в Україні отримують мінімальну зарплату.”

За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, станом на кінець 2016 року мінімальну зарплату отримували близько 3,7 млн українців.

  1. Про тривалість життя (31/07/2017, 6:30 – 6:33)

“У нас середня тривалість життя 63 роки.”

За останніми даними Держстату, середня тривалість життя українців у 2016 р.  – 71,68, зокрема 66,7 для чоловіків, 76,5 для жінок. 

  1. Про страховий стаж  (31/07/2017, 6:07 – 6:29)

“Сьогодні для того щоб вийти на пенсію достатньо 15 років страхового стажу і ти в 60 років можеш вийти на пенсію. Влада пропонує встановити мінімальний страховий стаж, який дає право на нарахування пенсії 35 років. Це означає, що <…> якщо у людини немає 35 років страхового стажу, то він матиме право вийти на пенсію тільки у 65 років.”

Сьогодні справді, щоб отримувати пенсію, можна мати 15 років стажу і бути у віці 60 років.

За пенсійною реформою, що пропонує уряд (законопроект №6614), вимога мати страховий стаж 35 років, щоб вийти на пенсію у 60 років, буде працювати з 2028 року. Якщо у 2018 році людина матиме стаж 15-25 років, то вона зможе вийти на пенсію в 63 роки. Щороку віковий ценз буде підвищуватися, і у 2028 році можна буде вийти на пенсію у 63 роки, якщо стаж складає 25-35 років.

  1. Про дефіцит Пенсійного фонду (31/07/2017, 7:00 – 7:05)

“Сьогодні дефіцит бюджету Пенсійного фонду 154 млрд грн”.

За даними Пенсійного Фонду, у 2017-му сума коштів з державного бюджету на потреби Пенсійного фонду складає 141,3 млрд грн. Але не вся ця сума є дефіцитом ПФ. З цієї суми 57 млрд грн – це те, що держбюджет фінансує у будь-якому випадку (державні пенсійні програми), а решта (84 млрд грн) – це покриття дефіциту ПФ.

  1. Про підвищення мінімальної зарплати (31/07/2017, 7:44 – 7:54)

“До речі після підвищення мінімальної зарплати до 3200, додаткові надходження до бюджету Пенсійного фонду, лише за перше півріччя цього року, 12 млрд. грн”.

За інформацією ПФ, за січень – червень 2017 року власні надходження Фонду склали 73,1 млрд грн., що на 19,3 млрд. грн. більше у порівнянні з відповідним показником 2016 року – коли мінімальна зарплата була вдвічі нижчою. Власні надходження ПФ – це передусім ЄСВ.

  1. Про кількість людей, шо отримають соціальну пенсію (31/07/2017, 7:57 – 8:02)

“Сьогодні в Україні 500 тис. людей отримають 947 грн., так звану соціальну пенсію”.

За даними Пенсійного фонду за 2016 рік, менше 1000 грн отримують 384 тис. осіб. Це ті люди, що не мають 15 років страхового стажу та яким не доплачують до рівня прожиткового мінімуму.

  1. Про експорт зерна (31/07/2017, 9:49 – 9:55)

“Минулого року ми зібрали рекордний врожай зернових – 60 млн. тонн. 40 млн. тонн зерна вивезли за кордон”.

У 2016 році врожай зернових та зернобобових культур сягнув 66 млн тонн. За 2016-2017 маркетинговий рік (МР) Україна експортувала 40,7 млн тонн зерна. Такі дані надає Міністерство аграрної політики та продовольства України. 

  1. Про закупівлю пожежної техніки (31/07/2017, 18:45 – 18:54)

“В бюджеті нинішнього року, за ініціативою нашої команди, 600 млн грн виділено  на придбання нової, вітчизняної [пожежної] техніки.”

У бюджеті на 2017 р. справді закладено 600 млн грн на придбання пожежної техніки вітчизняного виробництва. Бюджет 2016 року також передбачав закупівлю пожежної техніки на 450 млн грн, у 2015 – на 200 млн грн, але у 2014 року – лише на 4,8 млн грн. 

  1. Про імпорт вугілля та підтримку галузі (03/08/2017, 37:47 – 37:55)

“Ми зараз заплатили мінімум 4 млрд грн за імпортне вугілля. Хочу нагадати, що всі кошти виділені на розвиток власної вугільної галузі – 2,5 млрд. грн.” 

Складно сказати, про який саме період йдеться у реченні про імпорт вугілля на суму 4 млрд грн. Адже за період січень – червень 2017 року нетто-імпорт вугілля в Україну склав 1,4 млрд дол. (дані ДФС), що за курсом НБУ на 03.08.2017 становить 36 млрд грн. Щодо видатків Державного бюджета 2017 року на вугільну галузь (які передбачають фінансування підтримки та реструктуризації вугільних підприємств, а не закупівлю вугілля), то вони справді складають 2,51 млрд грн.

Але головне, що політик порівнює закупівлю вугілля як державними, так і приватними підприємствами з державною субвенцією на розвиток вугільної галузі. Тобто порівнює різні категорії речей.

До того ж імпорт вугілля спричинений втратою Україною доступу до вугілля антрацитової групи, яке видобувається в ОРДЛО та використовується для виробництва електроенергії. Україна поступово переобладнує електростанції на використання вугілля газової групи замість антрацитової, але це нешвидкий процес.

ЮРІЙ БОЙКО, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про борг населення за комуналку, (01/08/2017, 39:52 – 39:58)

“Долг населения за коммунальные услуги сегодня 24,5 млрд”. 

На кінець червня 2017 р. сумарна заборгованість українців за житлово-комунальні послуги становила 29,1 млрд. грн. Це суттєво більше, ніж у червні 2016 року, коли борг населення становив 12,8 млрд грн.

ДМИТРО ДОБРОДОМОВ, ПОЗАФРАКЦІЙНИЙ

1. Про голосування Народного контролю за закон про Конституційний суд

“Наша депутатська група в парламенті категорично голосувала проти закону про Конституційний Суд.” (02/08/2017, 29:30)

Згідно з результатами поіменного голосування щодо поправки № 547 до проекту закону про Конституційний Суд України (№6427-д) Дмитро Добродомов, а також Олег Мусій та Богдан Матківський,  справді голосували проти її прийняття.

  1. Про створення Фонду протидії російському впливу (02/08/2017, 10:57)

“Дуже серйозні речі щодо енергетичних моментів, зокрема щодо підтримки енергетичної незалежності України, наприклад, створення Фонду протидії російському впливу (прим. ред. в США), на який виділяється 250 мільйонів.”

Згідно з підписаним 2 серпня 2017 року Законом H.R.3364 “Про протидію суперникам США через санкції” (Титул, ч.3, секція 254 “Енергетична безпека України”) за 2018-2019 роки на Фонд протидії російському впливу планується виділити 250 млн доларів.

  1. Про повноваження Трампу щодо зняття санкцій з Росії (02/08/2017, 10:21)

“Згідно із новим законом про санкції, повноваження Трампа дійсно обмежуються”

Відповідно до підписаного 2 серпня 2017 року Закону H.R.3364 “Про протидію суперникам США через санкції” (Титул ІІ,ч., секція 216 “Повторний розгляд Конгресом санкцій, накладених на Російську Федерацію”) Президент не може змінити чи скасувати санкції без спільного схвалення такого рішення обома Палатами Конгресу.

АРТУР ГЕРАСИМОВ, ГОЛОВА ФРАНЦІЇ БПП

  1. Про процедуру обрання омбудсмена з прав людини (02/08/2017, 40:11 – 40:23)

 

“Якщо ви знаєте ситуацію, на сьогодні в різних законах є різні способи обрання омбудсмена (з прав людини). Якщо в законі про Конституційний суд це є відкрите обрання, то в регламенті Верховної Ради це закрите”. 

Така суперечність справді існує, але між Регламентом ВР та Законом про Уповноваженого з прав людини. Справа в тому, що у прикінцевих положеннях нового Закону про Конституційний суд, який був підписаний Президентом 31 липня 2017 року, є зміни до Регламенту Верховної Ради щодо процедури голосування за призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відповідно до цих змін рішення про призначення чи звільнення омбудсмена приймається Верховною Радою відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. До цього у Регламенті Верховної Ради діяла норма, згідно якої голосування щодо призначення та звільнення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснювалося Верховною Радою таємно шляхом подачі бюлетенів. Проблема в тому, що ця норма залишилася в Законі про Уповноваженого з прав людини, до якого змін не вносилося. Таким чином, сьогодні є два нормативно-правові акти, один з яких  передбачає процедуру таємного голосування (ст. 5 та ст. 6 Закону про Уповноваженого), а інший  (ст. 208 Закону про Регламент ВРУ) – відкриту.)

ЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про гастарбайтерів (02/07/2017)

“Чтобы 8 миллионов гастарбайтеров вернулись в Украину, нужно сначала вернуть в нашу страну мир и уверенность в будущем

Це не вперше, коли Вілкул згадує про еміграцію з України. Схожу фразу ми перевіряли у восьмому випуску Impact – 17. Відповідно до даних дослідження, проведеного в рамках проекту Міжнародної організації міграції у 2014 – 2015 рр., за кордоном для здійснення трудової діяльності перебували близько 700 тис. громадян України.

За межами України живе від 8,2 млн (за переписами зарубіжних держав) до 20 млн (за різними оцінками) осіб українського походження. Але ці цифри відображають кількість людей, які виїхали з території України починаючи з першої хвилі української еміграції, що датується кінцем ХІХ – поч. ХХ ст. і по сьогоднішній день. Ці люди не є трудовими мігрантами, тобто гастарбайтерами.

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ФРАКЦІЇ “БПП”

  1. Про проведення Росією чемпіонату з футболу

“Я в своё время вносил проект постановления о том, чтобы украинский парламент принял решение об обращении к ФИФА, чтобы забрать у России право проведения Чемпионата мира по футболу.”

У травні 2016 року Олексій Гончаренко справді був одним із ініціаторів проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до Виконавчого комітету Міжнародної федерації футболу – щодо включення до порядку денного чергового конгресу Міжнародної федерації футболу питань про виключення Російського футбольного союзу зі складу Міжнародної федерації футболу та про перегляд рішень Конгресу ФІФА щодо проведення фінальних змагань Чемпіонату світу з футболу у 2018 році на території Російської Федерації.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний