Рік Без Януковича: 12 Основних Досягнень і Невдач Української Влади

Хороша новина для України в тому, що вона, нарешті, відмовилася від своєї відомої політики “багатовекторності” та вирішила приєднатися до цивілізованого світу

ЕРА

Автор:

Позитивний момент – Україна без четвертого президента Віктора Януковича нарешті звільнилась від диктатури і стала на шлях реформ. Негативний момент – процес втілення реформ є дуже повільним, і все ще спостерігаються про-радянський спосіб мислення, корупція та політичний популізм.

2014 рік можна з легкістю оголосити роком «великих очікувань та змін». Чи всі вони були зруйновані з моменту втечі Віктора Януковича 21 лютого? Насправді, ні. Ми склали список з 12 основних досягнень і невдач нової української влади (складений в порядку зменшення їхньої значущості).

Досягнення:

1. Швидке та ефективне оновлення співпраці з МВФ та іншими західними донорами (ЄС, Світовий банк, ЄБРР і т.д.), а також залучення фінансування навесні 2014 року;

2. Початок реформ:
а) Створення пакету антикорупційних законів: “Антикорупційна стратегія 2014-2017 рр.”, “Про запобігання корупції”, а також початок створення антикорупційного бюро.
б) Новий закон про освіту, який незважаючи на всі свої недоліки, набагато кращий, ніж його «попередник» і є суттєвим кроком на шляху до створення західного типу освітньої системи.
в) Певна дерегуляція, а також зміни в державних закупівельних процедурах. Наприклад, електронні торги по реалізації заставного майна стали повністю прозорими;

3. Загальний про-європейський напрямок зовнішньої політики України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС, незважаючи на весь символізм на початковій стадії;

4. Відродження армії і початок військових реформ (хоча і дуже повільними темпами).

5. Реформи структури НБУ та фінансового ринку:
а) реальне оновлення банківського сектора: замість надання державної підтримки, проблемні банки зникають з ринку;
б) внутрішня реструктуризація НБУ і перехід від де-факто штучної підтримки курсу за рахунок інтервенцій на ринку до гнучкого управління валютним курсом, що в довгостроковій перспективі матиме позитивний вплив на українську економіку.

6.Реверсні постачання газу та угоди з Європою в цій галузі. Хоча, економіка як і раніше характеризується високою енергетичною неефективністю і немає чіткого плану дій для зміни ситуації.

Невдачі:

1.Відсутність суттєвих реформ, особливо в галузі державного управління та судової системи. Контраст між нерішучою поведінкою уряду і радикальною готовністю частини суспільства відстоювати нову Україну є разючим. Незважаючи на прийняття низки антикорупційних законів, корупція повністю не зникла, але дещо децентралізувалася;

2.Політичні амбіції все ще важливіші за долю країни. Ганебне затягування процесу формування коаліції після виборів призвело до затримки реалізації ключових заходів щодо стабілізації та відстрочення виплати іноземної допомоги;

3.Стійкість політичного популізму. Наприклад, спроба скасувати угоду між урядом України та Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Або введення мораторію на конфіскацію іпотечної застави. На щастя, президент застосував право вето щодо такої пропозиції.

4.Жодних судових переслідувань осіб, відповідальних за численні смерті на Майдані в лютому 2014 року, а також за розграбування держави (або, принаймні повна відсутність публічної інформації щодо цього).

5. Руйнівна інформаційна політика – починаючи з неефективної дискусії між урядом і парламентом про виконання Бюджету-2015 і продовжуючи повною відсутністю політичних заходів щодо інформування та надання допомоги біженцям, що, в свою чергу, розпалює ворожі настрої в українському суспільстві по обидва боки барикад;

6.Багаторівневий валютний курс та відсутність заборони на дострокове зняття депозитів.

У підсумку, хороша новина для України в тому, що вона, нарешті, відмовилася від своєї відомої політики “багатовекторності” та вирішила приєднатися до цивілізованого світу. А погана новина – уряд не знає, яким чином реалізувати це рішення, тому що політики і влада, в основному, звикли до про-радянського типу співпраці та ведення переговорів. Це, напевно, наразі є головною причиною, чому Україна «застрягла», якщо ж ще не впала в економічну і політичну прірву.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний