Євро-маніпуляції. Топ-5 міфів про умови Асоціації з ЄС

Що робить ЄС з українською економікою очима окремих українських політиків та експертів?

depositphotos / jorisvo

Автори:

Світлана Сліпченко, Вікторія Омельяненко (стажерка VoxCheck)

Торгівля з ЄС вбиває промисловість і сільське господарство, Євросоюз хоче відкриття ринку землі, щоб вкрасти нашу землю, українці надто бідні – їх ніхто не візьме в ЄС. Це стандартні приклади залякування українців, якими грішили українські політики та експерти.

І хоча Угода про Асоціацію з ЄС почала діяти у вересні 2017 року, міфи та маніпуляції ширилися ще раніше. Але й VoxCheck не сидів склавши руки: весь цей час ми моніторили всі висловлювання про положення Угоди та й в цілому про ЄС. 

Дізнайтесь ТОП-5 міфів про відносини України із ЄС в нашому свіжому матеріалі.

Міф 1. Вступити до ЄС неможливо без референдуму

Неправда

«Вступ до ЄС неможливий без референдуму. <…> А референдум проводять не з питань “йти чи не йти”. Народ визначився, я ще раз хочу сказати, і не треба його затягувати в манівці. Бо це є путінський сценарій. А запитання на референдумі буде: “Чи готовий український народ делегувати частину повноважень наднаціональному органу?”, як це зробили 27 чи 28, в залежності від результату Брекзита, членів Європейського Союзу».

Петро Порошенко, 14/04/2019 (54:22-54:25)

У вимогах до вступу до ЄС немає пункту про необхідність проведення такого референдуму. Конституція України також не вимагає його проведення. І хоча значна частина держав проводили референдуми перед вступом до ЄС, він не є обов’язковим. Наприклад, Кіпр, Румунія, Болгарія та Великобританія референдуми не проводили.

Міф 2. До ЄС неможливо вступити через низькі доходи населення

Неправда

«Всі знають, що при доході на душу населення $2000 про жодне членство в ЄС не можна говорити. В Україні сьогодні $2000 ВВП на душу населення – про що ми кажемо?»

Інна Богословська, 29/01/2019 (19:47-20:07)

Жоден нормативно-правовий акт, який потенційно може регулювати вступ України до ЄС, не встановлює вимоги до розміру ВВП на душу населення. Тобто номінально такої вимоги немає, хоча противники подальшого розширення ЄС у своїй риториці дійсно іноді вказують нижчі рівні доходів (і ВВП на особу) як фактор, що вимагатиме перерозподілу видатків ЄС на користь цих країн.

До речі, ВВП на душу населення в Україні у 2017 році становив не $2000, а $2655. У 2018 році ВВП на душу населення був на рівні $2 964 (за поточним курсом). Дійсно жодна країна на момент вступу не мала ВВП на душу населення $2000 або нижче. Найнижчий показник на момент вступу був у Болгарії – $5 813 у 2007. Але Україна й не вступає до ЄС зараз. 

А через що тоді ми можемо не потрапити до ЄС?

Правда

«Ясно, що найближчі роки ми не вступимо нікуди. Навіть якби зараз Україна повністю була готова вступити в НАТО або в ЄС, її б не прийняли. Такий розклад в Європі. Просто знайдеться одна-дві країни, які скажуть ні. І все».

Анатолій Гриценко, 12/06/2019, (56:35 – 56:55)

Для вступу до ЄС перш за все Україна має відповідати Копенгагенським критеріям членства. Але навіть якщо Україна ефективно виконає всі вимоги, проведе необхідні реформи та подасть заявку на вступ, ЄС має бути готовим і спроможним прийняти нового члена. 

На даний момент відбувається процес виходу Великобританії із союзу. Нещодавно були призначені нові очільники євроінституцій, які офіційно обіймуть свої посади восени. Після травневих виборів був тільки-но сформований новий Європарламент. Тому в період таких змін навряд організація буде готова приймати важливі рішення, особливо щодо розширення. 

Більше того, коли Україна все ж подасть заявку на вступ, переговори щодо членства не розпочнуться поки всі країни ЄС не нададуть згоди на це. Проводиться повний огляд всіх 35 сфер (Acquis Communautaire), які мають відповідати вимогам ЄС. Зважаючи на непорозуміння між Україною та Угорщиною (наприклад, через мовний закон), цілком можливо, що остання не погодиться на таке рішення. 

У 2016 році Нідерланди, країна-член ЄС, висловилась проти підписання ЄС Угоди про асоціацію з Україною. Причиною цьому стало проведення референдуму, де 61,1% виборців не підтримали рішення ЄС укласти Угоду про Асоціацію з Україною через небажання розширювати союз з огляду на існуючі внутрішні проблеми, наприклад, через приріст мігрантів. Тоді ЄС все ж переконав Нідерланди підтримати Угоду. Умовою стало запевнення, що, виконання Угоди не гарантує Україні членство.

Цей випадок довів, що рішення не буде прийняте, поки не досягнуто повної згоди серед країн-членів ЄС, навіть якщо тільки одна країна проти з будь-яких причин.

Міф 3. Асоціація з ЄС вбиває сільське господарство

Відповідно до умов поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), замість традиційних кількісних квот ЄС запровадив тарифні квоти на 36 груп товарів, зокрема сільського господарства та харчової промисловості. Це означає, що на певний обсяг товару встановлюється нульове мито, тоді як торгівля поза межами цього обсягу відбувається з використанням стандартних ставок ввізного мита. Жодних кількісних обмежень на експорт немає. До угоди не було частини з нульовим митом, тобто угода покращила, а не погіршила ситуацію.

Як зрозуміти, чи обмежують чинні тарифні квоти експорт до ЄС?

Якби не було тарифних квот, то експорт сільськогосподарських товарів був би більший. Для ЄС квоти – це механізм часткового відкриття ринку. В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3 видів товарів (м’ясо свинини; м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці та цукор) та передбачила додаткові тарифні квоти.

Відповідно до умов ПВЗВТ для 18 із 36 товарів передбачається збільшення обсягів тарифних квот впродовж 5 років з дати застосування торговельних положень Угоди. З 1 жовтня 2017р. ЄС запровадив ще додаткові безмитні тарифні квоти на сільськогосподарську та харчову продукцію, яка користується найбільшим попитом в ЄС, як наприклад, мед, виноградний сік, оброблені томати, кукурудза. 

Навіть із поточними обмеженнями експорт українських товарів зростає і зазвичай перевищує обсяг квот. Для прикладу фактичні поставки українського меду в ЄС у 2017 році перевищували тарифну квоту в 9 разів, а ввізне мито на нього поза межами квоти становило приблизно 17%. Для соків фактичний експорт був у 4 рази вищий за тарифну квоту. За результатами 2016 року Україна увійшла до топ-3 постачальників агропродукції до ЄС. У 2017 році експорт продукції АПК та харчової промисловості зріс на 8,5%, а це додаткові $477,7 млн доходу.

До впровадження ЗВТ обмеження для експорту були більші – діяли ввізні мита на товари, кількісні обмеження. Зона вільної торгівлі надала українським експортерам безмитний доступ до одного з найпотужніших та найбільших ринків світу, тому це однозначно крок у правильному напрямку. У майбутньому найкращим варіантом для України була б повна лібералізація торгівлі в межах ПВЗВТ та скасування тарифних квот.  

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС перегляд умов ЗВТ можливий через 5 років після набрання Угодою чинності, а також у будь-який інший час за взаємною згодою сторін. Отже, до 1 січня 2021 року має бути здійснений всебічний огляд досягнення цілей інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС у рамках виконання ПВЗВТ.

Міф 4. Торгівля з ЄС погіршила стан української економіки

Неправда

«Мы не можем дальше терпеть пагубность зоны свободной торговли с ЕС в отношении нашей страны, потому что ее условия уничтожают экономически нашу страну и свидетельством являются все эти годы при правлении Порошенка-Яценюка-Гройсмана, которые довели страну до ручки. Когда наша страна является самой коррумпированной в Европе, когда наша страна является самой бедной в Европе, когда наша страна экономически не развивается».

Віктор Медведчук, 28/05/2019 (53:47 – 54:20)

Зона вільної торгівлі для українського бізнесу – це в першу чергу можливість виходу на достатньо сильно захищений (в тому числі ввізними митами) ринок держав-членів ЄС та займати свою нішу на ринку ЄС не лише за рахунок якості, а й за рахунок ціни. З квітня 2014 року ЄС уже скасував для українських експортерів ввізні мита на майже 95% промислових товарів, відповідно до зобов’язань першого року ПВЗВТ. Для решти товарів мита скасовують поступово протягом 3-7 років (для різних товарів перехідні періоди відрізняються). Відлік перехідних періодів розпочався з 1 січня 2016 року. 

Як безпосередньо вплинула ЗВТ на підприємства?

Відповідно до дослідження Центру  економічних та політичних досліджень з оцінки впливу ПВЗВТ на бізнес (опитано близько 1200 підприємств) 28% підприємств у 2018 вже виграли від умов Угоди, 5% зазначили, що незначно програли, а 63% – не відчули впливу Угоди на підприємство. 

Чи дійсно Україна є найбільш корумпованою та найбіднішою державою у Європі, як стверджує політик? 

Згідно з рейтингом сприйняття корупції від Transparency International, у 2018 році Україна знаходиться на 120 місці. Це є дійсно найгіршим показником серед європейських країн. Україна з-поміж своїх сусідів змогла обійти лише Російську Федерацію. Але у рейтингу за 2013 рік, тобто до правління «Порошенка-Яценюка-Гройсмана», Україна посідала 144 місце. Тоді попереду була навіть Росія.

Для того щоб дізнатись, чи є Україна найбіднішою в Європі, потрібно порівняти країни за показником ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Відповідно до даних World Bank у 2018 році показник України був $9233, а це більше ніж у Молдови ($7300). Отже, слова політика неправдиві. 

За 2014-2015 рр. реальний ВВП України скоротився на 15,8%. Однак останні 3 роки (2016-2018 рр.) реальний ВВП зростає. За ці три роки сукупне зростання становило 8,4%. Тобто, у реальному вимірі економіка України досі не відновилась до докризового рівня. Водночас стверджувати, що «наша страна экономически не развивается» – некоректно.

Міф 5. ЄС вимагає відкрити ринок землі в Україні для іноземців

Неправда

«Під відкриття ринку землі для іноземців Євросоюз пропонує півмільярда євро чергової, як вони кажуть, допомоги,  а насправді кредиту під проценти, які треба буде повертати…»

Олег Ляшко, 9/07/2019, (0:34 – 0:46)

9 липня 2018 року набуло чинності рішення Європейського союзу про виділення Україні 1 мільярда євро макрофінансової допомоги. І вже в грудні 2018 року Європейська Комісія надала Україні перший транш четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС номінальним обсягом 500 млн євро у вигляді позики під відсоткову ставку 1,25% з погашенням у квітні 2033 року. 

Тому слова політика правдиві в тому, що це кредит, який потрібно буде повертати з відсотками, хоча це досить низькі відсотки у порівнянні з залученнями у приватних інвесторів на зовнішньому ринку. 

У червні 2019 року віце-президент Єврокомісії на зустрічі у Брюсселі з Володимиром Зеленським підкреслив, що Європейський Союз завершить розгляд питання про надання Україні коштів другого траншу у розмірі 500 млн євро щойно відповідні вимоги для їхнього отримання будуть виконані українською стороною.

При цьому умовою отримання як першого, так і другого траншів є виконання Україною визначених у Меморандумі про взаєморозуміння заходів з реформування окремих сфер державної політики. Серед більш конкретних вимог у травні Крістіан Даніельсон, Генеральний директор Директорату з питань сусідства і переговорів щодо розширення Європейської комісії, назвав такі: ухвалення законів про протидію відмиванню грошей та про авторизованих економічних операторів, ухвалення середньострокового плану реформування митної та податкової адміністрації, реально діюча та ефективна система перевірки електронних декларацій та прогрес в імплементації закону про ринок електричної енергії. 

Про ринок землі не йдеться у жодній офіційній заяві, ані в рішеннях європосадовців.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний