З миру по нитці: Показники і тенденції українського краудфандингу

Події Євромайдану сформували сприятливе середовище для розвитку культури благодійності

Автор:

Відтоді як краудфандинг став всесвітньо популярним як інструмент залучення коштів для різноманітних цілей та ідей, українці активно використовують міжнародні краудфандингові платформи, такі як KickStarter, Indiegogo та GoFundMe. Вітчизняні платформи, зокрема Українська біржа благодійності та Спільнокошт, були засновані ще у 2011 року, створивши можливості для охоплення української аудиторії ініціативами громадянського суспільства, соціальним підприємництвом та людьми, котрі опинились у скрутному становищі. Зібрані шляхом краудфандингу пожертвування у буквальному сенсі годували і зігрівали протестувальників під час Євромайдану. Від часів Революції Гідності краудфандинг здобув популярність в Україні як інструмент фандрайзингу для різних цілей, починаючи з надання гуманітарної допомоги постраждалим від військового конфлікту через такі платформи як families.org.ua та People’s Project і закінчуючи розвитком громад та соціальними інноваціями.

Стенфордський огляд соціальних інновацій визначає краудфандинг як «збір коштів від пожертвувачів, що зазвичай проводиться онлайн, з метою фінансування ініціативи». Роками краудфандинг використовувався в усьому світі, залучаючи окремих людей і групи людей з різних країн. Використовуючи потенціал інтернет-технологій, краудфандинг розширює поняття громади, таким чином підвищуючи спроможність громадянського суспільства вирішувати реальні офлайнові завдання – починаючи від жорстких гуманітарних криз і порушень прав людини та закінчуючи розробкою технологічних новинок аби полегшити наше життя.

У міжнародній практиці розрізняють чотири типи краудфандингу:

  1. краудфандинг з нефінансовою винагородою (rewards-based crowdfunding): прихильники ідеї жертвують суму коштів в обмін на вироблений продукт (опція передзамовлення);
  2. благодійний краудфандинг (donation-based crowdfunding): кошти збирають на благодійність або конкретну мету, наприклад, буріння свердловини чи будівництво школи для малозабезпеченої громади, або на приватні кампанії, наприклад, на медичне лікування особи;
  3. акціонерний краудфандинг (equity crowdfunding): інвестори вкладають великі суми грошей в компанію в обмін на невелику частку її капіталу;
  4. інвестиційний краудфандинг (investment crowdfunding): кредитори надають позику, розраховуючи на повернення основної позики і процентів.

Деякі обставини в українському контексті можуть свідчити про сприятливість умов для розвитку краудфандингу та філантропії. Наприклад, волонтерські організації, що збирали кошти на нагальні потреби Євромайдану й АТО, здобули найбільший ступінь довіри серед українських інституцій у 2016 році. Окрім популярності безоплатного краудфандингу, опитування громадської думки, яке Pact проводить раз на півроку, виявило, що більшість (55%) українців вважають, що настав час, «коли всі повинні піклуватися про спільні інтереси». За таких обставин експерти відзначають розвиток нового характерного для України типу краудфандингу – краудфандингу, що спрямований на розвиток громади (community-enhancing crowdfunding), що максимально залучає доброчинця до позитивних зрушень у громаді та суспільстві [1].

Міжнародні платформи, що підтримують проекти в Україні

Міжнародні платформи вигідні українським ініціативам, оскільки сприяють охопленню української діаспори, залученню ширшої міжнародної спільноти до благодійності, а українському бізнесу допомагають вийти на зовнішні ринки. До започаткування вітчизняних платформ українці використовували міжнародні краудфандингові платформи, такі як Kickstarter, Indiegogo та GoFundMe, і надалі продовжують їх використовувати. Kickstarter та Indiegogo – це платформи з нефінансовою винагородою (rewards based platforms), якими переважно користуються бізнес-стартапи, хоча ті також підтримують і благодійні акції. Платформа безоплатного краудфандингу GoFundMe здобула популярність завдяки збору грошей під час Євромайдану та у зв’язку з кризою на сході Україні.

Через платформу KickStarter, засновануу 2009 році, було підтримано уже понад 119 000 проектів з усього світу, зокрема, принаймні 82 українських проектів, котрі зібрали разом 2,9 мільярдів доларів від 12 мільйонів доброчинців по всьому світу (для детальнішої інформації про збір коштів для українських проектів див. в Таблицю 1 і Діаграму 1). Українські проекти представлені в різних категоріях, починаючи від технологічних новинок (Gooli) і закінчуючи підтримкою перспективних художників (United People First). Однією з найуспішніших українських кампаній на Kickstarter була кампанія Ohhio chunky knits, що зібрала понад 300 000 доларів, отримала широке висвітлення в засобах масової інформації, і здобула величезну популярність на хвилі кампанії «Зроблено в Україні».

Indiegogo підтримує найрізноманітніші креативні та підприємницькі ідеї, а також неприбуткові та гуманітарні проекти. Заснована в 2008 році платформа наразі підтримала запуск 650 000 проектів, допомігши їм зібрати понад 1 мільярд доларів і залучити понад 11 мільйонів жертводавців (зокрема понад 750 000 доларів для українських проектів, детальніша інформація є нижче в Таблиці 1 і Діаграмі 1).). Платформа приділяє особливу увагу неприбутковим проектам, , що спрямовані на вирішення соціальних проблем, пропонуючи їм безкоштовне розміщення на платформі. На Indiegogo проходила краудфандингова кампанія українського Громадського Радіо та кампанії українських студентів, що збирали кошти на навчання за кордоном.

Українські краудфандингові платформи

Останніми роками з’явилися декілька українських краудфандингових платформ, що спрямовані на вирішення різних завдань, зокрема надання гуманітарної допомоги постраждалим під час Євромайдану та в конфлікті на сході України, бізнес-стартапи та інноваційні проекти з розбудови громадянського суспільства та розвитку громад. Українські краудфандингові платформи можна класифікувати відповідно до їхньої спеціалізації: надання гуманітарної допомоги, неприбуткові організації та соціальне підприємництво.

Подані нижче таблиця і показники містять статистичні дані щодо українських фандрайзингових кампаній на різних міжнародних і українських платформах. Хоча ці дані по платформах не обов’язково тотожні впливу цих платформ, вони можуть бути використані для унаочнення звичок українців у галузі благодійництва.

Таблиця 1. Українські фандрайзингові кампанії на українських та міжнародних краудфандингових платформах: важливі показники.

Назва платформи Кількість підтриманих кампаній Зібрані кошти, у доларах США Кількість доброчинців Рік заснування платформи Середня сума, зібрана під час кампанії на платформі, у доларах США (зібрані кошти / кількість підтриманих кампаній) Середня сума пожертви донора на платформі, у доларах США (зібрані кошти / кількість донорів) Внесок за розміщення проекту на платформі
Українська біржа благодійності 1631 3,581,171 514,512 2011 2,195 6.96 0%
Спільнокошт 156 367,551 21,448 2012 2,356 17.14 10-15%
GoFundEd[2] 20 22,165 550 2015 1,108 40.3 10%
KickStarter[3] 82 1,458,039 дані відсутні 2010 17,781 дані відсутні 5%
Indiegogo[4] 2,300 750,000 4,500 2008 119 166.67 5%

В Україні можна виокремити три основні типи краудфандингу:

  1. Благодійний краудфандинг (charity-giving crowdfunding, що за межами України зазвичай називається donation-based crowdfunding) здійснює збір коштів для адресної допомоги або на термінові, найчастіше індивідуальні, потреби. Серед прикладів благодійного краудфандингу – збір коштів на медичне лікування особи або довгостроковий медичний догляд, реставрацію пошкодженого будинку або оплату за навчання в університеті. Кілька благодійних краудфандингових платформ, зокрема org.ua та People’s Project, було засновано після Євромайдану, інші ж, зокрема Українська біржа благодійності (УББ) і Таблеточки існували ще до 2014 року.
  1. Краудфандинг, спрямований на розвиток громади (community-enhancing crowdfunding) використовує філантропію для підвищення ефективності громади та популяризацію цінностей відкритого суспільства, що ширші за отримання безпосередньої вигоди авторами проекту та доброчинцями. Это проекти, спрямовані на розвиток міста та інфраструктури, обмін інформацією або освітні проекти, суспільне мовлення тощо. Краудфандингові платформи, спрямовані на розвиток громади включають Спільнокошт, Мой город (проекти з розвитку Одеси) та GoFundEd (нову платформу для освітніх проектів).

Спільнокошт – це платформа для проектів розвитку громад в сфері урбаністики, мистецтва, медіа, прав людини, технологій та освіти. Спільнокошт, що було засновано в 2012 році на основі платформи соціальних інновацій “BigggIdea” і підтримано Pact в рамках проекту UNITER, став однією з перших і найвідоміших українських краудфандигнових платформ соціальних інновацій і проектів розвитку громад.

Незважаючи на відносно низькі обсяги залучених коштів порівняно з, наприклад, Українською благодійною біржою (УББ), Спільнокошт є прикладом того, як краудфандинг впливає на складні трансформаційні процеси в Україні. Наприклад, кампанії «Громадського радіо» на Спільнокошті свідчать про готовність людей платити за об’єктивну інформацію і підтримувати реформу суспільного мовлення. Перша кампанія «Громадського радіо» на Спільнокошті була розпочата 2013 року до початку Євромайдану. Переломною точкою в історії українського краудфандингу можна вважати фандрайзингову кампанію [1] «Громадського телебачення», котра зібрала 1 мільйон гривень [5]. З 2013 року Спільнокошт провів уже три кампанії для «Громадського радіо», орієнтовані на українську діаспору.

Спільнокошт популяризує розвиток культури доброчинності, за якої доброчинець дбає про якісне виконання проекту завдяки тому, що автор проекту звітує за витрачені кошти(так звана стратегічна філантропія). Після нещодавніх змін Спільнокошт надає ініціативам можливості отримання інституційної допомоги з метою підвищення сталості неприбуткових інноваційних рішень. Відтепер кожнен, кому небайдужа певна проблема, може підтримати інституційний розвиток організації, яка працює над її вирішенням на сайті Спільнокошту або за допомогою спеціальної кнопки «Підтримати» на сайтах багатьох українських НУО.

GoFundEd – це нова краудфандингова платформа для освітніх проектів, що надає можливості вчителям збирати кошти на свої інноваційні шкільні проекти, спрямовані на розвиток найважливіших навичок у школярів. Станом на січень 2017 року ця платформа провела 20 успішних кампаній і зібрала понад 300 000 гривень.

НУО «Тепле місто» запропоновало геть іншу модель краудфандингу, уже випробувану в Івано-Франківську. Ініціатива має на меті залучення 500 інвесторів для відкриття в Києві ресторану, 80% прибутку від якого йтиме на фінансування соціальних ініціатив, спрямованих на розвиток міста Києва.

  1. Краудфандингові платформи з нефінансовою винагородою (rewards-based crowdfunding) на зразок Kickstarter, що пропонують жертводавцям опцію передзамовлення, а авторам проектів – фінансування стартапів, в Україні ще тільки розвиваються. Проте українці активно використовують можливості міжнародних платформ такого типу, зокрема Kickstarter, що пропонує використання своїх технічних рішень у всьому світі та розширення клієнтської бази для вироблених в Україні бізнес-продуктів.Вітчизняним прикладом такої платформи є українська платформа краудпаблішингу Komubook. В обмін на кошти, пожертвувані на видання книжки, жертводавці отримують свій примірник. Na Starte також ґрунтується на ідеї групової купівлі як способу фінансування інноваційних підприємницьких ідей.

Діаграма 1. Зібрані кошти та кількість кампаній українських проектів, що були підтримані українськими та міжнародними платформами.

Згідно з наявними даними, Українська біржа благодійності (УББ) є провідною платформою за показниками коштів, зібраних для українських кампаній – за 5 років від моменту заснування платформи їй вдалося зібрати більше 3,5 мільйонів доларів США – та лідером серед українських платформ за обсягом коштів, кількістю кампаній і благодійників. За обсягом коштів, зібраних для українських проектів, ця українська платформа випереджає обох міжнародних лідерів краудфандингу – Kickstarter та Indiegogo.

Спільнокошту і нещодавно створеному GoFundEd, що представляють другий характерний для України тип платформи – філантропію, спрямовану на розвиток громади – вдалося залучити менше коштів і підтримати менше кампаній. Проте дані (Діаграма 2.) вказують на те, що зібрані через Спільнокошт кошти щороку майже подвоювалися.

Діаграма 2. Фандрайзинг на Спільнокошті: обсяг залучених коштів (у доларах США) та кількістьдоброчинців.

Висновки та перспективи

Дані краудфандингових платформ, котрі підтримують проекти в Україні, відображають рушійні мотиви середньостатичного українського філантропа. Дані свідчать про те, що події Євромайдану сформували сприятливе середовище для розвитку культури благодійності. Проте вони також свідчать, що дедалі більше українців прагнуть жертвувати на нагальні проблеми, аніж на системні зміни, що передбачають комплексні перетворення.

Прагнення українців жертвувати кошти радше на швидкі рішення, аніж на довгострокові перетворення на рівні громади вказує на необхідність розвитку культури благодійності в українському суспільстві. Необхідно здійснити всебічне дослідження аудиторії та просвіту доброчинців, що сприяло б популяризації культури свідомої благодійності в суспільстві та ефективному згуртуванню громади у пошуках рішень. У рамках цих завдань спеціалізація платформ сприяла б розвитку цільового підходу до спільноти донорів. Для посилення впливу краудфандингу на процеси перетворень в Україні його прихильники повинні розробити цільовий підхід до різних аудиторій, приділивши увагу рушійним мотивам їхньої діяльності:

  • Поточні дорочинціповинні навчитися усвідомленому краудфандингу (наприклад, бути обізнаними щодо цілей та проблем, на які вони жертвують) і залучатися до контролю за кампаніями під час і після завершення проекту;
  • Ті, хто ще не мають досвіду краудфандингу, але бажають долучитися, повинні дбати про власну інформованість щодо можливостей та вирішити, про які проблеми вони бажають подбати;
  • Автори краудфандингових кампаній повинні розглянути можливості розширення аудиторії та залучення нових доброчинців, а також шляхи продуктивнішого залучення існуючих;
  • Організації, залучені до просування просування реформ, повинні розглянути можливості залучення краудфандингу як інструменту для роботи з інформування та залучення населення, а також диверсифікації джерел фінансування;
  • Спільнота міжнародних донорів повинна розглянути краудфандинг як інструмент підвищення сталості громадянського суспільства та зменшення його залежності від донорів;
  • Український уряд повинен бути готовий стратегічно використовувати цей інструмент для підзвітності та делегування прийняття рішень на рівень громади (наприклад, через розробку бюджетів громад).

Примітки:

[1] Інтерв’ю з президентом Спільнокошту Іриною Соловей від 2 лютого 2017 р.
[2] Дані надано GoFundEd за запитом.
[3] Власні розрахунки на основі даних KickStarter. Станом на 4 лютого 2017 р.
[4] Дані надано Indiegogo за запитом.
[5] Интервью с президентом Спильнокошту Ириной Соловей

Головне фото: depositphotos.com / kchungtw

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний