Зарплатні очікування, ґендер та спеціальності: чи однакові очікування у чоловіків та жінок?

Незважаючи на роки зусиль та велику кількість нормативних вимог щодо рівної оплати праці, ґендерна нерівність у зарплатах все ще існує – жінки заробляють менше, ніж чоловіки, майже в усіх розвинених країнах.

Автор:

Дослідження цієї теми показують, що цей факт можна пояснити декількома факторами. Ці фактори – відмінності в освіті чоловіків і жінок, досвіді на ринку праці, відповідальності за виховання дітей, яка головним чином лягає на жінок, відмінностями у виборі чоловіками і жінками посади, сектору чи робочих годин. Нещодавні дослідження також показують, що не менш важливими є ґендерні відмінності в поведінці. Вони стосуються, наприклад, ґендерних відмінностей в уникненні ризику чи навичках ведення переговорів. Однак навіть якщо взяти до уваги ці фактори та порівняти заробітну плату «подібних» чоловіків і жінок, ґендерний розрив у оплаті праці все одно зберігається. 

Ця робота додає до розуміння нами джерел і наслідків ґендерної нерівності в оплаті праці. Я вивчаю те, як вибирають освітній фах чоловіки та жінки, й досліджую, як це впливає на очікування чоловіків і жінок щодо оплати праці, що має ключове значення для рівня заробітної плати. Я зосереджуюся на зарплатних очікуваннях, а не на фактично отримуваній заробітній платі для того, щоб дослідити, як чоловіки і жінки цінують власні навички.

Добре відомо, що чоловіки і жінки вибирають різні галузі знань: тоді як більше жінок вивчають гуманітарні, соціальні та освітні науки, чоловіки зазвичай вибирають математику, природничі і технічні науки. Ця ґендерна відмінність набуває все більшого значення завдяки технічному прогресу, який надає перевагу специфічним навичкам. Можна очікувати, що розвиток технологій потребуватиме більше працівників, які мають знання з математики, технічних та природничих наук. Отже, такі працівники повинні мати перевагу на ринку праці, що означає кращі перспективи працевлаштування та вищу зарплатню. Якщо ж до цих галузей освіти увійде більше жінок, ми можемо очікувати збільшення їхньої заробітної плати та зменшення міжстатевої різниці зарплат. Однак це станеться лише в тому випадку, якщо жінки з такою самою кваліфікацією, як у чоловіків, зажадають таку саму платню. Тож у цій роботі я показую, чи жінки, які здобули освіту в галузях, де домінують чоловіки і які цінуються на ринку праці, вимагають більш високої оплати порівняно з іншими жінками й водночас такої самої оплати, як у чоловіків.

Аналіз базується на Обстеженні робочої сили (Labor Force Survey – LFS) у Польщі в 2006-2015 роках, в якому всіх осіб, які шукають роботу, запитують «Якою є мінімальна щомісячна оплата, за якої ви погодилися б почати працювати?». Відповідь на це питання використовується для визначення мінімальної очікуваної оплати праці. Оскільки чоловіки і жінки, можливо, мають різні очікування щодо заробітної плати в залежності від їхнього попереднього досвіду роботи на ринку праці та заробітку, я зосереджуюся на тих, хто вперше виходить на ринок праці.

Я показую, що середнє значення ґендерних відмінностей в очікуваннях мінімального рівня оплати праці становить -8%. Це означає, що жінки очікують на 8% менший рівень заробітної плати, ніж чоловіки. Цей розрив більш ніж удвічі менший за розрив між усіма працюючими чоловіками і жінками, який дорівнює -19%. Чоловіки і жінки, що мають однакову кваліфікацію з точки зору освіти, мають різні очікування щодо оплати праці. Ґендерні відмінності особливо помітні для двох груп напрямів освіти, в яких домінують чоловіки: (1) інженерія, виробничі процеси і будівництво та (2) математика, інформаційні технології і фізика. Однак радше галузь освіти, а не її ґендерний склад, має значення для очікувань щодо зарплати, оскільки для цих двох груп ми спостерігаємо різні ефекти. Тоді як чоловіки, які здобули освіту в галузі інженерії, виробничих процесів і будівництва, очікують отримувати найвищу заробітну плату в порівнянні з іншими чоловіками (приблизно на 3% вище), для жінок істотної різниці немає. У випадку математики, інформаційних технологій і фізики очікування жінок щодо заробітної плати вищі, ніж у інших жінок (приблизно на 6%), а от для чоловіків значного ефекту не спостерігається.

Результати не свідчать чітко про те, що жінки, які здобули освіту в областях, в яких представленість чоловіків відносно висока, очікують, що їм будуть платити значно більше, ніж іншим жінкам. Це правильно для таких галузей як математика, інформаційні технології та фізика, де жінки очікують вищої оплати праці, порівнянної з заробітною платою чоловіків. Можна зробити висновок, що це хороший знак, який має знайти відображення в низькому ґендерному розриві в заробітній платі серед працюючих. Тому я додатково обчислюю ґендерний розрив у заробітній платі за галузями освіти серед працюючих, щоб побачити, чи позначаються високі очікування жінок, які здобули освіту в області математики, інформаційних технологій і фізики, на їхніх перевагах в оплаті праці після працевлаштування. Виявляється, ґендерний розрив у заробітній платі серед осіб, які здобули освіту в області математики, інформаційних технологій і фізики, і тільки почали працювати, близький до ґендерного розриву в очікуваному рівні оплати праці. Однак щойно чоловіки і жінки наберуться досвіду, наприклад, через рік, цей розрив збільшується аж до 12,8%.

Отже, з огляду на результати, дуже малоймовірно, що ґендерний розрив у оплаті праці може бути усунутий за допомогою реструктуризації кваліфікації жіночої робочої сили, оскільки для цього необхідні рівність як в оцінці власних навичок, так і в оцінці цих навичок ринком праці.

Подяка: дослідження проводилося за підтримки гранту UMO-2018/31/B/HS4/01562 від Національного наукового центру Польщі.

Стаття буде представлена на міжнародній конференції «Переосмислюючи гендер: Економічна та соціальна ціна гендерної нерівності, яка буде проходити 7-8 квітня онлайн. Щоб взяти участь у конференції, будь ласка зареєструйтеся – forms.gle/TFPC4FUvQetRR8N86. Участь безкоштовна. Організатори забезпечують синхронний переклад з/на українську/англійську мову.

Організатор конференції – Київська школа економіки, за підтримки – FREE Network, що фінансується Шведським Агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida).

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний