Заява МВФ про Можливе Припинення Кредитування України – Поразка Української Влади

Заява директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард про можливе припинення співпраці з Україною є негативним сигналом для української економіки

David Ramos/Getty Images

Автор:

Заява директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард про можливе припинення співпраці з Україною в разі подальшої відсутності прямих і конкретних дій у боротьбі з корупцією є негативним сигналом для української економіки. Припинення кредитування може спровокувати девальвацію національної валюти й загальмувати або навіть розвернути ледь окреслену тенденцію економічного зростання.

Такі заяви свідчать про те, що українська влада не зацікавлена ​​у проведенні структурних реформ, які потрібні насамперед Україні та її громадянам, а не зовнішнім кредиторам.

У минулому співпраця України з МВФ не раз рятувала економічну ситуацію в Україні. У лютому 2015 року МВФ та інші офіційні кредитори схвалили пакет допомоги Україні в розмірі 25 млрд доларів США, який є одним із найбільших кредитів фонду (в перерахунку на рівень ВВП країни). Крім того, фонд усебічно підтримував нашу країну під час перемовин на тему реструктуризації зовнішніх боргів. У грудні 2015 року МВФ також змінив свої правила кредитування для країн, які мають заборгованість перед офіційними кредиторами, зокрема з метою продовжити дію програми з Україною, незважаючи на її дефолт за 3 млрд доларів боргу перед РФ. Треба враховувати те, що програма з МВФ є «якорем» для інших донорів – Світового банку, ЄБРР та окремих держав. Таким чином, зупинка співпраці з фондом практично гарантовано означатиме зупинку фінансування й від інших офіційних кредиторів, позбавивши Україну кредитних ресурсів на загальну суму 10 млрд доларів США лише в 2016 році.

За останній рік владі за підтримки офіційних кредиторів удалося стабілізувати макроекономічну ситуацію. Так, падіння ВВП в річному обрахунку скоротилося з 17,2% у першому кварталі до 7,2% у третьому і далі знижувалося в четвертому кварталі, досягнуто відносної стабільності обмінного курсу, сповільнилося зростання цін до 40% у січні 2016 року після стрибка до 60% у квітні 2015-го. Завдяки кредитам і своп-лініям з іноземними банками резерви НБУ зросли в 2015 році практично вдвічі, до 13,4 млрд доларів США.

Проте макроекономічна стабільність залишається крихкою, а перспективи відновлення економічного зростання непевними. Прогноз зростання ВВП в 2016 році – в діапазоні 1,0% -1,5%. Зупинка кредитування МВФ безсумнівно призведе до послаблення довіри інвесторів, бізнесу та населення – а отже, до поновлення девальваційного тиску на гривню. Хоча НБУ і має певний запас міцності у вигляді валютних резервів, він не зможе протидіяти сильному девальваційному тиску довше ніж кілька місяців. За таких умов цілком імовірним є подальше падіння ВВП замість очікуваного на сьогодні скромного зростання. Падіння ВВП і слабка гривня ускладнять обслуговування зовнішнього держборгу (близько 4,1% ВВП), що посилить відплив іноземних інвестицій та підштовхне Україну до чергової фінансової кризи.

Украй важливо розуміти, що програма співпраці з МВФ передбачає надання тривалого й недорогого фінансування в обмін на структурні реформи, які насамперед потрібні самій Україні та її громадянам. Зобов’язання України в рамках програми МВФ та інших кредитних угод (зі Світовим банком, Європейським Союзом тощо) є результатами переговорів української влади та кредиторів, а не безапеляційно нав’язаними ззовні умовами.

Головні пункти програми МВФ – скорочення дефіциту бюджету, реформа енергетичного сектора, очищення банківської системи, перехід до вільного курсоутворення, створення діючого антикорупційного бюро, реструктуризація та приватизація державних підприємств – це неодмінні для оздоровлення й зміцнення економіки України кроки. Це той критичний мінімум, без якого українська економіка буде постійно перебиватися від кризи до кризи. Насправді українська влада повинна проводити набагато масштабніші й швидші реформи, ніж це передбачено програмою кредитування. І заява з боку МВФ про недостатній прогрес у реформах – це ганьба і поразка всіх гілок влади.

Моніторинг реформ, що проводять VoxUkraine та експерти в межах проекту іМоРе, підтверджує невтішні висновки МВФ: реформи рухалися прийнятним темпом тільки в березні-травні 2015 року, коли приймалися важливі закони, зокрема в рамках зобов’язань перед МВФ і Світовим банком. На жаль, попри певне поліпшення законодавства, сьогодні неможливо говорити про встановлення верховенства права в Україні, а імплементація законів залишається слабкою та вибірковою.

Підсумовуючи вищесказане, редакційна колегія VoxUkraine заявляє про неприпустимість розриву відносин з МВФ і закликає Президента, уряд та парламент до рішучих дій у боротьбі з корупцією та проведенні масштабних реформ. Зараз життєво потрібно не просто продовжувати перетворення, а й істотно прискорити їхній темп.

*Редколегія VoxUkraine: Олена Білан (Dragon Capital), Володимир Білоткач (Ньюкаслський університет), Том Купе (Київська школа економіки), Юрій Городніченко (Каліфорнійський університет, Берклі), Вероніка Мовчан (Університет економічних досліджень і політичних консультацій), Тимофій Милованов (Університет Піттсбурга), Ілона Сологуб (Київська школа економіки), Олександр Талавера (Університет Шеффілда), Олександр Жолудь (Міжнародний центр перспективних досліджень), Наталія Шаповал (Київська школа економіки), Олена Нізалова (Кентський університет), Алекс Нікольсько-Ржевський (Університет Ліхая)


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний