Жити стало краще, жити стало веселіше: українці заробляють більше, ніж до кризи. Теж не вірите?

Дані Держкомстату говорять, що середня реальна заробітна плата переступила докризовий рівень. Чому як мінімум 64% українців цього не помітили?

Автори:

Абсолютно безоплатно безкорисливо підкажу піарникам президента і прем’єр-міністра дуже сильний меседж – у 2017 році українці стали заробляти більше, ніж до кризи. Про це свідчать дані Державного комітету статистики. Так, середня зарплата в грудні 2017 року становила 8777 грн, а рівно 4 роки тому цей показник був 3619 грн. Якщо порівняти ці суми з урахуванням більш ніж двократної інфляції за цей час, то все одно отримаємо 6%-ве зростання реальних трудових доходів. Важливо, що в плюс вийшли майже всі регіони України. Єдиною областю, в якій заробляють менше, ніж до кризи, залишається Луганська.

Президент з прем’єром наввипередки рапортують про найменші перемоги і досягнення, але таку важливу економічну віху, по суті перемогу над наслідками кризи, проігнорували. Не думаю, що аналітична служба і коммунікаційники Адміністрації Президента і Кабміну пропустили таке зарплатне досягнення. Так у чому ж справа?


Занадто відірваним виглядає показник Держкомстату про зростання зарплат в очах більшості працюючих в Україні людей. А якщо дивитися на суб’єктивні відчуття українців, відображені в соцопитуваннях, то Держкомстат взяв дані про ЗП в якійсь іншій Україні. Так, згідно з дослідженням Center for Insights in Survey Research, 64% опитаних в грудні українців заявили, що їхнє фінансове становище за останні 12 місяців погіршилося. Нагадаємо, що за цей же час, відповідно до Держкомстату, спостерігався один з найбільш істотних зростань реальної ЗП за всю українську історію. Варто врахувати, що учасники соцопитувань схильні занижувати свій добробут. Але щоб так разюче!

Що не так з українською зарплатою?

Так у чому ж справа? По-перше, зростання зарплат у 2017 році дуже “кластерне” – левова частка приросту середньої ЗП сталася завдяки двократному збільшенні мінімалки до 3200 на початку минулого року. Якби не “адміністративне” зростання мінімальної ЗП, яку, за даними Мінфіну, отримували близько 3 млн працівників, то реальна середня заробітна плата була б ще далека від докризового рівня (реальне зростання мінімалки за 4 роки майже 50%).

Друга проблема більш структурна – ніхто достеменно не знає, наскільки далекі офіційні показники від реального стану на ринку праці: де, як і за які гроші працюють 16,3 млн українців. І це дійсно велика проблема. Дані за ринком праці – найважливіша частина економічної статистики. Не дарма ж американський аналог Держстату називається Bureau of labor statistics.

В одному з останніх досліджень VoxUkraine склав структуру зайнятості в Україні.

Картина сумна. Державна статистика, тобто, і уряд, достовірно знають, що відбувається з зарплатами менш ніж однієї третини всіх працюючих українців, а саме тих, хто працює на державу або в держкомпаніях.

Ще чверть всіх зайнятих (26,3%, або 4,2 млн) офіційно працевлаштовані в приватних компаніях. Тут похибка даних Держкомстату набагато більша, основна причина – зарплати в конвертах. Про приблизний розмір “похибки” можна судити за різницею між цифрами статистики, яку дають всеукраїнські сайти з пошуку роботи, такі як work.ua або rabota.ua. Протягом 2017 го різниця між цифрами Держкомстату та work.ua становила 20-25% на користь приватного сектору. А якщо врахувати, що у вакансіях сайтів зазвичай даються цифри “чиста ЗП на руки” (щоб до цього показника навести дані Держкомстату, з них ще потрібно відняти 18% НДФО), то різниця буде вже близько 40%.

Ще більш заплутана ситуація з ФОПами і співробітниками ФОПів (разом вони складають вже вагомі 17%, або 2,77 млн). Частину їх доходів можна оцінити за офіційними статистичними даними “про діяльність суб’єктів великого, середнього, малого і мікробізнесу”. Українські ФОПи далеко не мільйонери, середньорічний дохід за 2016 й (за минулий рік ще немає даних) склав 302 000 грн, або трохи більше 25 000 грн в місяць. Наймані працівники ФОПів за 2016 рік у середньому отримали всього 25 000 грн, або дуже скромні щомісячні 2000 Грн. Але це дані тільки офіційної частини. Якщо ФОПи отримують оплату кешем без реєстрації або платять працівникам в конвертах, то ці суми ніхто не бачить.

Про доходи ще чверті (25,2%) працюючих українців взагалі майже нічого не відомо: частина цих людей працюють неофіційно – без будь-якого оформлення або реєстрації, ще частина – самозайняті, але не ФОПи.

Велика лотерея

Якщо коротко – про трудові доходи близько 10 млн українців (або майже ⅔ всіх працюючих) Держкомстат і уряд знають не набагато більше, ніж нічого. Чи можна з таким рівнем невизначеності приймати якісні рішення, що стосуються соціальної політики та політики зайнятості? Ну, і в лотерею дуже рідко можна виграти.

Міністерству соціальної політики досить ховати голову в пісок і звітувати про успіхи, оперуючи цифрами Держкомстату. Пора визнати проблему і незнання, і почати вивчати реальний стан справ на ринку праці в Україні.

Головне фото: depositphotos.com / VadimVasenin

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний