Знову за своє. Лише у третині випадків політики сказали правду у 15 випуску VoxCheck Impact-17

Чи порушив Саакашвілі закон, коли в’їхав в Україну? Скільки ми імпортували вугілля? Ці та інші теми цього фактчек-дайджесту

Автори:

Олекcій Крименюк (VoxCheck), Ірина Кіт (інтерн VoxCheck), Яр Батог (інтерн VoxCheck), Олексій Полторак (волонтер VoxCheck), Олена Коломицева (волонтер VoxCheck), Марія Богдановська (інтерн VoxCheck), Влад Мальчевський (інтерн VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck), Максим Скубенко (VoxCheck)

Вересень – гаряча політична пора. Після відмовчування влітку тепер політики багато виступають – причому майже всі разом. 11-17 вересня герої нашого списку найбільш активно коментували в’їзд Міхеїла Саакашвілі до України: мовляв, україно-грузинський політик не порушив законів нашої країни. Як показав наш аналіз, це не так: Саакашвілі порушив адміністративне законодавство і може понести за це відповідальність.

Особиста перемога команди VoxCheck – це перевірка цитати Олега Ляшка про імпорт вугілля цього року на $3 млрд. Ляшко не вперше згадує цю суму, але перевірити її ми змогли тільки зараз. За словами політика, імпорт вугілля вбиває український видобуток. Згідно з нашим фактчеком, це неправда: 90% вугільного імпорту – це антрацит, доступ до якого Україна втратила з початком АТО, а потім вже остаточно – з блокадою ОРДЛО.

Інші теми випуску – медична та пенсійна реформи, за які досі не проголосував парламент. Як завжди, представники опозиції – Юлія Тимошенко, Олександр Вілкул та інші – критикують реформи уряду, але не пропонують конкретних кроків замість них.

 

ПЕТРО ПОРОШЕНКО, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

 

1Про зростання зовнішньої торгівлі з ЄС 15/09/2017

 

“Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі дозволила нам реструктурувати нашу зовнішню торгівлю і підвищити частку європейського ринку до 40%. За вісім місяців цього року наш товарообіг зріс на третину у порівнянні з минулим роком і склав 25 млрд. доларів США”.

Згідно з даними НБУ, товарообіг України з країнами ЄС за січень-липень 2017 року порівняно з тим самим періодом 2016 року зріс на 29% – до 17 млрд дол, що складає 36,6% від загального товарообігу. Даних за 8 місяців ще немає в публічному доступі.

Але підвищення частки ЄС у зовнішній торгівлі з Україною – це не лише заслуга зони вільної торгівлі з ЄС, а більш довгостроковий тренд. У структурі торгівлі питома вага країн Азії та Європи зростає з 2013 року за рахунок зменшення частки країн СНД. Це пов’язано з Угодою про Асоціацію з ЄС, диверсифікацією джерел постачання енергоносіїв та обмеженнями торгівлі з Росією.

 

  1. Про українців, які подорожують за безвізом 15/09/2017

“За перші 90 днів безвізу понад чверть мільйона українських громадян вже скористалися можливістю вільних подорожей країнами Шенгенської зони, відчувши на собі всі переваги свободи руху осіб.” 

Згідно з даними Представництва ЄС в Україні, на 11 вересня 2017 року (93 дні з початку дії безвізого договору) 235,7 тис. громадян України скористалися безвізовим режимом. 

 

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

 

1. Про кошти на ремонт доріг 12/09/2017 

 

“Обсяг коштів, які цього року доступні і можуть бути витрачені на виконання дорожніх робіт, становить близько 30 млрд грн. Наступного року цей обсяг буде збільшено до 40 млрд грн.” 

В державному бюджеті України на 2017 рік видатки на Державне агентство автомобільних доріг склали понад 17 млрд грн. Крім того, згідно з прогнозом уряду, цього року на дороги сумарно буде спрямовано 15 млрд грн від митних надходжень (ДФС прогнозує 12 млрд грн). Тобто разом справді виходить близько 30 млрд грн. За проектом бюджету на 2018 рік видатки на дорожню інфраструктуру мають сягнути 44 млрд грн. 

 

  1. Про успіх децентралізації 14/09/2017

успіх (децентралізації) можна виміряти цілком конкретними цифрами: з 2014 року місцеві бюджети зросли на 100 млрд гривень. А за вісім місяців поточного року власні доходи місцевих бюджетів 366 ОТГ зросли на 85,5% та склали 5,5 млрд грн (+2,5 млрд грн). Це – колосальний ресурс, якого ніколи раніше не мали місцеві бюджети. Таке зростання свідчить про одне – ми рухаємося правильним шляхом.

VoxCheck вже перевіряв схожу цитату Петра Порошенка у 4 випуску та Володимира Гройсмана в 11 випуску Impact-17.

За даними Держказначейства, за останні три роки (1 червня 2017 порівняно з 1 червня 2014 + окремо міжбюджетні трансферти) доходи місцевих бюджетів дійсно зросли на 105 млрд грн. Хоча для порівняння різних років правильніше використовувати реальні, а не номінальні показники – тобто з урахуванням інфляції – яка у 2015 році, наприклад, досягла 43%.

Але проблема в тому, що це загальна сума коштів, яку отримують місцеві бюджети – як за рахунок місцевих податків, так і за рахунок міжбюджетних трансфертів. І ось тут думки експертів щодо правильності оцінки ефекту децентралізації розділяються. Одні вважають, що для оцінки фінансового ефекту децентралізації не можна брати загальну суму доходів – оскільки через місцеві бюджети проходять і гроші з центру – на оплату зарплат медиків, учителів, полісменів та інших. Тому нібито правильно дивитися тільки на місцеві доходи без міжбюджетних трансфертів – і тоді зростання місцевих бюджетів буде меншим. Але таким чином порівнюються непорівнянні речі: тепер менша частка податку на доходи фізосіб іде у місцеві бюджети, ніж у 2014 році, тому повністю відкидати міжбюджетні трансферти також некоректно.

У той же час децентралізація – це не просто передача доходів на місцевий рівень. Це також передача повноважень місцевим громадам плюс зміна схеми фінансування деяких напрямків державою. Наприклад, тепер працівники медицини та освіти отримують зарплати за рахунок субвенції (раніше вони фінансувалися за рахунок податку на доходи фізичних осіб). З одного боку, державна субвенція – це не власні кошти громади. З іншого – громада (область, район) може на власний розсуд розподіляти кошти між  освітніми чи медичними закладами, таким чином підвищуючи ефективність видатків.

Словом, питання фінансового ефекту децентралізації складне та комплексне і потребує більш детального аналізу.

Згідно з даними урядового порталу, присвяченого децентралізації, доходи місцевих бюджетів 366 об’єднаних територіальних громад за сім місяців 2017 року зросли на 2,2 млрд грн (88%) – з 2,5 млрд за 7 місяців 2016 року до 4,7 млрд за цей же період 2017. Даних за 8 місяців 2017 поки що у публічному доступі немає.

 

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

 

  1. Про додаткові надходження до ПФ 11/09/2017 (2:40 – 2:52)

“Як результат того, що ми добилися підняття мінімальної зарплати до 3200 грн у нас додатковий фонд заробітної плати складає 200 млрд гривень. Додаткові надходження до пенсійного фонду – 11-12 млрд грн.”

Олег Ляшко справді ратував за підвищення мінімальної зарплатні до 3000 грн ще у 2015 році. За це також виступав Віктор Галасюк із Радикальної партії Ляшка. Проте, офіційним автором відповідного законопроекту був Кабінет міністрів.

За інформацією ПФ, за січень – липень 2017 року власні надходження Фонду склали 86,3 млрд грн, що на 23,3 млрд грн більше у порівнянні з відповідним показником 2016 року – коли мінімальна зарплата була вдвічі нижчою. Власні надходження ПФ – це передусім ЄСВ, який прив’язаний до розміру зарплати. За словами директора департаменту пенсійного забезпечення, станом на серпень 2017 року ПФ отримав на 12,7 млрд грн більше від запланованих надходжень.

Водночас сума додаткового фонду заробітної плати завищена. За січень-липень 2017 загальна сума фонду оплати праці склала 374 млрд грн, за січ\ень-липень 2016 – 280 млрд грн, тобто відбулося зростання на 94 млрд, а не на 200 млрд грн.

 

  1. Про золотовалютні резерви НБУ 11/09/2017 (8:04 – 8:19)

“Сьогодні нам розповідають, що золотовалютні запаси Нацбанку складають 18 млрд доларів. Але ці резерви формуються за рахунок кредитів МВФ. У нас сьогодні вже під 80 млрд доларів заборгованість України – державний борг України.”

За даними НБУ, на 1 вересня 2017 року офіційні резервні активи складають 18,035 млрд дол. Їхня левова частка (понад 12 млрд дол) справді надійшла в рамках програм фінансування МВФ з 2014 року, решта – кошти, що вже були в золотовалютних резервах НБУ, а також валюта, куплена НБУ на відкритому ринку. Іншими словами, не всі ЗВР сформовано за рахунок коштів МВФ, але більшу їх частину – так. Згідно з даними Міністерства фінансів України, на 31 липня 2017 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу складала 76,06 млрд дол. (Марта)

 

  1. Про закупівлю вугілля 11/09/2017 (8:35 -9:20)

“Наша влада майже на $3 млрд закупила вугілля. Видобуток нашого вугілля впав на 15%. <…> Видобувна галузь не розвивається, нема державної програми розвитку видобувної галузі. В результаті ми фондуємо $3 млрд іноземних шахтарів замість того, аби вкладати їх у власний видобуток” 

За митною статистикою ДФС, за 8 місяців цього року в Україну ввезли 12,4 млн тон вугілля на $1,9 млрд. (а не $3 млрд). З них:

  • антрацитового вугілля ввезли 11,2 млн т на $1,7 млрд;
  • коксівного – 902,1 тис тонн на $254,1 млн.;
  • бурого вугілля (марка Г) – 325 т на $21 тис.

 

Тобто найбільші обсяги імпорту були по антрацитовому вугіллю. Шахти з цією маркою вугілля залишилися на території ОРДЛО, блокада яких почалася у січні 2017 та офіційно була оголошена 15 березня. Таким чином, імпортується вугілля, яке не добувається в Україні, отже, такий імпорт не шкодить вітчизняним шахтам.

За останніми даними Міненерго, упродовж січня-серпня 2017 року вугледобувними підприємствами України видобуто вугілля на 2,4 млн тонн (або на 9,4%) менше, ніж за відповідний період 2016 року.                                                             

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ФРАКЦІЇ “БПП”

  1. Про зростання економіки 11/09/2017 (18:14-18:36)

 

“Звичайно, я зараз би хотів розповісти людям про те, що так, в нас є певні маленькі успіхи, бо люди зараз не відчувають цього в своєму гаманці. Але в Україні сьогодні вже 5-6 кварталів поспіль зростає економіка. Трішки, але зростає. До того вона падала 15 кварталів. Це почалося навіть до війни з Росією.”

Одним із показників зростання економіки є зростання ВВП. У першому та другому кварталах 2017 року ВВП зріс на 2,5% і 2,4% відповідно. Позитивна динаміка ВВП  в Україні спостерігаєтся з початку 2016 року, тобто вже 6 кварталів поспіль.

Зниження ВВП спостерігалося з другої половини 2012 року до кінця 2015 року (за винятком останнього кварталу 2013 року). Тобто до початку зростання в 2016 році ВВП падав 13 кварталів з 14.

 

 

  1. Про голосування за недоторканість 12/09/2017 (36:41-36:52)

“Я голосував за зняття всіх депутатських недоторканностей, з усіх депутатів, на всіх голосуваннях, за все: за затримання, за арешт.” 

За даними Електронного протоколу засідань, народний депутат Гончаренко дійсно голосував схвально за всі подання про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт своїх колег.

 

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ЛІДЕР ВО “БАТЬКІВЩИНА”

 

  1. Про геноцид українців 12/09/2017

 

“Інакше як геноцидом українців це назвати не можна. Не може бути випадковістю створення умов, за яких за першу частину 2017 року на постійну роботу до Польщі виїхали 700 тисяч українців. Чому за час цих реформ зарплати та пенсії за останні 3 роки стали у доларовому обчисленні у 2-3 рази нижчі, ніж були до реформ?” 

Відповідно до дослідження Польского центробанку та Варшавського університету, за першу половину 2017 року польську робочу візу отримали 94,8 тис. українців.

У 2013 році середня зарплата в Україні становила 3265 грн або $408 за курсом $7,99 UAH/USD. За січень-липень 2017 року середня зарплата становить 6738 грн, або ж 254 долара. Тобто порівняно з 2013 роком середня зарплата у доларовому еквіваленті знизилася у півтора рази, але не в 2-3 рази.

Зниження зарплат та пенсій в доларовому виразі – це наслідок не реформ, а значної девальвації гривні в другій половині 2014 – на початку 2015 року через воєнні дії, незбалансовану монетарну політику в попередні роки та ситуацію на зовнішніх ринках.

Щодо геноциду – то це знищення окремих груп населення за конкретними ознаками. Пошук людьми кращої роботи – це не геноцид у будь-якому випадку.

 

2.Про людей за межею бідності 12/09/2017

За останніми висновками ООН, за 3 роки 60% людей опинилися за межею бідності. 

Згідно із заявою ООН, станом на 2017 рік в Україні справді було 60% людей за межею бідності. Але загалом є кілька показників вимірювання бідності, і відповідно до них в Україні від 23,8% до 53,5% людей, яких можна вважати бідними (дані Держстату).

 

3. Про медичну реформу, яку люди не переживуть 12/09/2017

Медична реформа передбачає 4 речі, які 80% людей не переживуть:

– відсутність гарантованої страхової медицини;

– запровадження протоколів лікування за європейськими цінами, які в 10 разів вищі, ніж те, що люди зараз платять лікарям;

–  переведення видатків на медичне обслуговування з місцевих бюджетів у центральний фонд;

– звуження безкоштовного набору на невідкладну допомогу.

Фраза про те, що 80% людей помруть через введення нової системи фінансування медицини – неправдива та необґрунтована. Щодо конкретних пунктів, то

  1. Такого поняття як “гарантована страхова медицина” не існує. Є обов’язкове медичне страхування – коли всі працюючі мають платити за страховий поліс (або за них це робить роботодавець). В Україні медицина після реформи буде, як і раніше, фінансуватися з державного бюджету. Проте, якщо наразі держава формально покриває всі видатки на медицину, тобто гарантує оплату всіх медичних послуг (але в реальності цього не відбувається – за даними Світового банку, витрати “з кишень пацієнтів” на медицину практично дорівнюють бюджетним витратам), то після реформи держава буде офіційно оплачувати частину послуг. Початковий варіант реформи передбачав повну оплату державою первинної, екстреної та паліативної допомоги, деяких видів вторинної допомоги, та часткову оплату більшості послуг вторинного рівня. Зараз із законопроекту 6327 пропонується цю норму видалити, що фактично зводить медичну реформу нанівець.
  2. Реформа медицина запроваджує не європейські ціни, а міжнародні протоколи лікування, де вказані необхідні дії лікарів при певних симптомах – клінічні дослідження на підтвердження діагнозу та діючі речовини, які потрібно прописувати пацієнту за результатами досліджень. Ці діючі речовини не обов’язково мають міститися у дорогих імпортних ліках. Дуже багато ліків мають аналоги-дженерики, які виробляються в тому числі в Україні. Запровадження міжнародних протоколів лікування покликане убезпечити пацієнтів від т.зв. “фуфломіцинів” (ліків з недоведеною ефективністю).  
  3. “Центральний фонд” – це, напевно, Національна служба здоров’я, яка буде створена для організації оплати послуг лікарів. Через неї справді буде проходити велика частина бюджету на охорону здоров’я. Але медична субвенція і зараз іде з державного бюджету на місця. До того ж, ніхто не заборонятиме місцевим бюджетам дофінансувати заклади охорони здоров’я. Щодо НСЗ, то її основна мета – контроль за використанням коштів та запровадження системи “гроші ходять за пацієнтом”. Працювати агенція буде за допомогою електронної системи eHealth.
  4. Реформа медицини не пропонує обмежень по роботі швидкої допомоги.

 

ЮРІЙ БОЙКО, ГОЛОВА ФРАКЦІЇ ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК

 

1. Про падіння зовнішньоторговельного балансу 17/09/2017 (0:20 – 0:24)

 

“З початку року зовнішьноторговельний баланс впав на $2,2 млрд”

Баланс не може падати або зростати згідно з визначенням терміну, автор цитати каже, імовірно, про дефіцит зовнішньої торгівлі.

За даними НБУ, за 7 місяців 2017 року дефіцит зовнішньої торгівлі виріс на $500 млн в порівнянні з аналогічним періодом минулого року: 7 місяців 2016 року – $2,6 млрд, 7 місяців 2017 року -$3,1 млрд.

 

ОЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

 

  1. Про пенсійну реформу (2:46-4:10), 13/09/2017

 

“У нас сейчас около 12 млн пенсионеров, они хотят в течение нескольких лет сократить это количество до 5 млн. Смысл этой реформы – уменьшить дефицит Пенсионного фонда, то есть сэкономить деньги. В чем смысл? Первое, это повышение трудового (страхового) стажа со следующего года до 25 лет, потом – до 35 лет. Не имея страхового стажа с официальной печатью в трудовой книжке, люди  останутся вообще любой пенсии и будут получать некую “социальную помощь” 430 грн.” 

Згідно з даними Пенсійного Фонду України, станом на 01.07.2017 в Україні справді налічувалося 11,7 млн. пенсіонерів. Щодо скорочення кількості пенсіонерів до 5 млн, то навряд чи реформа може зменшити кількість пенсіонерів, адже ті, хто зараз є пенсіонерами, ними й залишаться.

Як і зараз, особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, призначатиметься державна соціальна допомога. Але не з 60 років, як сьогодні, а після досягнення 65 років. Люди, які мають страховий стаж понад 15 років, у будь-якому випадку отримують право на пенсію за віком – тільки люди з довшим страховим стажем отримають це право раніше (з 60 років), а ті, кому стажу не вистачає, працюватимуть до 63 чи 65 років.

Розмір соціальної допомоги регламентується ЗУ “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, і інвалідам” і становить 30% (Ст. 6 Закону) від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Станом на 1.05.2017 він становив 1312 грн. Таким чином, розмір державної соціальної допомоги на сьогодні складає 0,3*1312=394 грн., але він зростатиме разом з підвищенням прожиткового мінімуму.

Законопроект № 6614 щодо Пенсійної реформи передбачає не скорочення видатків Пенсійного Фонду, а зменшення темпів їх приросту в майбутньому.

 

  1. Про пенсійний вік 13/09/2017 (4:50-5:10)

“По оценкам экспертов в течении 3 лет реальный пенсионный возраст станет 63,5 года, а потом – 67 и 68. Если у нас средняя продолжительность жизни мужчин 64,5, это получится, что люди должны горбатиться всю жизнь на работе и потом не отдыхать на пенсии ни одного дня.” 

За даними Держстату України, в 2015 році середня тривалість життя при народженні становила 66,4 роки для чоловіків. Але середня очікувана тривалість життя після 60 – 14 років для чоловіків.

Водночас пенсійна реформа передбачає, що в залежності від стажу максимальний вік виходу на пенсію буде 65 років, а не 67 чи 68. Водночас, люди, які матимуть достатній трудовий стаж (25 років з 2018 року, і поступово до 2028 року він зросте до 35 років), зможуть вийти на пенсію у 60 років.

 

  1. Про способи наповнення Пенсійного фонду 13/09/2017 (5:58-6:17)

“Дефицит Пенсионного фонда можно покрыть только одним путем – ростом экономики. Должна нормально работать промышленность, должны быть рабочие места – это отчисления в Пенсионный фонд, плюс работает экономика – это отчисления в бюджет, которые могут компенсировать этот дефицит.”

Дійсно, зростання заробітних плат підвищує доходи ПФ, бо їхнє основне джерело – нарахування на фонд оплати праці. Проте, дефіцит ПФ був би набагато нижчим, якби не було тіньової економіки та люди платили ЄСВ повністю, а не отримували зарплату в конвертах.

Зростання оплати праці або збільшення кількості робочих місць може вирішити проблему дефіциту ПФ за умови сплати податків.

 

  1. Про освітню реформу 13/09/2017 (12:22-12:54)

“1 сентября 2014 года – в стране 1700 школ, 1 января 2017, точную цифру называю, 1566. И в новой реформе образования предусмотрено, что максимальное расстояние от дома до школы может составлять 50 км в одну сторону. Опорные школы – это значит малые школы вокруг будут закрываться для того, чтобы сэкономить деньги на зарплате учителям, на отоплении школ и так далее.”

Олександр Вілкул вже неодноразово використовував дані по кількості шкіл у своїх заявах, які ми перевіряли дайджестах №13  і №14, і які були правдивими. Цього разу він, очевидно, обмовився і дав неправильні цифри: насправді в 2014р. було 17 тис шкіл, зараз – 16 тис. Однак, це не змінює суті цитати.

До закриття шкіл призводять різні причини – це, в першу чергу, скорочення кількості учнів, а також прийняття місцевою владою рішень про закриття шкіл через нездатність їх утримувати. При цьому учні не залишаються без освіти – їх переводять до навчальних закладів у сусідніх населених пунктах та забезпечують шкільними автобусами.

Оптимізація мережі навчальних закладів, передбачена освітньою реформою, а саме – створення опорних шкіл та закриття малокомплектних шкіл – має на меті не перекрити доступ до освіти сільським дітям, а надати їм можливість отримувати якіснішу освіту в кращих умовах (теплий клас, їдальня, спортзал). У прийнятому 5 вересня проекті “Закону про освіту” немає згадок про максимальну відстань до школи.

 

  1. Про знищення високотехнологічних галузей економіки 13/09/2017 (15:45-15:52)

“Очень простой вопрос – за три года уничтожено ракетостроение и самолетостроение”

В Україні збирали літаки або мали змогу це робити (а не просто називалися авіабудівними),  6 заводів: “АВІАНТ”, “Антонов”, “Аеропракт” (надлегкі літаки), “Аерос” (дельтаплани), Харьківський авіаційний завод та “410-й авіаремонтний завод”. Решта підприємств, як-от “Мотор-січ”, Вінницький авіаційний завод, “Авіакон” та інші, робили діагностику, ремонт та виготовлення комплектуючих, але не займалися збіркою літаків. У 2009-2010 роках «АВІАНТ», «Антонов», «410-й авіаремонтний завод» та Харківський авіаційний завод об’єдналися в ДАК “Антонов” і працюють як частини одного холдингу. Продовжують свою роботу і “Аеропракт” та “Аерос”. Тобто всі заводи, що працювали, продовжують працювати.

Ракетобудуванням займаються ДП “Виробниче об”єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” (ПІВДЕНМАШ) та ДП “Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К.Янгеля”.

З січня по березень 2015 року Південмаш простоював через відсутність державних замовлень та проблеми з постачанням комплектуючих з тимчасово окупованих районів Донбасу. Після початку окупації Росією Криму та військових дій на Донбасі значно скоротилися російські замовлення через припинення господарських зв’язків між державами. Так, за даними Південмашу, надходження грошових коштів за замовлення з Росії в 2014р. зменшилися більш ніж на 90% порівняно з попереднім роком.

Проте, скорочення замовлень Південмаші розпочалося ще в 2012 році. У 2011 році підприємство було прибутковим, а з 2012 демонструє лише збитки. Це було пов’язано зі скороченням програми “Морський старт”, яка використовувала ракети “Зеніт” у 2012 році. У 2014 році скоротили також програму “Наземний старт” (участь у цих програмах як розробник брало КБ “Південне”).

В 2016-2017 році ці підприємства отримували підтримку з держбюджету.

В 2017 році Південмаш уклав нові контракти на виробництво та постачання ракет-носіїв “Зеніт”. На сьогодні портфель замовлень Південмашу на найближчі роки перевищує (в еквіваленті) $350 млн. Серед основних замовників – компанії зі США, Італії, Індії, Кореї.

 

МІХЕІЛ СААКАШВІЛІ, ГОЛОВА ПАРТІЇ “РУХ НОВИХ СИЛ”

 

  1. Про відмову у видачі Саакашвілі грузинській стороні  11/09/2017 (18:32-18:36)

 

“Українська ГПУ відмовила грузинській стороні в екстрадиції два роки тому”

ГПУ справді відмовила в екстрадиції Саакашвілі до Грузії ще в 2015 році. Як ішлося у відповідному рішенні, ГПУ побачила ймовірність переслідування з політичних мотивів.

 

ІВАН КРУЛЬКО, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, ВО “БАТЬКІВЩИНА”

 

1.Про перетин кордону 11/09/2017 (4:34-5:01)

 

“На кордоні заїхав автобус, в якому знаходилася група народних депутатів, в тому числі Михайло Саакашвілі, Юлія Тимошенко, інші депутати, там були журналісти. Вони прибули на кордон, поляки їх пропустили, поставивши печатки в паспорті. Таким чином вони перетнули кордон в абсолютно легальний спосіб. Не було прориву кордону. Не може бути прорив кордону з одного боку, він може бути тільки з двох боків.” 

Хоча з перетином польського кордону дійсно проблем не було, Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 204-1) передбачає адміністративну відповідальність за  незаконний перетин державного кордону, зокрема  “в пунктах пропуску […] без відповідних документів […] чи без дозволу відповідних органів влади”. Закон України про державний кордон (стаття 9) визначає, що перетин державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску “з додержанням встановленого порядку”, а пропуск осіб здійснюється органами Державної прикордонної служби України “за дійсними  документами  на  право  в’їзду  на територію України” (стаття 12). Саакашвілі перетинав кордон не за паспортними документами та не проходив прикордонний і митний контроль на порушення процедури перетину державного кордону та вимог чинного законодавства. Відповідно, такі дії Саакашвіллі можуть тягнути за собою адміністративну відповідальність.

 

  1. Про громадянство Саакашвілі 12/09/2017 (0:02-0:12)

“Перший момент з приводу того, як надавали громадянство пану Саакашвілі. Я нагадаю, що цей указ був про надання громадянства за особливі заслуги перед Україною. Тому надали громадянство.”

Саакашвілі отримав громадянство України із зазначенням, що це рішення становить державний інтерес для України. Про особливі заслуги не йшлося.

 

  1. Про справу Саакашвілі 12/09/2017 (0:20-0:25)

“А що, хіба тоді не знали і не знав Президент України, що проти Саакашвілі є справа в Грузії? Знав.”

Саакашвілі отримав громадянство 29 травня 2015 року. Але за даними ГПУ ще в 2014 та 2015 роках від грузинської сторони надходили клопотання про розшук, взяття під варту та видачу Саакашвілі. Крім того, за запитом прокуратури Грузії на екстрадицію Саакашвілі у березні 2015 року ГПУ провела власну перевірку, за результатами якої в екстрадиції було відмовлено через імовірність переслідування з політичних мотивів. 

 

  1. Про володіння українською мовою населенням 13/09/2017

“За статистикою Міносвіти, випускники мого рідного Закарпаття мають останнє місце із ЗНО з української мови. Чому? Бо у нас є школи, де українська мова не викладається зовсім. І закінчивши школу, деякі учні, які проживають в Україні, абсолютно не володіють українською мовою.” 

Згідно з даними Українського центра оцінювання якості освіти Закарпатська область дійсно найгірша за складанням ЗНО з української мови та літератури у 2016 році – його не склали 27,3% закарпатських абітурієнтів. Схожий результат був і у 2017 році.

Школи, що не викладають українську мову, порушують закон “Про засади державної мовної політики” (20 стаття). Але, схоже, що такі випадки справді є.

 

  1. Про європейську хартію регіональних мов  (15:32-15:38) 13/09/2017

“Україна включила в Хартію, наприклад, угорську мову. Але Угорщина українську мову не включила, коли ратифікувала Хартію.”

В Угорщині українська мова є однією з 14 мов, захищених Європейською. Хартією регіональних мов та мов меншин (частина 2, статті 7.5). 

 

  1. Про європейську хартію регіональних мов (15:39-15:45) 13/09/2017

Росія, яка дуже часто апелює до цієї Хартії, взагалі її не ратифікувала. 

Російська Федерація підписала Хартію 10 травня 2001 року, але так і не ратифікувала її.    

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний