Численні наукові дослідження довели, що створення можливостей для поєднання ролей батьків та працівників – найбільш сприятливе і для заробітку, і для соціалізації батьків та дітей, а також це найкраща політика для підвищення народжуваності в країнах, де народжуваність низька. Тож розвивати інфраструктуру, яка дозволятиме людям поєднувати ці ролі, набагато ефективніше, ніж запроваджувати, наприклад, виплати на дітей.
Яка це інфраструктура? Це законодавча можливість брати декретну відпустку обом батькам та іншим родичам, гнучкий графік роботи, безбар’єрне середовище, але перш за все – дитячі садки та ясла. Як із цим справи в Україні?
Як показує перший рисунок, кількість дітей у міських дитсадках практично завжди перевищувала кількість місць у них, окрім 1994-2001 років. Однак, це не означає, що в ці роки потрапити до дитсадка можна було без проблем: Держстат повідомляє про понад 38 тисяч незадоволених заяв про прийом до дитсадків у 1994 році (та понад 192 тисячі у 1985 році – якщо ви раптом подумали, що в СРСР такої проблеми не було).
У селах кількість місць у дитсадках завжди перевищувала кількість дітей у них. Однак, це не означає, що кожна сільська родина без проблем може віддати дитину до садка – адже дитсадок у 2020 році був лише в кожному третьому селі чи селищі. Втім, зрозуміло, що в невеликих селах утримувати дитсадки нерентабельно. Тож створення об’єднаних громад має допомогти вирішити цю проблему.
Дані: Держстат
Примітка: пунктирними лініями позначена кількість місць, суцільними кількість дітей
Зниження кількості дітей у дитсадках у другій половині 1990х відбулося не лише через зниження народжуваності, але й через зниження охоплення дітей садочками - з 57% у 1990 році до 38% у 1997-1998. Скоріше за все, це відбулося через зростання безробіття - тобто з одного боку батьки не мали можливості платити за садки, а з іншого, мали змогу сидіти з дітьми (ми не можемо точно це підтвердити, оскільки дані про безробіття доступні лише з 2000 року).
Втім, уже з 1999 року частка дітей, які відвідують садочки, почала зростати, особливо у містах. Кількість місць у садочках також поступово зростає, хоча в містах вони й залишаються переповненими. Зростає і зайнятість у цій сфері - з 273 тисяч осіб у 2010 році до 319 тисяч у 2020 (+17% за 10 років).
Дані: Держстат
Примітка: пунктирними лініями позначені села, суцільними - міста. Кількість дітей - на правій шкалі
У 2020 році різко виросла кількість приватних дитсадків - до 492 з 204 у 2019 році. Цілком можливо, що це пов'язано з пандемією. Виросла і частка дітей, які відвідують приватні садочки, - до 2% порівняно з 0,8-0,9% у 2010-2019 роках. Хоча зрозуміло, що вона залишається дуже малою.
І до хороших новин: наразі частка дітей, які виховуються українською мовою (принаймні формально) становить 98% порівняно з 50% у 1991 році. Зростання відбулося за рахунок переходу садочків з російської на українську, тоді як частка дітей, які виховуються іншими мовами, трохи виросла - з 0,4% у 1991 році до 0,9% у 2020.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
