Україна проводить агресивну політику: огляд італійських та німецьких проросійських ЗМІ

1. Україна загострює конфлікт на Донбасі.
2. Україна проводить чи готує провокації на Донбасі.
3. Україна має намір вирішити конфлікт на Донбасі силовим шляхом.
4. Україна нарощує військову присутність на Донбасі.
5. Українська армія порушує режим припинення вогню та відкриває вогонь по мирних жителях.
6. Україна не дозволяє спостерігачам ОБСЄ фіксувати порушення ЗСУ.
7. Україна денонсувала Мінські угоди.
8. Київ ігнорує виконання Мінських домовленостей.

1. Україна загострює конфлікт на Донбасі.

НЕПРАВДА

Україна поводиться як агресор та періодично влаштовує есклації, посилює обстріли псевдореспублік (RT.DE, Uncutnews, SNA.DE).  Офіційний Київ стягує техніку та важке озброєння до «кордонів» із псевдореспубліками та розміщує її поміж житлових кварталів, ставлячи населення під загрозу (Newsfront). А західні держави відправляють в Україну зброю та бойовиків під виглядом інструкторів, щоб підтримувати ескалацію (SNA.DE). 

Як насправді? 

Більшість повідомлень про те, що нібито Україна влаштовує загострення, з’являлися на пропагандистських ресурсах у періоди, коли Росія скупчувала свої війська на кордонах з Україною — у квітні та повторно в жовтні 2021 року. І цьому не передувало жодних ескалацій з боку України. 

У 2021 році про те, що Росія нарощує війська вздовж українського кордону на півночі, сході та півдні, стало відомо у березні. Тоді у Брянській, Воронезькій, Ростовській областях та на території тимчасово окупованого Криму РФ розмістила 28 батальйонних тактичних груп, приведених до стану бойової готовності. Війська стягували й під виглядом військових навчань. До травня, за оцінками українського уряду, Росія зосередила до 100 тисяч військових вздовж українських кордонів та в окупованому Криму. 

Москва заявила, що таким чином відповідає на провокації Києва, спрямовані на ескалацію конфлікту на Донбасі. На думку спостерігачів від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), жодних провокацій не було.

Більше того, напередодні того, як Росія стягнула війська до українських кордонів навесні 2021, якраз підконтрольні РФ бойовики збільшили кількість обстрілів та стягнули важке озброєння.

Так, кількість порушень режиму припинення вогню на початку 2021 року зросла. Але більшість цих порушень здійснювали саме бойовики, а не українські війська. У тенденціях Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні за січень-березень 2021 року вказано: 98% від загальної кількості порушень режиму припинення вогню зафіксували на непідконтрольних урядові України територіях. Місія зафіксувала більше 500 одиниць озброєння, розміщених із порушенням узгоджених ліній відведення. Близько 95% із них — на непідконтрольних Україні території. 

Росія повторно стягнула війська до українських кордонів у жовтні 2021 року. За різними оцінками, зокрема Місії США в ОБСЄ, станом на 30 січня 2021 їх вже було близько 100 тисяч. 18 лютого 2022 року — 169-190 тисяч. 

У тенденціях СММ ОБСЄ в Україні за липень-вересень 2021 року (останній доступний квартальний звіт, що охоплює період перед початком стягнення російський військ у жовтні) вказано: 87% порушень припинення вогню зафіксували на непідконтрольних Україні територіях. 77% техніки, розміщеної із порушенням ліній відведення — теж на непідконтрольних.

Нібито ескалацію з боку України РФ використала для того, аби обґрунтувати повномасштабний напад на Україну в лютому 2022 року. Утім, із 2016 по 2019 рік (до укладення угоди про режим припинення вогню), СММ ОБСЄ в Україні щорічно фіксувала в рази більше випадків порушення вогню, ніж у 2020 та 2021 роках (дані без розбивки на те, яка сторона скоїла порушення — Україна чи бойовики). Наприклад, у 2017 році за рік зафіксували понад 400 тис. порушень, а у 2021 — майже 94 тис.

Отже, по-перше, у 2021 році ескалація на Донбасі була не більшою, аніж у попередні роки. По-друге, цю ескалацію влаштували підконтрольні Росії бойовики, а не Україна. Скажімо, за кілька днів до нападу РФ, 18 лютого, російсько-окупаційні війська обстріляли українські позиції 66 разів, 52 з них — із забороненого Мінськими домовленостями озброєння. 

2. Україна проводить чи готує провокації на Донбасі.

НЕПРАВДА

Українські військові вчиняють теракти та диверсії на території Донбасу (RT.DE ). Ці провокації курують із Штатів — Держдепартамента, Пентагона чи ЦРУ — щоб втягнути Росію в «український конфлікт». А також розмістити більше військ НАТО вздовж російського кордону (Controinformazione, Antispiegel, Uncutnews, Come Don Chisciotte). 

Незадовго до нападу РФ на Україну в лютому 2022 року на пропагандистських ресурсах почастішали публікації про те, що офіційний Київ разом зі Штатами готує повномасштабну війну чи хімічні атаки. Наприклад, може отруїти річку Сіверський Донець, яка забезпечує водою більшість міст «ДНР» (Uncutnews).  

Як насправді?

По-перше, втягувати Росію в так званий «український конфлікт» не потрібно — РФ є в ньому агресором. Це визнали 47 країн ООН. Доказів присутності російських військ на Донбасі, а також прямого управління Москви так званими «ЛНР» та «ДНР» — безліч. Наводимо їх у цій статті.

По-друге, не існує жодних доказів від незалежних спостерігачів (зокрема СММ ОБСЄ, що працювала безпосередньо в регіоні) того, що Київ вдавався до терактів чи диверсій на Донбасі. Як і того, що до цього могли бути причетні інші країни, зокрема США. 

«Хімічними атаками» Росія залякувала населення Донбасу роками, щонайменше з 2018 року. Про «хімічну зброю на Донбасі» у 2021 році першим заявив міністр оборони РФ Сергій Шойгу. Згодом цей інфовкид підхопив ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін. Міноборони та МЗС України назвали це дезінформацією, у Держдепі США теж спростували.

Там також нагадали, що за останні роки російський уряд двічі використовував хімічну зброю для нападу та спроби вбивства супротивників, зокрема на чужій території.

Немає жодних підстав стверджувати, ніби Україна готувалася до нападу на Донбас 

Представники української влади з 2014 року неодноразово наголошували, що не розглядають силовий сценарій повернення окупованого Донбасу. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Рєзніков, секретар РНБО Олексій Данілов, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, президент України Володимир Зеленський наголошували, що Україна не планує наступальних операцій на Донбасі чи повернення територій силою. Єдиним прийнятним варіантом називають політико-дипломатичний.

Детально про те, чому саме Росія влаштувала ескалацію на Донбасі перед повномасшатбним вторгненням в Україну, ми писали тут. 

3. Україна має намір вирішити конфлікт на Донбасі силовим шляхом.

НЕПРАВДА 

Київ почав готуватися повномасштабно вторгнутися на Донбас навесні 2021 року. Москву марно звинувачували в тому, що вона скучила свої війська на кордоні з Україною (Newsfront, huffingtonpost.it). У так званих «ДНР» та «ЛНР» попереджали, що Київ може вирішити конфлікт шляхом застосування сили (SNA.IT). Президент Володимир Зеленський навіть віддав наказ про вторгнення на Донбас (Report24). 

Москва неодноразово наголошувала, ніби Київ не виконує Мінські домовленості та затягує перемовини щодо врегулювання конфлікту, натомість перекидає половину українських збройних сил на лінію зіткнення з псевдореспубліками (SNA.IT). 

Як насправді? 

У 2021 році нарощувати війська вздовж українського кордону на півночі, сході та півдні Росія почала у березні. Тоді у Брянській, Воронезькій, Ростовській областях та на території тимчасово окупованого Криму РФ розмістила 28 батальйонних тактичних груп, приведених до стану бойової готовності. Війська стягували й під виглядом військових навчань. До травня, за оцінками українського уряду, Росія зосередила до 100 тисяч військових вздовж українських кордонів та в окупованому Криму. 

Москва заявила, що таким чином відповідає на провокації Києва, спрямовані на ескалацію конфлікту на Донбасі. На думку спостерігачів від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), жодних провокацій не було.

Більше того, напередодні того, як Росія стягнула війська до українських кордонів навесні 2021, якраз контрольовані РФ бойовики збільшили кількість обстрілів та стягнули важке озброєння, яке вони мали відвести.

Так, кількість порушень режиму припинення вогню на початку 2021 року зросла. Але абсолютну більшість цих порушень здійснювали саме бойовики, а не українські війська. У тенденціях Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні за січень-березень 2021 року вказано: 98% від загальної кількості порушень режиму припинення вогню зафіксували на непідконтрольних урядові України територіях. Місія зафіксувала більше 500 одиниць озброєння, розміщених із порушенням узгоджених ліній відведення. Близько 95% із них — на непідконтрольних Україні території. 

Представники української влади з 2014 року неодноразово наголошували, що не розглядають силовий сценарій повернення окупованого Донбасу. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Рєзніков, секретар РНБО Олексій Данілов, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, президент України Володимир Зеленський наголошували, що Україна не планує наступальних операцій на Донбасі чи повернення територій силою. Єдиним прийнятним варіантом називають політико-дипломатичний.

Незадовго до повномасштабного нападу Росії на Україну пропагандистські медіа писали, ніби Володимир Зеленський віддав наказ про вторгнення на Донбас. Насправді Зеленський ніколи не робив подібних заяв. Такий указ не з’являвся ні на сайті Президента України, ні в офіційних друкованих виданнях, в яких, згідно з українським законодавством, цей акт мусив бути опублікований. 

У Держдепартаменті США наголошували, що російські військові та розвідувальні структури дезінформують світ щодо наступу ЗСУ на Донбас, щоб зобразити Україну та українських урядовців як агресора. За такою ж моделлю Росія окупувала частину Грузії в 2008 році та не вивела свої війська та боєприпаси з Молдови, де вони залишаються без згоди уряду. 

Дані про чисельність Збройних сил України регулярно публікують на сайті Міністерства оборони України. У грудні 2021 року всього у ЗСУ було понад 201 тис. військовослужбовців. Із них трохи більше 40 тис. брали участь в операції об’єднаних сил (ООС) на Донбасі. Тобто явно не половина армії України.

Щодо Мінських домовленостей, то саме Росія досі не забезпечила виконання безпекових пунктів. Як і не імплементувала заходи щодо посилення режиму припинення вогню від липня 2020 року. Детальніше про Мінські домовленості — у цій статті. 

4. Україна нарощує військову присутність на Донбасі.

НЕПРАВДА

Київ роками нарощував військову присутність на Донбасі поблизу території так званих «ЛНР» та «ДНР» (RT.DE). У 2021 році в рамках підготовки до наступу на Донбас український уряд стягнув до лінії розмежування половину армії та важку артилерію (RT.DE, SNA.DE). 

Київ готувався до наступу. Українська армія регулярно обстрілювала псевдореспубліки, зокрема із забороненої зброї, наприклад, турецького бойового безпілотника «Байрактар» (SNA.DE).

Це все разом із накачуванням України зброєю з боку Заходу та нарощування присутності НАТО в регіоні  призвело до ескалації на Донбасі в 2021 році (SNA.IT, SNA.DE). 

Як насправді?

Росія першою стягнула свої війська до українських кордонів — без жодної загрози з боку України 

Про те, що Україна стягнула половину армії до зони бойових дій, або ж 120-125 тисяч військовослужбовців, у грудні 2021 року заявляли російські політики, зокрема президент Путін та представниця МЗС РФ Марія Захарова. Жодних підтверджень цих даних вони не оприлюднювали.  

Дані про чисельність Збройних сил України регулярно публікують на сайті Міністерства оборони України. Інформація міститься у виставлених для загального доступу паспортах бюджетних програм. У грудні 2021 року всього у ЗСУ було понад 201 тис. військовослужбовців. Із них трохи більше 40 тис. брали участь в операції об’єднаних сил (ООС). Тобто втричі менше, ніж говорили в Росії. Для порівняння, у лютому 2021 року в ООС брали участь теж трохи більше 40 тис. військовослужбовців. Майже за рік до цього, у травні 2020 — теж 40 тис. 

Чисельність українських військових на Донбасі не збільшувалася. Натомість Росія у жовтні-листопаді 2021 року, за різними оцінками, стягнула близько 100 тис. військ до українських кордонів. 

Не існує жодних підтверджень, зокрема від незалежних спостерігачів, про те, що Київ збирався наступати на Донбас 

Восени 2021 року у РФ вкотре заявляли, ніби Україна готується до «наступу на Донбасі». У МЗС РФ заявляли про наступальні дії ЗСУ у районі Гранітного та Старомар’ївки (Донецька область), при цьому посилалися на звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.  

Це неправда: у щоденних звітах Місії про це не йдеться. Натомість звіти СММ ОБСЄ за цей період говорять про системні обмеження свободи пересування на тимчасово окупованих територіях (наприклад, тут), блокування засобів зв’язку і спостереження (тут), загрози особистій безпеці міжнародних спостерігачів зі сторони збройних формувань РФ (тут).

ЗСУ на Донбасі не відкривають вогонь першими та не обстрілюють цивільне населення та інфраструктуру

ЗСУ вперше використали турецький безпілотник «Байрактар» у жовтні 2021 року. Заборона використовувати БПЛА сторонами прописана в умовах перемир’я, укладеного у липні 2020 року в рамках Тристоронньої контактної групи. Перший пункт передбачає «заборону використання будь-яких видів літальних апаратів». Але там же прописано заборону на будь-яке «застосування вогню, включаючи снайперський» — і цей пункт постійно порушують російсько-окупаційні війська.

«Байрактар» застосували як крайній крок. Бойовики кілька днів обстрілювали із заборонених Мінськими домовленостями 122-мм гаубиць по цивільних об’єктах та позиціях ЗСУ біля Гранітного в Донецькій області. Крім цього, російські найманці за допомогою безпілотного літального апарату скидали вибухові пристрої.

Бойовики не зупиняли обстріли навіть після того, як українська сторона задіяла стандартний механізм реагування: через СММ ОБСЄ висунула вимогу припинити вогонь. А відповідно до умов перемир’я від липня 2020 року, у разі невдалої спроби застосування механізму реагування дозволяється вогонь у відповідь.

Україна не порушувала Мінських домовленостей: «Байрактар» не перетинав лінії зіткнення, гаубицю знищили керованою ракетою.  

До того ж першими безпілотники на Донбасі використали бойовики: російські БПЛА «Орлан-10» вже давно фіксували на Донбасі.

Захід не «накачував Україну зброєю», а надавав озброєння для відбиття можливої російської атаки

Основна маса отриманої Україною зброї — це протитанкові системи (NLAW, Javelin), які мають мало сенсу у випадку наступу ЗСУ на непідконтрольні території, але необхідні у випадку атаки бронетехнікою з боку РФ. 

Росія ще з 2014 року надає підтримку сепаратистам на Донбасі, постачаючи їм сучасну зброю, важке озброєння, свої війська, а також влаштовує навчання. Це неодноразово підтверджували в НАТО, українській та американській розвідках. 

5. Українська армія порушує режим припинення вогню та відкриває вогонь по мирних жителях.

Приклади кейсів 

Збройні сили України обстрілюють цивільне населення та інфраструктуру на територіях так званих «ЛНР» та «ДНР», порушуючи режим припинення вогню (Controinformazione, Newsfront). Українськими дронами вбивають навіть дітей (Uncutnews, Linkezeitung.de). ЗСУ відкривають вогонь по населених пунктах, через численні бомбардувать жителів Донбасу навіть довелося евакуювати (SNA.IT). 

Як насправді? 

У повідомленнях про обстріли на Донбасі з боку ЗСУ посилаються на так звані «Народну міліцію ДНР» та «Народну міліцію ЛНР» — незаконні формування псевдореспублік. Ці утворення не надають жодних доказів своїх заяв. Їх також не підтверджують дані міжнародних спостерігачів, а саме Спеціалізованої моніторингової місії ОБСЄ в Україні. 

Або ж вони перекручують дані, наведені у звітах СММ ОБСЄ. Наприклад, квітні 2021 року пропагандисти розповідали про те, що на Донбасі внаслідок атаки українського безпілотника загинула дитина. Місія підтвердила смерть дитини «в результаті вибухової травми й множинних осколкових поранень». Інформація про те, що дитина загинула в результаті удару безпілотника, взагалі відсутня. А село Олександрівське, у якому стався інцидент, знаходиться у глибокому тилу бойовиків  — дрон ЗСУ туди просто не міг долетіти. 

В інших випадках бойовики посилаються на СЦКК — Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування. Його організували у 2014 році за участі українських та російських військових.

Але наприкінці 2017 року Росія вийшла з СЦКК через нові правила в’їзду для російських офіцерів. Їхні місця на непідконтрольних Україні територіях зайняли бойовики так званих «ЛДНР», відтак їхні повідомлення не можна назвати неупередженими. Україна не визнає представників самопроголошених «республік» стороною Спільного центру, а ЄС закликав Росію повернути своїх офіцерів у СЦКК.

У більшості випадків режим припинення вогню порушують російсько-окупаційні війська

27 липня 2020 року набула чинності угода про встановлення на Донбасі режиму повного та всеосяжного припинення вогню. Росія стверджує, ніби Україна не дотримується умов перемир’я. Це неправда: дані СММ ОБСЄ свідчать про протилежне. Для прикладу, звіти за 2021 рік: 

• у січні-березні 98% випадків режиму припинення вогню зафіксували на непідконтрольних Україні територіях;
• у квітні-червні 93% випадків режиму припинення вогню зафіксували на непідконтрольних Україні територіях;
• у липні-вересні 87% випадків режиму припинення вогню зафіксували на непідконтрольних Україні територіях.

Примусова евакуація цивільних, яку бойовики оголосили на на територіях так званих «ЛНР» та «ДНР» 18 лютого 2021 року, була заздалегідь спланованою операцією. Відео з «лідером ЛНР» Леонідом Пасічником про евакуацію, згідно із метаданими, було записано щонайменше за дві доби до публікації – 16 лютого. Відео ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна з аналогічним закликом було записано теж 16 лютого. Тобто ще до того, як за версією Росії «Україна почала атаку».

Все це свідчить, що приводи для «евакуації» населення були заздалегідь вигадані. Тим часом бойовики відмовилися від пропозиції української сторона провести позачергове засідання Тристоронньої контактної групи — групи представників України, ОБСЄ та Росії, сформовано для дипломатичного вирішення війни на Донбасі. 

6. Україна не дозволяє спостерігачам ОБСЄ фіксувати порушення ЗСУ.

НЕПРАВДА

Українські військові не дають спостерігачам Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ фіксувати порушення, які здійснюють ЗСУ. Для цього вони блокують роботу  безпілотників (Newsfront). Крім цього, ЗСУ встановлюють знаки мінної небезпеки, щоб не допустити патрулів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до місць розташування військової техніки на Донбасі (Newsfront). 

Як насправді? 

Про те, що ЗСУ створюють перешкоди для спостерігачів СММ ОБСЄ, заявляють представники псевдореспублік — так званих «ЛНР» та «ДНР». У самій СММ ОБСЄ ці випадки не підтверджують.

Натомість у Місії багато разів повідомляли, що бойовики «ЛДНР» перешкоджають їхній роботі. Наприклад, 17 жовтня 2021 року вони заблокували спостерігачів СММ у готелях окупованих Донецька і Горлівки. Після цього в Місії навіть повідомляли про призупинення роботи на сході України. 

Звіти Місії також свідчать, що бойовики неодноразово обмежували свободу пересування представників СММ. Тільки за липень-вересень 2021 року спостерігачів більше 250 разів не пропускали на певні ділянки. 90% зафіксованих випадків трапилися на непідконтрольних Україні територіях.

У 2022 році окупанти ще й погрожували «арештувати та посадити спостерігачів Місії до в’язниці, якщо вони не залишать цей район». 

У СММ неодноразово повідомляли про глушіння безпілотників з боку бойовиків. Наприклад, згідно з цим звітом Місії, тільки за одну добу окупанти глушили безпілотники ОБСЄ під час 16 польотів. Були випадки, коли бойовики просто збивали безпілотники над псевдореспубліками.

Українська сторона Спільного центру контролю та координації (СЦКК) заявляла, що окупанти перешкоджали роботі БПЛА Місії ОБСЄ не тільки на окупованій, а й на підконтрольній Україні території за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. 

Усвідомлюючи, що Місія ОБСЄ фактично фіксує саме російські злочини проти України, Росія намагалась її позбутися, тож у вересні 2021 року просто не продовжила Мандат на перебування ОБСЄ після 30 вересня у пунктах пропуску “Гуково” і “Донецьк” на кордоні з Україною. Це ключові пункти пропуску, через які відбувається залізничне сполучення бойовиків з Росією — і, відповідно, перекидання зброї та найманців з РФ на окуповану територію. 

7. Україна денонсувала Мінські угоди.

НЕПРАВДА

Український уряд та парламент оголосили Мінські угоди недійсними та неодноразово заявляли, ніби «не відчувають себе пов’язаними Мінськими угодами» (Uncutnews). А президент Зеленський нібито заявляв про готовність вийти з угод (Controinformazione). 

«Відмовою виконувати Мінськ» пропагандисти назвали й український закон про реінтеграцію окупованого Донбасу 2018 року (RT.DE). 

Незадовго до повномасштабного російського вторгнення на територію України, у вересні 2021 року, пропагандистські ЗМІ почали писати, ніби Україна повідомила про вихід з Мінських домовленостей і назвала це рішення «революційним» (Sicurezza Internazionale).

Як насправді?

Ні в українському уряді, ні в парламенті ніколи не оголошували про вихід з Мінських домовленостей

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба незмінно наголошував, що Україна не відмовляється від Мінських угод. Президент України Володимир Зеленський ніколи не говорив, що Мінські домовленості недійсні. Більше того, в грудні 2021 року повідомив, що Україна розробила 10-кроковий план із реалізації Мінських домовленостей і передала його США, Німеччині, Франції та Росії. 

В українському законі про реінтеграцію Донбасу, прийнятому в 2018 році взагалі не йдеться про Мінські угоди, тим більше відмову їх виконувати

У ньому (Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях») закріплено, що на Україну напала Росія, яка є агресором і окупантом, а частина території Донбасу нею окупована. А незаконні збройні формування «ЛНР» і «ДНР», які фактично керують окупованими територіями, є «представниками окупаційних адміністрацій Росії». Положенням Мінських угод закон не суперечить. Але, звичайно, він не може подобатися РФ, яка приховує свою участь у війні на Донбасі. 

Україна не повідомляла про вихід з Мінських домовленостей незадовго до повномасштабного нападу Росії

Пропагандистські ресурси хибно передали зміст цитати радника керівника Офісу президента Олексія Арестовича. Після зустрічі Володимира Зеленського та Джо Байдена у вересні 2021 року Арестович в етері одного з українських телеканалів сказав, що сторони домовилися про можливість модернізації Мінських угод. І звернувся до очільника МЗС Росії Сергія Лаврова зі словами: «Пане Лавров, я переказую вам вітання: ми знялися з гачка Мінських угод». Незадовго до цього Лавров говорив, що «Росія не дозволить Зеленському та Україні «знятися з з гачка Мінських домовленостей». 

Згодом Олексій Арестович сказав, що «Мінські угоди нікуди не поділися», сторони не оголошували про вихід із них. А він говорив лише про той варіант тлумачення угод, яких вимагає Росія: «Так ось, новина для Лаврова полягає в тому, що гачка Мінських угод більше не існує. Ані Мінських угод, а саме гачка Мінських угод, тобто російського варіанту їхнього тлумачення, яке вони намагалися нав’язати нам і світовій спільноті». 

Більшість пунктів Мінських домовленостей не виконує саме Росія

За це в січні 2022 року ЄС продовжив санкції проти РФ. 

РФ блокує спостерігачам ОБСЄ доступ до певних районів та не забезпечує поставки гуманітарної допомоги на основі міжнародних механізмів. Росія не виконує безпекові положення Мінських угод: припинення вогню, повне виведення підрозділів проросійських бойовиків та російського озброєння з території України.

Водночас Росія стверджує, ніби не є стороною Мінських угод та не згадується у тексті. Але ці документи підписав представник Росії Михайло Зубаров. 

Росія намагається примусити Україну до виконання «Мінська» на своїх умовах. По-перше, Україна має ухвалити особливий статус для Донбасу, що надасть регіону значні привілеї та поставить у нерівноправне положення решту областей України. По-друге, Україна має погодитися на те, що їй повернуть контроль над окупованими територіями лише після проведення там місцевих виборів. Але ці вибори мають пройти за українським законодавством, що в умовах фактичної окупації цих територій неможливо. Крім того, за останні роки понад 600 тисяч українців на окупованих територіях отримали російські паспорти. Водночас кількість тимчасово переміщених осіб, переважно з ОРДЛО, становить 1,4 млн, і більшість із них не зможе взяти участь у виборах. 

8. Київ ігнорує виконання Мінських домовленостей.

НЕПРАВДА

Українська сторона не виконує свої зобов’язання, передбачені Мінськими домовленостями — не надає Донбасу широку автономію та не проводить вибори на окупованій території (RT.DE Крім цього, ЗСУ порушують безпекову частину угоди та обстрілюють непідконтрольні території (SNA.IT, SNA.DE, Controinformazione). Київ не хоче мирного вирішення конфлікту на Донбасі, тож блокує виконання Мінська (SNA.DE). 

Як насправді?

Мінські угоди були укладені внаслідок поразок української армії в 2014-2015 роках, тож їх не можна вважати вигідними для України. Умовно положення Мінську можна поділити на безпекову та політичну частини.

Безпека 

Безпекова передбачає припинення вогню, відведення важкого озброєння, обмін полоненими, доступ до гуманітарної допомоги. 

Росія досі не забезпечила її виконання. Як і не імплементувала заходи щодо посилення режиму припинення вогню від липня 2020 року.

У місії США при ОБСЄ наголошують, що РФ не виконала жодного зі своїх обов’язків: не припинила ведення вогню, не вивела своє важке озброєння із заборонених зон, не надала безперешкодного доступу спостерігачам СММ ОБСЄ. Крім цього, за словами Держсекретаря США Ентоні Блінкена, Росія не імплементувала обмін за формулою «усіх на всіх», не забезпечила поставки гуманітарної допомоги на основі міжнародних механізмів, не дала відновити соціально-економічні зв’язки та не виконала ще багато пунктів.

Політична частина

По-перше, у самих угодах немає чітко вказаного порядку виконання пунктів. Тож Росія не може стверджувати, що Україна мусить спершу виконати політичну частину — ухвалити особливий статус для Донбасу та провести місцеві вибори.

По-друге, Росія стверджує, ніби Україна має надати Донбасу автономію. Тоді як у Мінську йдеться тільки про «особливий статус» — не автономію.

Особливий статус для Донбасу надасть регіону значні привілеї та поставить у нерівноправне положення решту областей. А також Україна має погодитися на те, що їй повернуть контроль над окупованими територіями лише після проведенням місцевих виборів. Ці вибори мають пройти за українським законодавством, що в умовах фактичної окупації цих територій неможливо. Крім того, за останні роки Росія видала свої паспорти понад 600 тисячам українців на окупованих територіях. Водночас кількість тимчасово переміщених осіб, які переважно виїхали з ОРДЛО, становить 1,4 млн осіб. І більшість із них не зможе взяти участь у виборах. Отже, Росія значно змінила ситуацію в ОРДЛО та посилила своє втручання.