Україна: приймаючи виклик

Україна: приймаючи виклик

Photo: ua.depositphotos.com / podyom
23 Лютого 2023
FacebookTwitterTelegram
1808

Ми на наближаємося до річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну, і вкрай важливо, щоб ті, хто допомагає українцям, і надалі рішуче їх підтримували. Оскільки війна затягується, буде справедливим запитати себе: що саме ми насправді підтримуємо і як довго ми маємо продовжувати це робити? Корисним прикладом для відповіді на це питання може стати історія з класичної античності.

Приблизно в 650 році до нашої ери Спарта брала участь у Другій Мессенській війні. Спартанці відступали. За два покоління до війни спартанське суспільство стало вельми нерівним. Деякі громадяни вели розкішний спосіб життя, а інші ставали дедалі біднішими та безправнішими. Суспільство було розділене. Мессенці вторглися в Спарту й здобули низку перемог. У пошуках настанов спартанці відправили делегацію до Дельфійського оракула. Оракул сказав спартанцям, що якщо вони хочуть перемогти, їм потрібно запросити лідера з Афін. Спартанці проігнорували пророцтво й відразу ж програли ще одну битву мессенцям. Попри те, що спартанці вважали афінян нерозумними, вони поїхали до Афін, щоб запросити звідти генерала. Зі свого боку афіняни теж зневажали спартанців, вважаючи останніх занадто свавільними. Тож афіняни надали спартанцям свою найкращу пропозицію — кульгавого поета/сопілкаря/вчителя на ім’я Тіртей. Зауважте, що спартанці не толерували кульгавість, як і будь-які інші фізичні вади. Поет/сопілкар – не генерал. Вчитель навчає дітей, а не веде в бій дорослих воїнів. Вочевидь це було насмішкою, проте спартанці не мали іншого вибору. 

Тіртей відбув до Спарти, де робив те, що вмів робити найкраще. Як поет він писав гімни для спартанців. Спільний спів дозволив громадянам забути про суперечки й робити спільну патріотичну справу. Будучи шкільним учителем, він шикував молодих непокірних спартанців у стрій, який згодом став відомий як фаланга. Стаючи дорослими воїнами, вони билися як один у цьому щільному строю. Він вів спартанців у бій, граючи на сопілці. Ритмічні звуки допомагали підтримувати стабільний темп і злагоджений рух військ. Спартанці більше не програли мессенцям жодної битви. Спарта, як її пам’ятають зараз, є результатом спонтанних інновацій, запроваджених Тіртеєм.

Історія Тіртея демонструє, що нетрадиційна особистість може прийняти виклик і стати лідером. Перед другим російським вторгненням в Україну в 2022 році українське суспільство було розділене. Жменька громадян хизувалася розкішними маєтками. Водночас переважна більшість жила в режимі «від зарплати до зарплати». Корупція підривала всі спроби досягти національної єдності. І старі, і малі виїжджали до інших країн. Оракул президентських виборів 2019 року підніс коміка на найвищу керівну посаду. Незважаючи на те, що останні п’ять років Україна перебувала в стані війни, виборці переважно підтримали не імпозантного дипломата, міністра оборони чи співробітника розвідки, а невисокого артиста. Можливо, росіяни сприйняли це як ознаку слабкості й можливість нею скористатися. Однак коли 24 лютого 2022 року розпочалося широкомасштабне російське вторгнення в Україну, артист-президент зробив те, що вмів найкраще – записав гострі відео непокори перед лицем переважаючої сили. Президент попросив союзників надати зброю й будь-яку іншу підтримку, яку вони можуть надати. А союзники надали і зброю, і підтримку. Українці проявили доблесть і витримали звірства, які ніхто не міг собі уявити. Рік потому вони продовжують боротися за своє існування.

Приблизно через двісті років після Тіртея спартанські фаланги стримали переважаючу силу персів біля Фермопіл, здобувши моральну перемогу, яка врятувала Афінський союз демократичних держав. Ця моральна перемога зрештою врятувала західну цивілізацію. Б’ючись, а не тікаючи, українці беззаперечно здобули моральну перемогу. Ця перемога була би неможливою без підтримки західних союзників. Українська економіка знаходиться на фінансовому життєзабезпеченні, а українські військові вже давно вичерпали власні запаси зброї та боєприпасів. Значна частина цивільної інфраструктури України лежить у руїнах, а багато її об’єктів не підлягають ремонту. 

Перетворити моральну перемогу на беззаперечний військовий та економічний тріумф над агресорами буде неможливо без постійної підтримки з боку союзу демократичних держав та їхніх вільних громадян – нащадків афінян.

Про остаточний вплив українців на виживання західної цивілізації стане відомо з часом. Без сумніву, ми завжди будемо пам’ятати: «Мені потрібна зброя, а не евакуація».

Слава Україні!

Дисклеймер: хоча Тіртей є підтвердженою історичною постаттю, я не є ані кваліфікованим істориком, ані вченим у сфері лідерства (великій академічній дисципліні в бізнес-школах). Це моя власна інтерпретація кількох вторинних джерел, на які я натрапив. Усі погляди, помилки та невідповідності є моїми.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний