Українцям брешуть про здоров’я. Найчастіше — російські пропагандисти

Українцям брешуть про здоров’я. Найчастіше — російські пропагандисти

Photo: ua.depositphotos.com / ArturVerkhovetskiy
9 Лютого 2023
FacebookTwitterTelegram
1755

VoxCheck в межах медіакампанії, котра реалізується з проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» дослідив, якою була ворожа пропаганда щодо системи охорони здоров’я у 2022 році, презентував оновлення бази медичної дезінформації «Detox від пропаганди» та поговорив з профільними експертами про те, як краще спростовувати шкідливі медичні міфи.

За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.

Базу медичних фейків команда VoxCheck розробила ще у вересні 2022 року. У ній є фейки, дезінформація, інфографіки, відео з поясненнями, аналітичні статті. Утім моніторинг того, що відбувається в інформаційному полі, не припиняється і команда і надалі виявляє ворожі наративи, які можуть негативно впливати на здоров’я українців, спотворювати рішення стосовно здоров’я. 

Від початку повномасштабного вторгнення росії до України постраждали 1211 медичних об’єктів. Із них 171 зруйновано вщент і не підлягає майбутньому відновленню, розповідає перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда. Тож в Україні дійсно дуже складна ситуація з медичною інфраструктурою, а віра в російські фейки аж ніяк не допомагає боротися з цими проблемами.

Наративи

В базі медичних фейків всього 1315 кейсів дезінформації, 91 фейк та всього 13 наративів. Кейси з дезінформацією відносяться до одного наративу, коли вони передають одне й те саме ключове повідомлення, спрямоване на зміну громадської думки. Зокрема, найпоширеніші наративи це «Україна створює загрозу хімічних атак» — 278 кейсів, та «Військово-біологічні лабораторії та медичні досліди над громадянами України» — 236 кейсів. Також залишаються наративи про пандемію коронавірусу COVID-19 та вакцинацію від хвороби. 

Разом з коронавірусом, минулоріч поширювали дезінформацію про спалах мавпячої віспи. У цих фейках противники щеплень та конспірологи назвали цю хворобу новою схемою для обдурювання населення. Поширювали і дискримінаційні заяви про те, що нібито віспа може поширюватись лише серед представників ЛГБТ-спільноти. Конспірологи використовували мову ненависті та намагалися дискредитувати конкретну категорію населення.

Згодом фейкороби почали набагато більше використовувати та викривляти гуманітарне становище в Україні. Найпоширеніші фейки ворожої пропаганди аналітики VoxCheck обговорили з профільними експертами.

Донорство органів та «чорна трансплантологія»

Російська пропаганда поширює міф про «чорну трансплантологію». Мовляв, вона процвітає в Україні і цивільних у зоні бойових дій «розбирають на органи». Такі ж вкиди є і про деокуповані українські території. Цей фейк розповсюджують, щоб залякувати українців і показати їм, що нібито від української влади на звільнених територіях їх нічого доброго не чекає. Тому, мовляв, краще жити в російській окупації. Міф розвінчує Василь Стрілка, генеральний директор директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров’я України.

Чому це фейк?

Діяльність «чорних трансплантологів» в умовах бойових дій або на непідготовленій місцевості просто неможлива. По-перше, взяти орган у донора так, щоб цей орган функціонував дуже складний процес, який в Україні може виконувати обмежена кількість команд. Потрібна якісна робота реанімації, де знаходяться також донор, фахова команда, щоб підтримувати серцебиття у померлому тілі. 

По-друге, для пересадки органа необхідне швидке транспортування, а це практично неможливо зробити через обстріли, розбиті російськими ракетами дороги та блок-пости. Тому займатися так званою «чорною трансплантологією» в Україні нема кому і це було б економічно невигідно.

Як все відбувається насправді?

Людину, що потребує трансплантації, обстежують і ставлять в загальнодержавний лист очікування. Це єдина державна інформаційна система трансплантації, в яку внесені імена хірургів, які можуть виконати цю трансплантацію. Ця команда буде і вилучати орган, і пересаджувати його новому реципієнту. Таким чином походження кожного органу в Україні можна прослідкувати.

В Україні за всі трансплантації органів оплачується державою. І тут зникають навіть будь-які фінансові стимули для того, щоб робити трансплантацію нелегально. 

Українській системі трансплантології у нинішньому вигляді всього кілька років. Але вона інтенсивно розвивається. Суттєві зрушення почалися в 2019 році, коли внесли зміни до Закону про трансплантацію. До прикладу, за всю історію незалежності України до 2019 року було виконано 9 трансплантацій серця. А лише попереднього, 2022 року таких трансплантацій було виконано 35, у 2021 — 30. Загалом торік в Україні виконали 384 трансплантацій органів, а в 2021 — 313. Це свідчить про те, що система функціонує навіть у такий складний час коронакризи і повномасштабної війни.

Донація крові

«Терміново всі біжіть в лікарню! Не вистачає крові!» — можете побачити ви в соцмережах після чергового російського обстрілу по цивільних. Втім зазвичай такі заклики — російські вкиди, щоб спровокувати паніку. Ворог тисне на терміновість, примушує вас прислухатися до свого бажання допомогти постраждалим, забираючи у вас час подумати про цей заклик критично. Цей ворожий вкид пояснює Оксана Банах, директорка Вінницького обласного центру служби крові.

Чому це фейк?

Центри крові в Україні функціонують давно і добре. Вони мають запаси крові і можуть впоратися з надзвичайними ситуаціями. Тому, коли люди масово приходять в центр крові на донацію, то ці центри просто не можуть переробити такі обсяги — обладнання потребує відпочинку, як і працівники. Тому в такі моменти утворюються великі черги, люди нервують і зрештою зневірюються в роботу цієї системи.

Кров, а також її компоненти мають певний термін зберігання і він нетривалий. Через це потрібно постійно поновлювати запас, тобто центри крові повинні працювати кожного дня і приймати ту кількість, яка їм необхідна. Для того, щоб не було паніки, у кожного центру є свої сторінки у соціальних мережах і є чітко надані контактні телефони. Наприклад, ми у своєму Вінницькому обласному центрі зробили декілька контактів: закупили декілька мобільних телефонів, які сьогодні мають наші працівники і ці номери телефонів є в наших соціальних мережах. Донор може зателефонувати і поцікавитися, чи дійсно потрібна кров.

Але краще здавати кров регулярно або ж слідкувати за оголошеннями лише самих центрів крові.

Як все відбувається насправді?

Спочатку лікар у центрі крові обстежує потенційного донора, збирає анамнез. Потім направляє його в лабораторію і, дивлячись на його попередні результати досліджень, ухвалює рішення, чи може він бути придатний до донації. 

Лікар визначає і вид донації, їх є три: донорство цільної крові — еритроцитна маса, чи донорство компонентів крові — тромбоцити та плазма.

Донор перед донацією обов’язково має попити солодкого чаю та з’їсти печиво або вафельку — ними пригощають у центрі. 

Після цього під час донації з людиною постійно спілкується персонал, у нас є розроблений Кодекс професійної етики і всі працівники працюють згідно з Кодексом. Ми питаємо, як донор себе почуває, чи не боляче було йому зроблена венепункція, чи сподобався йому наш персонал, чи сподобався наш центр. А якщо є якісь зауваження у донора, ми їх враховуємо в  роботі і таким чином вдосконалюємось. 

Інтервал між кровоздаваннями — 2 місяці, тобто ми обов’язково можемо приймати донора декілька разів на рік, якщо у нього є таке бажання. 

Хто може бути донором та як готуватися до дачі крові?

Особливої підготовки до донорства немає, є деякі обмеження в харчування і поведінці. 

  • Донором може бути людина, яка досягла 18 років, має вагу від 50 кг. 
  • Кров на донацію не здають натще. Донором має бути здорова людина, через те вона повинна поснідати і виспатися. 
  • Люди з татуюваннями — попри поширений міф — також можуть бути донорами. Ви відсторонені від донації тільки перші пів року після татуювання.

Не потрібно боятися сьогодні донорської крові. У центрах крові всі процеси стандартизовані, проводиться скринінг, тобто дослідження донорської крові. У нас також є визначенні параметри, за якими ми визначаємо якість продукції, яку ми виготовляємо. 

Пункти Незламності: краще було без них?

Після перших російських масованих обстрілів цивільної інфраструктури України 10 жовтня почалися аварійні відключення світла. Країна загалом та рятувальники зокрема вперше опинилися перед проблемою, коли люди так масово почали застосовувати альтернативні джерела опалення та освітлення. Російські фейкороби не втратили цей шанс і почали розганяти дезінформацію про пожежі та отруєння українців чадним газом у Пунктах Незламності, які створили, щоб українці могли погрітися та попрацювати в теплі. Ці фейки розповсюджують, щоб показати, що життя без росії погане і небезпечне.
Таким російським фейкам протидіє пресофіцер Державної служби України з надзвичайних ситуацій, полковник служби цивільного захисту Олександр Хорунжий.

Чому це фейк?

Випадків загоряння і випадків отруєння чадним газом в Пунктах Незламності точно не було. Такого не відбувалося ані в Харкові, ані в Києві — саме про ці міста створювали фейки. На жаль, дезінформацію про пожежу в Пункті Незламності в Печерському районі столиці підхопили українські засоби масової інформації. А все це пішло з телеграм-каналу і проілюстроване російським відео з якогось іншого об’єкту. Російські пропагандистські ресурси максимально намагаються показати, що ми страждаємо внаслідок ворожих ударів.

Як все відбувається насправді?

В Україні встановлено 1070 Пунктів Незламності, в яких отримали допомогу більше 300 тисяч людей, але жодних загорянь, пожеж чи отруєнь там не було.
По-перше, в Пунктах Незламності чергують як рятувальники, так і працівники поліції. Звичайно, працюють генератори, тому що виробляють енергію, є гаряча вода, кава, чай, печиво. Тобто основна робота, функція цих Пунктів — це надати допомогу: зігрітися, підзарядити гаджети, отримати якісний інтернет за допомогою Starlink. 

Випадки із загоряннями або отруєннями є, коли люди самостійно користуються генераторами, газовими пальниками чи пічним опаленням вдома. Так, за останні 2 місяці 2022 року в Україні чадним газом отруїлися близько 800 людей. Це немало, але це і не масово у відсотковому значенні.

Тому треба знати, як користуватися кожним із джерел електрики чи тепла. 

Генератори:

  • генератор потрібно використовувати лише на відкритому повітрі — в квартирах, на балконах, в підвалах чи підсобних приміщеннях їх ставити не можна;
  • генератори мають стояти за 6 метрів від відкритих вікон, дверей, не менш, ніж за 1 метр від капітальної стіни;
  • встановлювати генератор необхідно на рівному надійному майданчику;
  • пальне для генератора треба зберігати в окремому місці, не менше ніж за 10 метрів від самого генератора;
  • генератор має бути сертифікованим, з авторизованої точки продажу;
  • не нехтуйте інструкціями виробника! На кожному такому приладі завжди є інструкція — її потрібно уважно почитати, тому що специфічні правила використання можуть різнитися від моделі до моделі.

Газові пальники:

  • газовий балон необхідно перевірити на пропуски. Наприклад, можна нанести мильний розчин на з’єднання та на сам газовий балончик. Якщо бульбашок немає — все нормально, газ не пропускає;
  • принюхайтеся, чи не пахне вам газом. В газ у балонах також додають одорант, то ж ви можете відчути витік;
  • не можна зберігати газові балони на балконах чи просто у морозних умовах. Адже газ при нагріванні розширюється і, занісши балончик з холодного приміщення в тепле, ми можемо спричинити вибух.

Більше порад, як убезпечити себе під час відключення електроенергії, шукайте на ресурсах ДСНС.

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний