Увійти в ту саму річку: портрети мерів, які балотуються не вперше

Минулого жовтня лише жителі Хмельницька, Чернігова та Івано-Франківська хотіли переобрати міського голову на наступний термін. Коли їх опитали зимою, до ковідної кризи та карантину, підтримати партію, яку очолює мер, були готові більшість населення згаданих трьох міст, а ще Вінниці та Харкова.  Сьогодні 13 чинних мерів упевнено випереджають своїх конкурентів. Кожен із них починаючи з весни активно нарощував кількість своїх шанувальників у соцмережах. Тоді як результати об’єктивної оцінки їхньої діяльності (індекси прозорості та конкурентоспроможності міст) дуже відрізняються.

• Слова чи справи?
• Демографічні характеристики
• Політичний досвід
• Партійна приналежність
• Прозорі та конкурентоспроможні?
• Не кожен мер – блогер
• Фанати мерів
• Кого із мерів найбільше люблять ФБ-фанати?
• Топ-теми: інфраструктура, карантин, вибори
• Ковід-конфлікт
• Аналіз програм
• Не знову, а вкотре або замість висновків
• Методологія
• Корисне

Слова чи справи?

Якісна влада на місцях важлива не лише з утилітарної точки зору (чисті й освітлені вулиці, безпечна вода тощо). Самоврядування – це основа демократії. Воно забезпечує якість національної політики. Незалежні органи місцевої влади – це “інкубатор” для росту справжніх політиків. Тих, хто не боїться конкуренції, вміє працювати з людьми та розуміє способи розв’язання проблем громади. 

Під час роботи у місцевій владі у кандидатів є нагода продемонструвати, чого вони варті, а у виборців – оцінити за справами, а не словами. Це – прямий стимул доводити свою ефективність та корисність громаді, щоб у перспективі увійти до національної політики. 

17 з 19 міських голів великих міст висунули свої кандидатури на місцевих виборах 2020 – крім Володимира Миколаєнка з Херсона та Володимира Хомка з Рівного. Вони обидва не користуються підтримкою мешканців міста. Проте другий очолив список кандидатів до міської ради партії  “За майбутнє”, поступившися місцем у мерських перегонах своєму співпартійцю Юрію Вознюку (74 відсотки рівнян хочуть нового міського голову).

Перевага чинних кандидатів – згадана вище можливість для виборців оцінити їхні справи (проте, звісно, не варто забувати й про адмінресурс). Натомість кандидати-першачки можуть здаватися “котами в мішку”. Наявність успішного досвіду управління громадою – важлива риса кандидатів на посаду міського голови на думку 48,4% українців. Майже стільки ж зважають ще на чітку програму дій. Важливішою за досвід є лише доброчесність (прозорість доходів та статків, відсутність у біографії темних плям, причетності до порушень і корупції). Ми розглянули 17 чинних мерів-кандидатів та спробували знайти фактори, якими вони намагаються залучити голоси містян, щоб не виїжджати з кабінету, в якому провели кілька останніх років. 

Демографічні характеристики

Середній вік міського голови великого українського міста – 50 з половиною років. Наймолодший – Олександр Сенкевич з Миколаєва, якому зараз 38. Найстаршому міському голові серед розглянутих 70 – це Юрій Вілкул з Кривого Рогу. Серед розглянутих нами мерів немає жодної жінки.

Політичний досвід

Майже всіх мерів обрали на чергових місцевих виборах рівно п’ять років тому, 25 жовтня 2015 (рис. 1).

Семеро потрапили до мерського крісла вперше, ще семеро (з Києва, Дніпра, Херсона, Вінниці, Сум, Чернівців та Одеси) підтвердили свій статус після перемоги на позачергових виборах в 2014 році. Двоє, Геннадій Кернес з Харкова та Юрій Вілкул з Кривого Рогу, зараз балотуються вже на третій термін. Політичні довгожителі – Андрій Садовий (балотується на четверту мерську каденцію) та Володимир Хомко, який очолював Рівне 12 років, проте зараз не балотується.

Найменше при владі перебуває виконувач обов’язків міського голови Полтави Олександр Шамота (призначений 14 вересня 2018 року  після дострокового припинення повноважень міського голови Олександра Мамая). Він балотувався в 2015 році, проте посів 5 місце, набравши 7,83% голосів. 

16 з 19 мали попередній політичний досвід – переважно були депутатами місцевих рад чи парламенту. Вадим Бойченко, міський голова Маріуполя, раніше керував Маріупольським металургійним комбінатом, Володимир Буряк із Запоріжжя до обрання міським головою працював директором з інжинірингу «Запоріжсталі», а Олександр Сєнкевич з Миколаєва очолював ПП “Лєда”.

Усі розглянуті у цій статті мери, окрім Шамоти, за опитуваннями випереджають своїх конкурентів з рейтингом від 19% до 88%.

Партійна приналежність

Зі змінами Виборчого кодексу кожен кандидат має представляти певну партію. Кожен кандидат міг обрати певну стратегію:

• балотуватися від існуючої власної партії 
• створити власну партію під місцеві вибори 2020 року
• приєднатися до існуючої “старої” партії (створеної до 2020 року) або балотуватися від цієї партії, якщо кандидат уже є її членом
• приєднатися до  існуючої “нової” партії (тобто створеної під вибори 2020 року)

Таким чином кандидатів можна розділити на 4 групи (таблиця 1). З таблиці видно, що більшість мерів мають свої партії або створили їх під вибори, три мери залишаються у партіях, у яких вони були з самого початку, троє на час виборів приєдналися до “Пропозиції”, а один – до партії “За майбутнє”.

Прозорі та конкурентоспроможні?

Однією з оцінок ефективності роботи міських голів виступають рейтинги міст, складені незалежними аналітичними центрами. В цій статті ми звернемось до двох із них: Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України та Індекс конкурентоспроможності міст України (ІКМ). Перший показує, наскільки міська влада розкриває інформацію про свою діяльність громадянам та надає їм інструменти для впливу та участі. Другий оцінює бізнес-клімат у містах, ефективність економічного врядування та мотивацію місцевих органів влади до співпраці з місцевою бізнес-спільнотою. ІКМ також визначає регуляторні бар’єри, рівень корупції та прояви непрозорості у прийнятті управлінських рішень, усунення яких сприятиме економічному зростанню громад та  приватного бізнесу. Ми беремо обидва рейтинги за 2019 рік.

Найпрозорішими серед міст, які ми розглядаємо, є Маріуполь (4 місце зі 100), Вінниця (10 місце), Львів (6 місце), Дніпро (9 місце). Найменш прозорі – Херсон (49 місце) та Харків (51). Першу сходинку у рейтингу посіли Дрогобич та Покров. 

Сприятливий бізнес-клімат серед найбільших українських міст у Хмельницькому (1 місце), Львові (3 місце), Вінниці (4 місце) та Чернігові (6 місце). Важче вести бізнес у Запоріжжі, Одесі та Херсоні (22-24 сходинки відповідно). 

Не кожен мер – блогер

У цьому розділі ми розглядаємо, як мери користуються фейсбуком для залучення аудиторії.  Дані збирали за допомогою інструменту crowdtangle.com. Він збирає дані тільки з публічних сторінок. Основна відмінність публічної сторінки від особистого профілю – те, що публічна сторінка за замовчуванням доступна всім, і її можна вподобати (стати “фанатом”).

Серед 19 мерів четверо не сидять у ФБ взагалі (на їхніх сторінках немає постів). У мерів Маріуполя, Херсона, Рівного сторінка неактивна, а останній пост був не пізніше 2017 року. Сторінку мера Кривого рогу Юрія Вілкула (батька депутата від ОПЗЖ Олександра Вілкула) ми не знайшли.

Мери Черкас, Запоріжжя та Миколаєва змінили тип сторінки на “публічна” тільки влітку, а мер Житомира – у вересні цього року. Ці мери і раніше були активними у мережі, але формально як звичайні користувачі, а не як публічні особи, що може вплинути на їхню популярність у фейсбуці. Лише мер Хмельницького Симчишин лишається на персональному профілі, за яким стежать 28 тис. користувачів.

Фанати мерів

Найпопулярнішими мерами у ФБ наразі є Садовий та Кличко. Сторінку Андрія Садового в середньому за півроку лайкнули більше мільйона користувачів (1 111 229). Тобто фанів його сторінки у 1,5 рази більше за населення Львова (745 840 чоловік на 1 серпня 2020). Щоправда, останнім часом Садовий втрачає свою популярність. Починаючи з травня від нього щомісяця відписуються в середньому по 900 людей. Це єдиний мер, у якого кількість фанів сторінки напередодні виборів зменшується. 

На другому місці за кількістю фанів сторінки Віталій Кличко, сторінку якого вподобали 157 тис. чоловік (5% населення Києва). У нього щомісяця кількість фанів збільшується в середньому на 1200. Однак пік зростання його популярності припав на квітень-травень, а зараз число вподобайок на сторінці росте значно повільніше.

Борис Філатов на третьому місці за популярністю. Його сторінку в середньому за місяць лайкають 77 тис. людей (7% населення Дніпра). Приріст підписників у нього більший, ніж у Кличка – майже  2 тис. щомісяця. В нього був найбільший стрибок у кількості фанів порівняно з іншими мерами. У квітні кількість лайків його сторінки збільшилася на 9 754. 

Імовірно, що і Кличко, і Філатов завдячують приросту вподобайок у період березень-травень постам про карантин. Обидва мери тоді робили багато постів на цю тему: 42% та 22% відповідно. 

Наздогнати та перегнати лідерів за кількістю фанів прагне Геннадій Кернес. І хоч зараз він на 4 місці (70 тис. вподобайок сторінки), їхня кількість починаючи з літа щомісяця збільшується в середньому на 5,3 тисячі. Така тенденція почалася у червні, коли його сторінку лайкнуло 6 тис. людей (для порівняння у травні їх було лише 1 тис).

“Стрибки” у кількості підписників ми помітили також у мерів Черкас, Сум, Миколаєва. 

У мера Черкас Анатолія Бондаренка кількість вподобань сторінки у вересні порівняно з серпнем зросла більш ніж в 6 разів: у серпні у нього був приріст на 156 вподобань, а у вересні – на 1053.

Кількість людей, яка вподобала сторінку мера Сум Лисенка, у вересні в 2,6 рази більша, ніж у серпні: 1248 проти 468. А у жовтні до фанів сторінки додалося ще 1909 чоловік.

Сторінку мера Миколаєва в серпні лайкнули 179 людей, у вересні – вже 871, а за половину жовтня кількість його фанів зросла ще на 653 людини.

Кого із мерів найбільше люблять ФБ-фанати?

Найбільш вдячна публіка у Садового, Кернеса та Труханова. Пости цих мерів набирають найбільше реакцій (реакція – це лайк будь-якого типу).

На першому місці за кількістю реакцій мер Львова Андрій Садовий. Один пост Садового в середньому набирає 3748 реакцій, 227 коментарів та 522 репости. Садовий також написав пост, який зібрав найбільше реакцій та коментарів серед мерів найбільших міст. Це пост про курсанта, загиблого в авіакатастрофі під Чугуєвом (70 611 реакцій та 8 273 коментарі).

У Геннадія Кернеса за 8 місяців (з березня по середину жовтня) в середньому 3 447 реакції під кожним постом, незважаючи на те, що нові пости не з’являлися на сторінці мера Харкова з середини вересня в зв’язку з госпіталізацією. Найуспішнішим став пост з відеопривітанням з днем міста (27 224 реакції). Цей пост також зібрав найбільше репостів серед усіх мерських постів (12 504). Мер Харкова – лідер за залученням аудиторії: його пости в середньому найбільше коментують (311 комент) та репостять (536 репостів). 

Геннадій Труханов неочікувано опинився у трійці лідерів за обсягом залученої аудиторії. Він на п’ятому місці за кількістю фанів (38 тис.). За півроку він написав 157 постів. Один його пост у середньому набирає по 1990 реакцій, 200 коментарів та 265 репостів. Найпопулярніший пост мера Одеси зібрав 16 841 реакцію. У ньому Труханов радіє, що до Одеси прибув Благодатний вогонь. 

Топ-теми: інфраструктура, карантин, вибори

Мери найбільших міст не пишуть лонгрідів. Тільки 6% всіх постів мерів містять лише текст без фото або відео. 

Найбільше мери постять про інфраструктуру своїх міст (655 постів). До цієї теми увійшли:

• пости про ремонти та будівництво об’єктів

• роботу транспорту

• діяльність ОСББ

Гарячою темою став карантин та ситуація з Covid-19 у регіонах. На цю тему мери найбільших міст опублікували 351 пост. Тут все, що стосується медичної системи регіонів, засобів особистої гігієни, пояснення про поділ на карантинні зони. 

Вибори присутні у постах політиків і більш явно, а не тільки як звітування про ремонти. Цій темі присвячено 300 постів, у яких мери представляють свою команду, закликають іти на вибори та робити свідомий вибір. 

Ковід-конфлікт

Спалах пандемії спровокував конфлікти центральної та місцевої влади. Нещодавно на Хмельниччині Володимир Зеленський натякнув, що деякі мери міст виступають проти посилення карантину, щоб подобатись електорату напередодні місцевих виборів, в інтерв’ю чотирьом каналам  вже прямо заявив, що через міського голову Харкова Геннадія Кернеса та інших мерів, які ігнорували карантинні обмеження, загинула велика кількість людей.

За останні півроку голова Харкова Геннадій Кернес відмовлявся закривати метро, а очільник Одеси Труханов – ринки. Володимир Буряк із Запоріжжя також не підтримав рішення уряду в частині зупинення роботи громадського транспорту в місті, тому отримав повістку у кримінальній справі у зв’язку з невиконанням міською владою постанови уряду щодо карантинних обмежень. На початку жовтня мер Полтави виступив проти карантинних обмежень, які передбачає помаранчева зона, та закликав заклади торгівлі, обслуговування, фітнес-клуби та решту працювати у звичайному режимі. 

Але найрезонанснішим випадком стала історія з мером Черкас Бондаренком.  У відповідь на травневе рішення про пом’якшення карантину проти міського голови відкрили кримінальну справу. До суперечки втрутився президент Зеленський, назвавши дії міськради та Бондаренка «спробою заробити політичний рейтинг», а самого Бондаренка – бандитом. 27 травня 2020 року міський голова Черкас подав позов проти президента України через слова про «бандита». Бондаренко попросив суд стягнути з Зеленського компенсацію за завдану моральну шкоду та за приниження честі, гідності та ділової репутації в розмірі 1 гривні.

Аналіз програм

За законом, кандидати в міські голови не зобов’язані подавати свої програми. Але партії, від яких вони балотуються – так. Центр спільних дій створив інструмент для порівняння програм партій та кандидатів – лідерів перегонів.  На перший погляд, пункти програм у всіх доволі стандартні й загальні – провести ремонти, відкривати садочки, забезпечити належне медичне обслуговування, вирішити проблеми аварійного житла. Проте є й відмінності.

Чинні мери Вінниці, Львова, Хмельницького досить конкретно формулюють цілі – скільки буде місць у садках, басейнів у школах, побудованих кілометрів доріг, скільки часу знадобиться на доїзд з околиць до центру.  Кернес у Харкові обіцяє оснастити навчальні заклади камерами відеонагляду та «тривожними» кнопками. Симчишин в Хмельницькому пропонує забезпечити роботу «соціального таксі» – перевезення людей на візках, супровід осіб з інвалідністю зору першої групи. Бібліотеки – фокус програми у сфері освіти та соціальної політики Володимира Буряка в Запоріжжі. Захистити містян від коронавірусу обіцяє лише Віталій Кличко. 

Дехто майже нічого не обіцяє. В програмі мера Чернігова Атрошенка немає найважливіших питань (освіта, охорона здоров’я, дороги, соціальна сфера). Натомість він обіцяє повернути до комунальної власності Облтеплокомуненерго та ТЕЦ, а ще побудувати сміттєпереробний завод. Втім, відсутність конкретики з інших питань не заважає йому мати майже абсолютну підтримку електорату (88%). 

У міських голів від партії “Пропозиція” також дуже лаконічні програми. Вони пропонують фінансувати за кошти державного бюджету школи та заклади охорони здоров’я. Філатов з Дніпра окремо обіцяє забезпечити відкрите управління комунальними підприємствами (в програмах його колег ця тема відсутня).

Мери Житомира, Миколаєва, Черкас обіцяють те, що значно виходить за межі їхніх повноважень: наприклад, організувати єдине соціальне забезпечення по всій країні за рахунок субвенцій з державного бюджету та подолати корупційні явища в медичній галузі та негативні наслідки медичної реформи. 

Не знову, а вкотре або замість висновків

Восени 2019 тільки двох з героїв цієї статті містяни хотіли переобрати – в Чернігові та Хмельницькому. За рік ситуація протилежна. Середній рівень підтримки 17 мерів-кандидатів – 49%. 15 міських голів посідають перші місця зі значним відривом від конкурентів за опитуваннями соціологічної групи “Рейтинг” та Info Sapiens, тому цілком ймовірно очолюватимуть свої міста наступні 5 років. 

Двоє не балотуються (в Херсоні та Рівному), в одного дуже низька підтримка (в.о. мера Олександр Шамота з Полтави), ще один має шанс вийти в другий тур і, можливо, теж продовжити керувати містом (Олександр Каспрук з Чернівців, якого постійно відстороняють). 

Згідно з опитуваннями Info Sapiens, найбільшою підтримкою користуються чинні мери Олександр Симчишин з Хмельницького (89%), Владислав Атрошенко з Чернігова (84%) та Сергій Моргунов з Вінниці (71%). Рівень підтримки з боку населення не завжди корелює з незалежною експертною оцінкою розвитку міста, популярністю в соцмережах, спротивом чи підтримкою центральної влади чи реакції на ковід-кризу.

Можливо справа і в інших перевагах чинного робочого статусу – доступу до медіа та різних типів адмінресурсу: тиск на кандидатів, використання офіційних заходів для власного піару, залучення підлеглих до агітації тощо. 

Щоб знизити частоту таких випадків, на старті кампанії ОПОРА запропонувала всім міським головам підписати “Кодекс поведінки посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців під час виборчого процесу”. З 34 осіб-підписантів лише троє представляють великі міста: Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас, Сергій Моргунов, міський голова Вінниці та Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького. Після моніторингу Опора не виявила порушень етичних стандартів з їхнього боку. 

Незалежні моніторинги ЗМІ (1,2) зазначають, що локальні медіа джинсують, піарять 1-2 кандидатів, майже не публікують аналітики, і на загал вибори – не в їх основному фокусі. 

Результати діяльності, відсутність гідних конкурентів, острах незнайомого – які б не були причини вибору громадян, важливо, аби він був усвідомлений. Наостанок закликаємо присвятити передвиборчу суботу аналізу кандидатів та обрати тих, чия програма та попередній досвід вам імпонують. І це не змарнований час, а інвестиція у місцеве самоврядування та власний добробут. Нехай себе виправдає. 

Методологія

Ми розглянули 19 найбільших за населенням  міст України на підконтрольній території. Дані соціальних мереж ми аналізували за допомогою інструменту crowdtangle.com. Він збирає дані тільки з публічних сторінок. Основна відмінність публічної сторінки від особистого профілю – те, що публічна сторінка за замовчуванням доступна всім, і її можна вподобати (стати “фанатом”). Для порівняння рейтингів кандидатів звернулись до результатів опитування проведеного соціологічною компанією INFO SAPIENS від імені Міжнародного республіканського інституту.

Корисне

1. Аналіз програм та кандидатів
2. Індекс конкурентноспроможності міст 
3. Рейтинг прозорості міст
4. Місцеві вибори-2020: як кандидати в мери виконували обіцянки на попередніх посадах
5. Дослідження настроїв від групи Рейтинг
6. П’яте всеукраїнське муніціпальне опитування (6.09-10.10.2019)
7. Шосте всеукраїнське муніціпальне опитування (25.01-17.02.2020)
8. Дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова