Увійти в ту саму річку: портрети мерів, які балотуються не вперше | VoxUkraine

Увійти в ту саму річку: портрети мерів, які балотуються не вперше

23 Жовтня 2020
FacebookTwitterTelegram
4398

Минулого жовтня лише жителі Хмельницька, Чернігова та Івано-Франківська хотіли переобрати міського голову на наступний термін. Коли їх опитали зимою, до ковідної кризи та карантину, підтримати партію, яку очолює мер, були готові більшість населення згаданих трьох міст, а ще Вінниці та Харкова.  Сьогодні 13 чинних мерів упевнено випереджають своїх конкурентів. Кожен із них починаючи з весни активно нарощував кількість своїх шанувальників у соцмережах. Тоді як результати об’єктивної оцінки їхньої діяльності (індекси прозорості та конкурентоспроможності міст) дуже відрізняються.

Дякуємо за допомогу в написанні статті Олександрі Савченко, стажерці VoxUkraine

Слова чи справи?

Якісна влада на місцях важлива не лише з утилітарної точки зору (чисті й освітлені вулиці, безпечна вода тощо). Самоврядування – це основа демократії. Воно забезпечує якість національної політики. Незалежні органи місцевої влади – це “інкубатор” для росту справжніх політиків. Тих, хто не боїться конкуренції, вміє працювати з людьми та розуміє способи розв’язання проблем громади. 

Під час роботи у місцевій владі у кандидатів є нагода продемонструвати, чого вони варті, а у виборців – оцінити за справами, а не словами. Це – прямий стимул доводити свою ефективність та корисність громаді, щоб у перспективі увійти до національної політики. 

Детальніше про це – в інтерв’ю з Нобелівським лауреатом Роджером Маєрсоном.   

17 з 19 міських голів великих міст висунули свої кандидатури на місцевих виборах 2020 – крім Володимира Миколаєнка з Херсона та Володимира Хомка з Рівного. Вони обидва не користуються підтримкою мешканців міста. Проте другий очолив список кандидатів до міської ради партії  “За майбутнє”, поступившися місцем у мерських перегонах своєму співпартійцю Юрію Вознюку (74 відсотки рівнян хочуть нового міського голову).

Перевага чинних кандидатів – згадана вище можливість для виборців оцінити їхні справи (проте, звісно, не варто забувати й про адмінресурс). Натомість кандидати-першачки можуть здаватися “котами в мішку”. Наявність успішного досвіду управління громадою – важлива риса кандидатів на посаду міського голови на думку 48,4% українців. Майже стільки ж зважають ще на чітку програму дій. Важливішою за досвід є лише доброчесність (прозорість доходів та статків, відсутність у біографії темних плям, причетності до порушень і корупції). Ми розглянули 17 чинних мерів-кандидатів та спробували знайти фактори, якими вони намагаються залучити голоси містян, щоб не виїжджати з кабінету, в якому провели кілька останніх років. 

Демографічні характеристики

Середній вік міського голови великого українського міста – 50 з половиною років. Наймолодший – Олександр Сенкевич з Миколаєва, якому зараз 38. Найстаршому міському голові серед розглянутих 70 – це Юрій Вілкул з Кривого Рогу. Серед розглянутих нами мерів немає жодної жінки.

Політичний досвід

Майже всіх мерів обрали на чергових місцевих виборах рівно п’ять років тому, 25 жовтня 2015 (рис. 1).

Семеро потрапили до мерського крісла вперше, ще семеро (з Києва, Дніпра, Херсона, Вінниці, Сум, Чернівців та Одеси) підтвердили свій статус після перемоги на позачергових виборах в 2014 році. Двоє, Геннадій Кернес з Харкова та Юрій Вілкул з Кривого Рогу, зараз балотуються вже на третій термін. Політичні довгожителі – Андрій Садовий (балотується на четверту мерську каденцію) та Володимир Хомко, який очолював Рівне 12 років, проте зараз не балотується.

Найменше при владі перебуває виконувач обов’язків міського голови Полтави Олександр Шамота (призначений 14 вересня 2018 року  після дострокового припинення повноважень міського голови Олександра Мамая). Він балотувався в 2015 році, проте посів 5 місце, набравши 7,83% голосів. 

16 з 19 мали попередній політичний досвід – переважно були депутатами місцевих рад чи парламенту. Вадим Бойченко, міський голова Маріуполя, раніше керував Маріупольським металургійним комбінатом, Володимир Буряк із Запоріжжя до обрання міським головою працював директором з інжинірингу «Запоріжсталі», а Олександр Сєнкевич з Миколаєва очолював ПП “Лєда”.

Усі розглянуті у цій статті мери, окрім Шамоти, за опитуваннями випереджають своїх конкурентів з рейтингом від 19% до 88%.

Рисунок 1. Політичний досвід чинних мерів, які балотуються (роки)

Джерело: складено авторами за даними біографій з відкритих джерел

 

Партійна приналежність

Зі змінами Виборчого кодексу кожен кандидат має представляти певну партію. Кожен кандидат міг обрати певну стратегію:

  • балотуватися від існуючої власної партії 
  • створити власну партію під місцеві вибори 2020 року
  • приєднатися до існуючої “старої” партії (створеної до 2020 року) або балотуватися від цієї партії, якщо кандидат уже є її членом
  • приєднатися до  існуючої “нової” партії (тобто створеної під вибори 2020 року)

Таким чином кандидатів можна розділити на 4 групи (таблиця 1). З таблиці видно, що більшість мерів мають свої партії або створили їх під вибори, три мери залишаються у партіях, у яких вони були з самого початку, троє на час виборів приєдналися до “Пропозиції”, а один – до партії “За майбутнє”.

Таблиця 1. Партії, з якими мери йдуть на вибори

“стара” “нова”
власна партія Труханов* (Довіряй ділам/ Опоблок)

Кличко (Удар/ БПП Солідарність)

Садовий (Самопоміч)

Моргунов* (Українська стратегія Гройсмана – перейменована Вінницька економічна стратегія)

Атрошенко (Рідний дім – перейменована Капіталістична партія України/ Партія регіонів)

Кернес (Блок Кернеса “Успішний Харків”/ Опоблок, Відродження)

Буряк (Партія Володимира Буряка “Єднання”)

Вілкул (Блок Вілкула “Українська перспектива”/ Партія регіонів, КПРС)

Бойченко (Блок Бойченка/ Опоблок)

Філатов (Пропозиція, перейменована “Нова європейська Україна”, Укроп)

членство в партії Шамота (Соціал-демократична партія – перейменована Партія простих людей Капліна)

Лисенко (Батьківщина)

Симчишин (Свобода)

Бондаренко (За майбутнє/ Батьківщина)

Сєнкевич (Пропозиція/ Самопоміч)

Сухомлин (Пропозиція/ Наша Україна)

Каспрук (Пропозиція)

*співголова партії. 

Курсивом у таблиці відзначені ті партії, членом яких мер був раніше протягом своєї політичної кар’єри.

Джерело: складено авторами за даними біографій з відкритих джерел

 

Прозорі та конкурентоспроможні?

Однією з оцінок ефективності роботи міських голів виступають рейтинги міст, складені незалежними аналітичними центрами. В цій статті ми звернемось до двох із них: Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України та Індекс конкурентоспроможності міст України (ІКМ). Перший показує, наскільки міська влада розкриває інформацію про свою діяльність громадянам та надає їм інструменти для впливу та участі. Другий оцінює бізнес-клімат у містах, ефективність економічного врядування та мотивацію місцевих органів влади до співпраці з місцевою бізнес-спільнотою. ІКМ також визначає регуляторні бар’єри, рівень корупції та прояви непрозорості у прийнятті управлінських рішень, усунення яких сприятиме економічному зростанню громад та  приватного бізнесу. Ми беремо обидва рейтинги за 2019 рік.

Найпрозорішими серед міст, які ми розглядаємо, є Маріуполь (4 місце зі 100), Вінниця (10 місце), Львів (6 місце), Дніпро (9 місце). Найменш прозорі – Херсон (49 місце) та Харків (51). Першу сходинку у рейтингу посіли Дрогобич та Покров. 

Сприятливий бізнес-клімат серед найбільших українських міст у Хмельницькому (1 місце), Львові (3 місце), Вінниці (4 місце) та Чернігові (6 місце). Важче вести бізнес у Запоріжжі, Одесі та Херсоні (22-24 сходинки відповідно). 

Рис. 2 показує, що індекс конкурентоспроможності не залежить від доходів бюджету. А от рейтинги прозорості та конкурентоспроможності доволі сильно пов’язані між собою (коефіцієнт кореляції 0,7), оскільки вони обидва відображають якість урядування в місті.

Джерело: рейтинг конкурентоспроможності, звіти міських рад про бюджет 2019 року, звіт Держстату “Населення України” (чисельність населення станом на 1 січня 2020)

 

Не кожен мер – блогер

У цьому розділі ми розглядаємо, як мери користуються фейсбуком для залучення аудиторії.  Дані збирали за допомогою інструменту crowdtangle.com. Він збирає дані тільки з публічних сторінок. Основна відмінність публічної сторінки від особистого профілю – те, що публічна сторінка за замовчуванням доступна всім, і її можна вподобати (стати “фанатом”).

Серед 19 мерів четверо не сидять у ФБ взагалі (на їхніх сторінках немає постів). У мерів Маріуполя, Херсона, Рівного сторінка неактивна, а останній пост був не пізніше 2017 року. Сторінку мера Кривого рогу Юрія Вілкула (батька депутата від ОПЗЖ Олександра Вілкула) ми не знайшли.

Мери Черкас, Запоріжжя та Миколаєва змінили тип сторінки на “публічна” тільки влітку, а мер Житомира – у вересні цього року. Ці мери і раніше були активними у мережі, але формально як звичайні користувачі, а не як публічні особи, що може вплинути на їхню популярність у фейсбуці. Лише мер Хмельницького Симчишин лишається на персональному профілі, за яким стежать 28 тис. користувачів.

Фанати мерів

Найпопулярнішими мерами у ФБ наразі є Садовий та Кличко. Сторінку Андрія Садового в середньому за півроку лайкнули більше мільйона користувачів (1 111 229). Тобто фанів його сторінки у 1,5 рази більше за населення Львова (745 840 чоловік на 1 серпня 2020). Щоправда, останнім часом Садовий втрачає свою популярність. Починаючи з травня від нього щомісяця відписуються в середньому по 900 людей. Це єдиний мер, у якого кількість фанів сторінки напередодні виборів зменшується. 

На другому місці за кількістю фанів сторінки Віталій Кличко, сторінку якого вподобали 157 тис. чоловік (5% населення Києва). У нього щомісяця кількість фанів збільшується в середньому на 1200. Однак пік зростання його популярності припав на квітень-травень, а зараз число вподобайок на сторінці росте значно повільніше.

Борис Філатов на третьому місці за популярністю. Його сторінку в середньому за місяць лайкають 77 тис. людей (7% населення Дніпра). Приріст підписників у нього більший, ніж у Кличка – майже  2 тис. щомісяця. В нього був найбільший стрибок у кількості фанів порівняно з іншими мерами. У квітні кількість лайків його сторінки збільшилася на 9 754. 

Імовірно, що і Кличко, і Філатов завдячують приросту вподобайок у період березень-травень постам про карантин. Обидва мери тоді робили багато постів на цю тему: 42% та 22% відповідно. 

Наздогнати та перегнати лідерів за кількістю фанів прагне Геннадій Кернес. І хоч зараз він на 4 місці (70 тис. вподобайок сторінки), їхня кількість починаючи з літа щомісяця збільшується в середньому на 5,3 тисячі. Така тенденція почалася у червні, коли його сторінку лайкнуло 6 тис. людей (для порівняння у травні їх було лише 1 тис).

Рисунок 3. Зміни у кількості фанів сторінки (тільки ті мери, які давно зробили свою сторінку публічною і мають динаміку)

“Стрибки” у кількості підписників ми помітили також у мерів Черкас, Сум, Миколаєва. 

У мера Черкас Анатолія Бондаренка кількість вподобань сторінки у вересні порівняно з серпнем зросла більш ніж в 6 разів: у серпні у нього був приріст на 156 вподобань, а у вересні – на 1053.

Кількість людей, яка вподобала сторінку мера Сум Лисенка, у вересні в 2,6 рази більша, ніж у серпні: 1248 проти 468. А у жовтні до фанів сторінки додалося ще 1909 чоловік.

Сторінку мера Миколаєва в серпні лайкнули 179 людей, у вересні – вже 871, а за половину жовтня кількість його фанів зросла ще на 653 людини.

Кого із мерів найбільше люблять ФБ-фанати?

Найбільш вдячна публіка у Садового, Кернеса та Труханова. Пости цих мерів набирають найбільше реакцій (реакція – це лайк будь-якого типу).

Рисунок 4.  Середня кількість реакцій, коментарів та репостів до одного посту за березень-жовтень 2020

На першому місці за кількістю реакцій мер Львова Андрій Садовий. Один пост Садового в середньому набирає 3748 реакцій, 227 коментарів та 522 репости. Садовий також написав пост, який зібрав найбільше реакцій та коментарів серед мерів найбільших міст. Це пост про курсанта, загиблого в авіакатастрофі під Чугуєвом (70 611 реакцій та 8 273 коментарі).

У Геннадія Кернеса за 8 місяців (з березня по середину жовтня) в середньому 3 447 реакції під кожним постом, незважаючи на те, що нові пости не з’являлися на сторінці мера Харкова з середини вересня в зв’язку з госпіталізацією. Найуспішнішим став пост з відеопривітанням з днем міста (27 224 реакції). Цей пост також зібрав найбільше репостів серед усіх мерських постів (12 504). Мер Харкова – лідер за залученням аудиторії: його пости в середньому найбільше коментують (311 комент) та репостять (536 репостів). 

Геннадій Труханов неочікувано опинився у трійці лідерів за обсягом залученої аудиторії. Він на п’ятому місці за кількістю фанів (38 тис.). За півроку він написав 157 постів. Один його пост у середньому набирає по 1990 реакцій, 200 коментарів та 265 репостів. Найпопулярніший пост мера Одеси зібрав 16 841 реакцію. У ньому Труханов радіє, що до Одеси прибув Благодатний вогонь. 

Топ-теми: інфраструктура, карантин, вибори

Мери найбільших міст не пишуть лонгрідів. Тільки 6% всіх постів мерів містять лише текст без фото або відео. 

Найбільше мери постять про інфраструктуру своїх міст (655 постів). До цієї теми увійшли:

  • пости про ремонти та будівництво об’єктів

«Сьогодні дві перекриті ділянки створюють найбільше проблем для трафіку. Це Бандери від Чупринки до Антоновича і Шевченка від Церкви Анни до Ярослава Мудрого. Складні об’єкти, бо там міняємо не лише покриття, але й всі мережі, колектори на глибині до 12 метрів. Так от, ці два проекти плануємо закінчити до кінця року. І погодні умови на це не матимуть жодного впливу. Так, є ще багато доріг, які потрібно відремонтувати в місті, загалом ще 120 кілометрів. 310 км – вже зробили».

пост Андрія Садового

«Друзі! Сьогодні перевірив, як відремонтували центральну частину парку Партизанської слави. Ця зелена зона, площею 100 гектарів, має статус регіонального ландшафтного парку місцевого значення. У 2018 році ми розпочали капітальний ремонт центральної частини парку – близько 8 гектарів. Тут облаштували доріжки з ФЕМ покриттям, встановили нові лави та урни, відремонтували громадську вбиральню та бюветний комплекс, встановили дитячий майданчик з гумовим покриттям, сучасне освітлення».

пост Віталія Кличка 

  • роботу транспорту

«40 тролейбусів і 20 автобусів – це цілком конкретний результат роботи, який сьогодні можна побачити на вулицях міста, проїхати і порівняти зі старими розваленими рутами і газелями. З жовтня географія нашого міста розшириться ще десь на 30 км в кожен бік плюс-мінус. А це означає, що саме ми маємо подбати про всіх мешканців майбутньої ОТГ. І вже зараз веду перемовини з зарубіжними партнерами, які готові поділитись досвідом реалізації успішних транспортних програм і залучення інвесторів.”

пост Олександра Шамоти

«Перший безконтактний тролейбус VinLine вийшов на рейс. Він має автономний хід на 20 км. Завдяки чому зможемо продовжити маршрут №10 у напрямку Немирівського шосе. Сьогодні проїхались від нинішньої кінцевої до Вінницького індустріального парку».

пост Сергія Моргунова

  • діяльність ОСББ

«ОСББ та підтримка по співфінансуванню з бюджету – найкращі інструменти для мешканців багатоповерхівок, які хочуть змін. Разом з представниками нашої команди «Українська Стратегія Гройсмана» говорили про це з вінничанами, які живуть у районі 30-ої школи. На зустрічі було багато запитань про подальший розвиток Замостя».

пост Сергія Моргунова

«Вручили представникам ОСББ і ЖБК свідоцтва про проходження навчальних курсів для управителів. Це – дуже важлива програма. Ми будемо додатково ще виділяти на неї кошти. У нас вже є близько пів сотні заявок на наступні семінари. Чим більше активних і самоорганізованих громадян братимуть участь у житті міста, тим більше воно розвиватиметься і ставатиме комфортним. Ця програма для мене буде пріоритетною і надалі».

пост Бориса Філатова

Гарячою темою став карантин та ситуація з Covid-19 у регіонах. На цю тему мери найбільших міст опублікували 351 пост. Тут все, що стосується медичної системи регіонів, засобів особистої гігієни, пояснення про поділ на карантинні зони. 

«Шановні чернігівці! Як ви вже знаєте, під час позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було ухвалено нове епідемічне зонування. Згідно з рішенням державної комісії Чернігів із 19 жовтня має посилити протиепідемічні заходи. Я хочу заспокоїти всіх містян – ми не зупиняємо роботу громадського транспорту, не закриваємо заклади освіти та не забороняємо роботу бізнесу. Водночас я підписав розпорядження, котрим у місті запроваджуються певні обмеження. Так, із 19 жовтня час роботу кафе та ресторанів буде скорочено до 21-ї години…»

Владислав Атрошенко

«По ситуації на сьогодні – є інформація, що зараз уже готують проєкти рішень про переведення Полтави до червоної зони. Тобто повністю зупинити транспорт, закрити школи і садочки, заборонити роботу ринків, перукарень, салонів краси, закладів харчування і готелів, розважальних закладів – повернути місто в жорсткий карантин. І я прекрасно розумію, що ні малий, ні середній бізнес, ні прості працівники ще однієї повної ізоляції не переживуть. Найгірше, що нас тут, у Полтаві, нас навіть запитувати не будуть, бо ці рішення приймають у Києві і затверджує область».

Олександр Шамота

Вибори присутні у постах політиків і більш явно, а не тільки як звітування про ремонти. Цій темі присвячено 300 постів, у яких мери представляють свою команду, закликають іти на вибори та робити свідомий вибір. 

«Отримав свіжу соціологію. Не ту, що публікують в інтернеті, бо то все маніпуляції політтехнологів… Справжню. З похибками звісно. Вирішив: всі не показують і я не покажу. 🙂 Але тенденціями поділюсь… Розумні люди часто питають, а що буде в раді після 25го числа? А ось і відповідь в моєму телеграм-каналі».

Олексій Каспрук

«Всім, хто дуже хоче перемогти: Життя 25 жовтня не закінчується. Як до виборів, так і під час виборів — треба залишатися людиною».

Сергій Сухомлин

Ковід-конфлікт

Спалах пандемії спровокував конфлікти центральної та місцевої влади. Нещодавно на Хмельниччині Володимир Зеленський натякнув, що деякі мери міст виступають проти посилення карантину, щоб подобатись електорату напередодні місцевих виборів, в інтерв’ю чотирьом каналам  вже прямо заявив, що через міського голову Харкова Геннадія Кернеса та інших мерів, які ігнорували карантинні обмеження, загинула велика кількість людей.

За останні півроку голова Харкова Геннадій Кернес відмовлявся закривати метро, а очільник Одеси Труханов – ринки. Володимир Буряк із Запоріжжя також не підтримав рішення уряду в частині зупинення роботи громадського транспорту в місті, тому отримав повістку у кримінальній справі у зв’язку з невиконанням міською владою постанови уряду щодо карантинних обмежень. На початку жовтня мер Полтави виступив проти карантинних обмежень, які передбачає помаранчева зона, та закликав заклади торгівлі, обслуговування, фітнес-клуби та решту працювати у звичайному режимі. 

Але найрезонанснішим випадком стала історія з мером Черкас Бондаренком.  У відповідь на травневе рішення про пом’якшення карантину проти міського голови відкрили кримінальну справу. До суперечки втрутився президент Зеленський, назвавши дії міськради та Бондаренка «спробою заробити політичний рейтинг», а самого Бондаренка – бандитом. 27 травня 2020 року міський голова Черкас подав позов проти президента України через слова про «бандита». Бондаренко попросив суд стягнути з Зеленського компенсацію за завдану моральну шкоду та за приниження честі, гідності та ділової репутації в розмірі 1 гривні.

Аналіз програм

За законом, кандидати в міські голови не зобов’язані подавати свої програми. Але партії, від яких вони балотуються – так. Центр спільних дій створив інструмент для порівняння програм партій та кандидатів – лідерів перегонів.  На перший погляд, пункти програм у всіх доволі стандартні й загальні – провести ремонти, відкривати садочки, забезпечити належне медичне обслуговування, вирішити проблеми аварійного житла. Проте є й відмінності.

Чинні мери Вінниці, Львова, Хмельницького досить конкретно формулюють цілі – скільки буде місць у садках, басейнів у школах, побудованих кілометрів доріг, скільки часу знадобиться на доїзд з околиць до центру.  Кернес у Харкові обіцяє оснастити навчальні заклади камерами відеонагляду та «тривожними» кнопками. Симчишин в Хмельницькому пропонує забезпечити роботу «соціального таксі» – перевезення людей на візках, супровід осіб з інвалідністю зору першої групи. Бібліотеки – фокус програми у сфері освіти та соціальної політики Володимира Буряка в Запоріжжі. Захистити містян від коронавірусу обіцяє лише Віталій Кличко. 

Дехто майже нічого не обіцяє. В програмі мера Чернігова Атрошенка немає найважливіших питань (освіта, охорона здоров’я, дороги, соціальна сфера). Натомість він обіцяє повернути до комунальної власності Облтеплокомуненерго та ТЕЦ, а ще побудувати сміттєпереробний завод. Втім, відсутність конкретики з інших питань не заважає йому мати майже абсолютну підтримку електорату (88%). 

У міських голів від партії “Пропозиція” також дуже лаконічні програми. Вони пропонують фінансувати за кошти державного бюджету школи та заклади охорони здоров’я. Філатов з Дніпра окремо обіцяє забезпечити відкрите управління комунальними підприємствами (в програмах його колег ця тема відсутня).

Мери Житомира, Миколаєва, Черкас обіцяють те, що значно виходить за межі їхніх повноважень: наприклад, організувати єдине соціальне забезпечення по всій країні за рахунок субвенцій з державного бюджету та подолати корупційні явища в медичній галузі та негативні наслідки медичної реформи. 

Не знову, а вкотре або замість висновків

Восени 2019 тільки двох з героїв цієї статті містяни хотіли переобрати – в Чернігові та Хмельницькому. За рік ситуація протилежна. Середній рівень підтримки 17 мерів-кандидатів – 49%. 15 міських голів посідають перші місця зі значним відривом від конкурентів за опитуваннями соціологічної групи “Рейтинг” та Info Sapiens, тому цілком ймовірно очолюватимуть свої міста наступні 5 років. 

Двоє не балотуються (в Херсоні та Рівному), в одного дуже низька підтримка (в.о. мера Олександр Шамота з Полтави), ще один має шанс вийти в другий тур і, можливо, теж продовжити керувати містом (Олександр Каспрук з Чернівців, якого постійно відстороняють). 

Згідно з опитуваннями Info Sapiens, найбільшою підтримкою користуються чинні мери Олександр Симчишин з Хмельницького (89%), Владислав Атрошенко з Чернігова (84%) та Сергій Моргунов з Вінниці (71%). Рівень підтримки з боку населення не завжди корелює з незалежною експертною оцінкою розвитку міста, популярністю в соцмережах, спротивом чи підтримкою центральної влади чи реакції на ковід-кризу.

Можливо справа і в інших перевагах чинного робочого статусу – доступу до медіа та різних типів адмінресурсу: тиск на кандидатів, використання офіційних заходів для власного піару, залучення підлеглих до агітації тощо. 

Щоб знизити частоту таких випадків, на старті кампанії ОПОРА запропонувала всім міським головам підписати “Кодекс поведінки посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців під час виборчого процесу”. З 34 осіб-підписантів лише троє представляють великі міста: Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас, Сергій Моргунов, міський голова Вінниці та Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького. Після моніторингу Опора не виявила порушень етичних стандартів з їхнього боку. 

Незалежні моніторинги ЗМІ (1,2) зазначають, що локальні медіа джинсують, піарять 1-2 кандидатів, майже не публікують аналітики, і на загал вибори – не в їх основному фокусі. 

Результати діяльності, відсутність гідних конкурентів, острах незнайомого – які б не були причини вибору громадян, важливо, аби він був усвідомлений. Наостанок закликаємо присвятити передвиборчу суботу аналізу кандидатів та обрати тих, чия програма та попередній досвід вам імпонують. І це не змарнований час, а інвестиція у місцеве самоврядування та власний добробут. Нехай себе виправдає. 

Методологія

Ми розглянули 19 найбільших за населенням  міст України на підконтрольній території. Дані соціальних мереж ми аналізували за допомогою інструменту crowdtangle.com. Він збирає дані тільки з публічних сторінок. Основна відмінність публічної сторінки від особистого профілю – те, що публічна сторінка за замовчуванням доступна всім, і її можна вподобати (стати “фанатом”). Для порівняння рейтингів кандидатів звернулись до результатів опитування проведеного соціологічною компанією INFO SAPIENS від імені Міжнародного республіканського інституту.

Корисне

  1. Аналіз програм та кандидатів
  2. Індекс конкурентноспроможності міст 
  3. Рейтинг прозорості міст
  4. Місцеві вибори-2020: як кандидати в мери виконували обіцянки на попередніх посадах
  5. Дослідження настроїв від групи Рейтинг
  6. П’яте всеукраїнське муніціпальне опитування (6.09-10.10.2019)
  7. Шосте всеукраїнське муніціпальне опитування (25.01-17.02.2020)
  8. Дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова 

Автори
  • Юлія Мінчева, лідерка проектів Budget Watchdog, Клуб редакторів VoxConnector, авторка та ведуча подкасту «Що з економікою?»
  • Марина Отт, аналітик DataVox

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний