У рамках аналітичного партнерства Міжнародного саміту мерів та «Вокс Україна» публікуємо спеціальний випуск подкасту «Що з економікою?» за участі міського голови міста Маріуполь Вадима Бойченка. Подкаст записаний у виїзній студії Саміту 2021. Повну версію подкасту слухайте тут.
Ю.М. Маріуполь один із лідерів залучення інвестицій в Україні серед інших міст, він всебічно розвивається. Якого інвестора і в які сфери ви зараз шукаєте? Чи є у вашій стратегії потреба розвивати креативний клас? Чим може привабити Ваше місто і чому треба інвестувати саме в нього?
В.Б. Маріуполь розробив стратегічний план свого розвитку. І сьогодні ми бачимо, що він реалізується. Перед собою ми поставили прості та зрозумілі завдання — це підвищення комфорту життя населення, базові принципи в основі будь якого містобудівництва — це комунальні послуги та муніципальний сервіс — мають стати найкращими в країні.
В останньому звіті «Рейтинги прозорості та підзвітності міст — 2020» (записка.cdr (nazk.gov.ua), опублікованому Transparency International Україна, Маріуполь — на першому місці.
У 2020 році вперше в історії вимірювання прозорості міста Маріуполь і Львів перетнули позначку 80 балів та потрапили до категорії «прозорих» із 86,6 та 85,2 бала зі 100 відповідно. Окрім того, до п’ятірки лідерів увійшли Дрогобич (78,1), Вінниця (76,7) і Тернопіль (75,2 — «Вокс Україна»).
Для інвестора важливий сигнал — це безпека інвестицій, яку можна побачити через відкритість і прозорість. Ще п’ять років тому Маріуполь був найбільш непрозорим містом за цим рейтингом. Сьогодні ми найбільш відкрите, найбільш прозоре і найбільш підзвітне місто країни, і ми цим пишаємося! Ми навіть обійшли Львів, хоча ми йшли поруч до цієї перемоги.
Що це дало? Ми залучили значний фінансовий ресурс – понад 200 млн євро. Сьогодні за наявності стратегічного бачення, ефективного використання, прозорості та відкритості немає проблем у залученні коштів до Маріуполя. Наприклад, вчора я зустрічався з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку. Якщо є стратегія й інвестор розуміє, наскільки місто ефективно використовує власний фінансовий ресурс, розпоряджається власними доходами та видатками, є відкритим і прозорим, є стратегічне розуміння використання коштів, інвестори відкриті для співпраці.
Якщо говорити про приватний бізнес, то, звісно, ми дивимося сьогодні в різні галузі, достатньо добре просунулися в ІТ-індустрії. Якщо ще п’ять років тому Маріуполь налічував 150 ІТ-спеціалістів і два ІТ-центри, то вже у вересні цього року відбувся перший ІТ-форум, учасниками якого стали 2500 ІТ-фахівців. Міжнародна ІТ-компанія відкрила офіс в Маріуполі: ІТ-фахівці відкривають ІТ-школу та інвестують у цей напрямок 5 млн доларів. Для міста це дуже важливо, адже [інвестори] в цьому бачать перспективу і потенціал. І ми як місто даємо можливість у короткій перспективі підготувати майбутніх ІТ-спеціалістів. Це треба починати зі школи.
Інші напрямки — креативні індустрії в рамках «Великої реставрації». Ми подали проєкт розвитку креативного середовища. Бачимо у нас багато креативної молоді, яка активно залучається до розвитку міста. Ми хочемо розвинути новий креативний напрямок — Центр сучасного мистецтва, де «заякорити» ГогольФест, щоб Маріуполь став його постійною резиденцією. Наш друг Влад Троїцький вже чотири роки поспіль проводить «ГогольФест» саме в Маріуполі, і це супер. Мери інших міст надихаються цими ідеями.
Третій ключовий напрямок – це спорт. Ми активно розвиваємо не лише професійний, а й масовий спорт. Адже для того, щоб з’явився професійний спорт, треба розвивати масовий.
Загальний середній показник по державі — 12% людей різного віку займаються будь-якою спортивною активністю. У Маріуполі ця цифра — понад 50%. Нас теж дивує ця цифра, але багато експертів говорять, що завдяки новому комунальному підприємству «М-Спорт» ми створили таку можливість для людей. Наприклад, ми допомагаємо так званим «шерифам змін», людям, до яких приходять займатися спортом (фітнес, йога, фехтування, бадмінтон), з точки зору оснащення залів та заробітної плати.
Ми не забуваємо й професійний спорт. Відкрили льодову арену. Спочатку не було впевненості, чи буде розвиватися фігурне катання, але тепер бачимо великий попит, що дозволяє тренерам мати гідні зарплати.
Через війну в наше місто приїхало багато вузів-переселенців, і ми їх одразу підтримали. Це дало нам можливість розвиватися як студентському місту. У цей напрямок ми також інвестуємо.
Зараз два великих яскравих проєкти, які ми розглядаємо з потенційними інвесторами: найбільший аквапарк в Україні та перший Диснейленд, який напевно називатиметься Меріленд.
Ю.М. Ви достатньо нетиповий міський голова, адже прийшли на вибори з корпоративного сектору. Хто до кого трансформується і адаптується: ви до системи державного управління чи система змінюється під ваші вимоги? Які практики ви впроваджуєте, які перейняли з бізнесу?
В.Б. Все, що є гарне в бізнесі, ми намагаємося впроваджувати. Не все, звісно, можна просто так «скопіювати і вставити». Ключове — прибираємо те, що стримує розвиток міст та країни — це масштабна бюрократія. З цим працюємо. Відкриваємо фронт-офіси, змінюємо стереотип, що чиновник — це щось страшне, щось недосяжне, мер недоступний. Я ходжу вулицями, будь-хто може мене зупинити, поставити запитання і зробити селфі. Люди вже звикли, що з мером завжди можна поспілкуватися. Я завжди відкритий і спокійно до цього ставлюся, адже це і є наша робота — бути відкритими. І це стало гарним трендом для Маріуполя, який трансформувався в той рейтинг Transparency International.
І важливий компонент: сьогодні ми беремо певні інструменти з Європи. А Європа — це про ефективне використання тих ресурсів, які є, власних доходів міста. В бізнесі я добре навчився ефективно управляти витратами. І, відповідно, ці витрати ми зараз максимально скорочуємо для того, щоб звільняти кошти на розвиток. Чому Маріуполь сьогодні успішно розвивається? Тому що ми ефективно управляємо коштами.
Де ви найбільше зекономили за ці два роки після того, як переглянули витрати?
В.Б. Всюди. Для себе з командою я визначив формулу 60 на 40. 60 — це операційні витрати, 40 — інвестиції. І в кожному напрямку — чи то освіта, чи то культура, спорт чи комунальний сектор — ми йдемо від максимально масштабних витратних напрямків.
Наприклад, комунальні підприємства — тепломережа завжди генерували збитки 350 млн грн, відповідно, з цим треба було попрацювати. Ми попрацювали. Сьогодні це підприємство має соціальний тариф, а також можливість працювати «в нуль», не забираючи кошти з державного бюджету. Це звільнило кошти на те, щоб ми в кредит взяли новий транспорт, запустили його в місті і забезпечили безкоштовний проїзд для пенсіонерів. Тому що ми купили 200 одиниць нової техніки, яка прикрасили наше місто, і відповідно, ми як муніципалітет доплачуємо, щоб був баланс між проїздом і витратами. З фективністю 300 млн грн ми робимо доплати. Але 300 млн самі заробляють і створили 2000 робочих міст.
Секрет успіху Маріуполя — урізати кошти і ефективніше оцінювати все, що є, а все, що вивільниться, вкладати у розвиток. Заохочуємо приїжджати в Маріуполь.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
