Важливі законопроєкти. Випуск 29: приватні перевізники на залізниці та надання соціальних послуг онлайн

За цей період було зареєстровано 38 законопроєктів: 6 урядових і 32 від народних депутатів. Один із ключових — реформа залізничних перевезень, зокрема розділення операторів колій та перевізників. Інший законопроєкт спрощує доступ іноземних операторів до ринку електронних комунікацій. Крім того, парламентарі планують покращити роботу індустріальних парків за рахунок розвитку в них «зелених» проєктів. А у сфері соціальних послуг пропонують запровадити мультидисциплінарні команди для допомоги вразливим групам населення. Про ці та інші законодавчі ініціативи читайте в огляді.

Новий закон про ринок залізничного транспорту: розвиток конкуренції та безпеки

Законопроєкт №12142 має замінити чинний закон про залізничний транспорт та запровадити європейську модель, у якій оператор колій (як правило, державне підприємство) відділений від перевізників (які можуть бути й приватними компаніями). Таким чином на ринку з природною монополією запроваджуються елементи конкуренції. Сьогодні Укрзалізниця виконує обидві функції — і оператора колій, і перевізника, хоча деякі приватні перевізники на ринку вже є. Коли закон запрацює (за 5 років після закінчення воєнного стану), операторам колій буде заборонено надавати послуги з перевезення. Перевезення здійснюватимуть будь-які ліцензовані компанії, які одночасно можуть бути операторами рухомого складу (тобто володіти тепловозами та вагонами й надавати їх в оренду).

Оператори колій повинні будуть надавати послуги доступу до інфраструктури перевізникам на недискримінаційних умовах. Тарифи для цього затверджуватиме Національна комісія з регулювання транспорту, яку потрібно буде створити. Вона ж перевірятиме дотримання тарифів операторами та надання ними обов’язкових послуг. Тарифи включатимуть інвестиційну складову для оновлення інфраструктури та не перевищуватимуть обгрунтовані витрати на її утримання. Сьогодні тарифи на перевезення встановлюються Міністерством інфраструктури: на перевезення вантажів за погодженням із Міністерством фінансів, на перевезення пасажирів за погодженням Мінекономіки, а для приміських перевезень за погодженням із місцевою владою​. Таким чином тарифи стають предметом політичних торгів. Щоб уникнути цього, й планується створення незалежного регулятора.

Законопроєкт передбачає підвищення стандартів безпеки на залізничному транспорті: встановлює жорсткі умови для машиністів та зобов’язує операторів та перевізників запровадити систему управління ризиками, пов’язаними з експлуатацією залізничної інфраструктури та рухомого складу. 

Непрофільні активи, такі як дитячі садки, лікарні та інші соціальні об’єкти, більше не входитимуть до складу підприємств залізничного транспорту і можуть бути передані іншим власникам або ліквідовані. Натомість навчальні та дослідницькі установи, пов’язані з підготовкою залізничного персоналу, залишатимуться у складі транспортної інфраструктури, оскільки вони забезпечують підвищення кваліфікації працівників​.

Спрощення доступу для іноземних операторів електронних комунікацій в Україні

Україна зобов’язалась імплементувати положення Регламенту Європейського Союзу 2022/612 про роумінг у мобільних мережах ЄС. Цей регламент зобов’язує операторів із країн-членів ЄС забезпечувати доступ і взаємоз’єднання їхніх мереж (регулюється Європейським кодексом електронних комунікацій – Директивою 2018/1972). Законопроєкт №12150 імплементує Директиву в українське законодавство. Він пропонує, щоб постачальники електронних комунікаційних мереж та послуг із ЄС, які не планують працювати в Україні, однак звертаються до українських операторів щодо доступу та фізичного або логічного з’єднання мереж, не проходили процедуру загальної авторизації. Якщо ж європейська компанія буде надавати послуги в Україні, їй доведеться пройти авторизацію, тобто надіслати до Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) повідомлення про початок діяльності у сфері електронних комунікацій. НКЕК вносить таку компанію до Реєстру.  

До постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг належать оператори мобільного зв’язку, провайдери інтернет-послуг, компанії, що займаються телекомунікаційними послугами, а також ті, хто надає послуги цифрового радіо та телевізійного мовлення.

Законопроєкт надає більше повноважень регулятору. Зокрема, НКЕК зможе зобов’язувати операторів надавати доступ до своїх мереж, якщо це допоможе підтримати зв’язок і взаємодію між різними постачальниками послуг. Коли електронні комунікаційні мережі певних операторів несумісні, регулятор зможе зобов’язати їх адаптувати свої системи, аби між користувачами був стабільний зв’язок. Проєкт також зобов’яже постачальників електронних комунікаційних мереж або власників абонентських ліній та кабелів надавати НКЕК доступ до розподільчих точок у будинках, якщо ці точки належать не операторам, а іншим власникам (наприклад, ОСББ). Такі точки часто є критичними для забезпечення послуг зв’язку у багатоквартирних будинках, і їхня відкритість підвищить доступність мережі для жителів. Нарешті, регулятор зможе самостійно визначати кінцеві точки для різних типів мереж (наприклад, мобільних, оптоволоконних), що допоможе ефективніше керувати інфраструктурою зв’язку в Україні. 

Що це змінить? Уявіть, що є великий інтернет-провайдер, який побудував мережу і надає інтернет у багатьох районах міста. Інші, менші, провайдери хочуть теж працювати у цих районах, але побудувати власну мережу для них дуже дорого або технічно складно (з суспільної точки зору будувати паралельну мережу також непотрібно). У такому разі регулятор може вирішити, що великій компанії варто дозволити цим меншим провайдерам підключатися до її мережі в тих місцях, де це можливо. Це допоможе меншим компаніям надавати послуги, а клієнти отримають більше варіантів вибору.

Зміни до роботи індустріальних парків в Україні 

Законопроєкт №12117 пропонує запровадити новий вид індустріального парку – еко-індустріальний парк, у межах якого буде «промисловий симбіоз», тобто виробництво продукції та водночас переробка відходів (окрім захоронення), створених в ході виготовлення цієї продукції. Для решти індустріальних парків законопроєкт пропонує зняти обмеження, що їхня діяльність має бути лише в галузі переробної промисловості, зокрема дозволити учасникам парку надавати ІТ та наукові послуги, виробляти та зберігати електроенергію (при цьому обмеження на виробництво інших підакцизних товарів зберігаються). Також законопроєкт пропонує дозволити відкривати на території парку заклади харчування, готелі та хостели.

Сьогодні індустріальні парки створюють органи державної або місцевої влади та для управління ними обирають на конкурсі керуючу компанію. Законопроєкт пропонує дозволити підприємствам, які мають в оренді підходящу земельну ділянку, створювати індустріальні парки та управляти ними (в такому разі ця компанія буде одночасно ініціатором парку та керуючою компанією). Законопроєкт також скасовує обмеження, що максимальна площа парку має становити 1000 га. Проте впроваджує додаткові умови для виключення парку з реєстру індустріальних парків: зменшення його площі до менш ніж мінімальна (10 га), провадження непередбачених законом видів діяльності, завершення терміну створення парку або звернення його ініціатора.

Якщо право власності або користування земельними ділянками в межах індустріального парку переходить від його ініціатора до іншої особи (яка не є керуючою компанією, учасником чи іншим суб’єктом парку), ця нова особа автоматично отримує всі права та обов’язки ініціатора. Протягом 10 робочих днів вона повинна письмово повідомити уповноважений державний орган для оновлення інформації в Реєстрі індустріальних парків.

Законопроєкт забороняє участь у парках компаніям, пов’язаним із рф, Білоруссю або Іраном. 

Запропоновані законопроєктом зміни можуть здатися привабливими — адже у приватних компаній зазвичай краще виходить ініціювати проєкти та управляти ними, ніж в органів влади. Проте існує великий ризик, що ухвалення цього законопроєкту створить додаткові «податкові дірки» — адже будь-яка компанія зможе окреслити певну територію як індустріальний парк та вимагати відповідної державної підтримки чи податкових пільг. Як ми писали раніше, індустріальні парки дуже рідко бувають прибутковими, тому їхнє створення має обов’язково бути погоджене органом влади, який відповідає за розвиток певної території та згодний нести супутні витрати.

Запровадження нової моделі надання соціальних послуг

Законопроєкт 12124 впроваджує підхід, за яким допомога надається конкретним людям або сім’ям виходячи з їхніх індивідуальних потреб. Це означає, що родині не доведеться звертатися до різних фахівців чи органів (соцзабезу, психологів, служби зайнятості тощо). Натомість людям чи родинам, які опинилися в складних життєвих ситуаціях або мають високий ризик потрапити в такі обставини, допомогу надаватимуть мультидисциплінарні команди, до яких можуть входити різні фахівці — соціальні працівники, психологи, лікарі, педагоги, фахівці з реабілітації та ін., щоб надавати комплексну допомогу. 

Цей метод передбачає, що соціальний працівник працюватиме з кожним отримувачем послуг на довгостроковій основі. Спочатку він оцінить ситуацію людини чи родини, визначить її потреби, потім складе план допомоги, в якому вказано, які саме послуги необхідні, щоб вирішити проблеми. Протягом цього процесу постійно відбуватиметься перевірка досягнення поставлених цілей та ефективності наданої допомоги.

Законопроєкт також розширює коло надавачів соціальних послуг. Ними зможуть бути підприємства будь-якої форми власності, в тому числі приватні (зараз надавачі соціальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного сектору), а державні та комунальні надавачі послуг матимуть можливість змінити статус із бюджетних установ на неприбуткові підприємства, що дозволить їм ефективніше використовувати кошти (без затвердження кожної транзакції Казначейством).

Також законопроєкт запроваджує можливість отримувати соціальні послуги дистанційно та підписувати договір про надання послуг в електронній формі з використанням електронного підпису, що особливо корисно для людей з обмеженою мобільністю або тих, хто перебуває у складних умовах.

Законопроєкти про нові правила опіки та розлучення: як зміняться права батьків і дітей

Три нові законопроєкти пропонують зміни до Сімейного кодексу, що стосуються опіки над дітьми після розлучення та права на розірвання шлюбу в особливих обставинах.

Законопроєкт 12123 пропонує гнучкіший підхід до опіки над дітьми За чинним законом, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди про місце проживання малолітньої дитини, спір між ними може бути вирішений органом опіки або судом. Законопроєкт пропонує, що суд або орган опіки може визначити або одного з батьків, із яким проживатиме дитина, або призначити почергове проживання дитини з кожним із батьків. Головне завдання — врахувати потреби та інтереси дитини (освіта, розвиток, безпека). При цьому спільна опіка вважається кращим варіантом, але лише тоді, коли немає доказів насильства чи неналежної поведінки одного з батьків.

Законопроєкт 12132 пропонує, щоб орган опіки та піклування за заявою батьків встановлював спільну опіку над дитиною, визначаючи графік і умови проживання дитини у кожного з батьків. Дитина має жити однаковий час з кожним із батьків (наприклад, тиждень у мами, тиждень у тата). Якщо один із них перешкоджає контактам іншого з дитиною, суд може передати опіку тому, кого обмежували у праві бачити дитину. Законопроєкт залишає чинні вимоги до фінансового становища батьків — якщо один із них не має стабільного доходу чи житла, суд може відмовити у спільній опіці.

Нині розлучення неможливе під час вагітності та протягом року після народження дитини, окрім випадків злочинної поведінки одного з батьків відносно іншого або відносно дитини. Законопроєкт 12137 спрощує процедуру розірвання шлюбу, якщо подружжя не проживає разом та один із них не бере участі у забезпеченні родини.

Посилення відповідальності за нечесне отримання пенсій та скасування привілеїв для прокурорів з інвалідністю

Законопроєкт №12149 пропонує розширити перелік підстав для повернення надміру виплачених пенсій. Нові положення дозволяють незалежно від результатів розслідування або наявності обвинувального вироку суду стягувати пенсії, які призначили за підробленими документами чи медичними даними. Пенсіонер буде нести відповідальність, якщо знав або міг знати про неправомірність отриманої пенсії через фальшиві підстави інвалідності. Окрім цього, законопроєкт передбачає вилучення із Закону України «Про прокуратуру» норми, якою за наявності щонайменше 10 років стажу прокурорам з інвалідністю I або II групи призначається пенсія за  інвалідністю. Законопроєкт розмито прописує норми, тому можливість  його реалізації — під питанням.

Запровадження покарання за підпал волонтерських авто

Законопроєкт 12122 вводить нове кримінальне покарання за підпал або навмисне пошкодження машин, які під час війни або надзвичайного стану використовують для волонтерської роботи, гуманітарної допомоги чи підтримки Збройних Сил. Це можуть бути як приватні авто, так автомобілі громадських організацій.  Якщо хтось вчинив такий злочин, йому загрожує від 10 до 15 років тюрми, а також конфіскація майна. Відповідальність  за цей злочин починається з 14 років. 

Уряд пропонує дозволити примусове вилучення землі для будівництва військових споруд

Законопроєкт №12130 передбачає, що власників та користувачів землі можуть тимчасово (на період воєнного стану) позбавити права на неї для будівництва військових споруд (окопи, укріплення тощо). Протягом 90 днів після скасування військового стану військове командування вирішить, чи залишати цю землю у своїй власності (тоді попередній власник отримає компенсацію), чи повернути попередньому власнику, попередньо демонтувавши захисні споруди. 

Якщо для споруд потрібно понад 75% ділянки, власник втрачає право користуватися всією землею. Якщо менше 75% — вилучатимуть лише необхідну частину. Вилучення землі може відбутися і за відсутності її власника — тоді документи про це він отримає рекомендованим листом або кур’єром за місцем реєстрації. 

У законопроєкті не передбачена компенсація власникам земель під час воєнного стану, на що негативно відреагувало Міністерство аграрної політики. Відповідно до Пояснювальної записки, Мінагро пропонувало виплачувати компенсацію у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки ріллі щороку, пропорційно використаній площі. За розрахунками, це потребувало б понад 1,1 млрд грн на рік. Однак Міністерство фінансів відхилило цю пропозицію через брак коштів.

Призупинення кредитних та лізингових зобов’язань під час воєнного стану

Законопроєкт №12148 надає можливість тимчасово зупинити виконання фінансових зобов’язань за кредитами та договорами лізингу малим і середнім підприємствам, які мали кредит, що забезпечувався майном, яке знищене, перебуває в зоні бойових дій чи на окупованих територіях. 

Позичальники та лізингоодержувачі можуть подати заяву про зупинку нарахування і припинення сплати основної суми кредиту, відсотків, комісій, штрафів та інших платежів на час дії воєнного стану та протягом року після його завершення. При цьому термін дії кредитних та лізингових договорів продовжується на час призупинення платежів.

Проєкт передбачає заборону на примусове стягнення боргів і звернення стягнення на заставлене майно для всіх позичальників, а також примусову відповідальність поручителів на час дії воєнного стану та ще рік після його завершення. 

Як і інші подібні законопроєкти, ухвалювати цей законопроєкт недоцільно, оскільки банки та позичальники ефективно вирішують ситуації, коли позичальник не може повернути кредит. Послаблення захисту прав кредиторів державою може призвести до проблем у банківському секторі.

Нові обов’язки для підприємств у боротьбі за чисте повітря

Законопроєкт №12144 пропонує зобов’язати підприємства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, висаджувати одне листяне дерево на кожні три тонни викидів. Місця висадки визначить місцева влада. Інший законопроєкт (№12145) пропонує підвищити штрафи за невиконання заходів з охорони атмосфери (зокрема висадки дерев) з 85-122 грн (5-8 неоподатковуваних мінімумів) до 510 000–765 000 грн (30 000–45 000 неоподатковуваних мінімумів). 

Звільнення військовослужбовців з обмеженою придатністю за станом здоров’я

Законопроєкт 12147 пропонує встановити, що під час війни мобілізовані військові молодші 25 років за їхнім бажанням можуть бути звільнені в запас. Норма стосується чоловіків, які були призвані до досягнення 25 років через юридичну колізію, яка зараз дозволяє мобілізацію молодих чоловіків, що за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби в мирний час або обмежено придатними у воєнний час.

Розширення підстав для звільнення з військової служби та надання відстрочки під час мобілізації

Законопроєкт №12133 уточнює деякі норми щодо звільнення з військової служби та надання відстрочки під час мобілізації. Зокрема, в нинішньому законодавстві не передбачено звільнення з військової служби для цивільних осіб, які були в полоні. Законопроєкт урівнює в правах цивільних полонених із військовополоненими, надаючи їм можливість звільнення з військової служби після повернення з полону.

Також, проєкт передбачає розширення підстав для звільнення військових через сімейні обставини. Це стосується тих, хто доглядає за хворими родичами, наприклад, дітьми чи батьками, які потребують постійного догляду. Наразі така можливість передбачена лише як підстава для відстрочки. Крім того, законопроєкт пропонує встановити, що не підлягають призову під час мобілізації  ті, чиї родичі загинули, зникли безвісти або отримали інвалідність під час військової служби. 

Законопроєкт пропонує спростити умови отримання відстрочки для батьків дітей з інвалідністю. Зараз відстрочка не надається, якщо є інші родичі, які можуть доглядати дитину. Законопроєкт пропонує дозволити звільнення з військової служби батькам таких дітей незалежно від наявності інших рідних, які зобов’язані утримувати дитину.

Раніше поняття «неповнорідний» (брат / сестра) вилучили з норм про звільнення та відстрочку. Законопроєкт повертає цю категорію, щоб уникнути дискримінації між повнорідними та неповнорідними братами і сестрами.

Законопроєкт також пропонує зобов’язати дипломатичні та консульські установи України вести облік громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, та сприяти їхньому поверненню в разі мобілізації. Водночас облік громадян, які постійно проживають за кордоном, вести не планується.