Важливі законопроєкти. Випуск 38: заборона продажу енергетиків малолітнім, пільги для військових, концентрація управління оборонними підприємствами

За цей період в парламенті зареєстрували 41 законопроєкт: 2 від Президента, 3 урядових і 36 від народних обранців. Серед них норми для захисту озонового шару землі, приєднання до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя, обмеження торгівлі «енергетиками», тимчасова зупинка роботи наглядових рад оборонних підприємств і передача їхніх функцій уряду. Крім того, низка законопроєктів пропонують пільги для ветеранів та військових: захист від колекторів, надання пільг для військових адвветераокатів або тих, хто хоче ними стати. Детальніше про це та інше в огляді. 

Крок до збереження озонового шару землі

Законопроєкт 0303 стосується ратифікації Кігалійської поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. Ця поправка встановлює правила поступового скорочення використання гідрофторвуглеців (ГФВ) — це група газів, які часто використовують у холодильниках, кондиціонерах та промисловому обладнанні.

Кігалійська поправка передбачає, що всі країни-учасниці мають поетапно зменшувати обсяги використання цих газів: до 2023 року — на 10%, до 2028 року — на 40%, до 2033 року — на 70%, до 2035 року — на 80%, а після 2036 року — на 85% порівняно з рівнем 2011-2013 років.

Поправка забороняє з 2033 року торгівлю цими газами з країнами, які не приєдналися до Монреальського протоколу або не дотримуються його вимог. Європейський Союз запровадить таку заборону вже з 2028 року.

Україна вже є учасницею Монреальського протоколу та виконувала попередні міжнародні зобов’язання у цій сфері. Проте для того, щоб у майбутньому торгувати з ЄС, Україні потрібно ратифікувати Кігалійську поправку та впровадити її вимоги, зокрема щороку звітувати перед міжнародними організаціями про обсяги використання цих газів та поступово скорочувати їхнє споживання.

Україна не виробляє такі речовини, тому повністю залежить від їхнього імпорту. Отже, якщо поправку не ратифікувати вчасно, вже з 2028 року постачання таких речовин може бути заблоковане, що створить серйозні проблеми для багатьох сфер — від приладобудування до медицини.

Україна приєднується до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя

Законопроєкт 0304 стосується приєднання України до міжнародної Конвенції про доступ до правосуддя, яку підписали в Гаазі ще у 1980 році. Ця Конвенція встановлює загальні правила, за якими громадяни однієї країни можуть отримати безоплатну правничу допомогу в цивільних та комерційних судах іншої країни, яка також приєдналася до Конвенції. 

Конвенція передбачає, що документи в таких справах будуть опрацьовані невідкладно, їх не потрібно додатково легалізувати або сплачувати збори за їхній розгляд. Конвенція дає можливість громадянам країн-учасниць отримувати копії та витяги із судових рішень або записів у державних реєстрах у цивільних та комерційних справах. Такі документи можна легалізувати, якщо це потрібно для їхнього використання за кордоном.

Україна приєднується до Конвенції із низкою застережень. Зокрема, документи прийматимуться тільки українською мовою або з перекладом українською. Україна залишає за собою право не застосовувати окремі положення Конвенції до громадян деяких країн, якщо у відносинах із ними немає принципу взаємності.

Заборона продажу енергетичних напоїв дітям

За другу половину лютого до ВР подали 5 законопроєктів, що стосуються обігу енергетичних напоїв.

Законопроєкт 13024 та альтернативний 13024-1 пропонують нові правила для виробництва, продажу та споживання енергетичних напоїв в Україні та запроваджують для них обов’язкове маркування, яке попереджатиме, що напій не рекомендовано дітям, вагітним та жінкам, які годують грудьми.

Енергетичним напоєм вважатимуть будь-який безалкогольний напій, який містить кофеїн або інші речовини, що стимулюють нервову систему. До енергетичних напоїв не належать чай, кава та напої на їхній основі, якщо їхня назва містить слова «чай» або «кава».

Енергетичним напоєм із високим вмістом стимулюючих засобів вважатимуться напої, які містять понад 150 міліграмів кофеїну або іншої стимулюючої речовини на літр. Перелік таких речовин і допустимі норми концентрації встановлюватиме Міністерство охорони здоров’я.

Законопроєкт 13024 пропонує заборонити продавати енергетики з високим вмістом стимулюючих речовин дітям до 18 років, а також у школах, лікарнях, магазинах дитячих та спортивних товарів, через торговельні автомати. Продаж онлайн дозволений тільки з перевіркою віку, наприклад, за допомогою документів у «Дії». Якщо напій доставляє кур’єр, він має перевірити вік покупця під час вручення товару.

Альтернативний законопроєкт пропонує вважати енергетиком напій із вмістом кофеїну понад 100 міліграмів на літр. Крім обмежень для продажу всіх енергетичних напоїв (не тільки з високим вмістом стимулюючих речовин) у визначених місцях (як і основний), проєкт 13024-1 пропонує заборонити неповнолітнім вживати енергетики взагалі.

Законопроєкт 13025 пропонує запровадити штрафи від 6800 до 17000 грн за продаж енергетичних напоїв у заборонених місцях, через автомати або неповнолітніми. Крім того, виробників і продавців штрафуватимуть за виробництво і реалізацію енергетичних напоїв з порушенням вимог до їхнього складу та кількості інгредієнтів. Штрафи становитимуть 17 мінімальних зарплат для ФОП і 25 – для юросіб (сьогодні це 136 тис. грн та 200 тис. грн відповідно).

Розглядати такі справи будуть адміністративні комісії при міських, селищних та сільських радах, а також Держпродспоживслужба.

Законопроєкт 13025-1 передбачає окремі штрафи за продаж енергетичних напоїв з полиць самообслуговування, через автомати або онлайн, за продаж з рук чи лотків, а також за продаж неповнолітнім. Штрафи можуть бути від 680 до 2550 грн з конфіскацією товару. Повторне порушення протягом року тягне за собою штраф до 4250 грн.

Цей самий законопроєкт пропонує штрафувати неповнолітніх за вживання енергетичних напоїв на суму від 340 до 510 грн. Якщо до цього їх залучили дорослі — штраф загрожує і дорослим. Якщо порушення вчинять діти від 14 до 16 років, штраф (від 255 до 425 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин) сплатять батьки або опікуни. 

Законопроєкт 13025-1 також передбачає штрафи для виробників і продавців за порушення вимог до складу напоїв. Розмір штрафів такий самий, як у базовому законопроєкті, — 200 тис. грн для юридичних осіб і 136 тис. грн для ФОПів.

Відновлення позапланових перевірок провайдерів інтернету та мобільного зв’язку під час війни

Законопроєкт 13046 пропонує відновити перевірки й штрафи для всіх компаній, які надають інтернет або мобільний зв’язок та обслуговують телекомунікаційні мережі (перевірки обмежили у зв’язку з воєнним станом). 

Якщо закон ухвалять, регуляторний орган – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), зможе проводити позапланові перевірки таких компаній під час надзвичайного чи воєнного стану. Перевірку можна буде призначити, якщо профільне міністерство (Мінцифра) подасть звернення про порушення разом із доказами порушення.

Крім того, перевірки можуть проводити, щоб з’ясувати, чи виконують провайдери приписи або розпорядження (наприклад, про обмеження доступу до деяких ресурсів Інтернету) Національного центру оперативно-технічного управління мережами (це орган, який відповідає за стабільну роботу зв’язку під час війни або надзвичайного стану).

Якщо компанія не виконає припис регулятора про усунення порушень, її можуть оштрафувати. Також передбачені штрафи за невиконання розпоряджень Національного центру оперативно-технічного управління. Суми штрафів залежать від розміру компанії. Для малого бізнесу штраф становить 17 тис. грн, для середнього —34 тис. грн, для великого — 85 тис. грн. 

Законопроєкт пропонує відновити подання постачальниками інтернету і зв’язку регулярних звітів про економічний та фінансовий стан. Раніше його зупинили на час воєнного стану. 

За будівельні порушення, які обмежують права людей з інвалідністю, хочуть штрафувати окремо

Зараз в Україні існує відповідальність за порушення під час планування та забудови територій. Наприклад, якщо архітектори чи інженери передають замовнику проєктну документацію, яка не відповідає законодавству, будівельним нормам або порушує вимоги з доступності для людей з інвалідністю та маломобільних груп, то їх можуть оштрафувати на суму від 34 до 51 тис. грн. Окрім цього, зараз штрафи передбачені й для посадових осіб, які затримують видачу містобудівних умов, будівельних паспортів чи дозволів, а також вимагають у замовників зайві документи.

Законопроєкт 13021 пропонує окремо карати за порушення, які напряму обмежують права людей з інвалідністю та маломобільних груп. Якщо під час розробки чи погодження документації, проведення експертизи або прийняття об’єктів в експлуатацію будуть порушені норми доступності, то винні особи мають заплатити штраф від 28900 до 34000 грн. При цьому поки що не зрозуміло, чи цей штраф буде додатковим до вже існуючих, чи він замінить собою нинішні санкції.

Тимчасова зупинка роботи наглядових рад оборонних підприємств

Законопроєкт 13032 пропонує тимчасово зупинити роботу наглядових рад на державних підприємствах оборонно-промислового комплексу, які виготовляють продукцію або надають послуги для Збройних сил.

Повноваження наглядових рад будуть зупинені до завершення воєнного стану та ще на три місяці після його скасування. На цей час функції наглядових рад виконуватиме Кабінет Міністрів або міністерства, які управляють цими підприємствами. Уряд і міністерства будуть ухвалювати всі важливі рішення, контролювати виконання оборонних замовлень, призначати й звільняти керівників, проводити перевірки й аудити.

Кабмін буде публікувати свої ключові рішення на офіційному сайті та звітувати перед парламентом про свою роботу з управління оборонними підприємствами. Рахункова палата матиме право проводити аудит цих рішень. Уряд також має скласти та опублікувати список підприємств, на які поширюється дія цього закону, та визначити органи, які проводитимуть перевірку їхньої роботи.

Зміни у правилах страхування для ветеранів та людей з інвалідністю

Законопроєкт 12295-д, прийнятий у першому читанні, пропонує нові правила обов’язкового страхування авто для учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни. Це доопрацьований проєкт, що враховує норми проєктів 12295 і 12295-1, про які ми писали раніше. 

З 1 січня 2025 року поки триває воєнний стан і ще рік після його завершення держава компенсуватиме з бюджету витрати на страховку для цих категорій осіб. Людям з інвалідністю внаслідок війни нададуть постійну знижку 50% на оплату страховки для їхніх авто з об’ємом двигуна до 2500 кубічних сантиметрів або потужністю електродвигуна до 100 кіловат. Але ці авто мають використовуватися тільки для особистих потреб, а керувати ними може або сам власник, або людина, яка також має право на пільгу.

З 1 січня до 30 червня 2025 року ветеранам і людям з інвалідністю внаслідок війни взагалі не обов’язково мати договір страхування. Якщо у цей період хтось із них спричинить аварію, то компенсацію потерпілим виплатять зі спеціального резервного фонду Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ) — організації, яка займається такими страховими випадками.

Крім цього, законопроєкт дає уряду право визначати порядок і розмір компенсацій для інших пільгових категорій, наприклад, для пенсіонерів, учасників Революції Гідності чи людей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи.

Проєкт також встановлює штрафи для водіїв, які надали неправдиві дані під час оформлення договору страхування, щоб отримати знижку. Якщо такий факт виявлять, людині доведеться сплатити штраф — п’ятикратний розмір страхової премії за таким договором, але не більше 50% страхової виплати.

Якщо законопроєкт ухвалять, Кабмін повинен буде створити механізм для передачі МТСБУ інформації з реєстрів, які підтверджують право людини на пільги.

Нові пільги для ветеранів

Законопроєкт 13028 передбачає пільги для тих ветеранів, які хочуть працювати адвокатами, арбітражними керуючими, нотаріусами, приватними виконавцями або фахівцями з оцінки майна. Ветеранам пропонують надати знижку як мінімум 50% на обов’язкові платежів за допуск до стажування та складання кваліфікаційних іспитів для початку такої роботи. Крім цього, ветерани зможуть безкоштовно підвищувати свою кваліфікацію, якщо вже працюють у цих сферах.

Проєкт пропонує встановити, що ветерана не можуть позбавити права працювати у цих професіях через те, що він не брав участі у підвищенні кваліфікації. Виняток — якщо ветеран письмово відмовився від безкоштовного навчання.

Законопроєкт має на меті полегшити ветеранам доступ до нових професій та допомогти їм залишатися у професії в майбутньому.

Захист військових від колекторів 

Законопроєкт 13033 визначає перелік «захищених» категорій людей, яких колектори не зможуть турбувати дзвінками чи вимогами про сплату боргу під час воєнного стану і ще три місяці після його завершення. До таких категорій належать військовослужбовці, поліцейські, рятувальники, ветерани, полонені та їхні родини, а також сім’ї зниклих безвісти.

Щоб отримати цей «захист», людина або її близькі мають надати кредитору довідку або документ, який підтверджує її статус. Наприклад, для військових це довідка з військової частини, для ветеранів — посвідчення учасника бойових дій, а для родин зниклих безвісти — витяг з відповідного реєстру. Кредитор може звернутися до Міністерства у справах ветеранів, щоб перевірити, чи належить людина до захищеної категорії.

Зміни до Сімейного кодексу: нові правила витрат на дітей і визначення місця проживання дітей, правила опіки для військових та обов’язків мачухи й вітчима 

Законопроєкт 13051 пропонує уточнити процедуру визначення суми, яку один із батьків повинен сплачувати на додаткові витрати дитини. Суд враховуватиме фінансовий стан батьків та інші обставини, наприклад, витрати на лікування чи навчання дитини. Щоб довести такі витрати, потрібно буде надати документи — чеки, договори чи медичні довідки.

Законопроєкт 13052 пропонує змінити підхід до вирішення спорів про місця проживання братів і сестер. Суд має взяти до уваги, чи не стане роздільне проживання травмою для дітей, а також чи опікувалася старша дитина молодшою, скільки часу діти проживали з кожним із батьків та наскільки близько чи далеко вони житимуть один від одного.

Законопроєкт 13054 уточнює, що людина, яка проходить військову службу, може бути опікуном або піклувальником. Чинне законодавство не забороняє військовослужбовцям бути опікунами, але, згідно з пояснювальною запискою, інколи суди відмовляють їм у цьому праві. 

Законопроєкт 13057 пропонує зобов’язати мачуху або вітчима, якщо вони живуть у шлюбі з батьком або матір’ю дитини, брати участь в утриманні дитини до повноліття (зараз такого обов’язку немає). Але в разі розлучення мачуха чи вітчим не будуть зобов’язані платити аліменти. При цьому біологічні батьки зберігають свій обов’язок з утримання дитини навіть якщо не живуть разом.