Важливі законопроєкти. Випуск 49: скасування дозвільних документів для бізнесу, заборона електронних сигарет, фіксовані податки для моряків

Скасування 63 дозвільних документів для бізнесу

Законопроєкт 13554 скасовує 63 дозвільні, погоджувальні та сертифікаційні документи для різних видів господарської діяльності. Наприклад, проєкт скасовує сертифікат про державну реєстрацію небезпечного фактору (сертифікат підтверджував, що шкідливий фактор (хімічна речовина) внесений до державного реєстру і врахований при оцінці ризиків для здоров’я). Закон про систему громадського здоров’я вніс цей сертифікат до Переліку дозвільних документів, але не передбачив порядку, умов і вимог його отримання. 

Проєкт прибирає із закону про Основи законодавства України про охорону здоров’я вимогу отримувати спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (порядок його видачі уряд скасував ще у квітні) та норми, які передбачають кваліфікаційні вимоги до фізичних осіб-підприємців, які займаються народною медициною (цілительством). При цьому, народні цілителі все рівно мають реєструватися як ФОП, декларувати свою діяльність та сплачувати податки.

Надання дозволів з 2012 року здіснювалось за Порядком видачі та анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) В 2018 році тодішня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун виступала проти надання таких дозволів, аргументуючи це тим, що Міністерство охорони здоров’я не може надавати дозвільні документи на методи, безпечність та ефективність яких неможливо гарантувати.

У водному господарстві проєкти санітарних зон водозаборів зараз затверджують обласні ради, Верховна Рада АРК та уряд. Законопроєкт передбачає, що у випадках надзвичайних ситуацій або коли водозабір обслуговує кілька регіонів, санітарну зону затверджуватиме уряд. В інших випадках зони санітарної охорони не будуть встановлюватися взагалі. Повноваження з видачі дозволів на спеціальне водокористування, роботи на землях водного фонду та погодження лімітів передаються від Міндовкілля та обласних і районних держадміністрацій Держагентству водних ресурсів.

У лісовому, мисливському й аграрному секторах скасовуються дозволи на вирубування насінників, переселення тварин, вилов мисливських видів для наукових цілей і будівництво меліоративних систем. Правила такої діяльності будуть затверджені урядом на основі правил лісовпорядкування. Вирубку рослин, занесених до Червоної книги, регулюватиме окремий нормативно-правовий акт. Зараз Лісовий кодекс встановлює, що вирубування дерев і чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку (якого наразі немає) лише з дозволу Міндовкілля. Проєкт пропонує прибрати дозвіл від Міндовкілля та зобов’язати уряд розробити згаданий порядок.

У сфері енергетики Міненерго втрачає повноваження підтверджувати, чи належить паливо до альтернативного.

У містобудуванні проєкт прибирає з закону про архітектурну діяльність вимогу, за якою головний архітектор міста чи району погоджує архітектурні проектні рішення для об’єктів, розташованих в історичній частині міста. Цей закон не визначав порядку погодження, отже створював корупційні ризики і залежність від «людського фактору». Також воно не передбачено іншим профільним законодавством — ані Законом «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Законом «Про охорону культурної спадщини». Об’єкти в історичній частині міста й надалі підлягатимуть вимогам містобудівної документації та охорони культурної спадщини, до розробки яких долучена архітектурно-містобудівна рада, але без окремого індивідуального погодження архітектором міста. 

У сфері освіти скасовується ліцензування позашкільної освіти, а також дозвіл на створення відокремленого підрозділу іноземного вишу. 

У зовнішньоекономічній діяльності Мінекономіки більше не видаватиме висновки про право проведення переговорів та не реєструватиме інвестугоди з іноземцями.

Заборона виробництва, імпорту й продажу електронних сигарет та рідин до них

Зараз законодавство дозволяє виробництво, імпорт, експорт, оптову й роздрібну торгівлю електронними сигаретами, заправними контейнерами та рідинами до них. Для цього передбачені правила маркування, вимоги до складу рідин, інформування споживачів і пакування. Діяльність у цій сфері підлягає ліцензуванню та державному контролю, а сама продукція підпадає під систему електронної простежуваності (відображення обігу товарів, маркованих електронними акцизними марками, в Електронній системі від етапу виробництва чи імпорту до купівлі кінцевим споживачем). Законопроєкт 13548 пропонує повну заборону виробництва, імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі електронними сигаретами, заправними контейнерами та рідинами до них. 

Запровадження фіксованого оподаткування для моряків 

Зараз моряки не мають жодного окремого податкового режиму. Якщо українець працює на іноземному судні, він має декларувати свої доходи самостійно, подавати щорічну декларацію до податкової та сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору — загалом 19,5% з фактично отриманої суми. При цьому не важливо, в якій валюті йому платили, у якій країні зареєстроване судно або роботодавець. За таких умов перевірити розмір заробітку складно — тому моряки або не декларують доходи взагалі, або стикаються з ризиком податкових претензій.

Законопроєкт 13530 пропонує запровадити для моряків окремий добровільний податковий режим. Він доступний лише для тих, хто є податковим резидентом України — тобто постійно проживає в Україні або проводить тут понад 183 дні на рік, або має центр життєвих інтересів (сім’я, бізнес).

Моряк, який переходить на цей режим, щорічно має подавати декларацію, зазначаючи при цьому не фактичний дохід, а базовий рівень посадового окладу залежно від посади (моряк, механік, капітан). Відповідно, податок (18% податку на доходи + 5% військового збору) обчислюватимуть не з його реальної зарплати, а з фіксованої ставки. Ці ставки щороку встановлює Міжнародна федерація транспортних працівників (ITF). Наприклад, для 2025 року базові місячні ставки становлять: капітан — 2 267 доларів, старший механік — 2 061, старший помічник — 1 464, матрос — 673. Тобто податки, які сплачуватиме моряк, залежатимуть від його посади, а не від фактичної зарплати.

Згідно з проєктом, моряк подає заяву і пакет документів, зокрема копію договору з компанією або довідку від крюїнгу (довідка підтверджує, що моряк уклав трудовий або цивільно-правовий договір із судноплавною компанією через посередництво цієї крюїнгової компанії), посвідчення особи та кваліфікаційні документи. Протягом 5 днів морська адміністрація верифікує ці дані, після чого протягом трьох днів податкова ухвалює рішення про надання моряку спецрежиму оподаткування. Податки можна сплачувати поквартально або разом із наданням податкової декларації раз на рік. У разі порушення умов — наприклад, якщо моряк не подав декларацію або припинив роботу — він втрачає право на такий режим.

ДПС не перевірятиме фактичний розмір зарплати, але контролюватиме інші дані: чи дійсно моряк обіймав заявлену посаду, чи справжні його документи, чи чинний контракт. Якщо моряк надав неправдиві дані, наприклад, заявив нижчу посаду, ніж обіймав насправді, податкова матиме право донарахувати податок і штраф у розмірі 100% від недоплаченої суми.

Нові правила обліку, звітності й аудиту Пенсійного фонду та Фонду соцстрахування

Зараз Пенсійний фонд і Фонд соцстрахування ведуть облік і подають звітність без чіткого розподілу, наприклад, коштів від сплати єдиного внеску, коштів держбюджету, благодійних внесків. Усі ці кошти фонди зараз враховують разом. Проте облік за окремими напрямами (пенсійне забезпечення, страхування, спецвиплати, адмінвитрати) давав би змогу чіткіше розмежовувати джерела і цільове використання коштів. Аудит для них необов’язковий. Крім того, Пенсійний фонд має оприлюднювати лише річну фінансову звітність, а проміжну (за квартал, півріччя чи дев’ять місяців) може не публікувати. 

Законопроєкти 13551 і 13552 пропонують змінити це та зобов’язати Пенсійний фонд і Фонд соцстрахування вести облік і звітність окремо за кожним напрямом використання коштів. Наприклад, для пенсій, страхування на випадок хвороби чи нещасного випадку, а також для майбутнього медичного страхування — один підхід. Для виплат із державного бюджету та адміністративних витрат — інший. Які саме правила застосовувати, встановлюватиме Мінсоцполітики за погодженням із Мінфіном.

Щороку ці фонди повинні будуть проходити зовнішній аудит. Перевірку зможуть проводити лише спеціалізовані аудиторські компанії (які мають право надавати послуги для підприємств, що становлять суспільний інтерес). Одна й та сама компанія не зможе перевіряти фонд понад 10 років поспіль. Звітність фонди повинні будуть оприлюднювати щокварталу.

Бюджет Пенсійного фонду складатиметься за новою структурою — витрати розділять за п’ятьма напрямами: пенсії, страхування, медичне страхування, спецвиплати та адміністративні витрати. Для кожного з них будуть вказані джерела надходжень: ЄСВ, кошти бюджету, штрафи, благодійні внески тощо. 

Розширення даних та нові правила для реєстру арештованих активів

Зараз агентство з розшуку та управління активами (АРМА) веде реєстр арештованого майна у кримінальних провадженнях. У реєстрі є інформація про самі активи, їхню вартість, слідчі органи, суди, що наклали арешт, і деякі базові характеристики майна (опис, оціночна вартість).

Законопроєкт 13510 пропонує значно розширити перелік даних у реєстрі. АРМА повинне буде фіксувати, в якому суді розглядають справу, дані про підозрюваних і обвинувачених, що саме в АРМА робили з активами — зберігали, передавали, управляли чи продавали, а також хто скасував арешт. АРМА додаватиме до реєстру інформацію про тимчасових управителів, договори управління, суми доходів і витрат, рішення про конфіскацію і навіть рішення іноземних органів про арешт чи повернення майна в Україну.

Як і зараз слідчі, судді, прокурори повинні будуть надсилати інформацію про арештовані активи агентству в електронному вигляді, але законопроєкт пропонує робити це впродовж одного робочого дня після того, як зміниться статус актива (наприклад прокурор вирішив скасувати арешт або іноземний орган ухвалив рішення про арешт чи конфіскацію).

Проєкт пропонує зробити реєстр зручнішим для користувачів: він має працювати цілодобово, мати функцію пошуку, а загальні суми й статистику відображати відкрито. Частина інформації залишатиметься закритою, зокрема про слідчих, які ведуть справи, підозрюваних, місцезнаходження активів.

Нові правила залучення цивільних фахівців до кібероборони 

Законопроєкт 13592 пропонує створити систему, за якою приватні фахівці з кібербезпеки зможуть долучатися до захисту України в кіберпросторі. Для цього автори проєкту передбачають створення професійної організації — Ліги стримування деструктивної діяльності в кіберпросторі. 

Щоб створити Лігу, фахівці з кібербезпеки мають провести установчий з’їзд, затвердити статут, обрати керівні органи (раду, голову, комітети), сформувати базу даних своїх членів. До Ліги можуть вступати фахівці, які відповідають певним критеріям: мають досвід, сертифікат про освіту, п’ять років проживають в Україні, не мають судимості, боргів, не підпадають від спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Перевірку репутації фахівців та відповідності вимогам здійснює Ліга. Закон не визначає окремого незалежного органу для перевірки перших фахівців (засновників), тобто вони перевірятимуть самі себе, але Кабмін має затвердити порядок подання заяв і вимоги до сертифікатів та до бази, щоб забезпечити прозорість цього процесу.

Органи влади зможуть долучати виключно фахівців Ліги до кіберзахисту на об’єктах критичної інфраструктури, у банківській, комунікаційній, поштовій сферах, у дата-центрах, соцмережах, інтернет-платформах, якщо ці об’єкти важливі для безпеки або публічних послуг. Ці фахівці реагуватимуть на кіберінциденти, допомагатимуть з аналізом вразливостей, участю в навчаннях, стрес-тестах і в заходах із протидії агресії. Крім того, Ліга братиме участь у підготовці законопроєктів і нормативно-правових актів з питань кібербезпеки, а також збиратиме й аналізуватиме міжнародний досвід роботи фахівців з реагування на кіберінциденти. Втім, фахівців Ліги не будуть залучати до військових кібероперацій або роботи з державною таємницею.

Уряд, СБУ, Держспецзв’язку та Нацбанк разом затвердять перелік об’єктів, на яких зможуть працювати фахівці, і розроблять правила їхнього залучення. Кабінет Міністрів визначить порядок компенсації витрат на фахівців, а Держспецзв’язку відповідатиме за політику в цій сфері. 

Підтримка села і гірських територій

Максим Заремський, член бюджетного комітету і фракції «Слуга народу», за два тижні зареєстрував 31 законопроєкт, 20 із яких стосуються спрямування коштів державного бюджету на розвиток сільських і гірських територій. Більшість ініціатив передбачають профінансувати за рахунок резервного фонду конкретні програми для сіл. Зокрема, він пропонує виділити 5 млрд грн на ремонт доріг у важкодоступних селах (№13521), 500 млн грн — на вуличне освітлення в селах із населенням менше 2 тисяч осіб (13522), 1 млрд грн — на зупинки громадського транспорту в селах (13534), 2 млрд грн — на снігоприбиральну техніку для гірських громад (13535), а також по 1 млрд грн — на обладнання фельдшерсько-акушерських пунктів (13542), аптечних пунктів (13547) і сільських шкіл (13556). Ще 2 млрд грн пропонують витратити на облаштування внутрішніх санвузлів у сільських школах (13560), а 1 млрд грн — на мікрогранти для теплиць (13569). Разом ці ініціативи потребуватимуть 16,5 млрд грн.

Декілька проєктів стосуються змін до Бюджетного кодексу. Наприклад, депутат пропонує закріпити в законі обов’язкове фінансування модернізації водопостачання в гірських населених пунктах (13523) та закупівлю санітарного транспорту для них (13546). Також у проєктах ідеться про запровадження гірської медичної субвенції (13538), субвенції на мобільні медичні пункти у важкодоступних селах (13539) та окремого фінансування періодичних виїздів медичних бригад до малих громад (13541).

Окремий блок ініціатив стосується підтримки медичних і реабілітаційних працівників у селах. Депутат пропонує надавати їм службове житло з можливістю отримати його у власність через 10 років роботи, одноразову допомогу та пільги (13540). 

Пан Заремський пропонує зафіксувати, що соціальний розвиток села включає будівництво газових мереж і їх державне співфінансування на рівні не менше 20% від капітальних вкладень (13536).

Також серед його ініціатив — розвиток сільського підприємництва через мікрогранти до 100 тисяч грн на запуск або розширення мікробізнесу (13565), підтримка агровиробників через лізинг техніки точного землеробства, включно з агродронами (13583), а також фінансування культури: 5% коштів з ДФРР — на ремонт сільських будинків культури (13584) і нова культурна субвенція — на костюми, інструменти й мистецькі заходи в селах (13586).

У більшості проєктів депутат прямо зобов’язує уряд передбачити кошти для реалізації запропонованих змін у наступному проєкті бюджету. Частина проєктів передбачає можливість залучення грантів, міжнародної допомоги або пільгових кредитів.