Важливі законопроєкти. Випуск 54: нова промислова політика, контроль за біологічними загрозами, збільшення податку на прибутки банків

Серед ключових ініціатив — оновлена промислова політика, яка збагатилася поняттями «зелена промисловість», «національні чемпіони» та механізмом офсетних договорів, а також створення єдиної системи контролю за вірусами та бактеріями. Депутати пропонують оновити правила виплат військовим у полоні та повернути в 2026 році 50% податок на прибуток банків, що діяв у 2023-2024 роках (у 2025 році його знизили до 25%). Є й пропозиції перейменування копійки на «шаг» або «пішку», а також друкувати на банкнотах напис «Ми віримо в Бога».

Закон про промислову політику, статус «національних чемпіонів»

Законопроєкт 11331-д пропонує рамкову конструкцію для нової державної промислової політики. У ньому описано як чинні інструменти стимулювання промислових підприємств, такі як технопарки (в проєкті вони називаються «техніко-впроваджувальні зони»), індустріальні парки (в проєкті — «промислові інвестиційні зони») чи підтримка через державні закупівлі, так і деякі нові. 

Найпомітніший із нових інструментів — це запровадження статусу «національного промислового чемпіона». Це підприємство (або група підприємств), спроможне конкурувати на глобальних ринках і відігравати ключову роль у розвитку національної економіки. Кабінет Міністрів визначатиме критерії, порядок відбору та перелік таких «чемпіонів», а також ухвалюватиме рішення про надання їм державної підтримки. Такий підхід може посилити підтримку стратегічних підприємств, але також створює високі ризики непрозорого відбору, надмірної концентрації ресурсів і нерівного ставлення до інших учасників ринку.

Законопроєкт деталізує застосування офсетних договорів — механізму компенсації державі за великі закупівлі в іноземних компаній. Вони вже згадані в законі про оборонні закупівлі, й такий механізм прописаний у Постанові КМУ Про порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів, але проєкт передбачає їх регулювання на рівні закону. Проєкт уточнює, що при закупівлі товарів, робіт чи послуг оборонного призначення на суму понад 5 млн євро Україна обов’язково має отримати компенсацію від іноземного постачальника. Це може бути створення виробництва в Україні, передача технологій, навчання кадрів або залучення вітчизняних компаній до виробництва. Таку компенсацію оформляють окремим офсетним договором, контроль за яким здійснює офсетна комісія, створена Кабінетом Міністрів.

Хоча законопроєкт закладає структуру нової промислової політики, він не містить конкретних зобов’язань держави щодо обсягів фінансування, переліку пільг чи інших інструментів підтримки. Більшість інструментів, таких як підтримка інновацій, індустріальні парки, спеціальні контракти з інвесторами чи оборонні офсети, уже передбачені іншими законами, але тут пропонується об’єднати їх у межах єдиної політики. Реалізація законопроєкту потребуватиме ухвалення численних підзаконних актів, розробки критеріїв і процедур. Загалом, підтримка окремих галузей чи підприємств несе великі ризики неефективного витрачання коштів та корупції.У сьогоднішніх умовах важливим інструментом підтримки могло би стати страхування військових ризиків, яке обговорюється вже тривалий час.

Запровадження єдиної системи контролю за використанням біологічних агентів та біологічною безпекою

Законопроєкт «Про біологічну безпеку та біологічний захист» (проєкт 14091) пропонує створити в Україні цілісну систему, яка регулюватиме всі дії, пов’язані з використанням біологічних матеріалів, що можуть бути небезпечними для здоров’я людей, тварин, рослин або довкілля. Йдеться передусім про мікроорганізми, бактерії, віруси, токсини, а також речовини, створені за допомогою біотехнологій. Усі вони називаються біологічними агентами.

У проєкті також ідеться про колекції мікроорганізмів — спеціально зібрані зразки бактерій, вірусів або інших мікробів, які зберігаються в лабораторіях для досліджень, діагностики або створення нових ліків. Частина таких зразків буде передаватися до національних депозитаріїв — установ, які відповідають за їхнє довгострокове зберігання. 

Cьогодні поводження з мікроорганізмами в Україні врегульоване окремими відомчими актами, наприклад, Положенням МОЗ від 1995 року про патентування штамів чи Постановою КМУ (1998) про розвиток державної системи депонування штамів. Однак, немає рамкового закону, який визначав би принципи поводження з мікроорганізмами, зони відповідальності органів влади та підприємств, порядок роботи національних депозитаріїв тощо. Законопроєкт 14091 в разі ухвалення закриє цю прогалину. 

На виконання цього закону МОЗ має затвердити нормативи біобезпеки, які визначатимуть обов’язкові вимоги до лабораторій, обладнання, транспортування зразків, умов зберігання і доступу до біологічних агентів. Нормативи мають забезпечити контроль над усіма етапами поводження з біологічними агентами, щоб запобігти витокам, аваріям чи несанкціонованому використанню.

Проєкт поділяє біологічних агентів на чотири групи ризику: 

• 1 група — майже безпечні; 
• 2 група — можуть спричинити захворювання, але зазвичай не становлять великої загрози для суспільства; 
• 3 група — викликають тяжкі захворювання, можуть поширюватися, але мають ефективне лікування або профілактику; 
• 4 група — найнебезпечніші, часто без лікування, можуть швидко передаватися і викликати спалахи захворювань.

Щоб працювати з біологічними агентами 2–4 груп ризику обов’язкове ліцензування у Міністерстві охорони здоров’я. Щоб отримати ліцензію, потрібно подати документи, що підтверджують дотримання вимог безпеки, наявність кваліфікованого персоналу, обладнання та приміщень. Працівники, які матимуть справу з агентами 3–4 групи ризику, для отримання допуску до роботи проходитимуть спеціальну перевірку СБУ на наявність судимостей, зв’язків із терористичними або кримінальними структурами. 

Всі установи, які працюють із біологічними агентами або займаються біосинтетичною діяльністю, будуть внесені до єдиного переліку суб’єктів, який адмініструватиме уповноважений орган у сфері біологічної безпеки (ймовірно, МОЗ або створена ним структура). Це дозволить контролювати, хто саме займається такою діяльністю, і в яких обсягах.

Законопроєкт пропонує зробити біологічні відходи (рештки зразків, матеріали після досліджень, використані засоби захисту, забруднені речовини тощо) частиною медичних відходів і утилізувати їх за відповідними правилами, щоб виключити зараження людей чи довкілля. 

Зміни в трудових відносинах, держслужбі та повноваженнях військових адміністрацій під час воєнного стану

Альтернативний законопроєкт 14063-1 частково повторює основний проєкт 14063, про який ми писали в попередньому огляді. Той пропонує розширити підстави для звільнення працівників, якщо неможливо з ними зв’язатися або роботодавець втратив доступ до місця роботи, дозволити призупинення трудового договору на весь період воєнного стану, а також відтермінувати розрахунки з працівниками з окупованих територій до моменту звільнення цих територій. 

Законопроєкт 14063-1 має ширший зміст. У ньому йдеться не лише про працівників у приватному секторі, а й про державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. Проєкт пропонує під час воєнного стану дозволити тимчасово (з подальшим поверненням на роботу) відсторонювати держслужбовців, із якими втрачено зв’язок або які не можуть виконувати обов’язки через бойові дії. Проєкт також пропонує дозволити начальнику військової адміністрації не лише звільняти посадовців органів місцевого самоврядування (як основний проєкт), а й призупиняти їхні повноваження за погодженням з обласною адміністрацією та Міністерством розвитку громад.

Зміни у виплатах для військових у полоні

Законопроєкт 14081 пропонує нові правила для ситуацій, коли військовий потрапив у полон, зник безвісти або інтернований у нейтральній державі (коли військовий опинився на території держави, що не бере участі у війні, і ця держава зобов’язана утримувати його — тобто не дозволяти повернутись на фронт, але й не вважати його полоненим). Якщо він заздалегідь написав особисте розпорядження — документ, у якому визначив, кому переказувати свою зарплату, — виплати здійснюються згідно з ним (це правило вже діє). Якщо такого розпорядження немає, частина грошей (до 50%) передається близьким родичам, решта — залишається на рахунку військового.

Сума грошового забезпечення, яку можуть розподілити між собою дружина (чоловік), діти (через законних представників) або непрацездатні батьки, не може перевищувати 50% від зарплати після податків. Якщо цих осіб немає, частину коштів — до 20% — можуть отримати повнолітні діти, рідні брати або сестри, утриманці військового. Закон уточнює ці категорії (у чинному законі перелік був коротший, наприклад, не згадувались утриманці чи брати/сестри, якими опікується військовий).

Уперше пропонується правило на випадок, якщо немає ні розпорядження, ні родичів. У такій ситуації грошове забезпечення не втрачається, а зберігається на депонованому рахунку — це спеціальний банківський рахунок, відкритий на ім’я військового, де військова частина автоматично накопичує його зарплату. Якщо пізніше з’являться родичі, які мають право на виплати, але частина грошей уже була комусь виплачена, вони можуть домовитись про поділ або вирішити питання через суд. Раніше таких ситуацій закон не передбачав, тобто механізму вирішення спору між одержувачами не було.

Ще одна нова норма — гарантія, що грошове забезпечення військового, який перебуває в полоні або зник безвісти, індексується (збільшується з урахуванням інфляції). Це прямо не передбачалося у чинному законодавстві.

Якщо військовослужбовця офіційно визнали померлим, до його спадщини включають зарплату. Законопроєкт пропонує включати до спадщини також невиплачену щорічну грошову допомогу полоненим військовим.

Удосконалення ідентифікації загиблих та зниклих осіб під час воєнного стану

Законопроєкт 14095 змінює правила використання шаблонів відбитків пальців, які зберігаються в Єдиному державному демографічному реєстрі. Зараз після видачі документа відбитки (цифрові фото) вилучаються з реєстру і знищуються, а їхні цифрові шаблони (які неможливо перетворити знову в зображення) дозволено використовувати тільки для ідентифікації особи й оформлення документів. У новій редакції пропонується використовувати ці шаблони для ідентифікації тіл загиблих, а в окремих випадках — в інтересах національної безпеки. 

Крім цього, проєкт пропонує дозволити залучати іноземних спеціалістів для ідентифікації тіл або останків загиблих. Під час дії воєнного стану та протягом трьох років після його завершення іноземні експерти або міжнародні організації, які мають право проводити молекулярно-генетичні дослідження, зможуть відбирати біологічні зразки у близьких родичів зниклих безвісти та невпізнаних тіл або останків. Це має пришвидшити встановлення осіб загиблих та покращити процес пошуку зниклих.

Генетичне дослідження таких зразків зможе проводити іноземна або міжнародна лабораторія, а її результати вноситимуть до українського електронного реєстру геномної інформації. До цього ж реєстру вноситимуть і висновки досліджень українських фахівців, зокрема працівників Національної поліції.

До реєстраційної картки невпізнаного тіла чи родича зниклого обов’язково буде вноситися додаткова інформація: назва лабораторії, номер і дата висновку або довідки, найменування і номер об’єкта дослідження. Також запроваджується новий обов’язковий реквізит — унікальний код тіла або останків. Це спеціальний ідентифікатор, що дозволяє фіксувати всю інформацію про тіло, зразки, дослідження й результати, щоб не допускати помилок або дублювання в базі даних.

Запровадження підвищеної ставки податку на прибуток банків у 2026 році

Законопроєкт 14097 пропонує встановити на 2026 рік для банків базову ставку податку на прибуток у розмірі 50%, як це було в 2023-2024 роках. Зараз ставка для банків та інших фінансових компаній 25%, тоді як для решти підприємств 18%. Підвищену ставку оподаткування для банків та фінансових компаній запровадили для підвищення доходів бюджету, які можна використати на оборону. 

Окрім цього, законопроєкт пропонує, щоб у 2026 році (як і в 2023-2024) банки не могли зменшувати суму оподатковуваного прибутку на раніше накопичені збитки (зазвичай підприємства мають право враховувати збитки минулих періодів, щоб зменшити податкове навантаження). Водночас ці збитки не анулюються — з 1 січня 2027 року банки знову зможуть зменшувати на них суму свого прибутку.

Збільшення фінансування безпеки та оборони

Наразі планові доходи державного бюджету України на 2025 рік становлять 2,48 трлн грн, а видатки — понад 4,33 трлн грн. Кредити з бюджету планується надавати на суму понад 51 млрд грн (кошти, які держава тимчасово позичає державним і комунальним підприємствам, місцевим бюджетам та позичальникам у межах державних програм підтримки бізнесу, агросектору й відбудови), а граничний дефіцит бюджету становить майже 1,89 трлн грн. Граничний обсяг державного боргу визначено в понад 8,39 трлн грн. 

Проєкт закону 14103 (ухвалений 21 жовтня) передбачає збільшення основних показників бюджету на 2025 рік. Зокрема, доходи виростуть на 20 млрд грн, а видатки — на понад 317 млрд грн. Також зменшуються обсяги надання кредитів і збільшується граничний дефіцит бюджету — майже на 300 млрд грн. Граничний державний борг зростає до понад 8,69 трлн грн. Як виняток із норм Бюджетного кодексу, пропонується дозволити Кабінету Міністрів скорочувати бюджетні видатки й перерозподіляти кошти на потреби Міністерства оборони в листопаді–грудні 2025 року без погодження з Бюджетним комітетом Ради.

Повідомлення людини про зміну підозри, якщо справу поділили на окремі частини

Іноді під час слідства одну кримінальну справу поділяють на декілька. Наприклад, коли один підозрюваний фігурує в кількох епізодах, або коли частина підозрюваних іще не встановлені. В такому разі слідчі матеріали, які стосуються конкретної особи чи епізоду, виділяють в окреме провадження — тобто відкривають нову справу з новим номером. Але зараз людину, якій уже оголосили підозру в одній справі, не зобов’язані повідомляти про це, і цим користуються прокурори.

Тобто виникає ситуація, коли людина навіть не знає, що відносно неї тепер ведеться окреме слідство з новим номером, і не розуміє, які права вона має, у якій справі вона підозрюється та які матеріали можуть бути використані в суді.

Законопроєкт 14085 пропонує змінити це. Якщо слідчі або прокурор розділили матеріали справи та відкрили нову, підозрюваному повинні знову вручити повідомлення (як саме, в законопроєкті не уточняється). У ньому має бути зазначено, що людині змінено попередню підозру або що її підтверджено в межах нової справи. Це допоможе уникнути ситуацій, коли особа не знає, в якій справі вона проходить як підозрювана.

Такі зміни мають зробити процес слідства більш прозорим і справедливим. Вони дадуть можливість захисту своєчасно отримувати інформацію про всі дії слідства та готуватися до представлення своєї позиції в суді.

Зміни до земельного законодавства: електронна система, конфісковані ділянки та нові правила для інвесторів

Законопроєкт 14087 передбачає створення в складі Державного земельного кадастру електронної системи, через яку органи влади, землевпорядні організації, громадяни та компанії будуть взаємодіяти між собою. Через цю систему можна буде подавати, погоджувати та отримувати документи про оформлення землі, заяви на приватизацію та оренду ділянки, отримувати дозволи на розроблення документації, погоджувати та затверджувати землевпорядні документи, укладати договори оренди, а також отримувати відповіді з поясненням причин відмови.

Окрім цього, законопроєкт визначає порядок поводження із земельними ділянками, що були конфісковані за рішенням суду або стягнуті в дохід держави через санкції. Такі ділянки можна буде продавати на відкритих земельних торгах. 

Частина змін стосується фінансування підготовки земель до продажу. Закон дозволяє оплачувати підготовчі роботи (оцінка землі, документація) не тільки за рахунок організатора торгів, а й за рахунок виконавців робіт. Згодом ці витрати відшкодує переможець торгів. Це має полегшити проведення земельних аукціонів у період, коли бюджети органів влади обмежені.

Проєкт пропонує розширити перелік об’єктів, які можна будувати на землях поза межами населених пунктів без затвердженого містобудівного плану. Йдеться про військові споруди, вокзали, об’єкти зв’язку та культові споруди. Такі об’єкти можна буде розміщувати за висновком місцевого органу архітектури.

Зміни назви копійки у законодавстві

Проєкт 14093 змінює термін «копійка» у Податковому кодексі України на «шаг». Відповідно, всі розрахунки, де раніше вказувалася сума у гривнях з копійками, будуть проводитися у гривнях з шагами. Зміна має технічний характер і не впливає на порядок обчислення податків. Додатковий законопроєкт 14094 передбачає перейменування «копійки» на «шаг» у кількох законах, зокрема в Законі про Національний банк, про пенсійне забезпечення та про ринки капіталу. Мета — відмовитись від радянської термінології у фінансових текстах. Втім, у своїх гаманцях українці навряд чи помітять цю зміну, адже в готівкових розрахунках монети номіналом до 1 гривні майже не використовуються.

Альтернативний законопроєкт 14093-1 пропонує замінити «копійки» на назву «пішки» у кількох законах. Окремі номінали отримають додаткові назви: «потужна пішка» (10), «незламна пішка» (25), «пішка стійкості» (50).

Законопроєкт 14102 пропонує внести зміни до статті 33 Закону України «Про Національний банк України» і дозволити з 2026 року друкувати на українських банкнотах напис «Ми віримо в Бога». Такий напис має з’явитися як новий елемент дизайну грошових знаків.