Важливі законопроєкти. Випуски 60-61: зміни до режиму Дія City та заборона навчання російською в приватних школах

Уряд пропонує вдосконалити режим Дія.City — спростити вимоги для резидентів і запустити нові венчурні інструменти для інвестування в українські технологічні компанії. Інші законопроєкти запроваджують реєстр банківських рахунків і сейфів фізичних осіб та нові правила захисту викривачів у сфері фінансового моніторингу. Крім того, парламент розгляне нові правила приватизації державного майна, скасування мінімального платежу за тепло, заборону російської мови як мови навчання в приватних школах.

Підтримка бізнесу: повернення контролю Антимонопольного комітету за державною допомогою

В Україні є механізм державної допомоги. Цей механізм передбачає, що під час криз (як-от війна чи дефіцит електрики), а також для розв’язання соціальних проблем (бідність чи безробіття) державні або місцеві органи влади можуть надавати підтримку бізнесу, щоб підтримати робочі місця або забезпечити людей певними товарами чи послугами. 

Підтримка буває двох видів. Перший — це національні програми, які працюють для цілих галузей (наприклад, аграріїв чи металургів, кіно чи книговидання). Їх запускають міністерства чи державні фонди. Яскравий приклад — програма кредитування малого та середнього бізнесу «5-7-9%»: ви берете дешевий кредит у банку, а держава компенсує банку різницю у відсотках. Або допомога культурним проєктам, наприклад, часткове фінансування зйомок фільмів за рахунок держбюджету. Допомога може бути у формі грантів, субсидованих кредитів чи пільгового оподаткування.

Другий вид — це індивідуальна підтримка. Її зазвичай надає місцева влада (ОМС) конкретному підприємству або деяким підприємцям, щоб вирішити проблеми своєї громади. Наприклад, щоб хліб або овочі в селах стали дешевшими, рада може здати підприємцям приміщення під магазин за символічну 1 гривню або безкоштовно надати майданчик для ярмарку. Допомога може бути у формі грантів, пільг з місцевих податків або списання боргів перед місцевим бюджетом.

Проте підтримка має бути прозорою та обґрунтованою і не спотворювати конкуренцію. Тому процес надання держдопомоги контролює Антимонопольний комітет України (АМКУ). Він погоджує більшість програм допомоги та індивідуальну підтримку, що перевищує визначений поріг (наразі це 200 тис. євро протягом трьох років). Погодження АМКУ непотрібне, якщо підтримку надають підприємствам сільського господарства та рибальства, оборонної сфери, інвестицій в інфраструктуру, а також на проєкти книговидання, молодіжні ініціативи та розвиток індустріальних парків. 

У мирний час процедуру погодження завжди розпочинає надавач допомоги — це може бути міністерство, спеціальний фонд (у разі національних програм підтримки) або місцева рада (у разі індивідуальної підтримки). Під час цього процесу надавач має офіційно довести Антимонопольному комітету, що така програма підтримки або індивідуальна допомога не шкодить конкуренції. Для цього він обґрунтовує, що підтримка виправляє вади ринку, які бізнес не може подолати сам, має стимулюючий ефект для розвитку і є пропорційною — тобто її розмір є мінімально необхідним і не дозволить отримувачу несправедливо витіснити конкурентів. 

Підприємець, зі свого боку, зобов’язаний надати надавачу повну інформацію про свою діяльність та всю допомогу, отриману за останні п’ять років, щоб чиновники могли перевірити дотримання всіх лімітів (чи не отримав бізнес забагато грошей за однією програмою та чи не перевищив він поріг незначної допомоги, яка надається без погодження АМКУ). Лише після того, як надавач передасть ці документи в Комітет і отримає офіційний дозвіл, гроші або пільги можуть бути надані бізнесу. Якщо ж орган влади видасть ресурси без такого дозволу, допомога вважається незаконною, і підприємство буде змушене повернути її. 

Під час воєнного стану контроль АМКУ відсутній, оскільки вся допомога вважається допустимою. 

Законопроєкти 14345, 14345-1 та 14345-2 пропонують повернути контроль Антимонопольного комітету за держдопомогою. Тобто надавачі допомоги будуть проходити процедуру погодження як національних програм, так і індивідуальної допомоги, а підприємці мають збирати документи, коли подаються на допомогу. Щоб трохи спростити процедуру погодження і зробити процес більш прозорим, проєкт передбачає створення електронного Реєстру державної допомоги. Органи влади будуть вносити туди інформацію про надану ними допомогу, а бізнес зможе легко отримати витяг про отриману ним допомогу за останні роки, якщо він готує пакет документів до АМКУ, щоб отримати нову допомогу. Проєкти пропонують прибрати винятки, які діяли в мирний час. А саме, прибрати можливості надавати держдопомогу без погодження для видання книг, культурних і молодіжних проєктів, підтримки індустріальних парків, за винятком випадків, коли така підтримка спрямовується виключно на товари, роботи і послуги, які призначені для використання в цілях безпеки та оборони.

Водночас законопроєкти пропонують підняти поріг допомоги, до якого погодження не потрібне, з 200 до 300 тис. євро протягом трьох років. Основний проєкт 14345 пропонує піти ще далі й дозволити видавати без погодження АМКУ до 750 тисяч євро підприємствам, які надають життєво важливі послуги (наприклад, водопостачання чи міський транспорт). Для територій, де тривають активні бойові дії, воєнне спрощення планують залишити: там контроль не застосовуватимуть, доки територію офіційно не виключать із переліку небезпечних зон.

Законопроєкт 14345-1 є прикладом того, як законотворець намагається в один законопроєкт закласти норми, які регулюють різні сфери. Окрім правил для держдопомоги, він також містить пропозиції з реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) — пропонує змінити процедуру призначення його керівника (замість призначення прем’єром зробити призначення парламентом за поданням прем’єр-міністра), а також надати Бюро повноваження проводити контррозвідувальну діяльність для захисту економіки країни. Проєкт пропонує збільшити чисельність співробітників БЕБ з 4 до 5 тисяч осіб, запровадити для його працівників вікові обмеження (наприклад, для полковників — до 60 років) та зобов’язати їх проходити навчання у новому спеціальному Тренінговому центрі, який має створити уряд як окрему установу при БЕБ. На сьогодні працівники БЕБ можуть проходити підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, як і інші працівники органів влади, відповідно до законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», на основі договорів із закладами освіти.

Удосконалення правил резидентства Дія Сіті, гіг-контрактів і запуск Дія.Сіті.Інвест для інвестування в резидентів

Сьогодні резиденти Дія.Сіті мають значні переваги, що робить цей режим надзвичайно вигідним для бізнесу. Компанії можуть замість звичайного податку на прибуток (18%) обрати оподаткування виведеного капіталу за ставкою 9%. Це дозволяє не платити податок доки компанія реінвестує прибуток у свою діяльність. Крім того, доходи співробітників резидентів Дія Сіті оподатковуються за зниженими ставками: ПДФО становить лише 5% проти стандартних 18%, а єдиний соціальний внесок (ЄСВ) сплачується в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати, тоді як за загальними правилами він розраховується від усієї суми зарплати працівника. 

Щоб користуватися цими пільгами, компанія повинна мати в команді не менше 9 осіб та забезпечувати середню місячну винагороду кожному фахівцю не нижче еквівалента 1200 євро. Для стартапів діють ще більш сприятливі умови — вони можуть отримати статус резидента і користуватися пільгами перші два роки без виконання вимоги про розмір зарплати персоналу. Однак для стартапів є ліміт річного доходу в розмірі 10 млн грн (на рівні ліміту перебування ФОП третьої групи на спрощеній системі — 1167 мінімальних зарплат). Якщо ж ліміт доходу перевищено, і стартап не відповідає іншим вимогам звичайного резидента (зарплата і кількість працівників) він втрачає статус резидента Дія Сіті. 

Законопроєкт 14362 змінює правила так, щоб резидентам було простіше виконувати стандартні умови резидентства. Для розрахунку середньої зарплати в 1200 євро проєкт пропонує враховувати окрім зарплат працівникам (як зараз) ще й виплати за гіг-контрактами. Він запроваджує правило, що якщо сторони взагалі не погодили суму щомісячної оплати в гіг-контракті, вона вважається рівною середній винагороді в цій компанії.

Для стартапів законопроєкт уточнює правила ліміту доходу в 10 млн грн. Оскільки дохід рахують накопичувальним підсумком з початку року, успішний проєкт може «перерости» його в будь-який момент. Раніше таке перевищення створювало ризик повної втрати статусу резидента Дія.Сіті, але законопроєкт пропонує «запобіжник». Якщо сума доходів стартапу з початку року перетнула межу в 10 млн грн, він не втрачає статус резидента, а отримує можливість перейти на загальні умови Дія Сіті. Для цього потрібно лише повідомити про перевищення доходу Мінцифри (уповноважений орган) електронним листом, і вже з наступного місяця почати виконувати вимоги для всіх компаній: збільшити команду до 9 осіб та забезпечувати середню зарплату від 1200 євро.

Проєкт також пропонує створити новий інструмент — фонди Дія.Сіті.Інвест. Це спеціальні венчурні корпоративні фонди зі строком існування до 25 років, які інвестують кошти виключно в резидентів Дія.Сіті. У такого фонду може бути до 15 засновників, а його статутний капітал має становити від 11 млн до 2,5 млрд грн (від 1250 мінімальних зарплат до еквівалента 50 млн євро). 

У звичайних інвестиційних фондах в Україні активами фонду керує не людина, а компанія з управління активами. Це юридична особа, яка працює як професійний учасник ринку й отримує для такої діяльності ліцензію регулятора (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, НКЦПФР), тому фонд фактично змушений наймати такого ліцензованого посередника і будувати управління через нього. 

Законопроєкт пропонує іншу модель саме для фондів Дія.Сіті.Інвест: активами керує управитель — людина, яка одночасно виконує функції виконавчого органу фонду, тобто діє як керівник фонду й відповідає за рішення щодо інвестування. При цьому законопроєкт вказує, що управління активами таким управителем не вважається професійною діяльністю на ринках капіталу, а отже, від нього не вимагають ліцензію, як від компанії з управління активами у звичайних фондах. Замість ліцензії законопроєкт закладає інші обмеження: управитель має відповідати вимогам до ділової репутації, які встановлює НКЦПРФ, і не може бути пов’язаним із зберігачем активів, депозитарієм, аудитором чи оцінювачем фонду, щоб уникати конфлікту інтересів. Таку модель задумано як швидший і дешевший спосіб запускати венчурні фонди для інвестицій у резидентів Дія.Сіті, тому в проєкті також передбачено скорочені строки ключових реєстраційних дій: після подання заяви та документів регулятор має зареєструвати регламент фонду, внести фонд до реєстру, погодити управителя і зареєструвати випуск акцій протягом 5 робочих днів.

Реєстр рахунків і сейфів фізичних осіб та нові правила захисту викривачів відмивання коштів 

Законопроєкт 14327 ініціює зміни до закону про фінансовий моніторинг у двох напрямках. По-перше, він пропронує створити Реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, адже чинний закон про фінмоніторинг не має механізму, який би зводив в одному місці дані про те, в яких установах людина має рахунки чи банківські сейфи. Проєкт пропонує визначити, що держателем та адміністратором реєстру стане Міністерство фінансів, а дані надходитимуть від НБУ, банків, депозитарних та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей. 

Перелічені установи наповнюватимуть реєстр за двома правилами: нові дані установи передаватимуть до нього в день, коли людині відкрили або закрили рахунок чи електронний гаманець або коли уклали чи припинили договір індивідуального банківського сейфа, а інформацію про рахунки та договори сейфів, які вже існували на момент запуску реєстру, вони мають подати протягом шести місяців від початку його роботи. Водночас реєстр не міститиме даних, що становлять державну таємницю, і не включатиме відомостей про рух коштів, залишки на рахунках або вміст сейфа, тобто він показуватиме лише, де саме в людини є рахунки, гаманці чи сейф, без деталей про суми та операції.

Інформацію в реєстрі не публікуватимуть у відкритому доступі, бо вона охоплює банківську таємницю та інші види професійної таємниці. Дані зберігатимуть щонайменше п’ять років після закриття рахунку або завершення договору сейфа, а в разі проведення розслідувань з протидії відмиванню коштів цей строк зможуть продовжити ще максимум на п’ять років. Людина зможе безоплатно отримати електронний витяг про власні рахунки, гаманці та договори сейфа, але реєстр не повідомлятиме їй, які саме державні органи запитували інформацію про неї.

Альтернативний законопроєкт 14327-1 пропонує таку саму модель реєстру. Його відмінність стосується роботи Держфінмоніторингу. Орган судповинен буде пройти зовнішнє незалежне оцінювання (аудит) ефективності через один і три роки після призначення керівника. Аудит проводитиме комісія з трьох осіб, визначених за поданнями міжнародних організацій, а висновок комісії про неефективність буде підставою припинення повноважень керівника. 

Інша важлива зміна, запропонована законопроєктами 14327 і 14327-1, стосується захисту викривачів. Зараз спеціальні гарантії діють переважно для тих, хто повідомляє про корупцію, але нові проєкти створюють схожий «щит» і для сфери фінансового моніторингу — тобто для людей, які викривають відмивання брудних грошей чи фінансування тероризму.

Як і у випадку викривачів корупції, викривач може скаржитися керівництву своєї установи (наприклад, банку), або державному регулятору (як-от НБУ чи Держфінмоніторинг). Також можливе публічне розкриття інформації, але лише якщо звернення до цих органів не дало результату або є ризик знищення доказів. 

Гарантії захисту викривачів такі самі, як і для викривачів корупції. Дані про викривача заборонено розголошувати, а якщо закон вимагає їх відкрити, людину мають попередити про це за 18 робочих днів. Викривач отримує імунітет: за повідомлення про злочин його не можна притягнути до відповідальності чи звинуватити в розголошенні таємниці. Більше того, викривач має право на безоплатну допомогу юристів. 

Інші законопроєкти підкріплюють гарантії захисту покаранням для осіб, чиї дії спрямовані проти викривачів. Проєкт 14328 за розкриття імені викривача запроваджує штрафи від 17 000 до 42 500 грн з обов’язковим позбавленням винного (наприклад, керівника банку) права працювати на посаді протягом року. Суворо забороняється будь-яка «помста» на роботі: за повідомлення про відмивання коштів викривача не можна звільняти, понижувати на посаді чи тиснути на нього. Проєкт 14326 звільняє викривача від обов’язку відшкодовувати грошові збитки за шкоду репутації компанії, якщо він вважав інформацію правдивою — в такому разі недостовірні дані потрібно буде лише офіційно спростувати. Проте, якщо викривач повідомив завідомо неправдиві відомості або здійснив наклеп (зокрема через ЗМІ), він несе повну цивільну відповідальність, що включає як спростування брехні, так і виплату компенсацій за завдану майнову та моральну шкоду.

Персональна майнова відповідальність правоохоронців, прокурорів і суддів за незаконні процесуальні дії та нова кримінальна стаття за такі порушення

Згідно з чинним законодавством, якщо під час розслідування, розгляду чи слухання справи слідчі органи (поліція, СБУ тощо), прокурор або суд  зробили щось незаконно, і через це людина постраждала, гроші за шкоду зазвичай платить не конкретний працівник, а держава. Закон визначає типові ситуації, коли таке відшкодування можливе: коли людину незаконно засудили, незаконно повідомили про підозру, незаконно затримали або тримали під вартою тощо. Людина отримує право на відшкодування, коли порушення підтвердив суд. 

Законопроєкт 14351 пропонує змінити підхід — щоб шкоду та збитки відшкодовували не з бюджету, а конкретні працівники органів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування (поліції, СБУ тощо) чи суду з власних коштів і майна. 

Законопроєкт 14350 пропонує запровадити кримінальну відповідальність за незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, слідчих органів (органів досудового розслідування, як-от поліція, СБУ, БЕБ), прокуратури й судів. Проєкт визначає типові незаконні дії під час розслідування і судового розгляду, а також під час оперативно-розшукових заходів, які обмежують права людини, як-от незаконне затримання, незаконне повідомлення про підозру, незаконне тримання під вартою, незаконний обшук, виїмка чи арешт майна, і пропонує карати за такі дії позбавленням волі на строк від 7 до 10 років. 

Нові правила приватизації та фінансування Фонду держмайна

За чинним законодавством процес продажу державного майна не передбачає оплати покупцем підготовки об’єктів до приватизації, а всі кошти від приватизації йдуть напряму в бюджет. Фонд державного майна зараз фінансується лише з державного бюджету та займається підготовкою активів до продажу самостійно.

Законопроєкт 14376 пропонує дозволити ФДМУ залучати посередників, які будуть готувати об’єкт до приватизації: оформлювати технічну документацію, проводити інвентаризацію, оцінку, аудит і займатися маркетингом об’єктів. Таких посередників на цю роботу буде уповноважувати уряд за поданням ФДМУ. Оплата за підготовку об’єкта до приватизації становитиме 5% від ціни продажу майна, і покупець повинен буде сплатити ці кошти протягом 20 робочих днів після аукціону або підписання попереднього договору. Ці гроші не йтимуть у бюджет, а направлятимуться до новоствореного спеціалізованого фонду приватизації (якщо ФДМУ самостійно займався підготовкою об’єкту до приватизації) або на рахунок посередника (якщо саме він готував об’єкт до приватизації). 

Кошти фонду можна буде витрачати на управління майном, на приватизаційні заходи або для винагороди працівникам ФДМУ. Розмір такої винагороди зможе сягати 100% місячного окладу працівника, але виплачувати її дозволять виключно з коштів спеціалізованого фонду, а не з державного бюджету. Порядок виплати та розмір винагороди працівників ФДМУ буде затверджувати сам ФДМУ.

Скасування «мінімального платежу» за тепло

Сьогодні державна Методика розподілу комунальних послуг передбачає, що власники квартир з індивідуальними лічильниками тепла не можуть платити за опалення своєї оселі менше певного «порога», навіть якщо їхні батареї майже холодні. Цей поріг називають мінімальною часткою споживання, і зараз Методика встановлює його на рівні 50% від середнього рівня витрат тепла в будинку. Таке правило потрібне для того, щоб деякі власники квартир (особливо якщо вони там не живуть) не вимикали на зиму батареї. Така «економія» в одних квартирах, негативно впливатиме на температуру в будівлі загалом. Проте робоча група з напрацювання змін до Методики минулого року зазначила, що «розмір частки розподілу 50% не підтверджений нормативно або науково»

Законопроєкт 14329 пропонує скасувати вимогу щодо мінімального порогу. Тобто кожний мешканець буде платити за опалення квартири тільки за тими показниками, які зафіксував його індивідуальний прилад обліку тепла. Крім того, пропорційно до площі квартири мешканці оплачуватимуть опалення загальних місць (під’їздів, сходових клітин) та підтримку роботи труб.

Пакет законопроєктів про підвищення гарантованих мінімальних виплат окремим категоріям працівників у 2026 році

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлює одну мінімальну заробітну плату для всіх: 8647 гривень на місяць і 52 гривні за годину. Законопроєкти 14354, 14356 і 14357 пропонують запровадити різні мінімальні зарплати для різних професій: для вчителів та викладачів шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів — 30 000 грн на місяць і 180 грн за годину; для працівників культури — 25 000 грн на місяць і 150 грн за годину; для працівників сфери охорони здоров’я (лікарі, медсестри, фельдшери, акушери, лаборанти, провізори і фармацевти, санітари тощо) — 40 000 грн на місяць і 240 грн за годину.

Фінансувати таке підвищення законопроєкти пропонують за рахунок підвищення обсягу прибутку НБУ, який він перераховує до бюджету. Чинний бюджет-2026 визначає, що Національний Банк України має перерахувати до державного бюджету не менше 146 млрд грн. Це значно більше, ніж у 2024 році, коли НБУ перерахував до бюджету 84,2 млрд грн (решту 18,5 млрд грн зі свого фінансового результату НБУ спрямував на збільшення резервів). Законопроєкти 14354 і 14357 пропонують зобов’язати НБУ перерахувати до бюджету 196 млрд грн, а проєкт 14356 — 176 млрд грн. Чи є такі кошти в НБУ, а головне, чи вистачить їх на підвищення мінімальної зарплати у 3-5 разів? Скоріше за все, ні. До того ж, встановлення спільної мінімальної зарплати для медпрацівників підважує ідею медреформи, за якою медичні працівники мають отримувати зарплату відповідно до результатів роботи.

Законопроєкт 14355 пропонує встановити, що у 2026 році грошове забезпечення військовослужбовців силових і розвідувальних органів, які безпосередньо обороняють нашу державу як в Україні, так і за її межами, має становити як мінімум 100 000 грн на місяць. Цей законопроєкт підвищує мінімальний обсяг перерахування прибутку НБУ до 246 млрд грн і пропонує виключити норму про зарахування 50% податку на прибуток банків до спецфонду на придбання пасажирських вагонів.

Відповідно до закону, розміри зарплат і порядок їх виплат у державних і комунальних дитсадках встановлює уряд, а засновник (наприклад, місцева громада) може платити більше, ніж передбачив уряд, за свій рахунок. Законопроєкти 14358 і 14358-1 пропонують встановити, що мінімальна зарплата працівників дитсадків не може бути нижчою, ніж зарплати працівників закладів середньої освіти: шкіл, коледжів, ліцеїв.

Дешевші споживчі кредити: як працюватиме нове обмеження

Зараз в Україні діє закон про споживче кредитування, за яким загальна вартість позики для людини — тобто відсотки за користування кредитом, комісія, страховка тощо — не може перевищувати 1% від позиченої суми на день. Законопроєкт 14370 пропонує знизити цю межу до 0,274% на день. Такі правила діятимуть для всіх кредитів, які люди беруть на особисті потреби, не пов’язані з бізнесом.

Приклад: Уявімо, що ви берете споживчий кредит 5000 гривень на 10 днів. За нинішніми правилами (1%), максимальна переплата (відсотки + усі комісії) за цей час може сягати 500 гривень. За новим проєктом (0,274%), за ці ж 10 днів ви заплатите максимум 137 гривень.

Як і зараз, дотримання цих правил контролюватиме Національний банк, який за кожне порушення може оштрафувати кредитну установу на суму від 85 000 до 170 000 гривень. Втім, за такого обмеження прибутковості можна очікувати скорочення обсягу виданих споживчих кредитів та встановлення жорсткіших умов кредитування.

Заборона російської мови як мови навчання у приватних школах

Зараз закон дозволяє приватним школам, які працюють за кошти батьків або інших приватних осіб і не отримують гроші з бюджету, самостійно обирати мову освітнього процесу. При цьому школа має забезпечити, щоб учні опанували українську мову на рівні, який вимагають державні стандарти.

Законопроєкт 14361 залишає для таких приватних шкіл право обирати мову навчання, але забороняє обирати російську мовою освітнього процесу (законопроєкт забороняє використовувати державну (офіційну) мову держави, яку Верховна Рада України визнала державою-агресором або державою-окупантом. Оскільки Рада визнала такою лише російську федерацію, йдеться про заборону використовувати російську мову як мову освітнього процесу в приватних школах).