«Великий слон у кімнаті, якого час з’їсти» — Ілона Сологуб та Гліб Вишлінський про пріоритети України на 2022 рік
Beta

«Великий слон у кімнаті, якого час з’їсти» — Ілона Сологуб та Гліб Вишлінський про пріоритети України на 2022 рік

Photo: ua.depositphotos.com / AntonMatyukha
1 Лютого 2022
FacebookTwitterTelegram
50

Про головні тенденції розвитку української економіки у 2021 році, а також про те, що може її очікувати у 2022-му, йшлося у підсумковому випуску подкасту «Що з економікою?» за участю виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського та наукової редакторки «Вокс Україна» Ілони Сологуб. Ведучі подкасту — лідерка проєктів «Вокс Україна» Юлія Мінчева та старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

Публікуємо скорочену версію подкасту.

Ковідний контекст року

Ілона Сологуб: З позитивного, звісно, була вакцинація, яка більш-менш набрала обертів влітку-восени 2021 року. Хоча можна було провести її раніше і краще. З негативного: схоже на те, що українці остаточно припинили виконувати рекомендації чи вимоги уряду щодо карантину, що, звісно, негативно відбивається на нашій системі охорони здоров’я та на здоров’ї людей загалом.

Головні реформи року

Ілона Сологуб: Наприкінці року аналітики «Вокс Україна» підготували підсумкову статтю про реформи, у якій відзначили понад 150 нормативних актів, які можна трактувати як зміну правил гри. Головні реформи відбувалися у фінансовому секторі. Це — запровадження регулювання небанківських фінансових інституцій, зокрема важливі закони про фінансовий лізинг, про страхування і низка інших законів, які запроваджують кращі стандарти роботи небанківських фінансових установ. Також продовжували ухвалювати закони, які стосуються ринку землі, зокрема про електронні аукціони з продажу землі та держпідтримку страхування аграріїв.

Була і негативна зміна в аграрному секторі — запровадження зниженої ставки ПДВ на низку продуктів. При цьому на частину продуктів уряд мусив повернути повну ставку, тому що швидко виявилися негативні наслідки цього рішення. Ще одне негативне рішення, яке матиме вплив і на наступні роки, — незапровадження повною мірою ринку газу. Власне, на наступний рік в меморандумі з МВФ прописано, що ринок газу для побутових споживачів має нарешті повноцінно запрацювати. Побачимо, чи наш уряд на це спроможеться.

Економіка України у 2021 році

Гліб Вишлінський: Як мені здається, економічна ситуація 2021 року об’єктивно не осмислена ані владою, ані великою мірою в експертному середовищі. Цей рік в Україні, як і в інших країнах, був дуже незвичним через надзвичайно сильні цінові коливання і, власне, країна від цих коливань дуже сильно виграла. Ми бачили рекордні ціни на залізну руду, яку країна активно експортує, високі ціни на метали, високі ціни на аграрні культури, які знов-таки Україна експортує (до того ж, цього року ми отримали рекордний врожай зернових і олійних культур – понад 100 млн тонн).

Зростання промислових цін у нас 50-60% рік до року. І відповідно, це призводило до збільшення надходжень від ренти, податку на прибуток, податку на додану вартість. Отже, бюджет просто отримував гроші без якихось великих досягнень в якості адміністрування податків чи в економічній політиці загалом. 29 грудня 2021 року на засіданні Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр сказав, що у нас дефіцит бюджету за 11 місяців 1,4% ВВП проти 5% запланованих на рік — це велике досягнення. Але це досягнення переважно завдяки зростанню цін, яке зумовлювало і зростання видатків. На щастя, Міністерство фінансів проводило досить обережну видаткову політику.

Проблема цін на енергоносії

Гліб Вишлінський: Нам пощастило у 2021 році, але потрібно розуміти, що нам за це потрібно буде відплатити в 2022 році. У 2021 році цінова ситуація була для нас сприятливою, але ми це сприймали як належне. Зараз цінова ситуація негативна – адже ціни на метали стабілізувалися, а ціни на енергоносії, насамперед на природний газ, від якого ми дуже залежні, виросли на порядок порівняно з 2020 роком. І нам потрібно на це реагувати. Потрібно розуміти, що те, що ми не витратили в 2021 році, — це подушка, «відкладений жир», який нам буде потрібен зараз, у 2022-му. Тому що від заяв Президента, що «я забезпечу низьку ціну на газ та опалення, низьку ціну на електроенергію, тепло, і затишок у ваших родинах» нічого не зміниться. Нам потрібно буде купувати газ за ринковою ціною.

Можна намалювати ціну на газ та опалення. І цей газ ніби є, і він колись був куплений за якоюсь змішаною ціною, яку зараз навіть неможливо визначити. Є також газ внутрішнього видобутку. Але далі продовжувати політику стримування цін буде абсолютно нереально. Перш за все тому що, на це не буде грошей. Навіть якщо буде прийнято політичне рішення «Давайте не змінювати ціни на газ та опалення, тому що ми любимо наших громадян, а вони ж злиденні, як завжди» (незважаючи на те що в нас номінальна зарплата, за останніми даними, рік до року зросла на 19%, пенсії приблизно так само), все одно вони – злиденні. Якщо все роздавати дуже дешево, то навіть накопиченого запасу за 2021 рік нам не вистачить.

У нас є борг, який нікуди не подівся, зокрема зовнішній борг. Для того, щоб його рефінансувати, а не погашати за рахунок бюджету, потрібно мати співпрацю з іноземними кредиторами. У нас закінчується програма з МВФ. У меморандумі прямо сказано, що український уряд бере на себе зобов’язання повернутися до ринкового регулювання цін на газ та опалення. Якщо уряд таки це зробить, влітку тарифи потрібно буде переглядати.  Сподіваємося, звісно, що ціна на газ буде не 1200, як зараз, а 400-500, але все одно це не 100-200, як було раніше. Україна це вже переживала в 2016-2017 роках: дві третини домогосподарств отримували субсидії, але це набагато краще, ніж коли субсидується все, разом із хімічними підприємствами Фірташа, куди якимось дивним чином завжди потрапляв газ «для населення».

Ризики 2022 року

Гліб Вишлінський: У нас немає якогось надзвичайного навісу боргових виплат,  немає сильних макроекономічних дисбалансів. Єдина проблема з енергоносіями. Все інше в нас є: фінансова система – стійка, обмінний курс ринковий. Тобто єдина проблема – це регульовані тарифи на газ, опалення та електроенергію. Там, де накопичуються ці борги, виникають корупційні ризики, потенційні схеми тощо.

Тут скоріше можна говорити про ризики загалом, тому що ми розуміємо – у нас є агресивний сусід Росія, яка нагнітає ситуацію, щоб підірвати інвестиційний клімат в Україні. Тому що хто буде інвестувати в країну, коли ти щодня читаєш у газеті: «Буде окупація чи не буде?».

Єдиний спосіб мінімізувати ризики, зокрема для внутрішнього бізнесу, інвесторів – це робити розумні речі. Пообіцяли відновити антикорупційну інфраструктуру – відновіть. Пообіцяли, що у нас будуть ринкові ціни й адекватна система корпоративного управління у «Нафтогазі» – треба це зробити. Є болючі рішення, а є речі, які потрібні, щоб подолати корупційну систему, яка підриває інвестиційний клімат в Україні.

Рішення щодо цін може бути болючим, і тут потрібно шукати механізми, як це зробити правильно, як зробити, щоб система субсидій працювала нормально. А не так, як було, коли людей похилого віку під час спалаху ковіду пригнали до центрів соціальної політики щось переоформлювати. Зараз найбільша проблема, яка дратує всіх, – це вдавання дурня і невиконання потрібних речей.

Приватизація державних банків

Ілона Сологуб: Коли виникають ідеї фінансування за допомогою державних банків економічних паспортів чи чогось іще, треба ці банки продавати якнайшвидше, щоб такі ідеї навіть не з’являлися. Адже це квазіфіскальний дефіцит. Тобто це все одно гроші платників податків, просто вони не відображені в бюджеті, а якимось іншим чином проведені через державні банки чи фонди. 

Втілити урядову стратегію приватизації держбанків цілком можливо. Щоправда, потрібно вирішити питання з попередніми власниками «Приватбанку», що, до речі, записано в програмі МВФ, яку уряд підписав нещодавно. Проте для приватизації інших банків великих перешкод немає.

Пріоритети 2022 року

Ілона Сологуб: Чекаємо запровадження ринку газу. Крім того, чекаємо вже багато років проведення приватизації одних держкомпаній та впровадження якісного корпоративного управління в інших. Зокрема, наступного року це має бути «Енергоатом». Також мають бути переглянуті результати діяльності наглядових рад державних банків, і частина цих банків має за кілька років вийти на приватизацію.

Крім того, звісно, чекаємо призначення спеціального антикорупційного прокурора і проведення конкурсу до Вищої ради правосуддя, призначення туди суддів, які пройдуть оцінювання Етичною комісією. Це наш великий «слон у кімнаті», якого нарешті потрібно з’їсти — тобто запровадити судову реформу.

Гліб Вишлінський: Потрібно дивитися на реформи, які є поза межами чисто економічної політики. Ситуація з антикорупційною інфраструктурою є просто непристойною. Потрібно цю вертикаль відновити – тобто має бути рішення про призначення керівника САП. А друге –  потрібно прийняти два важливих закони у судовій реформі, і їх потрібно втілювати, тому що самі по собі закони поганих суддів із незрозумілими статками не виженуть із крісел. Протягом одного-двох років можна досягнути зміни судової системи. Але поки що навіть знаменитий Окружний адміністративний суд міста Києва, який допомагав, зокрема, зупиняти конкурсний відбір на різні посади, чудово існує. Тому тут має бути справжня політична воля. Коли буде досягнуто критичної маси продуктивних судових процесів щодо дій корупціонерів, коли ми побачимо суттєві зміни в складі судів, паралельно потрібно буде проводити оновлення й в інших органах, які відповідають за ризики для бізнесу в Україні.

Наприклад, на конкурсі до нового Бюро економічної безпеки переміг керівник старої податкової міліції, і зараз під час прозорого конкурсу наймає туди колишніх колег. Як це сприймає бізнес? Бізнес сприймає це так, що його хочуть обдурити. В результаті ніхто нікому не довіряє. В таких умовах економіка розвиватися не буде.

Розвинути економічну та фінансову грамотність, критичне мислення, вміння аналізувати інформацію, розуміння способів державної політики реагувати на кризи та долати їх негативні наслідки допоможе новий онлайн-курс від «Вокс Україна» «Подолати кризу. Економічні виклики сучасності». Реєструйтеся за посиланням.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний