«Ми часто питаємо себе: “Чи залишатися у цьому бізнесі? Чи щось змінювати?”. Дійсно дуже важко. Але як підприємець, і зараз вже як представник влади, я можу сказати, які є можливості, і як ми можемо з кризи вийти». – Андрій Піжевський, депутат міської ради Вінниці.
З листопада VoxUkraine у партнерстві з локальними ЗМІ проводить 12 онлайн-зустрічей з громадами різних міст України на важливі теми місцевого самоврядування. Одинадцята зустріч – із громадою Вінниці за підтримки видання «Вежа» про те, як місцевий бізнес пережив карантин та як підприємців підтримували у Вінниці.
У дискусії взяли участь Максим Мартьянов, директор департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради, депутати міської ради Вінниці Андрій Піжевський та Світлана Ярова, Олександр Печалін, Голова правління Спілки підприємців «СТІНА», Тетяна Грушко, заступниця начальника управління з мікро-, малого та середнього бізнесу Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та CEO Вокс Україна Ілона Сологуб.
Модерувала дискусію лідерка проєктів VoxUkraine Юлія Мінчева.
Подивитись запис дискусії можна за посиланням.
Головні висновки. Завдяки програмі «Вінничани важливі» підприємці змогли легше пережити карантин – їм надали податкові пільги, звільнили від орендної плати та плати за землю, компенсували ЄСВ в разі створення робочих місць. Більшість із цих інструментів підтримки залишаються в програмі і на 2021 рік. Завдяки інструменту відшкодування відсотків за кредитами, програмою «5-7-9%» скористались навіть ті підприємці, які ніколи не брали кредити. Вінницькі ресторатори використали кризу як точку росту і вийшли на новий рівень взаємодії з місцевою владою.
Програма «Вінничани важливі» та бізнес-асоціація «ХлібСіль»
У травні 2002 року у Вінниці ухвалили програму антикризових заходів з підтримки містян та бізнесу «Вінничани важливі». В рамках програми мікро-, малий та середній бізнес звільнили від плати за землю, податку на об’єкти житлової нерухомості, оренди за користування комунальним майном, а ФОПів І та ІІ групи – від сплати єдиного податку. Станом на січень 2021 року пільгами програми скористались 10 тис. підприємців. Більшість із цих інструментів підтримки залишаються в антикризовій програмі й на 2021 рік.
Максим Мартьянов зазначив, що у міськраді планують розширити дію такого унікального інструменту підтримки як часткова компенсація єдиного соціального внеску за новостворені робочі місця – 1320 грн за кожне робоче місце. У 2020 році цим інструментом скористались 13 підприємців. «У поточному році ми хочемо наростити обсяг підприємців, які користуються цим типом підтримки й таким чином можуть навіть в непростий карантинний рік збільшувати кількість робочих місць. Через такий інструмент ми фактично підтримуємо як бізнес, так і людей».
Олександр Печалін розповів про те, що, наприклад, вінницький ресторанний бізнес використав кризу як точку зростання і вийшов на рівень якісної співпраці з місцевою владою. Підприємці-ресторатори у місті на час кризи об’єднались у бізнес-асоціацію «ХлібСіль» і змогли впливати на рішення місцевої влади: «Обласна рада прийняла рішення про здійснення діяльності магазинів з 10 години. Цю норму ми буквально за три дні завдяки плідній співпраці заблокували, і наші магазини в період ковіду мали змогу працювали з 7 ранку, бо це дуже потрібно людям, які йдуть на роботу». Підприємці зробили телеграм-канал, і там відбувалася оперативна комунікація з депутатами міської ради та заступником міського голови. Також закріпили домовленість про те, що коли на сесії розглядатиметься питання, яке стосується підприємницької діяльності, то будуть запрошувати представників від ресторанної галузі.
5-7-9%. Зміни в програмі та основні причини відмов по кредитам
У міськраді на період карантину вдосконалили порядок часткової компенсації відсотків за залученими кредитами для підприємців. За словами Максима Мартьянова, що якщо раніше для того, щоб отримати цю компенсацію, підприємець повинен був мати приріст податкових надходжень і, виходячи із цього приросту, за формулою вираховували обсяг компенсації за залученими кредитами, то зараз цю компенсацію рахують від фактично сплачених податків. «Це той інструмент, по якому ми хотіли б ширше працювати з підприємцями, тому що, на жаль, лише 6 суб’єктів господарювання у 2020 році до нас звернулись за компенсацією».
До трьох банків, з якими у міськраді працюють за програмами виплат часткової компенсації, — Ощадбанк, Укргазбанк, Кредобанк — планують додати Приватбанк, Укрсоцбанк та Райффайзен.
Тетяна Грушко зазначила, що програмою 5-7-9% у 2020 році скористались навіть ті підприємці, які до того ніколи не брати кредити. «Ставки в 20% річних були надто важкими». Чому лише шість підприємців подалися на програму? На думку Грушко, цьому є дві причини: недовіра та фінансова неосвіченість. «Це більше питання до особистостей, які іноді не хочуть включатись в процес, а хочуть легкі кошти, низькі відсотки і не відповідати на різні питання, що ставить банк чи Вінницька міська рада».
Грушко каже, що одразу після запуску програма була більше спрямована на інвестиційні цілі – для того, щоб клієнти могли розширювати бізнес. Уже під час карантину в травні додали можливість отримати субсидований кредит тим підприємцям, які постраждали від карантинних обмежень. Загалом програма змінювалась 4 рази. «По Україні з 8800 позик програми 1250 позик на 2 мрлд грн видав Ощадбанк. Якщо говорити про Вінницю, то це був 21 клієнт на загальну суму 18 млн 600 тис. грн».
Основна причина відмови банку видати кредит – це кредитна історія потенційного позичальника. «Не завжди клієнти розуміють банки. Дехто вважає, що тримісячна прострочка в іншому банку – це не так страшно». Кредитна програма Вінницької міськради аналогічна за умовами програмі 5-7-9% – якщо клієнт прострочує платіж більше одного разу, він із цієї програми виходить. Тоді він може отримати кредит лише на базових умовах кредитування банків. А це може бути як 13%, так і 20%, і навіть 24% річних. Також банки відмовляються кредитувати стартапи. «Банки спробували фінансувати стартапи, але більше 80% таких випадків – це неповернення кредитів». Грушко зазначає, що банки бажають кредитувати, але вони несуть кредитні ризики неповернень і ставлять певні умови, щоб все ж таки клієнти також були відповідальні за свої кредитні зобов’язання. Зазвичай зобов’язання – це досвід в бізнесі та застава.
Дякуємо за допомогу у підготовці статті стажерам VoxCheck Катерині Делас та Кирилу Перевощикову.
Захід організовано в рамках програми Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
