Beta

Вижити в епоху COVID-19: як уряди країн світу допомагають безробітним

Photo: Валерія Золотарьова, VoxUkraine
24 Листопада 2020
FacebookTwitterTelegram
158

У Польщі безробітним виплачували €300, у США — $1200 і ще $600 щотижня додатково, у Вірменії — $140. В Україні платили від $35 до $300 і пообіцяли створити 500 тисяч робочих місць за місяць, але так і не створили.

Розбираємось, як у світі борються з безробіттям та допомагають тим, хто втратив роботу, а також чи допоміг м’який карантин зберегти робочі місця у Швеції.

Україна: допомога безробітним та реєстрація у Службі зайнятості

Кількість безробітних в Україні порівняно з 2019 роком зросла. У січні-жовтні 2020 Державна служба зайнятості повідомляла про понад 1 млн безробітних, а за аналогічний період 2019 року — близько 860 тисяч. Натомість кількість вакансій знизилася. У січні-жовтні 2019 року їх було близько 1 млн, а за аналогічний період 2020 — лише близько 755 тисяч. Зростання кількості безробітних та зниження кількості вакансій означає, що рівень безробіття має зрости.

Однак не всі безробітні звертаються до Центрів зайнятості. Тому більш точними є дані про безробіття зібрані за методологією МОП. За цими даними у  І півріччі 2020 року кількість безробітних порівняно з аналогічним періодом 2019 року зросла на 102 тис. осіб – до 1,6 млн. Рівень безробіття населення підвищився з 8,5% до 9,2% економічно активного населення старше 15 років.

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України, обіцяв створити у травні 500 тисяч робочих місць для тих, хто втратив роботу через карантин. Проте у травні Служба зайнятості працевлаштувала лише 40,9 тисяч осіб, а за січень-жовтень 2020 року — близько 539 тисяч осіб, із яких у період дії карантину – 390 тисяч.  За аналогічний період 2019 року (січень-жовтень) працевлаштували майже 727 тисяч осіб. Однак, працевлаштування певної кількості осіб не означає, що ці робочі місця були саме створені – адже можливе заміщення одного працівника іншим. Офіційної інформації про створення робочих місць нам знайти не вдалося.

Виріс і мінімальний розмір допомоги з безробіття. На період дії карантину та протягом 30 днів після його завершення її підвищили з 650 до 1 000 грн. Максимально можна отримати 8788 грн за місяць (чотири прожиткові мінімуми для працездатних осіб). Розмір допомоги залежить від страхового стажу. З березня по жовтень 2020 року допомогу отримали близько 482 тисяч безробітних, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як отримати допомогу від держави

Інструкція для підприємців

Уряд запровадив компенсацію з часткового безробіття на час карантину. Її можуть отримати роботодавці (малі та середні підприємці), які змушені були зупинити або обмежити свою діяльність через карантин. Ще одна обов’язкова умова — підприємці повинні були сплачувати ЄСВ протягом останніх 6 місяців за найманих працівників, з якими не припинені трудові відносини на дату подання звернення до центру зайнятості.

Допомога виплачується за кожну втрачену годину робочого часу (розраховується як ⅔ окладу працівника) та не може перевищувати мінімальну заробітну плату в країні.

Щоб отримати допомогу, роботодавець повинен звернутись до Центру зайнятості за місцем сплати ЄСВ та подати необхідний пакет документів протягом 30 днів після зупинення або скорочення діяльності.

Це заява, копія наказу про скорочення або зупинення діяльності, відомості про працівників, які отримають допомогу, та довідка про сплату ЄСВ протягом останніх шести місяців.

Протягом кількох робочих днів у Центрі зайнятості перевірять документи, приймуть рішення про надання допомоги та запросять роботодавця укласти договір. Тоді роботодавець зможе отримувати кошти та виплачувати їх працівникам.

Інструкція для звільнених працівників

Під час карантину зареєструватись як безробітний можна онлайн. Для цього потрібно мати електронний підпис або оформити його безкоштовно через Приватбанк, Міністерство внутрішніх справ або інформаційно-довідковий департамент Державної податкової служби. Зареєструватись можна у будь-якому Центрі зайнятості незалежно від зареєстрованого чи фактичного місця проживання.

Заява подається через портал «Дія» за 10 хвилин. Потрібно вказати особисті дані, номер рахунку для отримання виплат та завантажити документи – паспорт (або посвідку на проживання), документ про останній вид зайнятості, документи про освіту, ІПН. Заява підписується електронним підписом.

Розгляд заяви, реєстрація та призначення допомоги здійснюються у день подання заяви. Якщо ж її подали в неробочий час, вихідний або святковий день, то розглянуть заяву в найближчий робочий день.

З серпня можна зареєструватись і особисто під час відвідування Центру зайнятості. Дату та час відвідування ЦЗ можна обрати онлайн. На місці треба буде пред’явити паспорт або інший документ, що підтверджує громадянство (або посвідку на проживання), документ про освіту, документ про припинення зайнятості та інші документи. Перебувати у приміщенні Центру потрібно в масці та дотримуватись дистанції.

Статус безробітного та призначення допомоги відбувається у перший день після подання заяви та документів.

Що там у сусідів? Досвід Польщі та Білорусі

У Польщі особи, яких звільнили після 15 березня 2020 року, протягом трьох місяців отримували 1400 злотих (близько 300 євро) щомісяця. Це 54% мінімальної зарплати у Польщі, яка становить 2600 злотих (близько 580 євро).  На цю допомогу також могли претендувати й іноземці, які мають посвідку на тимчасове проживання.

Також у Польщі запровадили кредитні канікули — усі особи, які втратили основне джерело доходу після 13 березня, можуть претендувати на відстрочку кредитних платежів на три місяці. 

У Білорусі рівень безробіття навіть зменшився в порівнянні з 2019 роком – передусім тому, що більшість працівників зайняті на державних підприємствах. Проте кількість розірваних контрактів перевищила кількість нових на 9 тисяч. 

У Білорусі працівники, які не могли повернутись вчасно додому через пандемію або перебували на самоізоляції через хворобу, отримували щонайменше ⅔ своєї зарплати.

Наприкінці травня уряд Білорусі також запропонував субсидії підприємствам, щоб зберегти заробітні плати для працівників вимушених працювати менше годин з травня до липня (період, коли діяли певні обмежувальні заходи, оскільки офіційно карантину в Білорусі не було). 

Боротьба з безробіттям в Азербайджані, Вірменії та Грузії

Для збереження робочих місць в Азербайджані виплатили одноразову допомогу для 600 тисяч осіб та створили 50 тисяч робочих місць у державному секторі.

У Вірменії підприємства отримували одноразові гранти на заробітну плату для кожного п’ятого працівника. Малозабезпеченим особам, які втратили роботу з березня до червня через COVID-19, одноразово виплачували компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати (близько $140). Також фінансову допомогу отримували вагітні жінки, малозабезпечені сім’ї, студенти та працівники найбільш постраждалих секторів економіки (готельно-ресторанна справа, туризм, роздрібна торгівля). У сільському господарстві створили 1000 тимчасових робочих місць.

В Грузії уряд пропонував державні субсидії роботодавцям, які зберегли робочі місця. Близько 350 тисяч осіб, які втратили роботу або перебувають у відпустці за власний рахунок, протягом шести місяців отримують щомісячну допомогу. 

Зловживання виплатами у США?

Американці з доходами менше $99,000 (або $198,000 на сім’ю) щороку отримували до $1200 разової допомоги та ще $500 на дитину, або до $3,400 на сім’ю з чотирьох осіб. 

Під час пандемії у США суттєво виріс рівень безробіття. Ще у 2019 році рівень безробіття у США був мінімальним за останні 50 років – 3,6%. Проте вже в березні він виріс до 4,4%, а у квітні досяг 14,7%. Проте кількість осіб, які втратили роботу, може бути значно вищою, ніж показують дані з безробіття, – оскільки багато людей не стали шукати роботу після звільнення.

Лише за чотири тижні у березні-квітні 2020 року по допомогу з безробіття звернулись майже 17 мільйонів американців. Станом на кінець квітня по допомогу звернулись вже близько 30 мільйонів, а це 18,6% робочої сили у США.

Після пом’якшення локдауну економіка почала швидко відновлюватись: за останніми наявними даними (жовтень 2020) рівень безробіття у США становить 6,9%.

Також з кінця березня до 31 липня людям, які втратили роботу, крім допомоги з безробіття виплачували додатково $600 щотижня. У більшості штатів із серпня пропонують додаткову допомогу — $300 або $400 залежно від штату.

Тривалий час республіканці пропонували зменшити додаткові виплати безробітним з $600 до $200. Мовляв, такі виплати не стимулюють людей повертатись на роботу. Але дослідження Bloomberg показує, що люди повертались на роботу одразу коли з’являлася така можливість, тому, ймовірно, масових зловживань допомогою з безробіття не буде. 

У дослідженні The Economist також йдеться про те, що люди не будуть зловживати допомогою з безробіття навіть якщо вона перевищує їхню потенційну заробітну плату. Перш за все тому, що медична страховка та пенсійне забезпечення тісно пов’язані з працевлаштуванням.  

Швеція: м’який карантин і безробіття

На відміну від більшості європейських країн, Швеція не запроваджувала жорсткий локдаун. Проте обмежувальні заходи у ній були (див. тут і тут). Оскільки Швеція – невелика відкрита економіка, уникнути економічного спаду та зростання безробіття навіть за м’яких обмежувальних заходів вона не змогла. На початку пандемії лише за три місяці кількість безробітних збільшилась на близько 100 тисяч осіб – це приблизно 1% робочої сили у Швеції. У 2019 році кількість безробітних зросла всього на 14 тисяч осіб в аналогічний період.

Щоб зберегти робочі місця, уряд Швеції частково покривав заробітні плати працівників приватних компаній. Розмір фінансової допомоги безробітним також підвищили. Крім того, передбачається збільшення фінансування професійних навчальних курсів покликаних допомогти людям знайти роботу.

Дослідження чотирьох країн — Швеції, Норвегії, Фінляндії та Данії — виявило, що тенденції з безробіття у цих країнах схожі, незважаючи на те, що інші скандинавські країни запровадили набагато жорсткіші обмеження, ніж Швеція. З січня до вересня 2020 року рівень безробіття у Швеції виріс на 1,7 в.п. (з 7,2% до 8,9%), у Фінляндії – на 1,5 в.п. (з  6,9% до 8,4%), у Данії – на 1,2 в.п.  (з 4,9% до 6,1%), а у Норвегії на 1,6 в.п. (з 3,7% до 5,3%).

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний