Вони можуть бути чим завгодно: якої думки українці про роботів та штучний інтелект?

Що українці думають про ШІ? Чи погоджуються вони з тим, що ШІ зможе замінити суддів чи солдатів? І чи вірять українці в ШІ більше, ніж у звичайні автоматичні пристрої, тобто роботів. Щоб дослідити це питання, у 2020 році наша команда провела опитування-експеримент.

У чому різниця між роботами та ШІ?

Загальне визначення: роботи – це машини, яким не обов’язково мати інтелект для того, щоб взаємодіяти з фізичним світом та виконувати певні завдання (промислові автоматичні пристрої, медичні роботизовані руки тощо). Роботів зазвичай програмують, вони можуть бути автономними або напівавтономними. На відміну від них, ШІ не вимагає фізичного прояву, оскільки це, скоріше, галузь комп’ютерної науки, що займається алгоритмами вирішення складних проблем, які зазвичай потребують людського.

Люди часто плутають ці дві речі. Як показують опитування, люди іноді вживають ці терміни як синоніми – до прикладу, 25% британських респондентів визначають штучний інтелект як роботів. Так само ШІ асоціюється з «роботами та робототехнікою» у 35% респондентів в українських містах. Питання, яке ми досліджуємо, – чи вірять українці в те, що ШІ може мати різні соціальні ролі в суспільстві порівняно з роботами. 

Як ми збирали дані? Ми зібрали нові дані опитування за допомогою Gradus. Це онлайн-панель з респондентами віком 18-60 з міст України з населенням не менше 50 тисяч. Тож тренди, які розглядаються нижче, не поширюються на старше та/або сільське населення. Тим не менш, ці дані мають достатньо респондентів з різним рівнем освіти, різного віку та професій. Таким чином наші респонденти ймовірно мають різний досвід взаємодії з сучасними технологіями. Зрозуміло, що у всіх респондентів є смартфони (оскільки Gradus – застосунок для смартфонів) а, отже, й базовий досвід користування гаджетами. Польовий етап дослідження тривав з 28 лютого по 1 березня 2020 року, ми зібрали 1000 відповідей.

Експеримент. Ми випадковим чином  вставляли слова «роботів» чи «ШІ» до однакових  запитань з тим, щоб перевірити, чи сприймаються ці технології людьми по-різному в різних сферах. Оскільки нас більше цікавлять соціальні, а не особисті виміри взаємодії ШІ-людина/робот-людина та їхнє співіснування, ми просили респондентів оцінити, чи зможуть ШІ або роботи діяти на посадах, що вимагають ухвалення рішень в різноманітних сферах (юридичній, економічній, моральній тощо) або проявлятися таким чином, який традиційно визначається як «принципово людський» (тобто бути емоційними чи творчими). Потім ми запитали наших респондентів, чи вважають вони, що роботи або ШІ можуть брати на себе певні ролі в суспільстві. Діапазон відповідей становив від 1 = «категорично не згоден» до 5 = «повністю погоджуюсь»:

• Q1. Роботи/ШІ можуть займати людські робочі місця
• Q2. Роботи/ШІ можуть допомагати людям на робочому місці
• Q3. Роботи/ШІ можуть мати емоції
• Q4. Роботи/ШІ можуть писати музику
• Q5. Роботи/ШІ можуть лікувати людей
• Q6. Роботи/ШІ вміють писати законодавчі акти
• Q7. Роботи/ШІ можуть виховувати дітей
• Q8. Роботи/ШІ можуть замінити солдатів в армії
• Q9. Роботи/ШІ можуть очолювати армію
• Q10. Роботи/ШІ можуть працювати суддями в судах
• Q11. Роботи/ШІ можуть працювати священиками

Результати

На рисунку 1 показано цікаву варіацію того, наскільки респонденти схвалювали те, що роботи/ШІ могли б відігравати певну роль у суспільстві. Більшість респондентів оцінили ШІ трохи вище (за деякими винятками, про які ми поговоримо пізніше).

Узагальнюючі висновки:

• Більшість респондентів не погоджуються з думкою, що роботи/ШІ можуть відчувати емоції, виховувати дітей, очолювати армію, писати законодавчі акти та замінювати людей у ролі священиків чи суддів. Це не дивно, враховуючи, що емоції зазвичай вважаються притаманними виключно людям. Те саме стосується виховання дітей, яке в більшості людських культур асоціюється зі значним емоційним залученням, турботою, любов’ю та емпатією.
• Виглядає так, що українці не можуть дозволити роботам/ШІ відповідати за серйозні моральні рішення, що стосуються життя та смерті. Люди воліють не делегувати важливі рішення роботам/ШІ щодо того, як саме керувати життям суспільства, які вести війни та як спілкуватися з духовними сферами. Понад те, армійські генерали, судді та священики вважаються особами з високим статусом, тож цілком імовірно, що люди не хочуть розглядати роботів/ШІ на вищих щаблях соціальної драбини.
• На противагу цьому респонденти зазвичай погоджуються з тим, що роботи/ШІ можуть лікувати людей, займати їхні посади, замінювати солдатів, писати музику та допомагати виконувати роботу. У будь-якому разі роботи/ШІ вже проникли в ці сфери людської діяльності. В усіх випадках така діяльність не передбачає складних моральних рішень, а радше спирається на складні алгоритми та інструкції з підручників.
• Ми також застосували статистичні моделі для аналізу даних та виявили, що молодші та заможніші респонденти ймовірніше підтримують ідею про те, що роботи та ШІ можуть мати людські риси та виконувати людські завдання. Однак освіта суттєвої ролі не грала. Ми виявили, що респонденти справді мають тенденцію розрізняти роботів та ШІ майже в усіх сферах. Розрив був дуже низький у питаннях стосовно ринку праці. Іншими словами, люди вірять, що і роботи, й ШІ ймовірно впливатимуть на ситуацію з їхніми робочими місцями. 
• Дивно, але ми не виявили віри людей у те, що роботи більше відповідають за типові завдання, тоді як ШІ більше відповідає за нестандартні завдання. Натомість, як показав наш опитувальний експеримент, люди майже завжди надають ШІ більшої ваги, ніж роботам незалежно від завдання чи характеристик.

Висновки

На відміну від того, що думає пан Зеленський, українці не вірять, що роботи/ШІ можуть відповідати за серйозні моральні рішення, що стосуються життя та смерті, як-от керування суспільством чи ведення воєн. Водночас респонденти вважають, що робот/ШІ більш здатний бути суддею, ніж автором законодавчих актів (хоча обидва ці пункти пов’язані з однією сферою). Може бути, що українцям справді (як вважає Володимир Зеленський) хотілося б усунути людський фактор – корупцію та кумівство – та делегувати цю частину роботи роботам/ШІ. Проте це все ще гіпотеза, яку ми вивчаємо в рамках нашого поточного дослідження наративів ШІ в Україні.