VoxCheck презентує базу російської пропаганди в італійських та німецьких ЗМІ «Propaganda Diary»
Beta

VoxCheck презентує базу російської пропаганди в італійських та німецьких ЗМІ «Propaganda Diary»

Photo: ua.depositphotos.com / tostphoto
19 Травня 2022
FacebookTwitterTelegram
142

Російська інформаційна стратегія передбачає використання будь-якої напруги, що існує в окремому суспільстві. Якщо між соціальними групами існують суперечки та розбіжності, їх зумисне зображують перебільшеними, аби посилити народні заворушення. Наприклад, саме так росія робила під час протестів «жовтих жилетів» у Франції.

Політична напруженість і внутрішні зіткнення підривають розвинені демократії й змушують такі країни зосередитися на своєму внутрішньому порядку денному, а не намагатися просувати свої цінності та підтримувати прогрес у країнах, що розвиваються. Це негативно впливає на ті країни, що шукають політичної підтримки з боку Заходу. І саме цього прагне росія.

Методи, які використовує росія, вже добре відомі: маніпуляції (розмивання фактів хибними інтерпретаціями), подання брехні як «альтернативних точок зору» та емоційна брехня, в яку важко повірити, але легко запам’ятати. Знання цих методів та наративів може допомогти підвищити стійкість суспільств до російських дезінформаційних кампаній.

Саме тому VoxCheck створив базу російської пропаганди в італійських та німецьких ЗМІ «Propaganda Diary»: rusdisinfo.voxukraine.org . Чому ми обрали саме ці країни, як користуватися базою та для кого вона буде корисною — далі у нашому анонсі. 

Чому Німеччина й Італія?

VoxCheck обрали для дослідження Німеччину та Італію, оскільки саме ці країни — серед головних цілей російської пропаганди в Європі.

За даними проєкту Європейської служби зовнішньополітичної діяльності EUvsDisinfo, жоден інший член ЄС не піддавався такій потужній дезінформаційній атаці, як Німеччина. Із кінця 2015 року в датабазі EUvsDisinfo зафіксували 700 фейків, таргетованих на Німеччину. Для порівняння, у Франції зафіксували більше 300 фейків, в Італії — більше 170, в Іспанії — більше 40. (Безперечно, кількість дезінформаційних повідомлень, які росія продукувала за всі ці роки, може бути значно більшою — йдеться тільки про зафіксовані та спростовані випадки.)

Водночас Німеччину вважають країною, що виступає за діалог та кооперацію з росією. Також Німеччина була та залишається одним зі стратегічних партнерів України. Зокрема це було критично важливим у контексті запуску російського газогону «Північний Потік-2». 

Хоча дані EUvsDisinfo показують, що на Францію було таргетовано більше російських дезінфомаційних повідомлень, ніж на Італію, ми у VoxCheck, а також наші міжнародні партнери зафіксували, що під час пандемії коронавірусу істотно збільшилася кількість фейків про російську допомогу Італії. Основні канали, які використовували для їх поширення, активно функціонують і зараз, і росія продовжує використовувати їх для розповсюдження дезінформаційних наративів проти України. Саме тому другою країною для дослідження було обрано Італію. 

Які наслідки можуть мати російські дезінформаційні кампанії?

Дезінформаційні кампанії, які росія проводила в європейських країнах, зокрема Німеччині та Італії, можуть мати прямий вплив на рівень підтримки в населення цих країн дій їхніх урядів щодо допомоги Україні в умовах російської агресії. Наприклад, надання фінансової допомоги, зброї чи підтримкою на дипломатичному рівні. Дослідження наративів, які росія роками поширювала в Німеччині та Італії, допоможе зрозуміти, наскільки стійкими до дезінформації виявилися суспільства цих країн. 

Чому це досі важливо в контексті повномасштабної війни росії проти України 

24 лютого 2022 року путін виступив з екстренним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення почати повномасштабну війну проти України. Щоправда, назвав він це «спеціальною військовою операцією» з метою захистити людей від «геноциду з боку київського режиму», «демілітаризувати» та «денацифікувати» Україну, та осудити тих, хто здійснював «численні криваві злочини проти мирних жителів»

Ці тези здаються не такою квінтесенцією абсурду, якщо досліджувати наративи російських дезінформаційних компаній про Україну з 2014 року в самій Україні та країнах Європи, зокрема Німеччині та Італії. 

База російської дезінформації в Німеччині та Італії «Propaganda Diary» налічує близько 100 фейків про мілітаризацію України силами НАТО, підготовки Заходом війни України проти росії та плани української влади вирішити конфлікт на Донбасі силою. Закономірна відповідь у розгортанні цього пропагандистського наративу — необхідність «демілітаризувати» Україну, аби нейтралізувати «загрозу» для росії.

У базі «Propaganda Diary» зафіксовано майже 50 фейків про неонацистів та ультранаціоналістів в Україні, більше 100 фейків — про злочини української влади проти мирних жителів Донбасу, майже 30 — про дискримінацію російського населення в Україні. 

Росія роками вибудовувала свою інформаційну стратегію так, аби оголошені путіним 24 лютого причини нападу на незалежну суверенну державу звучали виправданими чи закономірними. 

Для кого буде корисною база «Propaganda Diary»?

База «Propaganda Diary» дозволить вам розібратися в екосистемі російської пропаганди про Україну в італійському та німецькому інформаційних полях та дослідити основні наративи, фейки та кейси дезінформації росії, а також джерела та таймлайн їх поширення. База може стати вам в нагоді, якщо ви:

  • дослідник/-ця, що вивчає російську дезінформацію у Європі;
  • журналіст/-ка, який прагне боротися із наративами Кремля та створювати контрнаративи;
  • представник/-ця сектору ГО у сфері протидії дезінформації;
  • студент/-ка закладу вищої освіти, що вивчає журналістику, політологію, соціологію чи міжнародні відносини та досліджує вплив дезінформації на суспільство;
  • цікавитеся темою російської пропаганди і хочете посилити ваші fact-checking skills та навчитися відрізняти наративи Кремля від правди, читаючи зарубіжні медіа. 

Як користуватися базою «Propaganda Diary»?

Стартова сторінка сайту Propaganda Diary містить перелік наративів, які команда VoxCheck систематизувала за результатами дослідження німецьких та італійських медіа. Натискаючи на один наратив, ви потрапляєте на сторінку з переліком фейків або субнаративів. Далі натискаючи на кожен фейк (субнаратив), ви бачите спростування цього фейку та перелік зафіксованих кейсів дезінформації в італійських та німецьких медіа. 

Усього база містить 13 наративів, 69 фейків та 659 кейсів дезінформації. Якщо вам потрібно завантажити усі кейси для подальшого аналізу, необхнідно натиснути на кнопку «Download» у верхньому правому кутку сайту. Зауважте: залежно від мовної версії сайту, буде завантажуватися відповідна мовна версія бази. 

Також на сайті доступний перелік тих медіа, що поширюють неправдиву інформацію про Україну в Італії та Німеччині. Перелік має назву «Black List» та знаходиться у лівій панелі на сайті. У цій же панелі є «White List» — це перелік медіа, що поширюють достовірну та правдиву інформацію про Україну у відповідних країнах. 

У розділі «About» ви можете отримати інформацію про проєкт та перелік статей, які додають більше контексту про поточний стан справ в Україні. У розділі «Method» описана методологія укладання бази, «білого» та «чорного» списків медіа, а також перелік корисних ресурсів із достовірною інформацією про Україну. 

Зауважимо, що база працює у тестовому режимі. Якщо ви помітили помилки в роботі бази або її змісті, будь ласка, напишіть про це нам на пошту [email protected]. Із приводу питань співпраці щодо поширення та наповнення бази, будь ласка, пишіть на пошту керівниці проєкту VoxCheck Світлані Сліпченко [email protected]

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний