Втрачені уроки через повітряні тривоги: скільки та що можна зробити?

З 1 вересня 2024 року Міносвіти запровадило нову політику «Школа офлайн». Її мета – повернення дітей до шкіл після багаторічного дистанційного навчання, яке в Україні затяглося. Ця політика є відповіддю на суттєві втрати у якості навчання та соціалізації учнів через дистанційний формат, запроваджений у 2020 році. Втрати підтверджуються як результатами PISA, так й іншими дослідженнями, які виявили негативний вплив дистанційної освіти на поведінку та самопочуття дітей. 

Комплексна політика «Школа офлайн» передбачає повернення дітей до очного навчання. За наказом МОН, школи, які можуть забезпечити доступ учнів до укриттів (власних або не більше ніж 500 метрів від закладу), мають організувати освітній простір в очному або змішаному форматі. Це розпорядження не стосується областей з гіршою безпековою ситуацією.* 

За час дії ця політика показала гарні результати: якщо у 2023 році дистанційно навчалося 18% усіх учнів, то в 2024 таких дітей 11.7%. Це означає, що близько 200 тис. дітей принаймні частково повернулися до очного навчання. 

Оскільки школи відповідають за безпеку учнів незалежно від формату навчання, під час тривог уроки необхідно припиняти. У випадку офлайн навчання дітей треба супроводити до укриття, де, згідно з листом МОН до освітніх департаментів, можна продовжити заняття, якщо в укритті є умови для цього. Це є додатковою перевагою очного навчання відносно дистанційного, яке просто переривається.

Однак повноцінне продовження навчального процесу в укриттях для більшості шкіл неможливе. Укриттями переважно є не надто великі за площею підвали. Щоб одночасно розмістити всіх учнів, деякі школи змушені запроваджувати навчання в другу зміну. Тому, як і раніше, укриття виконують перш за все безпекову функцію.

Через це повітряна тривога для переважної більшості шкіл – це припинення уроків до її завершення. Регулярні повітряні тривоги призводять до суттєвих освітніх втрат, які важливо оцінити. В цій статті ми пропонуємо методику розрахунку потенційно втрачених уроків, розглядаємо результати цих розрахунків на рівні областей, а також наводимо рекомендації, як зменшити кількість непроведених уроків.

Методологія

Згідно з даними, отриманими за запитом від Інституту освітньої аналітики, на 1 вересня 2024 року з майже 3.7 мільйонів учнів 267 тисяч навчаються у другу зміну (ці дані можуть бути неточними, бо деякі заклади освіти працюють у 2-3 зміни через невеликі укриття, але у звітності це не показують).** Це означає, що 90% дітей в Україні навчаються в першу зміну, коли перший урок зазвичай починається о 8:30, а восьмий закінчується о 16:00. Відповідно, при розрахунках навчальних втрат слід орієнтуватися на першу зміну як стандарт.

Це означає, що навіть у старшій школі учні в середньому мають до 7 уроків на день, а восьмий урок є винятком. Повітряні тривоги, що почалися перед початком занять, можуть призвести до скасування, перенесення чи скорочення першого уроку через складнощі добирання, невизначеність стосовно тривалості тривоги. Отже, найбільший ризик припинення та/або непроведення уроків спричиняють тривоги, що відбуваються у часовому проміжку з 8:00 до 15:00.

Дані про місце, час і тривалість тривог взято з масиву, опублікованого на Github. Дані  збираються і оновлюються з офіційних джерел, зібраних з Єтривога.

Хоча в навчальний час тривоги найкоротші, при підрахунку навчальних втрат потрібно враховувати не лише тривалість тривоги, а й час на відновлення навчального процесу, необхідний принаймні на повернення класу з укриття до кабінету. Втім, призупинений урок не завжди можна швидко відновити. Вчитель може використати перерву для продовження заняття, але якщо тривога була тривалою, перерви для цього не вистачить. Для уніфікації підходу припускаємо, що тривога, яка тривала від 5 до 60 хвилин у період з 8:00 до 15:00, спричиняє непроведення одного уроку.

Тобто якщо тривога триває менше 5 хвилин у визначений часовий інтервал, вона не проходить фільтр, якщо триває 5-59 хвилин, наприклад, 20 хвилин, то вона скасовує [20/60+1] = 1 урок. Якщо ж тривога триває понад 60 хвилин, то вона скасовує 2 і більше уроків.

Учні 1-4 класів навчаються менше, ніж учні середньої та старшої школи. Це стосується не лише кількості, а й тривалості уроків: замість стандартних 45 хвилин учні 1 класу навчаються 35 хвилин, а 2-4 класів – 40 хвилин. При цьому вони закінчують навчання до 13.00. Тому часовий діапазон тривог, які можуть зумовити призупинення уроків, для учнів молодшої школи менший.

Оскільки аналіз проводиться в розрізі місяців, потрібно визначити приблизний діапазон кількості уроків на місяць. Для учнів молодшої школи (1-4 класи) це 80-100, а для середньої (5-9 класи) та старшої школи (10-12 класи) – 120-140 уроків на місяць.  Під час підрахунків не враховуються тривоги у вихідні та канікули. В січні 2025 року було тільки 15 навчальних днів – з 13 по 31 січня, тому за цей місяць втрачених уроків теж було менше (у лютому 2025 року було 20 навчальних днів). З урахуванням особливостей різних місяців (тривалості навчання, інтенсивності тривог та відмінності у тривалості канікул) найкраще репрезентує ситуацію середнє за період з вересня 2024 до лютого 2025.

Ми переважно аналізуємо тривоги оголошені на рівні області, без урахування районних, оскільки районні тривоги є не всюди і вони стосуються не всіх учнів. У районах, де є окрема система оповіщень, громади часто відносяться до «непереборного рівня ризику» – наприклад південь Нікопольського району Дніпетровської області.

  Області, де відбуваються бойові дії (Херсонська, Запорізька, Донецька та Харківська), ми розглядаємо лише поверхнево. Згідно з даними МОН на грудень 2024 року, в цих областях переважає онлайн навчання. Уроки при цьому теж зупиняються, але учні мають можливість самостійно вивчити матеріали уроку, що передбачено асинхронним режимом навчання (тобто учні можуть переглядати навчальні матеріали у зручний час, а на відеодзвінки підключаються на 3-4 уроки на день). 

Результати

Найбільше втрачають від тривог учні в Сумській області

Медіанна тривалість однієї тривоги в Україні, яка була оголошена  з 8:00 по 15:00 у будні дні, з вересня 2024 по лютий 2025 – 33 хвилини. Це означає, що найчастіше тривоги не тривали повний урок в 5-9 класах (45 хвилин), але за рахунок часу на збори та повернення в клас могли зайняти весь урок. Якщо тривоги оголошують кілька разів на день, місячні навчальні втрати можуть сягати 100 уроків за місяць (див. рисунок 1).

Сумська область суттєво відрізняється від усіх інших – у середньому тривоги приводили до втрати 101 уроку на місяць, що могло становити 72-84% від усіх занять.Такий відрив пояснюється загрозами артилерійських обстрілів.

Також суттєво відрізняються від решти Полтавська й Дніпропетровська області, де навчальні втрати становили понад 40 уроків на місяць: 49 та 44 уроки відповідно. У випадку Полтавської області це можна пояснити наближеністю до Сумської та Харківської області, а Дніпропетровської – відразу до всіх, де відбуваються бойові дії. Водночас у Дніпетровській області кількість непроведених уроків могла би бути більшою, ніж у Полтавській, але частина тривог оголошується тільки в Нікопольському районі, який ми не включили до розрахунків.

На четвертому місці за навчальними втратами Чернігівська область – 35 уроків на місяць, а також Кіровоградська, Черкаська та Київська області, які в середньому мали по 27 непроведених уроків на місяць. Таким чином, найбільші навчальні втрати понесли північні та центральні області.

Відносно невеликими виявилися навчальні втрати півдня України: 18 уроків в Одеській област, 19 у Миколаївській, і навіть у Херсонській області, де тривають бойові дії, – 20. Співставний рівень показує Житомирщина з 15 уроками на місяць. А найменші навчальні втрати в Києві та в Вінницькій області – 11 та 10 уроків відповідно та на заході України – в середньому менше 10 непроведених уроків на місяць.

Схожа ситуація і для молодшої школи, але певні відмінності є. Перш за все, для молодших класів менший розрив між Сумською областю та іншими областями, де тривають бойові дії. Тут частка зірваних уроків може сягати від 72 до 90% загальної кількості. У Чернігівській області ситуація трохи краща, на рівні Кіровоградської та Київської, а в Житомирській гірша, з середнім показником як в Одеській області. Тим часом у Києві призупиняється та/або не проводиться менше 10% уроків у молодшій школі.

Найбільше уроків в абсолютних показниках втрачає Дніпропетровська область – 61.6 тис в місяць. Сумська та Полтавська області вдвічі менше 

Війна спричинила значне переміщення дітей у безпечніші регіони та їхню концентрацію в окремих місцях. На кінець 2024 року найбільше учнів навчалися в Києві (30,1 тисячі), Дніпропетровській (28 тисяч) та Львівській (27,7 тисячі) областях, що разом становить 24.9% усіх учнів. 

Але навіть зараз на області, де тривають бойові дії, – це Харківська (15,8 тисячі), Запорізька (9,6 тисячі), Донецька (5,5 тисячі), Херсонська (3,3 тисячі) та Луганська (1,2 тисячі) – припадає 10.3% учнів. У трьох областях із найбільшими навчальними втратами перебувало 14.1% учнів: це Дніпропетровська, Полтавська (12,6 тисяч) та Сумська (7,9 тисяч) області. 60.8% учнів живуть в областях, де непроведених уроків для 5-12 класів у середньому не більше 15 на місяць. У решті областей, де непроведених уроків від 15 до 30, живуть 14.8% учнів. 

Якщо припустити, що в класах приблизно по 20 учнів, то за період з вересня 2024 по лютий 2025 року, в середньому в Дніпропетровській області втрачалося 61,6 тисяч уроків на місяць, у Сумській області 39,9 тисяч, а в Полтавській – 30,9 тисяч. У Києві з найбільшою кількістю учнів утрачено 16,5 тисяч уроків, а у Львській області  – всього 6,9 тисяч. І хоч це орієнтовні підрахунки, вони досить показові стосовно масштабу проблеми. 

Порайонні тривоги зменшують обсяг втрачених уроків

На початку 2025 року, з урахуванням великої площі та розташування Черкаської області, був запущений проект з оголошення тривог на рівні районів, оскільки оголошення тривоги для всієї області, коли загроза стосується її невеликої частини, недоцільно. Як видно з карти тривог для Черкаської області (рис. 3), західні райони значно рідше були в небезпеці, що суттєво зменшило виклики для шкіл. 

Так, у січні 2025 року було всього 8 не проведених уроків через обласні тривоги, а всі інші через районні: найменше у Звенигородському районі – 1, найбільше в Золотоніському – 11. І навіть 19 (11+8) не проведених уроків у Золотоніському районі – це менше, ніж 23, які могли би бути втрачені, якби всі тривоги були обласними. Тобто районні тривоги зберегли для шкіл Черкаської області від 4 до 14 уроків за січень, що становить до 12% за місяць.

Ще одним показовим прикладом користі районних тривог є суттєвий контраст між навчальними втратами Києва та Київської області: у середньому область має на 16 більше непроведених уроків на місяць для середньої та старшої школи і на 13 для молодшої, ніж Київ. Хоча Київ відокремлений від області, це показує, що, наприклад, Вишгородський район, який знаходиться на північ від столиці, міг би не оголошувати тривогу через загрози, які виникли в районах на південь від неї: Фастові, Обухові та в Білій Церкві. А наразі спостерігаємо ситуацію, коли ближчий до загрози Київ не оголошує тривогу, а більш віддалені від неї міста області оголошують.

Крім Черкаської області, порайонна тривога також є на Житомирщині, однак за період аналізу порайонні тривоги переважно були вночі та на вихідних, тому не вплинули на загальну ситуацію в навчальному процесі.  

У деяких областях, наближених до кордону чи зони бойових дій, практикуються тривоги для небезпечних районів, як-от Нікопольський в Дніпропетровській та Покровський в Донецькій, але решта загроз стають обласними. З лютого 2025 року в Харківській області впроваджена система окремих повітряних тривог для Харкова та решти області, триває обговорення впровадження порайонних тривог.  

Висновки та рекомендації

Доцільність поширення порайонних тривог

Приклад Черкаської області, Києва та області показує, що порайонні тривоги можуть суттєво зменшити навчальні втрати. Стосується це в першу чергу областей, де високі показники призупинення уроків: Сумська, Полтавська, Дніпропетровська та Чернігівська. В західних областях частіше оголошують тривоги через тривоги на національному рівні, такі як підняття МІГ, тим часом як у Полтавській області можуть бути загрози з різних боків, які стосуватимуться окремих районів.

Варто пам’ятати, що Повітряні Сили не вважають диференційовану систему повітряних тривог доцільною в разі загроз балістики, крилатих ракет, артилерії, РСЗВ. Тому найбільш доцільне впровадження порайонних тривог у разі загроз БПЛА. ДСНС спільно з представниками обласної військової адміністрації звертаються до командування Повітряних Сил щодо можливості реалізації диференційованої тривоги, яка залежить від (1) спроможності Повітряних Сил класифікувати, вчасно спрогнозувати й надати сигнал про небезпеку в конкретному районі та від (2) спроможності обласної адміністрації швидко прийняти цей сигнал і транслювати на нижчі адмінодиниці.*** 

Адаптація укриттів в областях, де тривоги частіше переривають уроки, під продовження навчального процесу 

Однак в областях, де тривоги частіше переривають уроки, переведення їх на районні рівні не може суттєво поліпшити ситуацію. Тому важливо адаптувати школи для можливості продовжувати навчання під час тривог в укриттях. В областях із найбільшою середньою кількістю тривог (Сумська, Дніпропетровська, Полтавська) у першу чергу необхідно забезпечити придатними для освітнього процесу укриттями великі міста, оскільки там найбільша кількість учнів і, відповідно, навчальних втрат від тривог.

На початку 2024 МОН презентувало проект «Моя Фортеця», який пропонував типові проекти проектно-кошторисної документації для підземних шкіл з можливістю адаптації під потреби конкретного закладу. Використовуючи ці проекти, директори шкіл можуть завантажити проект у систему DREAM і за умови наявності не менше 200 учнів, підтвердженого співфінансування від громади у розмірі 10% від загальної вартості проєкту й завершення робіт до кінця 2024 року податися на отримання державної субвенції.

За словами Івана Федорова, очільника Запорізької ОВА, типова підземна школа на 1300 квадратних метрів [одночасне перебування в одну зміну орієнтовно 500 учнів] коштує 110-115 млн грн, але вартість може відрізнятися залежно від типу ґрунтів чи рівня підземних вод.

Станом на квітень 2025 року відповідно до інформації МОН до кінця 2025 року планується завершити будівництво 119 підземних шкіл у Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській (Кривий Ріг), Херсонській, Чернігівській, Сумській областях за кошти державного та місцевого бюджету.  Всього на території цих областей, без урахування шкіл з непереборним рівнем ризику, 2912 шкіл, із яких 1346 шкіл мають більше 200 учнів. Це означає, що до вересня 2025 планується побудова підземних класів для менш ніж 10% більших за розміром шкіл.

До цих розрахунків не взято Полтавську область, яка є також одним із лідерів по кількості тривог. Це ще 173 школи, які розміром більше 200 учнів. Таким чином, ініціатива покриє  тільки невелику частину навчальних закладів.

Освітні втрати від повітряних тривог для деяких областей можуть виявитися більшими, ніж внаслідок пандемії та дистанційного навчання. Це суттєвий виклик для української освіти, тому важливо враховувати ці втрати та намагатися їх мінімізувати та компенсувати. 

Автори висловлюють окрему подяку Валентину Гацку за допомогу в розробці методології та перших варіантах обрахунку, а також Єгору Стадному.