Вимушена міграція, бідність і безробіття в Україні: три місяці після початку повномасштабної війни

Вимушена міграція, бідність і безробіття в Україні: три місяці після початку повномасштабної війни

Photo: ua.depositphotos.com / AndreyPopov
8 Листопада 2022
FacebookTwitterTelegram
3560

Крім масованих авіаударів по всій території України, повномасштабна російська агресія 24 лютого 2022 року призвела до бойових дій у кількох областях України. У цих регіонах ризик опинитися в ситуації крайньої бідності для жінок без вищої освіти був вищим на 9,6-9,9 відсоткових пунктів (в.п.). Жінки з вищою освітою та без неї, а також чоловіки без вищої освіти ставали безробітними з імовірністю вищою на 4,2-6,9 в.п. Стійкий гендерний розрив у бідності та безробітті вказує на необхідність надання адресної соціальної підтримки жінкам у регіонах, де ведуться чи велися бойові дії.

Україна під ударом після 24 лютого 2022 року

Хоча Україна має певні проблеми, пов’язані з повільним економічним розвитком і корупцією, нашій країні вдалося захистити демократію та свободу слова, а також запровадити деякі реформи, які сприяють економічному зростанню. Цього Кремль уже не міг витримати. Незважаючи на те, що війна з Росією триває з 2014 року після анексії української Автономної Республіки Крим та окупації частини Донбасу, вона безпосередньо не впливала на решту України, за винятком значних внутрішніх міграційних потоків та втрат у лавах українських захисників з цих регіонів. Ситуація кардинально змінилася вранці 24 лютого 2022 року з початком масованих авіаударів по критичній інфраструктурі на всій території України (включно з Києвом) і широкомасштабного наземного наступу з боку Білорусі, Росії та Криму.

Кровопролиття з тисячами жертв, вчинене російськими військами в Бучі, Ірпені, Маріуполі, Ізюмі, та Оленівці, вимагає судового переслідування кремлівських військових злочинців у Гаазі. Агресор також виплатить мільярди доларів репарацій за зруйновані школи, лікарні, мости, електростанції, будинки та інше пошкоджене майно в Україні. Будемо сподіватися, що це охолодить майбутніх «визволителів» із занепалих імперій. Однак, окрім прямих наслідків, як-от завдання фізичної шкоди життю й здоров’ю людей та інфраструктурі, війна в Україні також призвела до вимушеного переміщення, бідності та безробіття, не кажучи про довгострокові наслідки для найбільш вразливих верств населення в усьому світі, які наразі стикаються з підвищенням цін на енергоносії та продукти харчування.

Економічні наслідки російської агресії є нищівними. За оцінками Світового банку, ВВП України скоротиться на 35% у 2022 році за умови збереження нинішнього статус-кво та відсутності додаткових економічних потрясінь. Хоча оцінити вплив війни на бідність непросто, базовий прогноз передбачає, що рівень бідності в Україні на основі порогу в 5,50 доларів США на день виросте з 1,8% у 2021 році до 19,8% у 2022 році. Згідно з альтернативними попередніми оцінками Програми розвитку ООН (ПРООН), до 90% громадян України можуть зіткнутися з бідністю та надзвичайною економічною вразливістю в разі ескалації воєнних дій. За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), порівняно з ситуацією до 24 лютого втрачено 4,8 мільйона робочих місць, що еквівалентно 30% зайнятості в Україні до війни. 

Попередні наукові дослідження визначили, за рахунок чого війни можуть погіршити такі соціально-економічні показники, як бідність і безробіття. Зокрема, військові конфлікти призводять до вбивств і поранень, пошкодження об’єктів інфраструктури, руйнування інституцій та розпаду спільнот і мереж (Justino 2012). Розпад сімей та механізмів їхнього соціального захисту, спричинений бойовими діями та переміщенням, яке торкнулося мільйонів українських громадян, сприяють бідності. Вимушене переміщення також може призвести до зростання безробіття. Як показує дослідження Torosyan, Pignatti and Obrizan (2018), у Грузії внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають імовірність безробіття вищу на 11,6 в.п.

У новому дослідженні (Obrizan 2022) проведено аналіз впливу повномасштабної російської агресії на рівень бідності й безробіття в Україні через три місяці після початку повномасштабного конфлікту. Наслідки війни на кшталт авіаударів Кремля та масової міграції можна спостерігати по всій країні, проте райони безпосередніх бойових дій, імовірно, страждають ще більше. Тож порівняння таких регіонів з іншими регіонами України до та після 24 лютого 2022 року дозволить визначити причинно-наслідковий вплив бойових дій на соціально-економічні показники.

Вплив бойових дій на рівень бідності та безробіття у відповідних регіонах

У дослідженні Obrizan (2022) використовуються дані опитування «Omnibus» Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у тому числі 2003 та 2002 спостереження двох хвиль опитування, які пройшли у квітні 2021 року, та 2000 та 2009 спостережень двох хвиль опитування у травні 2022 року. КМІС має надійну репутацію в Україні та за кордоном як одна з провідних українських організацій у царині соціології, чиї високоякісні дані опитувань використовуються в багатьох наукових та політичних працях (Coupe and Obrizan, 2016). Велика кількість (понад 4 тисячі) одномоментних спостережень, зібраних навесні 2021 та 2022 років, має обмежити масштаби сезонної варіації рівнів бідності та безробіття, повідомлених респондентами.

Для цілей цього дослідження використовуються дві індикаторні змінні – крайня бідність (вимірюється нестачею грошей на їжу за власними оцінками респондентів) та безробіття (вибирається зі списку взаємовиключних категорій) [2]. До переліку варіантів відповідей щодо зайнятості входять ті, хто не працює (наприклад студенти та пенсіонери), що дозволяє проводити осмислене порівняння за віком. Інші змінні, які ми враховували – це вік, сім категорій за типом поселення (базова категорія – проживання в селі), вісім категорій за типом освіти (базова категорія – початкова освіта) та чотири категорії за макрорегіоном (базова категорія – проживання в Західному макрорегіоні).

Регіони прямих бойових дій (наземні бої) були визначені за допомогою DeepState Map (результати збігаються з іншими джерелами) і включають Київську, Сумську, Чернігівську, Донецьку, Луганську, Харківську, Запорізьку, Херсонську та Миколаївську області [3]. Моделі оцінюються за допомогою підходу «різниця в різницях». Найцікавішим є коефіцієнт добутку змінних Рік 2022*Наземні бої, що показує прямий вплив боїв у регіоні на рівень бідності й безробіття в 2022 році [4]. Найзмістовніші результати (див. Додаток) наведені в таблиці 4, де показаний вплив за статтю та наявністю вищої освіти. Повний набір результатів наведений у дослідженні Obrizan (2022).

Отримані результати свідчать про те, що крайня бідність, викликана повномасштабною війною, спостерігається лише серед жінок без вищої освіти, для яких ризик крайньої бідності вищий на 9,6-9,9 в.п. Цей вплив є незначущим для інших трьох груп – жінок з вищою освітою та обох груп чоловіків (з вищою освітою та без неї). Хоча вплив віку є статистично значущим, кількісно він є досить низьким – 0,1-0,2 в.п. [5]

Ситуація щодо безробіття є іншою. Єдиною групою, яка не зазнала негативного впливу бойових дій у регіоні, є чоловіки з вищою освітою. У жінок із вищою освітою рівень безробіття вищий на 4,2-4,7 в.п. при нижчому рівні значущості 5%. Отже, вища освіта надає певний обмежений захист жінкам, які з нижчою ймовірністю є безробітними порівняно з жінками без вищої освіти (ризик безробіття вищий на 6,1-6,9 в.п.) і чоловіками без вищої освіти (ризик безробіття вищий на 6,5-6,6 в.п.). [6]

Гендерний розрив у зайнятості суперечить результатам нещодавнього дослідження Brik and Obrizan (2022), які не знаходять жодних доказів «she-cession», тобто вищої ймовірності звільнення жінок з роботи під час епідемії COVID-19 в Україні. Хоча дистанційна робота могла бути пом’якшувальним чинником для жінок під час епідемії коронавірусної хвороби, вона, ймовірно, не дуже стала в пригоді під час повномасштабної війни, коли багато підприємств було фізично пошкоджено, а багато українських жінок із дітьми стали внутрішньо переміщеними особами, що обмежило їхні шанси на збереження робочого місця дистанційно.

Дійсно, респонденти в регіонах, які зазнали впливу бойових дій, на 13,9 в.п. частіше змінювали місто проживання після 23 лютого 2022 року [7]. Хоча це вимушене переміщення не мало окремого статистично значущого впливу на заявлену респондентами крайню бідність, воно було пов’язане з додатковою (на 7,5% вищою) ймовірністю повідомлення про незайнятість.

Висновки та рекомендації

Це дослідження доповнює наявну літературу, присвячену впливу воєн на рівень бідності й безробіття, та одним із перших встановлює вплив повномасштабної російської агресії на погіршення соціально-економічного становища українців, які пережили жорстокі бойові дії в рідному регіоні.

Негативний вплив повномасштабної війни на бідність та безробіття переважно серед жінок зберігається й під час перевірок надійності результатів. Наприклад, імовірність бідності залишається вищою в регіонах ведення бойових дій у вибірці лише для жінок (на 6,6-6,7 в.п.), але не у вибірці чоловіків, і лише для респондентів без вищої освіти (на 6,0-6,3 в.п.), але не для респондентів із вищою освітою. У повній моделі з усіма спостереженнями негативний вплив війни на рівень бідності й безробіття залишається статистично значущим. Він також залишається стійким у вибірках, поділених за медіанним віком (48 років), хоча й із меншою значущістю в старшій підвибірці. [8] 

Ці оцінки вказують на сильний гендерний розрив у впливі повномасштабної війни, що робить жінок без вищої освіти єдиною групою з підвищеними шансами не мати грошей на їжу. Тому національні та міжнародні програми соціальної підтримки мають зосереджуватися на цій групі в регіонах, де відбувалися чи відбуваються активні бойові дії. Так само вища освіта не надає повного захисту жінкам  в плані збереження робочих місць (на відміну від чоловіків), що вказує на необхідність забезпечення адресної підтримки з боку влади та гуманітарних організацій.

Як і в будь-якому дослідженні, варто також обговорити потенційні обмеження цього дослідження. По-перше, опитування в травні 2022 року не охоплювало респондентів, які виїхали з України після 23 лютого 2022 року. Однак це не повинно бути великою проблемою, оскільки описова статистика для респондентів (як-от вік, стать, місце проживання тощо) суттєво не відрізняється для 2021 і 2022 років. Опитування «Омнібус» також не містить багатьох характеристик, які можуть впливати на ймовірність бідності (як-от склад домогосподарства із можливістю матеріальної підтримки один одного) чи безробіття (як-от дані щодо руйнування або релокації підприємства). Однак результати залишаються надзвичайно стабільними у базовій моделі різниці в різницях, у моделі з повним переліком змінних, а також у перевірках надійності. Нарешті, після травня 2022 року, який розглядається в дослідженні, кремль посилив ракетний та дроновий терор в регіонах, віддалених від лінії фронту – на кшталт ракетного удару 27 червня по ТРЦ «Амстор» у Кременчуці з багатьма жертвами. Ці обмеження доцільно розглянути в майбутньому, коли з’являться більш повні опитування, але наше дослідження дає стабільну початкову оцінку впливу війни на бідність, безробіття та внутрішню міграцію через три місяці після початку повномасштабної війни.

Перелік літератури

Brik, T. and Obrizan, M. 2022. Gender gap in urban job market during the pandemic – the case of Ukraine. Revise & Resubmit to Comparative Economic Studies.

Coupe, T. and Obrizan, M. 2016. The impact of war on happiness: The case of Ukraine. Journal of Economic Behavior & Organization, 132, pp. 228-242.

Justino, P. 2012. War and poverty. IDS Working Papers, 2012(391), pp. 1-29.

Obrizan, M. 2022. Poverty, Unemployment and Displacement in Ukraine: three months into the war. Working paper. 

Torosyan, K., Pignatti, N. and Obrizan, M., 2018. Job market outcomes for IDPs: The case of Georgia. Journal of Comparative Economics, 46(3), pp. 800-820.

Додаток: Результати моделі

[1] Автор висловлює подяку команді Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) і, зокрема, Юлії Сахно та Вікторії Захожій за забезпечення доступу до даних. Автор єдиний несе відповідальність за всі ненавмисні помилки.

[2] До інших категорій входять працівники (в т.ч. сільськогосподарські робітники), службовці (“білі комірці”, які виконують роботу, що не вимагає вищої освіти), “білі комірці”, робота яких вимагає вищої освіти, фрілансери, підприємці, військовослужбовці або представники правоохоронних органів, домогосподарки або домогосподарі, пенсіонери, студенти або представники інших професій.

[3] Дуже маленькі частини Житомирської і Полтавської області також ідентифіковані DeepState Map як зони безпосередніх бойових дій, проте їх не включено до дослідження через дуже малий відсоток постраждалої території.

[4] Хоча неможливо перевірити припущення про паралельні тренди, інші дослідження вказують на те, що це припущення більш імовірне для коротших періодів (у нашому дослідженні період – рік).

[5] Майбутні дослідження мають також включати характеристики сімейного стану й наявності дітей шкільного і дошкільного віку, однак поточне опитування не містить такої інформації.

[6] Водночас 95% довірчий інтервал для коефіцієнту жінок із вищою освітою містить коефіцієнти для двох інших груп.

[7] Ці результати обмежуються лише 2022 роком, оскільки запитання стосовно переїзду не ставилося у 2021 році.

[8] Опитування містить окрему категорію для пенсіонерів, яка є взаємовиключною з безробітними.

Автори
  • Максим Обрізан, доцент Київської школи економіки, консультант Ради ВООЗ з економіки здоров'я для всіх

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний