Beta

Як коронавірус вплинув на гендерну рівність в Україні та яку роль в цьому відіграли стереотипи

Photo: depositphotos
18 Жовтня 2021
FacebookTwitterTelegram
1311

Згідно з дослідженням McKinsey Global Institute, більше половини всіх звільнених внаслідок пандемії – це жінки, хоча їхня частка серед зайнятих – лише 39%. Нерівномірний вплив пандемії на зайнятість жінок обійдеться глобальній економіці в 1 трильйон доларів до 2030 року.

На відміну від очевидних наслідків для економіки та системи охорони здоров’я, вплив пандемії COVID-19 на гендерну рівність тільки відносно нещодавно став темою досліджень та суспільних дискусій. Команда студентів Київської школи економіки провела опитування серед 230 респондентів та оцінила вплив стереотипів на гендерну рівність та економічну поведінку під час пандемії.

Вплив коронавірусу на гендерну рівність привертає значну увагу в усьому світі

Пандемія швидко зруйнувала звичне життя, змусивши держави закрити кордони, а людей – одягнути маски. На відміну від очевидних наслідків для економіки та системи охорони здоров’я, вплив пандемії COVID-19 на гендерну рівність тільки відносно недавно став темою досліджень та суспільних дискусій.

Для того, щоб оцінити вплив пандемії в Україні, ми провели (нерепрезентативне) онлайн-опитування через соцмережі. В опитуванні взяли 230 людей, майже 70% з яких у віці 18-35 років. Більшість респондентів (72%) є чоловіками. Переважно учасники опитування працюють у приватному секторі, майже 30% – у сфері ІТ.

Ми запитували, наскільки пандемія вплинула на виконання домашніх обов’язків у родині, а також ставили респондентам низку запитань, які дозволяють виявити, наскільки вони поділяють гендерні стереотипи.

Прогрес у сфері гендерної рівності сповільнюється внаслідок розповсюдженості гендерних стереотипів

Україна займає 59 місце в Глобальному рейтингу гендерної рівності, піднявшись на 6 позицій з 2018 року. Незважаючи на позитивний тренд, прогрес гальмується через розповсюджені гендерні стереотипи. Згідно з результатами нашого дослідження, 43% респондентів вважають, що чоловіки є більш успішними у веденні бізнесу. Також поширеними є стереотипи про те, що чоловіки є кращими політичними лідерами або що роль домогосподарки приносить жінці задоволення (рис. 1).

Графік 1. Найпоширеніші гендерні упередження серед чоловіків та жінок 

Джерело: власне опитування. 

Примітка: на графіку показані частки респондентів, які погоджуються з відповідним твердженням

Крім того, більшість респондентів усвідомлюють широку розповсюдженість стереотипів в українському суспільстві. Вони вважають, що гендерні стереотипи властиві понад 60% населення України. 

Однак, люди часто переоцінюють власну неупередженість: 78% респондентів вважають, що вони є менш упередженими, ніж середньостатистичний українець. Такий результат свідчить про існування «сліпої плями» гендерних упереджень (bias blind spot). Навіть люди, які визнають поширеність гендерних упереджень, не здатні повністю врахувати їхній вплив на власну поведінку та рішення. Така ситуація ще більше стримує прогрес у боротьбі з гендерною нерівністю.

Карантин погіршив ситуацію з гендерною рівністю: завантаження домашніми справами виросло в усіх, але негативний вплив цього на кар’єру у жінок більший

Карантин призвів до практично однакового зростання завантаженості домашніми справами серед чоловіків та жінок. Близько 40% респондентів вказали, що вони почали виконувати більше роботи по дому після початку пандемії. 

Ми попросили наших респондентів самостійно оцінити їхній власний рівень завантаженості домашніми справами. Близько 40% опитаних вказали, що вони почали виконувати більше роботи по дому після початку пандемії. 

Однак, такі зміни мали непропорційний вплив на кар’єру респондентів залежно від їхньої статі. Майже чверть жінок зазначили, що зростання завантаженості домашніми справами негативно вплинуло на їхню професійну діяльність. Натомість, кар’єра лише 5% чоловіків постраждала.

Графік 2. Вплив зростання завантаженості домашніми справами на кар’єру

Джерело: власне опитування

Серед основних факторів, які вплинули на збільшення завантаження вдома на жінок в період карантину, є наявність гендерних стереотипів, дітей до 12 років та дистанційної роботи під час карантину. Зокрема, гендерно упереджені жінки на 22% більш схильні виконувати більше домашніх справ під час карантину. Гендерна упередженість визначалася за відповідями респондентів на такі твердження, як: «Роль домогосподарки приносить жінці задоволення», «Чоловіки більше процвітають у веденні бізнесу в порівнянні з жінками» та інші. Якщо відповідь на ці запитання була ствердною, ми вважали, що людина має гендерні упередження у цій сфері.

Гендерні стереотипи не тільки вплинули на зростання завантаженості під час карантину, але й визначили гендерні ролі жінок вдома. Серед жінок, які порівну розподіляють домашню роботу між партнерами, тільки 5% вважають, що лише жінка повинна бути відповідальною за хатню роботу. Проте таку думку поділяють 50% жінок, які виконують всю роботу вдома.

Погіршення ситуації з гендерною рівністю негативно впливає на економічну поведінку, що стримує відновлення та зростання економіки

Гендерна рівність є одним зі стимулів розвитку економіки. Згідно з дослідженням McKinsey Global Institute, негайне вжиття заходів для досягнення гендерної рівності, таких як вирішення проблеми неоплаченого догляду за дітьми та покращення фінансової і цифрової інклюзії, може збільшити світовий ВВП на 13 трильйонів доларів у 2030 році.

Гендерні стереотипи стримують розвиток економіки через вплив на економічну поведінку людей. Згідно з нашим дослідженням, наявність одного і того ж гендерного стереотипу по-різному впливає на економічну поведінку жінок і чоловіків. Наприклад, жінки, які вважають, що основна роль жінки – це бути домогосподаркою, є більш альтруїстичними. Однак, чоловіки, які вірять в те саме, демонструють вищу схильність до ризику та конкуренції

Схильність до ризику, альтруїзму та конкуренції визначалася за відповідями респондентів на такі твердження, як: «Для мене є важливими ризик та пригоди», «Конкуренція – це добре», «Для мене є важливим допомагати іншим людям». Також враховувалися відповіді людей щодо того, як вони б поводилися у відповідних ситуаціях.

На ринку така поведінка може позначатися на невдалих інвестиційних рішеннях через надмірну схильність чоловіків до ризику і прагнення до конкуренції. Тоді як наявність альтруїзму в поведінці жінок, навпаки, підвищує схильність до заощаджень.

Графік 3. Схильність до ризику, альтруїзму та конкуренції у респондентів, які мають гендерні стереотипи, порівняно з респондентами без гендерних стереотипів

 

Отже, наше дослідження показало, що жінки зі стереотипами постраждали від карантину більше, ніж чоловіки. Такі зміни матимуть негативний вплив як на економічну поведінку громадян, так і на стан економіки загалом.

Пандемія COVID-19 поставила владу та громадян кожної держави перед вибором: боротися з гендерною нерівністю вже сьогодні, що зробить суспільство більш справедливим та принесе масштабну економічну вигоду, або ж зберегти незадовільний статус-кво, не наважившись на рішучі кроки. Насамперед варто зосередитися на вирішенні проблеми неоплаченого догляду за дітьми, фінансової та цифрової інклюзії та боротьбі з поширеними гендерними стереотипами.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі