Як Національний банк допомагає здобувати перемогу
Beta

Як Національний банк допомагає здобувати перемогу

Photo: ua.depositphotos.com / Aeftergengel
11 Квітня 2022
FacebookTwitterTelegram
83

В умовах військової агресії російсько-фашистського режиму та повномасштабної війни, яку агресор розв’язав проти України, першочерговими завданнями Національного банку та всієї фінансової системи є максимальне забезпечення потреб оборони України та її ядра – Збройних Сил України, надійного функціонування фінансової системи, безперебійної роботи державних фінансів та об’єктів критичної інфраструктури.

Хочу зупинитися на 5 важливих взаємопов’язаних аспектах функціонування нашого Національного банку, банківської системи та фінансових ринків в умовах війни та воєнного стану, а також фінансової підтримки з боку країн-партнерів та МФО.

Безперебійне функціонування платіжної системи

Незважаючи на вторгнення агресора та воєнні дії на території України, обмеження на безготівкові розрахунки відсутні, і система електронних платежів (СЕП) працює без перебоїв. Національний банк не вводив обмежень на безготівкові розрахунки, зокрема на розрахунки через POS-термінали у точках торговельних мереж. Банки України підключені до СЕП та здійснюють платежі клієнтів у штатному режимі та без перебоїв. 

Особливості функціонування банків під час військового стану

Національний банк терміново перерахував частину прибутку до розподілу в сумі майже 19 млрд грн до держбюджету України для фінансового забезпечення функціонування держави в умовах воєнного стану.  У перші дні війни НБУ відкрив спеціальний рахунок для збору коштів на потреби армії та станом на 4 квітня перерахував на потреби військових 14,4 млрд. грн. Крім того, Національний банк підтримує ліквідність банківської системи через механізм рефінансування, що дозволяє утримувати фінансову стабільність. Обсяги такої підтримки зараз, за нашими оцінками, знаходяться в межах 55-60 млрд. грн. У свою чергу банки пом’якшили умови для клієнтів-резидентів України. Більшість банків оголосили «кредитні канікули», зокрема пролонгацію повернення кредитів, скасування штрафів за прострочку (в рамках виконання закону на період воєнного часу) та деякі інші пом’якшення. Відпливу депозитів із банківської системи зараз практично немає.  Зі свого боку Національний банк запровадив низку постанов, які спрямовані на підтримку стабільної роботи банківської та фінансової системи, зокрема вони пом’якшують окремі нормативи пруденційного нагляду та спрощують процедури функціонування банків та небанківських установ в умовах воєнного стану. 

Тимчасова зміна каркасу монетарної політики в умовах війни

Національний банк залишається відданим режиму інфляційного таргетування.  Водночас, за високої невизначеності та в надзвичайних умовах функціонування економіки та фінансової системи, Національний банк вимушено запровадив адміністративні обмеження, зокрема на валютному ринку. В таких умовах ринкові монетарні інструменти, зокрема облікова ставка, не відіграють відчутної ролі у функціонуванні грошово-кредитного та валютного ринків. Фіксація Нацбанком валютного курсу, по-перше, дозволяє уникати невизначеності для населення та утримувати девальваційні та інфляційні очікування під контролем. По-друге, курс є стабілізатором цін і не дає надмірно розкручуватися інфляції, яка могла б додатково дестабілізувати макроекономічну ситуацію.  

З огляду на необхідність підтримки ЗСУ та оборонних та соціальних видатків бюджету під час військових дій, на час воєнного стану Верховна Рада призупинила норми закону, які забороняють НБУ прямо підтримувати держбюджет та підприємства (тобто купувати їхні цінні папери на первинному ринку). Доцільність та обсяги таких операцій визначатимуться окремими рішеннями Національного банку на основі балансу між контролем інфляції та потребами бюджету України та з урахуванням можливостей наповнення бюджету з інших джерел. Національний банк у цих умовах має зберігати максимальну прозорість у висвітленні таких операцій для мінімізації загроз фіскального домінування та зниження довіри до національної валюти. Після перемоги важливо повернутися до режиму інфляційного таргетування та звичайних умов функціонування фінансової системи України.

Валютне регулювання та міжнародні резерви

Після вторгнення російських загарбників на територію України 24 лютого Національний банк запровадив обмеження на валютному ринку для захисту фінансової системи України, її надійного та стабільного функціонування.  Офіційний курс зафіксовано та запроваджено низку тимчасових валютних обмежень. Крім того, Національний банк заборонив здійснення більшості транскордонних валютних платежів за винятком розрахунків та отримання готівки з використанням платіжних карток за кордоном – з певними лімітами. Станом на 1 березня 2022 року міжнародні резерви України становили 27,5 млрд дол. США. Протягом березня завдяки міжнародній допомозі вони навіть виросли. На перше квітня обсяг міжнародних резервів перевищує 28 мільярдів доларів. Це 85% від композитного показника МВФ. Цього достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку.

Вже близько 4 млн. українців знайшли захист та тимчасовий притулок за межами України. А біля 7 млн. знаходяться у більш безпечних областях у західній частині України.  Для фінансової підтримки наших людей в Україні та за кордоном Національний банк запровадив відповідні регулятивні зміни. Так, він продаватиме безготівкову іноземну валюту за готівкову гривню центробанкам країн, де перебувають українські біженці, аби фінансові установи цих країн могли проводити валютообмінні операції з гривнею, а також для запобігання втратам біженців від обмінних операцій. Щоденний ліміт на зняття готівки в Україні з рахунків в іноземній валюті збільшено з 30 тис. грн. до 100 тис. грн. Натомість за кордоном зняття валюти з гривневих рахунків обмежено лімітом у 100 тис. грн на місяць, що запобігатиме надмірному відпливу валюти. Національний банк також дав змогу без обмежень перераховувати кошти для оплати навчання за кордоном.  

НБУ дозволив клієнтам на територіях, які перебувають під загрозою окупації державою-агресором, знімати готівкову національну та іноземну валюту з рахунків без обмежень за сумою та ідентифікувати військових за військовим квитком.  Він також запровадив низку заходів, які спрощують та пришвидшують розрахунки в гривні та іноземній валюті.

Підтримка МФО та країн-партнерів

Національний банк підтримує тісну взаємодію з Урядом для сприяння залученню необхідного зовнішнього фінансування. Міжнародні організації та країни-партнери взяли зобов’язання з виділення значних обсягів фінансування на зміцнення обороноздатності, підтримку економіки України та вирішення гуманітарних питань. За оцінками Национального банку, міжнародна фінансова, технічна та гуманітарна підтримка сумарно сягне понад 15 млрд дол. США в еквіваленті, з них більше 5 млрд дол. – безпосередньо до бюджету.

Зокрема МВФ уже затвердив Україні RFI (Rapid Financial Instrument) у розмірі 1,4 млрд дол. для фінансування необхідних витрат та пом’якшення негативного фінансового шоку, спричиненою війною. Світовий банк надає фінансування у розмірі 700 млн. доларів. 

З іншого боку, важливим фактором підтримки України та внеском у знекровлення Путінського режиму є посилення економічних та фінансових санкцій з боку країн-партнерів, МФО та решти країн світу, хто підтримує боротьбу українського народу проти російської агресії. 

Дякуємо Ксенії Алеканкіній та Єлизаветі Доронцевій за допомогу у підготовці статті

Додаток. Головні зміни ухвалені НБУ з початку війни

сфера нормативні акти коментар
Монетарна політика Викуп військових облігацій на 20 млрд грн Після закінчення воєнного стану заборона на фінансування Нацбанком уряду має відновитися
Валютний ринок Фіксація курсу, валютні обмеження, обмеження на зняття готівки, заборона транзакцій з рублями та білоруськими рублями (постанови 18 ,21); дозвіл перераховувати кошти на валютний рахунок НБУ (постанова 26).

Пізніше деякі обмеження спростили чи зняли (постанови  30, 36, 44, 58), зокрема обмеження, які впливали на діяльність дипустанов

Скоріше за все, після перемоги валютні обмеження зніматимуть поступово, як це було в 2016-2018 роках. Заборона на розрахунки в рублях, імовірно, залишиться.
Повернуто вимогу щодо надання підтвердних документів банків під час переміщення за межі України валютних цінностей, що перевищують в еквіваленті 10 тис. євро  Навряд чи це обмеження має сенс – адже громадянин міг зняти готівку до війни (або зробити це в декількох банках) – відповідно отримання підтвердних документів у банку буде проблематичним. 
Полегшення валютообмінних операцій для біженців
Банківський сектор запровадження бланкового фінансування для банків (постанова 22), окрім проблемних банків та банків країни-агресора (постанова 54) Цей захід був доречний у перші дні війни, щоб уникнути паніки. Однак зараз варто від нього відмовитися, натомість запровадивши довгострокове фінансування банків під заставу (як це було у 2020 році під час коронакризи)
Полегшення регуляторних вимог для банків та незастосування засобів впливу за порушення деяких нормативів чи термінів звітності (постанови 23, 40, 41, 57, 60, 63); однак банки мають звітувати про залишки на рахунках та експортно-імпортні операції резидентів Після перемоги банкам знадобиться час, щоб повернутися до нормативів визначених найкращими світовими практиками. Потрібно буде розробити для них плани рекапіталізації, як це було у 2015-2016 роках
Ліквідація російських банків “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та “Міжнародний резервний банк”
Спрощені вимоги до фінмоніторингу коштів, які надходять на допомогу ЗСУ та гуманітарну допомогу; спрощення купівлі військових облігацій Після закінчення воєнного стану фінмоніторинг відновиться
На час дії воєнного стану та 2 роки після нього банки отримали можливість користуватися хмарними сервісами для надання послуг За відсутності ризиків витоку даних цю практику варто залишити як постійну
Скасовано тарифи НБУ на послуги в системі Bank ID та на деякі послуги в системі  “Платіжний простір” на період воєнного стану
Скасовано розрахунок банками нормативу миттєвої ліквідності Це рішення не пов’язане з війною, було ухвалене в рамках поліпшення банківського регулювання
Фінансові ринки Дозвіл кредитним спілкам не видавати внески та не нараховувати проценти під час воєнного стану; водночас несплата членами КС внесків не вважатиметься прострочкою
На час воєнного стану спрощено регулювання небанківських фінустанов, однак обмежено їхню діяльність, щоб не створювати додаткові ризики

 

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний