Як оцінити наслідки коронавірусної рецесії

Проте ми маємо всі причини очікувати, що спад буде набагато глибшим і більш тривалим, ніж спад у 2008 році. 

З кожним днем світова фінансова криза 2008 року все більше нагадує таку собі прелюдію до сьогоднішньої економічної катастрофи. Короткострокове падіння глобального виробництва, яке зараз відбувається, вже загрожує досягти або й перевершити за силою найгірші рецесії за останні 150 років. 

Попри відчайдушні зусилля центральних банків та фіскальних органів пом’якшити удар, ринки активів в розвинених економіках впали, а капітал тікає з ринків, що розвиваються, дивовижними темпами. Глибокий економічний спад та фінансова криза неминучі. Зараз ключовими питаннями є, наскільки поганим буде цей спад та як довго він триватиме.

Доки не з’явиться більш чіткого розуміння, коли і як буде зупинено викликану COVID-19 кризу в охороні здоров’я, економісти не можуть давати жодних прогнозів щодо того, коли закінчиться рецесія, що наразі триває. Не меншою за наукову невизначеність щодо коронавірусу є соціально-економічна невизначеність, а саме, як будуть поводити себе люди та політичні діячі в найближчі тижні та місяці.

Зараз світ переживає щось схоже на вторгнення інопланетян. Ми знаємо, що людська рішучість та креативність зрештою переможуть. Але якою ціною? Станом на момент написання цієї статті, ринки, здається, почали з обережністю сподіватися на швидке відновлення, можливо, починаючи з четвертого кварталу цього року. Багато оглядачів згадують досвід Китаю як оптимістичного прогнозу щодо того, що чекає решту світу.

Але чи справді цей прогноз є виправданим? Рівень зайнятості у Китаї дещо зріс, але далеко не ясно, коли він зможе принаймні наблизитися до рівня напередодні епідемії COVID-19. І навіть якщо китайське виробництво повністю відновиться, хто буде купувати китайські товари, коли решта світової економіки тоне? Що стосується Сполучених Штатів, відновлення до рівня 70% або 80% потужності здається далекою мрією.

Оскільки США, попри найсучаснішу систему охорони здоров’я в світі, не вдалося стримати спалах коронавірусної хвороби, американцям буде надзвичайно важко повернутися до нормального стану економіки, доки вакцина не стане широко доступною, а це може зайняти рік і більше. Невідомо навіть, чим закінчаться президентські вибори у США у листопаді 2020 року.

Наразі ринки у США начебто радіють масштабним пакетам фінансової допомоги, які були абсолютно необхідні для захисту працівників та запобігання краху ринку. І все-таки вже зрозуміло, що цього буде недостатньо. 

Якби це була просто локальна фінансова паніка, масштабна ін’єкція грошей від уряду вирішила б багато проблем. Але світ переживає найсерйознішу пандемію після спалаху грипу 1918-20 років. Якщо цього разу помруть ще 2% населення світу, кількість загиблих сягне приблизно 150 мільйонів людей.

На щастя, завдяки карантину та жорстким заходам соціального дистанціювання по всьому світу наслідки пандемії, найвірогідніше, не будуть настільки жахливими. Але доки не закінчиться криза у сфері охорони здоров’я, економічна ситуація в світі лишиться надзвичайно похмурою. І навіть після економічного перезавантаження шкода для підприємств та ринків боргів матиме затяжні наслідки, особливо враховуючи, що глобальний борг досяг рекордного рівня ще до початку кризи. 

Безумовно, уряди та центральні банки підійшли до підтримки фінансового сектору з майже китайською ретельністю; і їхній арсенал дозволяє за потреби зробити ще більше. Однак проблема полягає в тому, що ми зіткнулися не лише з кризою попиту, але й з кризою пропозиції. Підвищення попиту може сприяти зменшенню кривої зараження, адже допоможе людям дотримуватися умов карантину, але має дуже обмежені можливості для підтримки економіки, якщо, скажімо, 20-30% робочої сили більшу частину наступних двох років проведе у самоізоляції. 

І це я навіть не торкнувся глибокої політичної невизначеності, до якої може призвести глобальна депресія. Оскільки фінансова криза 2008 року мала наслідком глибокий політичний параліч та виростила врожай антитехнократичних популістських лідерів, можна очікувати, що коронавірусна криза призведе до ще більших зривів. Реакція американської сфери охорони здоров’я на кризу була катастрофічною через комбінацію некомпетентності та нехтування на багатьох керівних рівнях, включаючи найвищий. Якщо все триватиме у тому ж дусі, кількість загиблих лише в районі Нью-Йорка може скласти конкуренцію втратам у Північній Італії.

Звичайно, можна уявити і більш оптимістичні сценарії. Завдяки широкому тестуванню ми могли б визначити, хто хворий, хто здоровий та хто вже має імунітет, а отже, зможе повернутися до роботи. Такі знання були б безцінними. Але, знову ж таки, через  невміле керівництво та неправильні пріоритети на багатьох рівнях протягом багатьох років, США не вистачає можливостей для тестування.

Навіть без вакцини економіка може повернутись до нормального стану, за умови появи швидких та ефективних методів лікування. Але відсутність широкомасштабного  тестування та чіткого розуміння, що буде «нормою» через два роки, буде складно переконати бізнес вкладати кошти та наймати людей, особливо коли вони очікують підвищення податків після закінчення епідемії. І можливо, втрати фондового ринку поки що менші, ніж у 2008 році, тому що всі пам’ятають, як швидко акції знову піднялися, коли економіка почала відновлюватися. Але якщо криза 2008 року виявиться просто репетицією для поточної, інвесторам не варто очікувати на швидке відновлення економіки. 

За кілька місяців вчені знатимуть набагато більше про нашого мікроскопічного окупанта.  З поширенням вірусу по США американські дослідники отримають прямий доступ до даних та пацієнтів, і їм не доведеться покладатися лише на китайські дані з провінції Хубей. Тільки після того, як ми зупинимо вторгнення, можна буде справді оцінити масштаб економічної катастрофи, яку коронавірус лишить по собі.