Коли в країні триває війна, донести світові багатство її культури водночас і складно, і надзвичайно важливо. Культура може передати світові досвід, який наразі проживає українське суспільство.
Головним викликом для культурної дипломатії України за останні роки є те, що про Україну знають у всьому світі, але все ще недостатньо добре розуміють.
«Global Soft Power Index» — це міжнародне дослідження сприйняття національних брендів, яке проводить Brand Finance. Воно охоплює 170 тисяч респондентів із понад 100 країн. Індекс показує здатність впливати на інших за допомогою привабливості та переконання. Серед досліджуваних показників впливовість, впізнаваність та репутація країн. Загальний індекс включає такі показники як культура та спадщина, люди і цінності, освіта і наука, бізнес і торгівля, медіа і комунікації та ін.
З початку повномасштабного вторгнення усі показники України за цим індексом значно виросли порівняно з 2021 роком (рис. 1), і Україна перескочила з 61 сходинки в рейтингу на 37-му (жодна країна не покращувала свої показники так радикально). Найбільше зростання спостерігається за компонентом «обізнаність», а в категорії «Культура та спадщина» різкого зростання не помітно.
Джерело: Brandirectory.com
Більш того, порівняно з 2023 роком у 2024 деякі показники знизилися (рис. 2) — імовірно, Україну затьмарили інші новини.
Звісно, перш за все зростанням свого рейтингу Україна завдячує Збройним Силам. Проте культурні установи також роблять великий внесок у впізнаваність України, знайомлячи міжнародну спільноту з нашою культурою.
Український інститут є ключовою інституцією у сфері культурної дипломатії України. Під час повномасштабного вторгнення Інститут значно розширив географію своєї роботи, переорієнтував свою діяльність і отримав на неї майже на 60% більше коштів, ніж у 2021 році (рис. 3). У 2023-2024 роках фінансування інституту було трохи меншим, ніж у 2022, але все одно номінально перевищувало рівень 2021 року. Проте, як зауважує Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, оскільки Інститут здійснює витрати за кордоном у валюті, а фінансування отримує у гривні, то через девальвацію гривні «купівельна спроможність» Українського інституту з 2019 до 2024 року знизилася на 50%. Проте інститут спромігся розширити свою діяльність, залучивши понад 170 млн грн позабюджетних та донорських коштів.
За останні роки Український інститут збільшив кількість проєктів та розширив їхню географію. Наприклад, у 2023 році Інститут провів 105 заходів та проєктів у 30 країнах (рис. 4), а також заснував перші закордонні представництва в Німеччині та Франції.
Джерело: звіт Українського інституту
За ініціативою Українського інституту щорічно проводиться «Місяць культурної дипломатії» у Вікіпедії. Авторів закликають доповнювати та створювати нові статті іноземними мовами у Вікіпедії про діячів культури, про яких іще немає матеріалів. Перший рік повномасштабного вторгнення став рекордним: у 2022 опублікували уп'ятеро більше нових статей, ніж у 2021 (рисунок 5), до їх написання долучилася рекордна кількість учасників. У 2024 році матеріали створили у 66 мовних розділах сайту, що також стало рекордом за чотири роки існування проєкту.
Джерело: звіт Українського інституту
Крім того, Український інститут підтримує українські студії, яких у світі понад 160 у близько 30 країнах (рис. 6, 7). Вони опікуються культурною дипломатією та формують знання про Україну за кордоном.
З рисунків 6 та 7 помітно, що українських студій найбільше в демократичних країнах, де перебуває найчисельніша українська діаспора (США, Канада) або які мають тісний історичний зв'язок з Україною (Польща).
Проте такі країни, як Франція чи Італія, а також сусіди України, в яких є значна українська діаспора (Словаччина, Угорщина, Румунія), на жаль, мають небагато центрів дослідження України, і цю ситуацію потрібно виправляти.
Джерело: звіт Українського інституту
Джерело: звіт Українського інституту
За останні кілька років Україна продемонструвала значні досягнення в галузі культурної дипломатії. Суспільство і держава усвідомлюють цінність культури для відстоювання національних інтересів, тому ці досягнення потрібно примножувати, що передбачено у стратегії Українського інституту на 2025-2029 роки.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний