Як росія монетизує свій досвід війни в Україні? Аналітика «Вокс Україна» & ТСУ

У аналітиці детально проаналізовані відповіді на наступні питання: як змінився експорт російського оборонно-промислового комплексу після повномасштабного вторгнення в Україну, чому на четвертому році агресії росія продовжує активно демонструвати свої військові досягнення на міжнародних виставках, як країна-агресор заробляє на досвіді війни, та як Україна може отримати переваги від власного досвіду технологічної війни й протистояння агресору. 

Російська федерація протягом десятків років позиціонувала себе як лідер у питаннях розвитку військово-промислового комплексу й активно інвестувала в інновації та модернізацію своєї оборонної продукції. В рамках цієї стратегії росія налагоджувала міжнародні зв’язки, експортуючи свою військову техніку до різних країн, що дозволяло їй зміцнювати свої позиції на світовому ринку озброєнь та підвищувати геополітичні ставки. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну росія продовжує активно демонструвати свої військові досягнення на міжнародних виставках, де представники держави-агресора прямо заявляють, що їхня зброя проходить випробування в реальних бойових умовах. Це дозволяє країні підвищувати свою репутацію серед потенційних партнерів, а також зміцнювати економічні та військові зв’язки з державами, які підтримують її в умовах міжнародних санкцій.

Загальний огляд 

Основу збройного експорту рф становлять літаки, танки, БМП, двигуни та ракетне озброєння (рис. 1). Разом з тим, наявні дані не показують обсяги продажу БПЛА. Для цього може бути кілька причин: а) заборона експорту даної продукції з росії; б) приховані контракти на постачання; в) приховування експорту БПЛА під виглядом іншої продукції. 

Росія активно просуває ідею про потужність свого ВПК, намагаючись переконати як внутрішню, так і міжнародну аудиторію в своїй здатності не лише фінансувати потреби власної армії для війни в Україні, але й залишатися важливим гравцем на глобальному ринку озброєнь. Наприклад, наприкінці 2024 року Федеральна служба з військово-технічного співробітництва (ФСВТС) заявила, що портфель експортних замовлень російської зброї вже кілька років залишається на рівні $50–55 млрд, а в січні 2025 року гендиректор «Рособоронекспорту» Олександр Міхєєв повідомив про підписання контрактів на $4,5 млрд із 15 «дружніми країнами» лише на початку року. За словами Міхеєва, близько 50% замовлень, які зараз реалізує «Рособоронэкспорт», припадають на країни Північної Африки та Близького Сходу.

За даними розслідування Kyiv Independent на основі злитих документів Ruselectronics, «Рособоронекспорт» після початку повномасштабного вторгнення продовжував працювати над виконання контрактів, підписаних у попередні роки, а також отримував нові запити на експорт озброєння. 

Так, Саудівська Аравія, яка замовила у рф 39 систем «Панцир-С1», ракети та командні пункти у 2021 році з виконанням контракту до 2026 року, отримала перші системи наприкінці 2023 року. Вірменія запитувала про можливу поставку командного центру для систем протиповітряної оборони «Ранжир-М1», а Венесуела цікавилася комплексами «Пищал-Про» і «Купол». Це системи, що знищують безпілотні літальні апарати (БПЛА). Наразі у відкритому доступі немає підтверджень, що такі поставки відбулися. Подібна інформація свідчить, що росія монетизує свій досвід російської-української війни, зокрема у сфері протидії дронам. 

За оцінками міжнародних організацій, росія послабила свої позиції на світовому ринку через необхідність постачати зброю на війну з Україною. Так, за даними SIPRI, російський експорт зброї за період повномасштабного вторгнення скоротився на 44%. Якщо у 2021 році рф посідала 3 місце у світі за обсягом продажу зброї з часткою 9,2% світового ринку, то у 2024 році вона опустилась у рейтингу на 5 позицію з часткою у світовому експорті зброї у 4,6%, поступившись США, Франції, Німеччині, Італії. Примітно, що до початку агресії у 2013 році рф була лідером світового експорту зброї з часткою ринку 29%. Якщо в 2021 році росія експортувала зброю до 21 країни, то в 2024 році це число впало до 12. Зокрема припинились поставки до Сирії, Іраку, Єгипту, Ефіопії, Туреччини, Нігерії та ін.

Навіть деякі російські аналітики заявляли про різке скорочення (у 14 разів) експорту російського озброєння у порівнянні з 2021 роком. Так, якщо у 2021 році виторг від експорту зброї становив $14,6 млрд, то в 2022 році він скоротився до $8 млрд, а у 2023 – до $3 млрд. 

У географічному розрізі (рис. 3), за даними SIPRI, Індія є основним покупцем російської зброї. Проте щорічно з 2017 року (окрім 2021 та 2024 років) експорт зброї до Індії скорочувався у середньому на 10% (рекордне падіння відбулось у 2023 році -61% порівняно до попереднього року). Майже на третину просів за 7 років експорт зброї до Китаю (CAGR -37%) та Алжиру (CAGR -44%). Попри попередню тісну співпрацю, у 2024 році припинився експорт до Сирії, Єгипту, Іраку та В’єтнаму. 

 Позитивна динаміка експорту за період 2017-2024 рр. спостерігалась лише у торгівлі з Казахстаном (CAGR +13%) та М’янмою (CAGR +9%), та фактично незмінним залишався обсяг продажу зброї до Республіки Білорусь (CAGR –1%). Попри різке скорочення експорту зброї до Казахстану у 2023 році (-54% порівняно до 2022 року), у 2024 році обсяг контрактів на поставку зброї виріс майже у 4 рази. У 2024 році виріс також експорт зброї до М’янми (+20% до обсягів 2023 року). Обсяг експорту зброї до Білорусі залишався приблизно сталим до 2022 року, за винятком майже повного скорочення продажу зброї у 2020 році, що вочевидь було пов’язано із президентськими виборами в Білорусі. Від початку повномасштабного вторгнення рф обсяг збройного експорту до Республіки Білорусь скорочується (у 2023 році на 22%, у 2023 на 8%). Проте очевидно, що рф продовжує озброювати Білорусь у рамках договору про гарантії безпеки в межах Союзної держави, що не завжди супроводжується відповідними контрактами, які SIPRI враховують до статистики. 

Розвиток у сегменті БПЛА

Відповідно до Постанови уряду росії від 10 березня 2022 року, експорт літаків, безпілотників і супутників з рф тимчасово заборонений до кінця 2025 року. Ці обмеження пояснюються пріоритетним використанням дронів у так званій «зоні СВО». Влітку 2023 року «Русдронопорт» наголосив, що експорт дронів не здійснюють – заборонений через гостру потребу в них на фронті. 

Проте уряд рф активно просуває ідею створення нової галузі економіки, що пов’язана зі створенням та використанням безпілотників. Зокрема у червні 2023 року було підписано Стратегію розвитку безпілотної авіації Російської Федерації на період до 2030 року та на перспективу до 2035 року. Стратегія включає п’ять ключових напрямів: стимулювання попиту на вітчизняні БПЛА, їх розробку та серійне виробництво, розвиток інфраструктури (аеродроми, вертодроми, дронопорти), підготовку фахівців і проведення наукових досліджень у цій сфері. У Стратегії підкреслюється стимулювання розвитку саме галузі цивільних БАС (безпілотні авіаційні системи), проте ймовірно, що значна частка цільових показників буде стосуватись військових потреб. 

Зважаючи на те, що російський уряд розробив Стратегію розвитку галузі, можна очікувати суттєве зростання доходів компаній, що займаються виробництвом БПЛА. Зважаючи на звітність російських виробників дронів, подану до федеральних органів влади рф, вони отримують надприбутки. А також мають можливість закуповувати складові частини для дронів навіть попри санкції (отже, санкції проти росії необхідно посилювати). Хоча більшість із них заявляє про цивільне призначення вироблених дронів, та все ж періодично з’являється інформація про подяки від уряду за поставку дронів для військових цілей. 

Станом на 2023 рік в рф налічувалось 570 авіабудівних компаній, причому 200 з них були зареєстровані після початку повномасштабного вторгнення. Аналогічний тренд і з виробництвом FPV-дронів – більшість із компаній зареєструвалися у 2023 році. 

Фонд національної технологічної ініціативи планує профінансувати до 2030 року ще 400 стартапів з розробки безпілотників у росії, на що буде виділено 30 млрд рублів (майже $335 млн). 

Щодо заробітків компаній, то через дешеву робочу силу та масове виробництво, ринкова ціна російських FPV-дронів є відносно невисокою. Середня ціна – $2966, що збільшує попит на них серед іноземних партнерів. 

 Виставки та плани на експорт

Після початку повномасштабного вторгнення росія продовжує проводити власні виставки озброєння та відвідувати їх в інших країнах. Це вказує на те, що росія розширює своє військове співробітництво з різними регіонами світу попри міжнародні санкції. Російські компанії демонструють новітні технології в оборонній сфері, зокрема БпЛА, а також розглядають можливість створення спільних підприємств з виробництва зброї та техніки в «дружніх країнах».

З початку повномасштабного вторгнення росія взяла участь у низці міжнародних виставок озброєнь, серед яких найбільші IDEX в Абу-Дабі, Airshow China 2024 у Чжухаї, World Defense Show 2024 в Ер-Ріяді, Africa Aerospace and Defense Expo 2024 у Преторії та Aero India 2025 в Індії. Ключовими напрямами для росії очікувано стали Близький Схід, Азія та Африка. 

У рамках цих виставок росія намагалася просувати спільне виробництво озброєння, адаптуючи свою пропозицію до потреб регіонів. Так, наприклад, у Перській затоці активно рекламували безпілотники для моніторингу інфраструктури та боротьби з терористичними загрозами (для цього пропонували БпЛА Supercam S350, «Орлан-10Е» та «Орлан-30»), тоді як в Індії зосередилися на спільних проєктах у галузі авіації та бронетехніки. 

Разом з тим, рф організовувала і власні виставки. Найзнаковіша — щорічний форум «Армия». Він є одночасно і знаряддям пропаганди, і інструментом для просування російських озброєнь за кордоном. Свої експонати, окрім росії, у 2024 році представили 6 держав: Білорусь, В’єтнам, Індія, Іран, Китай та Пакистан. Хоч кількість учасників і обмежена, ці країни мають великі ринки, і на них росія орієнтується в першу чергу. 

Можливість відвідувати подібні заходи росія намагається використати не лише для демонстрації військової сили. На виставках представлені переважно експортні види озброєння або експортні модифікації звичайних озброєнь. Під час презентації зразків росія вказує на їхній досвід використання у бойових умовах під час російської-української війни. Тобто рф намагається продати досвід повномасштабного вторгнення.

Росія розширює кількість техніки, яку демонструє на виставках, змінюючи акценти. Наприклад, росія збільшує кількість та різновид представлених БПЛА:

• На IDEX 2021 росія представила БПЛА «Орлан-10Э». 
• На IDEX 2023 — БПЛА «Орион-Э», «Орлан-10Э», «Орлан-30». 
• На IDEX 2025 — БПЛА «Supercam S350», «Форпост-РЕ», «Каракурт», «Голиаф», «Квазиматч», «Куб-10Э», «Ланцет-Э». 

Окрім розширення номенклатури БПЛА, росія також демонструє техніку, яка може протидіяти безпілотникам чи дронам різних типів. Наприклад, на IDEX 2025 під час демонстрації «Т-90МС» акцентують на його антидроновому захисті. Також представили оновлений варіант «Панцирь-СМД-Э». Хоча з виставок не зникають традиційні типи озброєння, помітний акцент на актуальні вимоги поля бою, де значну частину відіграють безпілотні та роботизовані системи. 

Росія на міжнародних виставках демонструє здебільшого зразки озброєння, які заявляє, що може або потенційно здатна виробляти у надлишку. Головне завдання її оборонних підприємств — забезпечення потреб фронту. Через це рф прагне не просто експортувати свою продукцію, а й створювати спільні підприємства з країнами-партнерами, щоб зменшити навантаження на власну промисловість і розширити виробничі можливості, зокрема для закупівлі технологій в обхід санкцій. На виставках «Рособоронекспорт» заявляв, що основний вектор партнерства зміщується у бік спільного розроблення та виробництва зброї.

Плани на створення спільних підприємств 

Росія мала плани на створення спільних підприємств (СП) ще з початку вторгнення в Україну у 2014 році і наразі активно бере участь у СП для зміцнення своїх можливостей у виробництві, зокрема безпілотників. З одного боку, ці проєкти направлені на задоволення внутрішніх потреб в озброєнні, з іншого — сфера їхньої діяльності також може охоплювати постачання на закордонні ринки. 

Одним з ключових партнерів росії у спільному виробництві БпЛА є Іран. У співпраці з ним рф заснувала підприємство з виробництва безпілотників у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. На цьому заводі виробляються баражуючі боєприпаси, схожі на іранські «Shahed», а також розвідувальні безпілотники «Albatross». Завод функціонує з липня 2023 року та за початковими планами має виготовляти 6 тисяч дронів на рік із подальшими планами розширення. 

Іншим партнером у СП, ймовірно, є Китай. Згідно з інформацією, опублікованою агентством Reuters, росія розпочала таємну програму в Китаї для розробки та виробництва ударних безпілотників великої дальності Garpiya-3 (G3) для використання у війні проти України. Над розробкою працювали місцеві фахівці. МЗС КНР заявляє, що не знає про такий проєкт. 

За даними Bloomberg, росія та Китай спільно розробляють Sunflower 200, який має бути аналогом Shahed 136. Також китайські компанії Fimi, AEE и ZeroZero, які займаються цивільними дронами, хотіли або самостійно організувати виробництво у росії або створення спільного підприємства з російськими розробниками. Defense Express стверджує, що багато російських безпілотних систем значною мірою покладаються на компоненти, придбані в Китайській Народній Республіці, деякі з них навіть повністю розроблені місцевими компаніями, але замасковані під російську продукцію.

На початку березня 2025 року з’явилась інформація, що росія запропонувала створити підприємство з виробництва безпілотників у Білорусі, яке буде здатне виготовляти до 100 тис. дронів на рік. 

Росія планує й надалі розширювати спільні підприємства та створювати нові, розширюючи географію виробництва. За словами представників рф, у спільному виготовленні російського озброєння зацікавлені значна кількість країн Близького Сходу, Африки та Азії. 

У лютому 2025 року голова «Рособоронекспорту» заявив, що росія реалізує близько 20 проєктів у партнерстві з 10 країнами регіону Північної Африки та Близького Сходу зі спільного розроблення та виробництва БПЛА, високоточних засобів ураження, стрілецької зброї та бронетехніки.

У лютому 2025 року російська група компаній «Кронштадт» повідомила про можливість локалізації виробництва і створення спільних підприємств в Індії. За словами організації, Індію зацікавили БПЛА «Орион». Також в Індії росію цікавить спільне виробництво винищувача 5-го покоління. А в рамках Єгипетського міжнародного авіасалону, який проходив у вересні 2024 р, обговорювали можливість спільної розробки літака на базі винищувача Су-57.

Ще російська компанія «Транспорт будущего» планує вийти на індійський ринок у партнерстві з місцевою Sasaa Electronics Private Limited. Сторони заснують СП, яке займеться складанням безпілотників для локального ринку, розраховуючи до 2030 року зайняти до 25%. 

У вересні 2024 року росія розглядала можливість локалізувати випуск цивільних безпілотників та компонентів для них на території Узбекистану. Поки невідомо, чи планують виготовляти БпЛА військового призначення. Російські компанії «Вега» і ZALA Aero Group мають представництва в Киргизстані. 

Окрім літаків, росія розглядала можливість локалізувати виробництво «Панцир-С1» у Саудівській Аравії, що дозволило б рф заробляти на продажі зброї ще більше, ніж контракт на близько €2 млрд, за яким вона продала системи ППО цій країні. Проте досі проєкт не розпочався. 

Японський телеканал NHK World з посиланням на джерела стверджує, що Північна Корея розроблятиме безпілотники у співпраці з росією. Їх виробництво має розпочатися у 2025 році як плата за залучення корейських військових у російсько-українську війну. 

Отже, росія намагається розширити свої можливості зі спільного виробництва озброєння. Як бачимо, крім традиційних типів зброї, рф робить значний акцент на спільне виготовлення безпілотників різних типів. Наразі, зі слів російських представників, вони планують або розраховують на спільні підприємства з ширшим колом країн. Це може бути як і СП, так і локалізація виробництва у росії або іншій країні. Наскільки успішні їхні дії у цьому напрямку, поки невідомо. 

Регіонами, які росія використовує для реалізації своїх планів зі створення спільного виробництва чи його локалізації стали Африка, Азія та країни СНД. 

Геополітичне закріплення позиції

Росія використовує експорт зброї не лише як джерело доходів, але і як інструмент для налагодження та зміцнення геополітичних зв’язків. Експорт сучасних систем озброєння дозволяє Москві посилювати вплив у стратегічно важливих регіонах, таких як Близький Схід і Африка, та вибудовувати довгострокові політичні й військові альянси. 

Ба більше, росія активно шукає партнерів для спільних проектів і технологічного співробітництва в країнах, де немає міжнародних санкцій, зокрема в країнах Азії, Африки та Близького Сходу.

Окрім експорту зброї та планів створення спільних підприємств, росія розгортає парамілітарні формування, такі як «Африканський корпус», для зміцнення свого впливу на континенті. Ця структура була створена як наступник «Групи Вагнера» та діє під більш жорстким контролем російської держави. «Африканський корпус» співпрацює з урядами країн, зокрема Лівії, Малі, Буркіна-Фасо, Нігеру та Центральноафриканської Республіки, надаючи військове обладнання та підтримку в боротьбі з «тероризмом». 

Проте війна проти України суттєво підірвала можливості агресора утримувати свої позиції на ринку зброї, хоча вона досі широко представлена на ньому. Основні проблеми рф на цей момент: 

• Західні санкції ускладнюють доступ до високотехнологічних компонентів для виробництва зброї, таких як авіаційні двигуни та електроніка. 
• Переорієнтація виробництва. Значна частина оборонно-промислового комплексу росії сфокусована на відновленні втрат на полі бою, що залишає менше ресурсів для експорту. 
• Зниження довіри імпортерів. Деякі традиційні партнери (наприклад, Єгипет, що тісно співпрацював з Москвою після перевороту 2013 року, але у 2022 році скасував вигідний контракт на придбання винищувачів Су-35) відмовляються від угод з росією, побоюючись санкцій або технічних затримок. 
• рф не витримує конкуренції з іншими постачальниками — США, Китай, Туреччина та інші країни активно займають ніші, які звільняються через ослаблення росії. 
• Для України, яка після завершення війни прагнутиме розширити свій ОПК та виходити на глобальні ринки, нинішнє ослаблення російських позицій створює унікальне вікно можливостей. 

Як Україна може отримати переваги від досвіду війни та протидії ворогу

Український ОПК вже готовий пропонувати інноваційні рішення, перевірені у бойових умовах і попит на цю експертизу існує. За даними ТСУ, більшість країн НАТО вже звернулися до українських виробників щодо партнерства або постачання зброї. 

Наприклад, викликає зацікавлення успіх українських морських дронів. Росія вже намагається монетизувати свій досвід у сфері протидії дронам, і у цьому напрямку Україна може скласти їй конкуренцію. 

Важливо, щоб якнайбільше країн зверталися за досвідом саме до України, а не до росії. 

Аби це стало можливим, Україна має:

• виходити на міжнародні ринки з власною експертизою технологічної війни та інноваціями; 
• продовжувати адвокатувати й наполягати на необхідності посилення санкцій проти росії, які б унеможливлювали присутність агресора на міжнародних подіях та зменшували б можливості для створення спільних підприємств та постачання комплектуючих для російського ОПК.

Маючи відкритий експорт озброєння, Україна могла б активно представляти передові зразки потенційним партнерам на міжнародних виставках, а також — пропонувати технологічну співпрацю, зокрема через спільні виробництва. 

Українські виробники готові і очікують на відкриття експорту, який є важливим сьогодні для підвищення колективної безпеки та інтеграції у глобальні ринки постачання. Така інтеграція підвищує конкурентоспроможність українських виробників на світовому ринку та зміцнює їхні позиції у глобальній економіці. Щобільше, це не лише сприяло б технологічному відриву від ворога, а й могло б стати противагою намірам росії повернути собі втрачену частку світового ринку озброєння.