Beta

Як розвінчувати міфи про здоров’я, лікування та поради шарлатанів

1 Квітня 2021
FacebookTwitterTelegram

У мережі можна знайти безліч порад, як лікуватися. Часто такі поради недієві, а іноді – небезпечні для здоров’я. Ми неодноразово спростовували лікування народними методами — олією виноградних кісточок, корою дуба, кульбабою та навіть алюмінієвою фольгою, яку використовують в кулінарії. Жоден з цих способів не є ефективним. А наші колеги, незалежні фактчекери з Africa Check розповідають, як перевірити наукові дослідження, яким лікарям можна довіряти та на що звертати увагу при описі лікування. 

Ця стаття була опублікована на сайті Інституту Пойнтера (Poynter Institute) до Міжнародного дня фактчекінгу. Автор: Africa CheckПереклад: Валерія Степанюк

У розділах про стиль життя та здоров’я багатьох великих газет та журналів регулярно з’являються сумніві заяви про здоров’я, непідтверджені науковими дослідженнями.

Деякі з них, як, наприклад, популярна думка, що одночасне вживання бананів та яєць може вбити людину, відносно нешкідлива, оскільки основний ризик — розлади шлунку.

Інші ж твердження можуть мати серйозні наслідки. Наприклад, візьмемо рекомендації з лікування ВІЛ. Якщо пацієнти відмовляться від перевіреного антиретровірусного лікування на користь цих «лікувальних засобів», результати безумовно будуть трагічними. Або, наприклад, ось цю «пораду» лікаря вживати суміш солодкого перцю, сирих яєць та морської солі як чудодійне лікування діабету за 5 хвилин. Відмова від призначеного режиму лікування навряд чи закінчиться добре. Зважаючи на те, що такі неправдиві твердження про здоров’я часто пропонують люди, які на перший погляд здаються надійними професіоналами, не завжди зрозуміло, що вони поширюють неперевірені методи лікування.

Неправдиві заяви, пов’язані зі здоров’ям, також становлять значну частину фейкових новин, які поширюють в соцмережах та месенджерах, наприклад, у WhatsApp. В Англії неправдиві новини про зв’язок вакцини проти КПК (кору, паротиту і краснухи) та аутизму продовжують поширювати саме у такій спосіб, попри те, що ці заяви вже давно спростували.

Саме цей міф вкорінився у суспільстві так сильно, що рівень вакцинації проти КПК в Англії викликає занепокоєння та продовжує знижуватись.В Англії вакциновано 87,5% дітей до п’яти років, тоді як ВООЗ рекомендує вакцинувати 95%. Це спровокувало заклики запровадити цензуру в соцмережах.

Навіть якби ЗМІ припинили поширювати брехню та неефективні продукти, малоймовірно, що це зупинить усі шляхи поширення дезінформації чи вдасться відсіяти з інформаційного простору всіх шарлатанів. Заради нашого здоров’я та нашого суспільства значно важливіше навчитись перевіряти інформацію, незалежно від того, де ми її читаємо — у газеті, стрічці новин чи повідомленні в месенджері.

Africa Check підготували цю інструкцію, щоб допомогти журналістам, редакторам та усім людям відрізняти брехню від правди.

Хто сказав?

Перевіряючи достовірність тверджень про здоров’я, будьте скептиком. Не приймайтє все за чисту монету, а натомість поставте кілька питань: «Хто це сказав? Це кваліфікований спеціаліст? Його професійність можна перевірити?»

Будьте обережними, що, наприклад, звання може бути оманливим. «Доктор» може стосуватись низки речей: доктор медицини, доктор філософії, доктор наук, почесний доктор або навіть фіктивне звання «доктора», придбане в Інтернеті на одному з сайтів, які продають підроблені документи.

Щоб перевірити це, проведіть швидкий пошук кваліфікацій особи, асоціації чи організації, яка зробила цю заявку. Чи відповідають їхні кваліфікації зробленим заявам?

Перевірте, а потім знову перевірте

Будьте обережними, якщо ви не можете самостійно перевірити чиюсь академічну кваліфікацію. Також остерігайтесь компаній і організацій, які претендують на авторитетність, але про них мало інформації в Інтернеті.

Зазвичай компанії та організації мають на своєму вебсайті помітний та детальний розділ «Про нас» та зазначають членів Ради директорів. Це хороший показник для початку аналізу. Хто ці директори? Вони справді є членами правління організації чи компанії? Які в них кваліфікації та досвід, чи можна їх перевірити?

Якщо ви намагаєтесь знайти цю інформацію, будьте обережними. Зрозуміло, що кожен, хто хоче продати свій спосіб лікування, не буде уникати публічності.

Часто просто перевірити, хто ще радить таке лікування, може допомогти вам визначити, чи дієвий такий метод. Про важливі досягнення в медицині напишуть великі ЗМІ, розкажуть на радіо чи телебаченні та, головне, їх опублікують на авторитетних медичних сайтах. Якщо ж лікування не отримало визнання у цих джерелах, малоймовірно, що є вагомі докази, що таке лікування працює.

Диявол у деталях

Іноді найдрібніші деталі видають, що заява неправдива. Неточності, напівправда та застереження — це підказки, що продукт або його реклама можуть бути неправдивими. Чи є інформація про складові такого лікування, які механізми його дії і наскільки воно ефективне? Чому, наприклад, продукт, який не є медичним препаратом, запакували як фармацевтичний продукт?

Якщо ж це виглядає аж занадто, щоб бути правдою, то зазвичай так і є. FDA застерігає, що продукти, які продають як панацею від усього, здатні лікувати низку хвороб, зазвичай є просто обманом. Так само і зі швидким лікуванням або продуктами, які гарантують, що ви будете задоволені результатом.

Також будьте обережними з непотрібними медичними термінами, складними фразами та засиллям імен та назв. Розглянемо, наприклад, цю олію канабісу, виробники якої стверджують, що «нормалізували масштабні випробування для того, щоб впевнено заявити про потенціал своєї продукції». Вони також наголошують, що їхню олію роблять у швейцарських лабораторіях. Такі твердження створюють ілюзію науковості, коли немає переконливих доказів. Насправді ж, рішення щодо цієї олії, яку ще називають «новою зміїною олією» через шалений попит на неї, досі немає.

Неправдиві твердження часто підтверджуються смішними доказами та особистими свідченнями для того, щоб хвороба здавалась сумнівною, а її лікування більш ефективним. Але без наукових доказів впливу цих препаратів, такі рекомендації є такими ж надійними, як офісні плітки.

Щоб визначити, чи є лікування безпечним та ефективним, воно повинно пройти обширний протокол клінічних випробувань, де лікування спочатку визнають безпечним для людини, а потім розпочнуть випробування ефективності на великій вибірці людей. Щоб отримати переконливий доказ того, що лікування діє, його порівнюють із плацебо. Це називається «контрольоване дослідження».

Клінічні випробування та безпека пацієнтів

Не всі дослідження є в публічному доступі, хоча зростає підтримка того, щоб ця інформація стала загальнодоступною. Уривки більшості опублікованих досліджень доступні в Інтернеті, у них буде хороший огляд висновків. У Google Scholar можна знайти публікації в найбільш авторитетних академічних журналах. Також велика кількість опублікованих досліджень є у базі даних Medline.

Хоча зустрічаються аргументи, що процес клінічного випробування є надто дорогим для менш вигідних методів лікування, випробування є невід’ємною частиною, щоб перевірити безпечність препарату для пацієнтів.

Якщо вам не вдалося знайти будь-яке опубліковане дослідження на підтвердження рекомендацій, зверніться до особи або організації, що продає товар або послугу, і запитайте, які докази вони можуть надати для ефективності свого товару.

Пам’ятайте: якщо лікування не перевіряли на людях, його не можна вважати безпечним чи ефективним. Якщо дослідження не було контрольованим, а вибірка була недостатньо великою, результати не можна вважати остаточними. (В останніх етапах клінічних випробувань беруть участь тисячі учасників).

Вам можуть сказати, що продукт випробували або зараз тестують, але без результатів таких випробувань твердження залишається недоведеним. Якщо є можливість, поспілкуйтеся з авторитетними експертом у цій сфері, дізнайтесь його думку щодо рекомендацій. Це допоможе вам розібратися зі складними дослідженнями.

Пам’ятайте, що відсутність переконливих доказів, що лікування діє, не обов’язково означає, що воно неефективне. Це лише означає, що його поки не тестували. У такому випадку остаточно стверджувати, що препарат не діє некоректно.

Однак, продавати або у інший спосіб поширювати препарат чи лікування без доведеної ефективності неетично. Це зазвичай означає, що мало відомо про безпеку такого лікування. Важливо також, щоб ці застереження не замовчувались, а читачі знали про відсутність доказів та можливі наслідки лікування.

Перш за все, не зашкодь…

У деяких випадках пацієнти погодяться обрати лікування, навіть якщо вони знають, що остаточних доказів про його ефективність немає. На їхнє рішення можуть впливати культурні звичаї або потреба в духовному. Зі знахарями, які використовують трави у своїй практиці, часто консультуються як з наставниками та духовними цілителями, а не лише для лікування фізичних захворювань.

Інші можуть скептично ставитись до сучасної алопатії та вибирати способи лікування, які вони вважають більш природними. Часто ця думка виникає внаслідок помилкового сприйняття, що все, що позначене як «трав’яне» не може бути шкідливим. Утім, це переконання дуже легко спростувати тим фактом, що, наприклад, паслін, олеандр та болиголов — це трави, але вони безумовно небезпечні для людей.

Цікаво, як працює ефект плацебо. Навіть якщо доведено, що лікування не має жодного ефекту, воно може мати деякий позитивний вплив на людину завдяки плацебо, бо людина просто вірить, що лікування покращить її стан. 

Усі ці фактори роблять надзвичайно важливим те, що навіть якщо лікування неефективне, воно хоча б повинне бути безпечним  для людей. Якщо ж це не так, громадськість потрібно одразу про це повідомляти.

У деяких випадках ті, хто просуває лікування, пропонують вказівки щодо безпеки. Наприклад, Мережа плаценти чітко повідомляє заходи безпеки щодо вживання плаценти новоспеченими матерями, вони кажуть, що ця практика допоможе відновитись після пологів.

В інших випадках безпека запропонованого методу лікування може бути невідомою, тож варто проконсультуватися з лікарем, щоб краще розуміти ризики. Деякі трави можуть спричиняти блювоту та впливати на ефективність ліків, які ви приймаєте.

Стежте за грошима

Зараз доступно більше наукових досліджень, ніж будь-коли. У суспільства зростає віра в науку та надії, що завдяки їй, ми проживемо довге та безболісне життя. Утім, велика кількість наукових досліджень проводиться не для того, щоб шукати правду чи здоров’я, а з надією отримати прибуток чи визнання. Ось тут і варто стежити за грошима. Більшість авторитетних медичних журналів вимагають в авторів публікувати декларацію інтересів, у якій від них очікують повідомлень про конфліктів інтересів.

Іноді неправдиві твердження можуть бути результатом неправильної інтерпретації інформації або недостатнього дослідження, що з’явилось внаслідок перебільшень або жаги до сенсацій. Ми бачимо приклади цього, коли окремі харчові продукти виділяють через їхні корисні властивості, коли вагомих доказів цьому немає.

Шукайте поради щодо здоров’я на медичних сайтах. Ви можете швидко зрозуміти, наскільки серйозно у публікації розглядають тему здоров’я, прочитавши про авторів та рецензентів, джерела фінансування та партнерів. Ось наприклад, велика група медичних професіоналів, які пишуть та перевіряють інформацію на Healthline.

У цій сфері потрібно бути уважними, особливо тому, що заяви про окремі продукти з’являються замість більш вагомих порад — наприклад, загалом стежити за своїм харчуванням, щоб уникнути хвороб. Але інші твердження часто вимагають більше контролю.

Лікування травами можна продати за значні гроші. Переконувати людей, які опинились у розпачі і готові віддавати свої останні кошти на лікування, що такі продукти справді ефективні, — це шахрайство, і його потрібно викривати.

Не думайте, що регулятори стежать за всіма шарлатанами

Як споживачі, ми часто потрапляємо у пастку, бо думаємо, що усі ліки, які продаються в аптеках або на досить пристойних вебсайтах, перевірені та ефективні. Але це помилкове припущення, що влада або регуляторні органи стежать за всіма неправдивими заявами та захищають споживачів від неперевірених методів лікування.

У ПАР нещодавно запустили Південноафриканський регуляторний орган медичних продуктів, який посилить захист споживачів. Його попередниця, Рада з контролю за лікарськими засобами, часто не виконувала свої обов’язки.

У той час, як перевірені препарати зазвичай продають серед медичної спільноти, шахраї часто звертаються до ЗМІ або соціальних мереж та покладаються, що медіа та люди прорекламують їхні продукти. Це показує, наскільки важливо журналістам перевіряти інформацію про здоров’я, перед тим як її публікувати.

Утім, не можна надіятись лише на ЗМІ у боротьбі з дезінформацією, особливо з тими міфами, які поширюють в соцмережах. У наш час усі беруть участь у створенні та поширенні новин, тому ми повинні бути скептичними до всього, що бачимо в мережі. Регулярно читайте фактчекерів,  спростування від Національної служби здоров’я Великої Британії або Управління з продовольства та медикаментів США.

Не завжди можливо, практично або справедливо позначити засіб для лікування як неефективний або вважати продавця шахраєм. Але якщо немає переконливих доказів того, що лікування ефективне та безпечне, заяви про здоров’я завжди повинні подаватися такими, як вони є: просто твердженнями.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний