Як українському бізнесу позбутися викидів та долучитися до порятунку планети?
Beta

Як українському бізнесу позбутися викидів та долучитися до порятунку планети?

Photo: ua.depositphotos.com / maykal
15 Листопада 2022
FacebookTwitterTelegram
1308

Ті бізнеси, які впроваджують GHG протокол для обліку викидів парникових газів та встановлюють науково обґрунтовані цілі з їхнього скорочення, стануть беззаперечними лідерами у своїх сферах у найближчі 30 років. Для українського бізнесу, який показує чудеса сталості під час роботи на перемогу України у військовий час, сьогодні відкриваються значні можливості. 

Наприкінці липня Глобальний договір ООН в Україні, який об’єднав понад 100 українських бізнесів разом із Центром розвитку інновацій, Офісом із розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес й Advanter Group провів опитування щодо стану та потреб бізнесу для екологічного післявоєнного відновлення.

Опитування виявило, що: 

  • Загальні прямі втрати МСБ за п’ять місяців війни оцінюються у $87 млрд. (зрозуміло, що сьогодні ці показники виросли)
  • 40% підприємств повністю або майже повністю припинили роботу з 24 лютого 2022 року. Це вдвічі менше від показника з початку повномасштабного вторгнення.
  • Загальні потреби МСБ у фінансуванні за їхніми оцінками — $63,5 млрд.

Попри складну ситуацію, майже 40% бізнесу планують розвиватися через технологічні інновації. І сьогодні для цього починають з’являтися можливості. Найперше – це імплементація Директиви 2010/75/ЄС про зменшення промислового забруднення. Вона передбачає проведення бізнесом модернізації відповідно до європейських норм, що у перспективі найближчих десятків років передбачає зменшення викидів забруднюючих речовин та покращення енергоефективності. 

Інша можливість – це Ініціатива науково обгрунтованих цілей (scientific based targets initiative), яка заохочує українські компанії заповнити лист-зобов’язання зі встановлення науково обґрунтованих цілей зі зменшення викидів, за 24 місяці встановити ці цілі та  безкоштовно пройти валідацію, яка підтвердить, що цілі компанії відповідають сценарію 1,5°С

Що таке SBTі (ініціатива науково обґрунтованих цілей) та як вони впливають на світ?

SBT (scientific based targets) – це “переклад” кліматичної науки мовою бізнесу. Їх розробляє науково-консультативна група, до складу якої входять провідні вчені з міжнародних агенцій, таких як Міжурядова група експертів з питань змін клімату, Міжнародний інститут прикладного системного аналізу. Вони використовують сценарій Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Net Zero, згідно з яким валові викиди викопного CO2 зменшуються на 95% між 2019 і 2050 роками. 

Основна думка SBTi полягає в тому, щоб не скорочувати викиди, а повністю їх позбутися. На практиці це означає скоротити викиди компаній на понад 90%, а ті викиди, які залишаються – компенсувати, наприклад, залісненням. Таким чином до 2050 року (а для енергетичних компаній до 2040 року) сумарні викиди мають бути еквівалентні нулю (що й відображає назва Net Zero).

Для цього ініціатива SBT пропонує компаніям встановити короткострокові (5-10 років) та довгострокові (до 2050 року) цілі зі скорочення викидів, які співвідносяться з траєкторією 1.5°C. Очікується, що це дозволить втримати неминуче нагрівання планети в межах 1.5°, щоб уникнути катастрофічних змін клімату.

Заради цього у жовтні 2020 року велика група фінансових установ, які володіють майже 20 трильйонами доларів активів, закликала компанії встановити SBTi. Станом на березень 2022 року понад 2000 компаній з сумарною ринковою капіталізацією $2 трлн задекларували прагнення встановити SBT. 

1200 компаній (1/3 світових ринків з понад 50 секторів) уже мають підтверджені науково-обгрунтовані цілі зі скорочення тисячі мегатонн викидів на рік, що еквівалентно приблизно 308 вугільним електростанціям. Однак, серед них ви не знайдете жодної української компанії. Лише глобальна компанія Arcelor Mittal, до якої входить “дочка” Арселор Міттал Кривий Ріг, задекларувала свої короткострокові цілі зі скорочення викидів. Хто з українського бізнесу буде першим?

Україна у національно визначеному внеску (НВВ2) зазначила, що буде кліматично нейтральною у 2060 році. Кліматична нейтральність означає, що викиди парникових газів від діяльності людини будуть забалансові усуненням вуглецю з атмосфери. 

Впровадження GHG протоколу та SBT

Для того, щоб скорочувати викиди, їх варто спершу порахувати. Для цього існує GHG протокол – методики та платформа корпоративного обліку та звітності про викиди парникових газів у світі. 

9 із 10 компаній зі списку Fortune 500, які звітують у CDP (carbon disclosure project), так званий “золотий стандарт” екологічної звітності з найбагатшим та найповнішим набором даних для компаній та міст, використовують протокол GHG.

До викидів згідно з GHG протоколом відносять сім категорій парникових газів: діоксид вуглецю, метан, закис азоту, гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки і трифторид азоту. Кожен із них має свій вплив на глобальне потепління, який неодмінно враховується.  

Встановлення SBT

Після обрахунку та валідації GHG протоколу можна перейти до встановлення науково-обгрунтованих цілей, які мають узгоджуватися зі сценарієм 1,5° C або нижче. 

Компанії в більшості секторів використовуватимуть один із двох методів розробки своїх науково обґрунтованих цілей: підхід абсолютного скорочення (використовується чотирма з п’яти компаній із затвердженими науково обґрунтованими цілями) або підхід галузевого скорочення. Частина галузевих рекомендацій ще в розробці, а компанії, які працюють із викопним паливом у сфері нафти та газу, поки не можуть встановити SBT. Зараз розробляється методологія цілепокладання в цьому секторі.

Також Ініціатива SBT наразі не встановлює цілі для міст, місцевих органів влади, установ державного сектору, навчальних закладів чи некомерційних організацій. Проте міста можуть зареєструвати свою зацікавленість у встановленні цілей через мережу науково обґрунтованих цілей (SBTN). 

Покроковий план подачі на SBT та валідація цілей

Для подачі на науково обґрунтовані цілі спершу важливо заповнити та підписати просту анкету, в якій компанія оголошує своє зобов’язання за 24 місяці встановити SBT, валідувати їх та оголосити.  

Щоб подати свої цілі на перевірку, необхідно заповнити: форму подання короткострокової цілі; форму подання для фінансових установ; форму цілі нульового забруднення (перша та друга частини форми) або надати інформацію через спрощену систему встановлення цілей для МСП якомога чіткіше, повніше та точніше. 

Компанії, які готові подати ціль на перевірку, повинні завантажити заповнену форму подання цільової мети через систему бронювання цілей SBTi та вибрати доступну дату перевірки. 

Після успішної валідації цілей компанії мають звітувати про свої викиди парникових газів та прогрес у досягненні цілей у річних звітах, звітах про сталий розвиток, на веб-сайті компанії та/або розкривати інформацію через щорічну анкету CDP. А у випадку значних відхилень чи змін у діяльності/межах компанії – повідомити про це Ініціативу SBT.

Чи реально за два роки порахувати викиди та встановити SBT?

Так, цілком реально. Під час Climate Ambition Accelerator від Глобального договору ООН в Україні Андрій Остапець, експерт із питань змін клімату, представив учасникам свій досвід розрахунку GHG протоколу у великій металургійній компанії України. Він розповів учасникам, як за 9 місяців впровадив GHG-протокол в компанії і як на його основі були розроблені короткострокові та довгострокові цілі щодо зниження парникових газів. Серед них: покращення якості вхідної сировини; повторне використання побічних газів; будівництво промислових потужностей для прямого відновлення заліза, таких як DRI (direct reduced iron) та EAF (electric arc furnace), у тому числі на зеленому водні (зелений водень вироблений із прісної води методом електролізу, де електроенергію беруть із відновлюваних джерел — вітру, сонця, біомаси)  тощо.

«Встановлення цілей із кліматичної нейтральності — це тільки стартова стрічка на марафонській дистанції, перша половина дистанції — це зрілість, доступність технологій та фінансова підтримка бізнесу, друга половина дистанції — впровадження технологій, а фінішна стрічка – це досягнення кліматичної нейтральності», — зазначає Андрій Остапець.

На сьогодні в Україні викиди парникових газів відповідно до GHG-протоколу вже оприлюднили Ferrexpo (Scopes 1,2,3), Метінвест Холдинг (Scopes 1,2) та Арселор Міттал Кривий Ріг (Scopes 1,2,3).

Скільки це коштує і що буде, якщо ми не підтвердили цілей

Компанії, які  підписують лист-зобов’язання SBTi, одразу з’являються в розділі “зобов’язані” на веб-сайті Ініціативи SBTi. Це означає, що компанія зобов’язується  досягти найвищого рівня зобов’язань зі скорочення викидів, які відповідають сценарію 1,5°C.

Якщо компанія не підтвердить цілей – її назву приберуть із сайту без жодних публічних оголошень, про це повідомлять приватним листом. 

Країни, що розвиваються, серед яких і Україна, можуть пройти валідацію SBTi безкоштовно, хоча вона коштує від $1000і для малого та середнього бізнесу до $14500 для фінансових інституцій. 

Що дає приєднання до  SBTi

Хоча глобально викиди продовжують зростати, компанії, які встановили SBT, скорочують викиди. Перевірка цього року підтвердила, що такі компанії вже фактично зменшили свої викиди на чверть порівняно з 2015 роком. В середньому компанії з моменту встановлення цілей скорочували викиди на 6,4% на рік, що перевищує вимогу 4,2% для цільового значення 1,5°

SBTі робить компанію менш вразливою до регуляторних обмежень у сфері дотримання кліматичних та природоохоронних заходів, які щороку підвищуються, що підвищить зростання компаній в майбутньому. Крім того, виконання цілей ініціативи підвищує енергоефективність, що робить компанію більш конкурентоспроможною, підвищує довіру інвесторів, стимулює інновації. Середовище компаній SBTi чудове для тих бізнесів, які планують змінювати майбутнє. Сьогодні кожна третя з найбільших біржових компаній у країнах G20 має цілі для досягнення нульового забруднення порівняно з кожною п’ятою минулого року.

Публікацію підготувала Ольга Євстігнєєва, координаторка першого в Україні Climate Ambition Accelerator 2022 від Глобального договору ООН

Автори
  • Ольга Євстігнєєва, координаторка Climate Ambition Accelerator Глобального Договору ООН в Україні, комунікаційниця євроінтеграційних реформ

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний