Як ЄС може допомогти українській економіці вижити в умовах війни

За останніми оцінками Світового банку, цього року ВВП України може знизитися на близько 45%. Міністр фінансів України зазначив, що з огляду на зниження податкових надходжень та соціальних внесків, близько 30% української економіки не працює зовсім або працює частково. ГО «Клуб ділових людей Україна» (BCC) повідомила, що ділова активність майже повністю зупинилась у найбільш постраждалих регіонах, а на Західній Україні, яка менше постраждала від війни, приблизно 40% бізнесу не працює і ще 40% зазнало збитків та працює на межі своїх можливостей. Втім, переживши перший шок, підприємства в менш постраждалих регіонах наразі намагаються зберегти робочі місця і знайти нові ринки та ніші [1].

Українська влада відреагувала на цю ситуацію шляхом запровадження тимчасових податкових пільг [2],  заморожування кредитних та іпотечних виплат, надання субсидій і безвідсоткових кредитів фермерам на посівну, а також створення програми релокації бізнесу разом з обладнанням і робочою силою з регіонів, найбільше постраждалих від війни, у відносно безпечні регіони країни [3].

Бізнес потребує більшої підтримки аби пережити економічні труднощі, спричинені війною. Проте наразі міжнародні підтримка України зосереджена на невідкладній гуманітарній допомозі, постачанні військової техніки,   макрофінансовій допомозі та забезпеченні біженців. Плани післявоєнного відновлення приіоритизують відновлення пошкодженої інфраструктури над підтримкою відродження економіки [4].

Проте підґрунтя для швидкого післявоєнного відновлення економіки потрібно закладати вже зараз. Підприємства, навіть ті, які зараз зовсім не працюють, потребують підтримки для збереження свого економічного потенціалу і робочих місць. Потрібно запобігти масштабним банкрутствам і звільненням. Збереження існуючих робочих місць і суб’єктів господарювання значно скоротить час, необхідний для відновлення нормального рівня економічної активності після закінчення чи локалізації воєнних дій. Крім того, підтримка економіки знизить трудову міграцію з України і сприятиме швидкому поверненню внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на свої робочі місця.

У цій статті викладено дві пропозиції щодо того, як можна використовувати існуючі механізми економічної підтримки ЄС, щоб допомогти українському бізнес-сектору вижити в умовах війни і безпосередньо після її завершення:

1. включити Україну до переліку країн, які отримують фінансову підтримку збереження робочих місць завдяки інструменту SURE,
2. включити український бізнес до числа бенефіціарів ваучерної підтримки МСП, що здійснюється в країнах ЄС. 

Оскільки ці пропозиції базуються на існуючих інструментах ЄС, їх буде легко модернізувати і запровадити, включивши Україну як бенефіціара. 

Створення схеми збереження робочих місць, що фінансуватиметься ЄС, для України

Пропозиція: 

Поповнити Фонд ЄС SURE [5] та надати гранти українському уряду для запровадження системи збереження робочих місць. Надати технічну допомогу для встановлення правил і реалізації схеми з урахуванням поточної ситуації у країні [6]. 

Обґрунтування:

Схеми збереження робочих місць – це субсидії на оплату праці працівників, які не можуть працювати під час економічної кризи. Субсидії виплачуються підприємствам, які зіткнулися зі зниженням доходів і попиту, і які за інших умов звільнили б працівників аби знизити витрати. Отже, субсидії дають можливість підприємствам, які опинилися у скрутній ситуації, продовжувати виплату заробітної плати своїм працівникам, але скоротити робочий день або відправити їх у тимчасову оплачувану відпустку. 

Також необхідно забезпечити підтримку самозайнятих осіб. Оскільки, як правило, вони не мають трудового договору з самими собою, на них не поширюються звичайні схеми збереження робочих місць, які спрямовані тільки на офіційно працевлаштованих. Одним із можливих рішень є забезпечення їх базовим доходом, який дорівнює чистій мінімальній заробітній платі [7].

Схеми збереження робочих місць мають численні переваги. Вони забезпечують пряму підтримку рівня доходів працівників, які в іншому випадку, ймовірно, були би звільнені й звернулися б по соціальну допомогу. Цей механізм дозволяє підприємствам зберегти існуючу кваліфіковану і підготовлену робочу силу та поставити працівників до роботи щойно з’явиться можливість активізувати свою діяльність, навіть тимчасово. Таким чином, ці схеми перешкоджають виникненню ситуації на ринку праці, яку називають гістерезис, – тобто коли працівників звільняють, а потім повторно не працевлаштовують до того моменту, поки підприємства не переконаються, що економічні ризики мінімізовано. На макроекономічному рівні збереження робочих місць знижує рівень безробіття та економічної невизначеності. В умовах війни збереження робочих місць також сприятиме поверненню внутрішньо переміщених осіб та біженців до постійного місця проживання щойно дозволять умови. 

Аргументи стосовно важливості збереження робочих місць не є суто теоретичними. За результатами нещодавнього опитування понад 1000 українських підприємств з іноземним капіталом, 63% заявили, що вони продовжують виплачувати заробітну плату своїм працівникам у повному обсязі – хоча лише 17% всіх опитаних компаній продовжують працювати на повну потужність. Це свідчить про те, наскільки важливим для компаній є збереження робочих місць і своїх працівників у важкі часи. Український уряд також вжив певних заходів для підтримки збереження зайнятості. Вони передбачають призупинення дії трудових договорів або оголошення простою зі збереженням заробітної плати на рівні не нижче від двох третин середнього доходу працівника. Проте наразі відсутня фінансова підтримка для роботодавців  приватного сектору, які вирішили продовжувати виплачувати заробітну плату непрацюючим працівникам, за винятком виплати 6 500 грн (приблизно 190 євро) для працівників ФОПів, за яких сплачували ЄСВ, в областях, які простраждали від бойових дій, та компенсації протягом двох місяців у тому самому обсязі за найм ВПО.  

Держави-члени ЄС широко використовували схеми збереження робочих місць під час нещодавньої економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19 та локдаунами. Цілком імовірно, що вони були найважливішим стратегічним заходом, який запобіг масовому безробіттю і дозволив швидко відновити економіку. Визнаючи ефективність таких схем, ЄС створив механізм фінансування, відомий як SURE, в розмірі 100 млрд євро, який надавав кредити державам-членам для фінансування їхніх національних схем [8].

Європейська комісія повідомила, що схеми збереження зайнятості, що фінансуються SURE, охопили близько 31 мільйона людей і 2,5 мільйона підприємств у 2020 році, що становить 30% від загальної зайнятості та чверть всіх підприємств у країнах-бенефіціарах.

Невеликі компанії були головними бенефіціарами механізму підтримки SURE для підприємств. З огляду на те, що кілька держав-членів частково або повністю фінансували схеми збереження робочих місць зі своїх національних бюджетів, їхній реальний вплив був ще сильнішим.

Порівняння з державами-членами ЄС дозволяє приблизно оцінити вартість схеми збереження робочих місць типу SURE для України. Рівень охоплення людей і підприємств заходами, що фінансувались SURE, суттєво різнився серед держав-членів залежно від ситуації на ринку праці та масштабів заходів. Для базової оцінки потенційної вартості механізму підтримки типу SURE для України, де охоплення буде дуже широким, використаємо країну ЄС із найвищим охопленням. У 2020 році найвище охоплення заходами, які фінансувались SURE, було досягнуто в Словенії. Воно сягало 60% від загальної кількості працевлаштованих (в тому числі самозайнятих) та 80% всіх підприємств. На реалізацію заходів SURE було виділено 1,1 млрд євро [9]. Враховуючи набагато більшу чисельність населення в Україні та набагато нижчий рівень офіційно зареєстрованої середньої заробітної плати, ми отримали приблизну оцінку річної вартості інструменту SURE для України з таким самим широким охопленням – це приблизно 4,5-5 млрд євро [10]. Це відповідає залишку нерозподілених коштів інструменту SURE на кінець 2021 року.

Відкрити ваучерні схеми для українських МСП 

Пропозиція: 

Використати існуючі або адаптовані ваучерні схеми МСП для підтримки співпраці між європейським і українським бізнесом із забезпеченням фінансової підтримки на рівні ЄС. Допомогти українському бізнесу взяти участь у таких схемах. 

Обґрунтування:

Ваучери є поширеним інструментом політики підтримки МСП. Вони повністю або частково покривають витрати на діяльність МСП, яку політики вирішили підтримати. Зараз у ЄС діє багато різних ваучерних схем на національному, регіональному, місцевому рівнях, а також на рівні транскордонного співробітництва. Недавнє опитування показало, що  в половині досліджених схем вартість ваучерів була меншою за 10 000 євро, і лише в 13% випадків вона перевищувала 20 000 євро. Звичайно, вартість залежить від мети та сфери застосування ваучерів, а також вартості заходів, які підтримуються [11]. 

Ми пропонуємо адаптувати і доповнити деякі з існуючих схем У-ваучерами для підтримки співпраці між МСП, які функціонують у ЄС, і наявними або новими партнерами в Україні. Основною метою має бути підтримка:

• короткострокової співпраці, наприклад, надання товарів і послуг,
• довгострокової співпраці, наприклад, інтеграція українського бізнесу в мережі міжнародного співробітництва та ланцюги створення вартості,
• спільних проєктів у сфері дослідження, розробок, інновацій та цифровізації.   

Технічно У-ваучери будуть виплачуватися бенефіціарам із країн ЄС, щоб спростити адміністрування схем, але з вимогою, щоб вони використовувалися для фінансування співпраці з українськими бізнес-партнерами. Партнерами в Україні можуть бути фізичні особи-підприємці та самозайняті особи, враховуючи їхню велику частку в економіці [12].

Приклади поширених типів ваучерів, які можна використовувати для підтримки співпраці з українськими партнерами:

1. Ваучери на інтернаціоналізацію, як правило, надаються для покриття витрат на сертифікацію якості продукції, дослідження ринку, реєстрацію патентів і торгових марок, участь у міжнародних ярмарках та інших промоційних заходах. У-ваучери зможуть використовувати, наприклад, підприємства країн ЄС, які надаватимуть підтримку українським партнерам для їхньої адаптації до стандартів ЄС і очікувань ринку, братимуть участь у спільних промоційних заходах на міжнародних ринках, будуть самостійно здійснювати чи замовляти дослідження ринку тощо.
2. Ваучери на кластеризацію і створення ланцюгів вартості покликані підтримати діяльність МСП з налагодження зв’язків, кластеризації та створення експортно-орієнтованих ланцюгів вартості. Їхнє застосування для підтримки співпраці з українськими бізнес-партнерами має бути досить чітким і простим. 
3. Ваучери на цифровізацію – серед цікавих прикладів ваучери для підтримки створення платформ електронної комерції, розробки і придбання цифрових інструментів, інвестування в системи кібербезпеки тощо. У-ваучери можуть використовуватися для того, щоб отримувати такі послуги від партнерів з України або надавати їм спеціалізовані послуги і знання.
4. Ваучери на дослідження, інновації і креативність, як правило, використовуються для стимулювання співпраці між підприємством і науково-дослідною установою, спільної роботи над дослідницьким або інноваційним проєктом. Вони також можуть використовуватися для закупівлі послуг підприємств зі сфери «креативної індустрії». У контексті співпраці з Україною вони можуть підтримувати співпрацю між двома бізнес-партнерами, які працюють над спільними науково-дослідницькими або інноваційними проєктами.  
5. Ваучери на консультаційні та навчальні послуги стимулюють набуття конкретних навичок МСП, наприклад, у сфері цифровізації або інтернаціоналізації, а також замовлення зовнішніх експертних консультацій щодо трансформації різних аспектів бізнес-моделі. У контексті співпраці з Україною ці ваучери можуть використовуватися для фінансування підприємств ЄС, які надаватимуть навчальні послуги для українських партнерів.

Вищенаведений перелік показує широкий спектр можливих опцій. Інші креативні рішення можуть з’явитися в процесі переговорів між українськими стейкхолдерами та бізнес-сектором ЄС. 

Наприклад, наразі BCC надає інформаційно-консультаційну підтримку підприємствам, сприяє створенню мереж та розробці моделі Агропродовольчого кластеру у Львівській області. Схожу діяльність можуть підтримувати бізнес-партнери з країн ЄС, і вона може частково фінансуватися за рахунок ваучерних схем.

У-ваучери, ймовірно, створять переваги, які виходять за межі негайної підтримки бізнес-активності. Ваучерні схеми будуть мотивувати підприємства розпочати діяльність, до якої інакше вони би не приступали, проте коли така діяльність розпочнеться, вона триватиме й матиме довгостроковий вплив на підприємства-бенефіціари. Ваучери не лише прямо підтримають бенефіціарів, але й підвищать попит на спеціалізовані послуги, які оплачуються за рахунок ваучерів. Саме ідея одночасного впливу як на реципієнта, так і на його партнерів і лежить в основі запропонованих ваучерних схем (У-ваучери). Вони можуть допомогти подолати небажання підприємств країн ЄС шукати партнерів в Україні в нинішніх умовах, збільшити доходи українських партнерів та започаткувати довгострокову співпрацю між партнерами. Ваучери також сприятимуть переорієнтації українського бізнесу на ринки і партнерів із країн ЄС, тим самим зміцнюючи європейську перспективу країни.  

Знов-таки, аргументи щодо підтримки міжнародної співпраці з українським бізнесом не є суто теоретичними. Інститут Маркетингу Естонії у співпраці з Офісом з розвитку підприємництва та експорту України вже запустили проєкт із підтримки бізнесу для українських компаній, які зможуть дистанційно надавати послуги іноземним компаніям. Мета проєкту – допомогти українським компаніям започаткувати співпрацю з міжнародними партнерами на ринках країн ЄС, а іноземним компаніям – отримати послуги від кваліфікованих спеціалістів з України.

Запровадження ваучерних схем у ширшому масштабі потребуватиме інституційної підтримки та координації з боку ЄС. Ключовим елементом підтримки ваучерних схем у державах-членах з боку ЄС є те, що до них, як правило, не застосовуються правила державної допомоги. Іноді надається фінансова підтримка за рахунок структурних фондів. ЄС знадобиться поширити винятки для державної допомоги на У-ваучери, і також, можливо, забезпечити фінансування на рівні ЄС для держав, які вирішать запустити У-ваучери. З боку України буде потрібна активна популяризація схем, а також допомога МСП у підготовці заявок, що може забезпечити Офіс із розвитку підприємництва та експорту у співпраці з бізнес-асоціаціями.

Висновки

З економічної точки зору військова агресія – це серйозний зовнішній шок, який впливає на економічну активність. Враховуючи тимчасовий характер шоку, основною метою розробників економічної політики сьогодні має бути допомога суб’єктам господарювання пережити шок і якнайкраще зберегти свій потенціал і робочі місця. У цій статті викладено дві пропозиції щодо того, як ЄС може використати свої механізми економічної підтримки, щоб допомогти українському бізнес-сектору вижити в умовах війни і безпосередньо після її завершення:

1. включити Україну до переліку країн, які отримують фінансову підтримку збереження робочих місць завдяки інструменту SURE,
2. включити український бізнес до числа бенефіціарів ваучерної підтримки МСП, які використовуються в країнах ЄС. 

Оскільки ці пропозиції базуються на існуючих інструментах ЄС, їх буде легко модернізувати і запровадити, включивши Україну як бенефіціара. 

Технічні моменти підтримки можна буде вдосконалити в процесі діалогу між стейкхолдерами України та ЄС, наприклад, Кабміном і бізнес-асоціаціями.  Але спочатку потрібно ухвалити відповідне рішення на політичному рівні.