Як європейські університети підтримують росіян в ім'я солідарності з Україною
Beta

Як європейські університети підтримують росіян в ім’я солідарності з Україною

Photo: ua.depositphotos.com / IgorVetushko
21 Квітня 2022
FacebookTwitterTelegram
49

З того часу, як росія розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року, українцям доводиться воювати на багатьох фронтах – воєнному, гуманітарному, інформаційному тощо. Можна подумати, що картина чорно-біла, але багато глобальних акторів, схоже, мають проблеми з основними визначеннями, які формують їхню реакцію на війну. Назви російської агресії варіюються від «кризи в Україні», «війни в Україні», «війни путіна» до навіть «війни російського уряду». Усе це проявляється в зусиллях урядів, міжнародних організацій, політиків, ЗМІ та навіть навчальних закладів не звинувачувати російських громадян у війні та продовжувати діяти як завжди там, де це можливо.

Хтось може сумніватися щодо того, чи лише Путін несе відповідальність за війну, чи це питання набагато ширше, але для тих, хто хоче побачити правду, існують факти. 3 березня 2022 року сотні ректорів російських університетів опублікували лист, в якому висловили свою солідарність із російським урядом і президентом Володимиром Путіним. Студенти провідного російського університету МДІМО висловили свою підтримку війні. Члени сімей російських солдатів інструктують останніх телефоном, як «перемагати ворогів», грабувати українські домівки та ґвалтувати українок, звичайні громадяни на своїх сторінках у соцмережах закликають «пройти весь шлях до перемоги», а користувачі бренду «Z» явно підтримують війну. Дані численних опитувань підтверджують підтримку путіна та поширені серед росіян провоєнні настрої. Сотні тисяч росіян безпосередньо причетні до нелюдської агресії проти України. Мільйони беруть участь опосередковано й десятки мільйонів висловлюють підтримку.

Ці факти викликають низку етичних міркувань та ставлять під сумнів співпрацю з російськими науковими колами. Справді, якщо російські академічні заклади, університети, та студенти підтримують війну, то яка може бути з ними співпраця? Вітчизняні науковці зібрали понад 9200 підписів українських та західних колег (у тому числі трьох лауреатів Нобелівської премії) під публічним зверненням щодо депутинізації наукових кіл із закликом запровадити санкції проти російських наукових і освітніх установ. Понад 1940 представників української академічної  спільноти закликали міжнародну академічну спільноту виявляти солідарність і боротися за академічні цінності та відповідальну науку, які не можуть служити війні. Нещодавно вийшло ще одне звернення про збір підписів під петицією з вимогою до закордонних університетів та академічних установ гарантувати, що фонди солідарності та інші форми підтримки українців не працюватимуть на користь громадян росії, яких не можна зрівнювати з українцями – єдиною стороною, яка безпосередньо страждає від війни.

Останній заклик став реакцією на зростаючу тенденцію в європейських вищих навчальних закладах проводити чітку межу між російським народом і путіним чи російським урядом. Визначення російсько-української війни як наслідку божевілля однієї людини й так званого «безглуздого насильства» дозволяє поширювати всі акції солідарності на росіян незалежно від позиції останніх щодо війни, путінського режиму, суверенітету та територіальної цілісності України. В обхід економічних санкцій, які їхні уряди запровадили проти росії, європейські університети надають психологічну та фінансову підтримку не лише українцям, а й російським студентам, які «також є жертвами» та «більше не мають доступу до своїх банківських рахунків».

Нижче представлені основні наративи, які поширюють європейські університети:

  • TU/e шокований вторгненням Росії в Україну та співчуває всім постраждалим… Надзвичайний фонд TU/e пропонує фінансову допомогу студентам з українським, білоруським або російським (подвійним) громадянством, які безпосередньо постраждали від війни в Україні» (джерело: Технічний університет Ейндговена).
  • «Отже, окрім студентів з України, до фонду можуть звертатися студенти з росії та Білорусі. Вони є частиною нашої академічної спільноти та не несуть особистої відповідальності за російське вторгнення. Міністерство освіти, культури та науки безпосередньо звернулося до університетів із проханням про це» (джерело: Амстердамський університет).
  • «Війна в Україні має руйнівні наслідки для її нації, людей, та економіки… Так само студенти із сусідніх країн, зокрема з росії, Молдови, Естонії, Румунії, Польщі, Білорусі, Угорщини, Литви, Латвії, Словаччини та інших регіонів стикаються з економічними труднощами, оскільки їхні країни перебувають під тиском мільйонів біженців та загрозою додаткової невизначеності щодо їхньої незалежності та стабільності» (джерело:Технологічний університет штату Джорджія).

Європейські міністерства, зокрема Міністерство освіти, культури та науки для всіх голландських університетів (Нідерланди) та норвезьке Міністерство досліджень та вищої освіти також приєдналися до цього наративу. «Багато українських студентів у Норвегії переживають дуже важкий час, як морально, так і фінансово. Нам важливо включити до цієї схеми також російських та білоруських студентів. Ці студенти несуть так само малу відповідальність за війну, як ви чи я», каже Ула Бортен Муе, норвезький міністр досліджень і вищої освіти.

Багато студентів та викладачів можуть зазнавати стресу від війни, але спільний досвід не означає, що людей потрібно об’єднувати в одну групу. Дійсно, не слід прирівнювати жертву зґвалтування та винуватця. Для всіх, хто пережив пекло (розстрільні списки, зґвалтування, звірства та інші воєнні злочини) російської війни в Україні, спроби підігнати всіх – українців, росіян, білорусів – під гасла «Солідарності з Україною» є нечулими, лицемірними та маніпулятивними. Це може здатися надуманим сценарієм, але реальність жорстокіша. Шокує те, що деякі європейські університети засновують надзвичайні фонди та заради солідарності з Україною збирають кошти на підтримку як українців, так і росіян. Наприклад, KU Leuven, дослідницький університет у Бельгії, закликав робити пожертви до новоствореного фонду з метою підтримки України, заявивши, що «Ми хочемо бути сильним союзником у цьому конфлікті. Запропонувати безпечний притулок українським студентам та дослідникам. Ми також звертаємося до наших російських колег і студентів у дусі миру, відкритості та академічної солідарності. Вони також є жертвами і не обирають війну проти своїх сусідів» (джерело: Левенський університет).

Оснабрюцький університет створив надзвичайний фонд та закликає жертвувати кошти на підтримку «іноземних студентів нашого університету, які переживають важкі часи через війну в Україні… щоб дати можливість постраждалим, що перебувають в Оснабрюку, отримати швидку, небюрократичну допомогу на місці» (джерело: Остнабрюцький університет). У подібному дусі Фонд Лейденського університету (LUF) розпочав краудфандингову кампанію для Надзвичайного фонду допомоги українським та російським студентам, який сприятиме наданню невідкладної матеріальної допомоги, навчанню та статусу проживання. У його заяві йдеться про те, що «війна путіна також має серйозні наслідки для російських студентів тут… вони більше не можуть отримувати доступ до своїх російських банківських рахунків, а їхні сім’ї більше не в змозі перераховувати їм гроші… Ми відчуваємо відповідальність перед усіма постраждалими студентами, незалежно від їхнього походження чи національності. Студенти з України та росії, які навчаються в Лейденському університеті, можуть розраховувати на нашу підтримку. Жертвуйте кошти та допомагайте цим студентам, які також стали жертвами цієї страшної війни». 

Багато подібних заяв є занадто загальними, щоб зрозуміти, яка допомога і яка частка фінансування власне пропонується росіянам та українцям. Однак ми знаємо напевно, що на європейських університетських програмах російських студентів зараз навчається набагато більше, ніж українських. Наприклад, Лейденський університет повідомив, що має цього навчального року вдвічі більше російських студентів, ніж українських (80 і 35 відповідно). Дані Норвезького управління вищої освіти та навичок станом на весну 2022 року свідчать про те, що в Норвегії навчається 150 українських, 400 російських і близько 50 білоруських студентів. Отже, кількісно росіяни становитимуть основну групу бенефіціарів, яка користуватиметься підтримкою в рамках заходів «Солідарність з Україною».

Такий підхід до створення спільних можливостей для росіян та українців швидко прижився й в академічних програмах та програмах обміну, орієнтованих на науковців, а не на студентів. Наприклад, Римський університет ла Сап’єнца (Італія) оголосив про стипендію, зазначивши, що за цією програмою «прийматимуть вчених, які наразі постраждали від війни, на період 6 місяців завдяки новому фінансуванню. Новий заклик для запрошених професорів… пріоритет буде надаватися вченим з України та російської федерації».  

Зайве казати, що українці обурені через те, що їх ставлять в один ряд із представниками країни-агресора. Чи можна собі уявити, щоб під час Другої світової війни німців і євреїв залучили до спільної освітньої програми? Не кожен німець був нацистом, але кого це хвилює під час бойових дій? Чи можна за таких обставин проводити спільну кампанію зі збору коштів та розподіляти надходження? Нинішній підхід до зрівняння росіян і українців є формальним і свідчить про фундаментальне нерозуміння російської війни в Україні. Україна бореться за власне виживання, свободу та незалежність від росії. Тоді як росія веде загарбницьку війну з метою стерти Україну з мапи світу та знищити все українське.

Якщо існує зацікавленість у підтримці російських студентів чи науковців, вона має бути відокремлена від програм “Stand with Ukraine”, “Support Ukraine”, “Solidarity with Ukraine” та подібних. Такий підхід не має нічого спільного з дискримінаційною політикою щодо окремих російських вчених чи студентів. Якщо є зацікавленість у підтримці росіян, які шукають притулку на Заході, ніщо нікому не заважає започаткувати таку програму. Однак зрозумійте, будь-ласка, що Україна не хоче бути з росією. Чому це досі незрозуміло?

Автори
  • Олена Рибій, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний