Beta

Як зробити науку та медичний фактчекінг привабливими?

12 Квітня 2021
FacebookTwitterTelegram

У США довіра громадськості до науковців зростає. Згідно з опитуванням, опублікованим Дослідницьким центром Pew у серпні 2019 року, 60% американців заявляють, що «вчені повинні брати активну роль у публічних дебатах щодо наукових питань». У той же час соцмережі у США та інших країнах досі заповнені небезпечною брехнею щодо медицини та охорони здоров’я. 

Ця стаття була опублікована на сайті Інституту Пойнтера (Poynter Institute) до Міжнародного дня фактчекінгу. Автор оригіналу: Крістіна Тардагіла, колишня виконавча директорка IFCN та засновниця Agência Lupa.

Переклад та адаптація: Світлана Сліпченко, Іван Крічфалушій (стажер VoxCheck)

Простий пошук у Facebook, Instagram, Youtube та Twitter щодо коронавірусу, раку, діабету, вакцин чи схуднення, мабуть, покаже чимало фейків та теорій змови. Те саме відбулося б у Google, Bing та інших пошукових системах. Це свідчить про те, що, хоча більшість людей можуть позитивно ставитись до науки загалом, все ж їх ставлення до конкретних наукових галузей суттєво залежить від їх світогляду, культури, релігії, друзів та сім’ї. 

Цю проблему обговорювали у Національних академіях наук, техніки і медицини (National Acadamies of Science, Engineering and Medicine – NASEM) під час конференції MisinfoCon 2020 року у Вашингтоні, округ Колумбія. Вони поставили питання: яка найкраща стратегія подолання бар’єрів упередженого ставлення людей до науки? Що можна з цим зробити? Шість спікерів, запрошених вийти на сцену в NASEM, дали чіткі пропозиції щодо того, як засоби масової інформації, фактчекери, організації охорони здоров’я та уряди можуть покращити якість повідомлень про факти у галузі здоров’я.

1) Більше інформації не завжди означає більше довіри до фактів.

Кара Лейні (Kara Laney), старший керівник програми NASEM, припустила, що замість того, щоб закидати безліччю інформації аудиторію, яка відкидає науково обґрунтовані факти, ї, всі організації повинні пам’ятати, що аудиторії різні. Той, хто повідомляє науковий факт, повинен розробити різні стратегії охоплення різних аудиторій. Більше того, при плануванні методів повідомлення факту, який хтось не бажає чути, завжди слід враховувати індивідуальні переконання. Підлаштування повідомлень під відповідні аудиторії може бути найефективнішим способом змусити людей почути те, що звучатиме для них переконливо. 

2) Дозвольте аудиторії заглянути за завісу фактчеку та використовуйте джерела, які їм до вподоби.

Адам Коул (Adam Cole), науковий журналіст, який нещодавно написав і зрежисував міні-серіал «The Mind, Explained», присвячений пам’яті, снам, тривозі, медитації та психоделічним препаратам, представив дві ідеї на MisinfoCon. На його думку, щоб завоювати довіру, фактчекери, ЗМІ та науковці повинні показувати аудиторії, як вони досліджували якусь тему і як вони дійшли висновку, що щось було правильно чи неправильно. Відтак вони дають можливість аудиторії «йти пліч-о-пліч» і «крок за кроком» з фактчекерами. Тож показуйте чернетки, замітки, сумніви. Важливо використовувати і ті джерела або людей, які подобаються аудиторії. Наприклад, якщо повідомлення повинні почути жінки, то можливо варто використовувати виступи або дослідження жінок як авторитетне для аудиторії джерело.  

3) Платформи повинні знайти спосіб висвітлювати надійні джерела.

Вень-Ін Сільвія Чоу (Wen-Ying Sylvia Chou), директор програми Національного інституту раку та Національного інституту охорони здоров’я, представила результати дослідження ай-треікнгу (eye-tracking research), проведеного її командою у Facebook, щодо містифікацій та фейків, пов’язаних з раком. 

Ай-трекінг (eye-tracking research) – дослідження, яке оцінює, де зосереджений зір або як рухається людське оке під час перегляду веб-сторінок. 

Вчена підкреслила, що платформа повинна знайти спосіб виділити надійні сторінки та джерела у своїй стрічці новин. Карта відстеження очей, яку її співробітники створили після опитування 52 людей, показує, що користувачі Facebook приділяють багато уваги та витрачають багато часу на аналіз джерела публікації, але також вказує на те, що важко розрізнити Національний інститут раку (тобто, реальну організацію) від Національної федерації онкологічних лікарень (тобто, фейкову організацію, яка вигадала ім’я, щоб завоювати довіру в Інтернеті та обдурити людей).

4) Виправляйте один одного у соціальних мережах – це працює.

Летиція Боде (Leticia Bode), доцент Джорджтаунського університету, за допомогою розрахунків довела, що виправлення є ефективними. Неважливо, вони представлені платформами (через їх алгоритми), авторитетними організаціями або звичайними користувачами у їх дописах. За словами Боде, виправлення повинні з’являтись якомога швидше і супроводжуватись чіткими заголовками. Цей ефект Боде називає «коригуюче спостереження» (observational correction). Боде каже: «Коригуюче спостереження працює не тоді, коли виправляють мене, а коли виправили чийсь допис чи статтю – і я це бачу». 

5) Використовуйте місцеві авторитети.

Джо Смайзер (Joe Smyser), головний виконавчий директор проекту Public Good Projects, помітив: «Якщо лише 2% усіх дитсадків у США допускають дітей без вакцинації, і більшість людей у країні – та й скрізь – виступають за вакцини, чому вони відверто не говорять про цю позицію і не захищають її?» Смайзер припустив, що за цією ситуацією може стояти страх перед цифровими переслідуваннями. Відтак, стратегічні дії у малих громадах можуть бути розумним виходом. Комунікатори спочатку повинні знайти місцевих впливових представників та попросити їх захищати науково обґрунтовані факти – наприклад, людей, які готові розміщувати фотографії, на яких роблять щеплення від грипу. Коли це станеться, за його словами, іншим у цій громаді буде зручніше коментувати в Інтернеті та захищати вакцини. Це ефект доміно.

Ефект доміно полягає у тому, що коли ви змінюєте свою поведінку в одній ситуації, це провокує ланцюгову реакцію, і зміни у поведінці в інших ситуаціях. Його ще називають «ефектом снігової кулі» або ланцюговою реакцією. 

6) Грамотність здоров’я слід викладати у школах та університетах.

Крісті Рошке (Kristy Roschke), керуючий директор News Co/Lab Школи журналістики Університету штату Арізона, під час конференції показала результати дослідження під назвою «Як студенти взаємодіють з новинами». Вона продемонструвала, що професори відіграють величезну роль в обговоренні новин зі студентами. Тож якщо новини обговорюються в класі, як щодо вивчення важливості фактів, зокрема, про здоров’я?

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний