Якою має бути ефективна вакцинальна кампанія проти COVID-19?

Якою має бути ефективна вакцинальна кампанія проти COVID-19?

Photo: depositphotos
21 Жовтня 2021
FacebookTwitterTelegram
805

Що треба зробити, щоб вакцинальна кампанія була ефективною? Як Ізраїлю вдалося вакцинувати 60% населення? Якою має бути комунікація із суспільством щодо вакцинації? 

Розмови про коронавірус і вакцинацію стали нашою невід’ємною буденністю. Попри уже чималу кількість розроблених вакцин, кількість хворих в Україні зростає, а вакцинованих — не дуже. То як Україні покращити кампанію вакцинації від коронавірусу? Розповідаємо про успішні практики різних країн, та як їм вдалося зробити щеплення більшій частині громадян. 

VoxCheck публікує розширену текстову версію епізодів подкасту «Здоровий інтерес», який виходив протягом весни і літа 2021 року. Аудіо версію можна послухати на Apple Podcasts, Google Podcasts або інших платформах. Цей епізод було опубліковано 11 травня 2021 року. 

«Зараз ми знаходимося просто в центрі вакцинальної кампанії. І це, напевно, перший раз в історії людства, коли воно організовує щось таке велике. Подібного раніше точно не було, коли протягом такого короткого часу треба розробити вакцини та вакцинувати велику кількість людей. Це не можна порівнювати з рутинними щепленнями, які відбуваються кожен рік за календарем. Це зовсім інший процес», — розповідає Павло Ковтонюк.

Україна теж зайшла в цей процес, і трохи страшнувато за те, як вона його пройде. Наприклад, журнал The Economist у січні 2021 року опублікував статтю про те, коли різні країни закінчать процес вакцинальної кампанії. Прогнози для України були не дуже радісні: кажуть, що ми закінчимо її не раніше 2023-го року.

Прогнози Українського центру охорони здоров’я дозволяють зробити схожі висновки — якщо будемо вакцинувати приблизно тими темпами, як у травні 2021 року, то хоча б 60% з нас отримає 1 дозу вакцини приблизно через 4-5 років (протягом літа 2021 року темп вакцинації значно прискорився, проте Україна все ще залишається однією з найменш вакцинованих країн Європи – ред.). Тому цікаво розібратися, як краще проводити вакцинальну кампанію, і як це відбувається в інших країнах. 

«Коли кілька років тому я працював у Міністерстві охорони здоров’я, я чув від багатьох людей доволі спрощений наратив про подібні проєкти. Вони, як правило, говорили: треба просто виділити більше грошей. Наприклад, “хочете мати кращу медицину – виділіть на неї більше грошей”. І зараз я чую дуже схожий наратив про кампанію з вакцинації. Тільки він уже не про гроші, а про вакцини: ми вакцинуємо так повільно, бо немає чим. Ось з’являться у нас вакцини — й одразу все налагодиться. Насправді — ні, не дуже налагодилося», — вважає Павло Ковтонюк.

Зупинимося на двох питаннях: по-перше, подивимося що ж треба робити, щоб вакцинальна кампанія була якісна та ефективна; по-друге, що можна зробити, щоб кампанія конкретно в нашій країні була кращою і давала нам більш оптимістичні очікування щодо того, коли у нас буде колективний імунітет. 

Щоб кампанія з вакцинації відбувалася не абияк, а якісно та ефективно,  потрібно, щоб у ній було кілька складових. Найголовніше — щоб були вакцини. А для цього хтось має їх винайти й виробити. 

Вчені попрацювали добре: винайшли вакцин дійсно багато, вони різні та більшість із них хороші. Якщо вам цікаво більше про це дізнатися, слухайте перший епізод подкасту «Здоровий інтерес». 

Виробництво вакцин

Виробництво вакцин відбувається шаленими темпами. Прогнозують, що до кінця року виробники зроблять для нас від 9 до 12 мільярдів доз вакцин.  (такий прогноз було опубліковано навесні 2021 року – ред.). 

Так само, як науковці разом розробляли вакцини, й завдяки співпраці зробили це безпрецедентно швидко, зараз виробники намагаються працювати разом для того, щоб за короткий час виробити багато вакцин.

Наприклад, компанія Sanofi сама не виробляє вакцини, але забезпечує для компанії Pfizer фінальну стадію виробництва їхніх вакцин. У фармацевтичному бізнесі це називається «fill in finish» договір. Компанії AstraZeneca та Novavax віддали велику частину виробництва своєї вакцини до Serum Institute в Індії — того самого, з якого наша країна купувала вакцину CoviShield. 

Але мало зробити лише вакцину. До неї потрібні, наприклад, скло для ампул, шприци, контейнери для збору використаних шприців та ампул та інше. Виробництво таких речей також потрібно значно наростити. 

Вакцинальний націоналізм

Вакцини виробляють, але щоб вони були у вашій країні, їх потрібно придбати або хоча б зарезервувати. 

Що з цим відбувається? Перше й очевидне те, що у світі зараз глобальний дефіцит вакцин, тому що всі лише почали їх виробляти, багато країн у світі відчувають проблеми з постачанням, з виконанням тих контрактів, які вже є. 

«Навколо дефіциту з’являється дуже багато цікавих явищ, наприклад,  «вакцинальний націоналізм» — це коли країни думають в першу чергу про те, щоб забезпечити вакцинами себе, а потім всіх інших. Безумовно, це багаті країни, які мають великі бюджети, і які думають про те, щоб у першу чергу вакцинувати своїх громадян, а лише потім цікавляться тим, що буде з бідними країнами. Не те, що вони повинні були це робити, але з коронавірусом діє просте правило: поки всі не будуть у безпеці — ніхто не буде», — говорить Павло Ковтонюк. 

Населення багатих країн складає близько 16% населення всього світу, але у першій половині 2021 року вони зарезервували майже 70% всього світового запасу вакцин, який запланований для виробництва на цей рік. Наприклад, Канада зарезервувала 11 доз вакцин на кожного свого громадянина. Європейський союз може провакцинувати двома дозами все своє населення двічі. Так само можуть зробити й США. 

«Мені часом цікаво подумати, що б я робив, якби був лідером якоїсь країни. Чи діяв би якось інакше. І знаєте, не знаю. Можливо, я б діяв так само, а можливо й ні. Тому що є спосіб, як країни, які мають кращі бюджети, можуть допомагати країнам біднішим. І цей спосіб називається «ініціатива Covax AMC», про яку ви, напевно, чули, — це механізм, який має за мету допомогти всім країнам у світі провакцинувати хоча б 20% свого населення», — міркує Павло Ковтонюк.

До Covax AMC входять 92 країни, які мають можливість отримати вакцини безоплатно для 20 відсотків своїх громадян. Фінансують Covax AMC країни-спонсори, переважно найбагатші країни, а також окремі організації, приватні компанії чи навіть приватні особи. Наприклад, компанії TikTok, Shell, фонд Білла і Мелінди Гейтс вкладають великі гроші у Covax AMC. 

З одного боку багаті країни вкладають гроші в ініціативу Covax, але з іншого — конкурують з цією ініціативою на ринку. Тому що виробники розцінюють Covax як одного зі своїх клієнтів — такого, як і будь-яка країна. І поки що Covax не дуже добре вдається перемагати в цій конкурентній боротьбі.

Вакцинальна дипломатія

Друге цікаве явище, яке відбувається на ринку вакцин, називається «вакцинальна дипломатія», яку ще називають «вакцинальна геополітика». Це коли вакцина використовується для того, щоб просувати свої політичні цілі, свій порядок денний, свій вплив на інші країни, створювати партнерства між країнами, показувати свою перевагу або в будь-який інший спосіб впливати на інші країни. 

«Я написав статтю на цю тему. Вона так і називається — «геополітика вакцин». А зараз наведу пару цікавих прикладів. На початку ця «геополітика» стосувалася виробництва вакцин. Була так звана «гонка озброєнь» — всі намагалися першими винайти й виробити вакцину. І яскравим прикладом тут є, звичайно ж, російська вакцина Sputnik V, яка нібито є першою вакциною від коронавірусу, яка була зареєстрована у світі, хоча ми прекрасно пам’ятаємо, що вона зареєстрована ще до того, як дійшла до третьої фази клінічних досліджень», — говорить Павло Ковтонюк. 

Є навіть цікавий проморолик цієї вакцини, де Sputnik рятує планету від коронавірусу, з алюзією на те, що Росія запустила до космосу перший штучний супутник Землі. Цей ролик схожий з вакциною в тому, що, скоріше за все, на його виробництво витратили багато коштів, але результат вийшов не найкращий.

Після того, як вакцини були винайдені, країни почали намагатися продати, або навіть віддати їх до інших країн, щоб таким чином на них впливати. Вплив базується на тому, що вакцина — це не просто товар, а звільнення від пандемії.

Наприклад, Сполучені Штати та Європейський союз покладаються повністю на свої вакцини. Вони не дають іншим країнам продавати вакцини у себе. 

Росія і Китай так само. Однак водночас вони вкладають величезні ресурси, щоб зайти на інші ринки. Ці дві країни вивезли та законтрактували більше доз вакцини, ніж вкололи своїм громадянам (станом на травень 2021 року). Поки що в них виходить це робити лише в Азії та Південній Америці або Африці, але потроху вони починають проникати й до Європи.

У Європейському союзі, наприклад, Італія, Чехія, Угорщина заявляють про наміри співпрацювати з Росією, а Сербія дуже активно закуповує вакцини в Росії та Китаю (зрештою російську вакцину використовували лише в Угорщині та Сербії, а також Словаччині – ред). Але якщо дивитися загалом по світу, то виглядає так, що Захід цю боротьбу наразі виграє – вакцини розроблені у Європі та США користуються більшою довірою, ніж, наприклад, російські вакцини, навіть без агресивного маркетингу. 

Якісна вакцинальна кампанія

Недостатньо просто винайти, виготовити й купити вакцини, треба ще й підготувати своє населення до того, що в нього буде такий непересічний досвід у житті, як масова кампанія з вакцинації. 

В першу чергу треба розвіювати сумніви. Потрібно запустити комунікацію до початку вакцинальної кампанії. Залучати лідерів думок, але робити це правильно і точково, організувати дуже чітку і жорстку реакцію на фейки з інформацією про вакцини. Також потрібно організувати систему сповіщень про несприятливі наслідки після вакцинації. Вони можуть бути після будь-якої вакцини, навіть після тих, якими користуються вже багато років. Тому чесна і прозора система роботи з цими наслідками та  їхня комунікація має дуже велике значення. 

Сумніви — це абсолютно нормально. Вони є у багатьох людей, але з ними треба працювати, і робити це до того, як вакцинальна кампанія розпочнеться. Щоб дізнатися про це більше, слухайте третій епізод подкасту.

І нарешті, коли вакцини виробили, купили, населення підготували, потрібно добре організувати процес вакцинації. 

Як Ізраїлю вдалося?

«Ізраїль на сьогодні номер один у світі за тим, наскільки населення там вже провакциновано. Почали вакцинувати в Ізраїлі 15 грудня 2020 року вакциною Pfizer BioNtech. Але крім неї, країна також має контракти з AstraZeneca і Moderna, які вона підписала ще в червні 2020 року. В Ізраїлі вакцинація була найвищим пріоритетом, і уряд робив усе можливе, щоб вакцина в цій країні була», — розповідає Павло Ковтонюк.

Особливості країни

Ізраїль — невелика країна за розміром та населенням (9,3 млн) з централізованою національною системою управління та добре розвиненою інфраструктурою для оперативного реагування на масштабні національні надзвичайні ситуації. Населення цієї країни переважно компактно живе в містах, і воно відносно молоде — приблизно 12% людей у віці 65 років і старше. Тобто треба значно менше вакцин, щоб почати вакцинувати основну частину населення. Допоміг і клімат, там досить тепло у грудні. Наприклад, в Іспанії в той час, коли почалася кампанія в Ізраїлі, були завірюхи. 

Ізраїль не має поділу на регіони чи штати, які мали б незалежні повноваження з ухвалення рішень з питань охорони здоров’я. Є незалежні місцеві органи влади та муніципальні уряди, але вони відіграють лише обмежену роль в охороні здоров’я. Тобто  національний уряд ніс повну відповідальність за кампанію. Він робив усе — планування, фінансування та реалізацію плану.

Внаслідок складної геополітичної позиції Ізраїль впродовж багатьох років інвестував значні кошти у підготовку до масштабних надзвичайних ситуацій будь-якого характеру. Там створили міжгалузеві органи прийняття рішень та групи реалізації, розробили протоколи, підготували персонал та провели тренінги. Медична система було частиною цього.

Система охорони здоров’я Ізраїлю

Організація системи охорони здоров’я також зіграла важливу роль. З 1995 року Ізраїль має загальнодержавне медичне страхування, що фінансується в основному за рахунок податкових надходжень з доходів. Усі мешканці можуть вільно обирати серед чотирьох великих конкуруючих некомерційних програм охорони здоров’я. Вони покривають кожного громадянина країни, мають розвинені ІТ та інфраструктуру. Програми дуже «занурені» в громади, тобто у найменшому містечку є хоча б один медичний заклад. Завдяки цьому вже була готова мережа для розповсюдження вакцин по країні.

«Тренувальною» кампанією в Ізраїлі стала масова вакцинація від грипу, яка пройшла перед вакцинацією від коронавірусу. В рамках цієї кампанії протестували організацію вакцинації у великих приміщеннях. Значна перевага Ізраїлю — наявність у медичній системі великої кількості медсестер, які вміють робити щеплення.

Можна з упевненістю сказати, що для уряду Ізраїлю не було нічого важливішого за вакцинацію. Є знаменита історія про те, як колишній прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху просто втомив генерального директора компанії Pfizer Альберта Бурли своїми дзвінками. Директор Pfizer дав інтерв’ю, в якому розповів, що Нетаньяху дзвонив йому по 30 разів на день з дуже різними питаннями. Він дзвонив йому навіть уночі й питав щось на кшталт «А як ця вакцина діє на дітей? Я ж буду вакцинувати дітей». А через якийсь час він міг подзвонити й сказати «Про вагітних ще мені розкажіть. Як вона діє на вагітних?».

Крім того, Ізраїль і заплатив більше. Ціна за дозу вакцини була вдвічі вищою, ніж у Європі – Ізраїль віддав 23 євро за кожну дозу вакцини Pfizer тоді як країни Європейського союзу заплатили 12 євро.

Ізраїль став країною, де найраніше розпочалися дослідження ефективності вакцини уже після початку кампанії з вакцинації. Під час таких досліджень виробнику регулярно надсилали показники інфікування й демографічні показники населення, щоб проводити дослідження вакцини на великих вибірках. І зараз ця країна найкраще вивчена в розрізі впливу вакцинації на пандемію. 

Рання підготовка

Ізраїль дуже рано почав готувати свою кампанію. Ще в середині 2020 року у бюджеті зарезервували кошти на придбання вакцини та кампанію з вакцинації. Дуже рано почалося контрактування вакцин.

Наприклад, із Pfizer була домовленість на початку листопада 2020 року. Перші партії вакцини імпортували ще до того, як її затвердили у США. Уряд провів оцінку ризиків і прийняв рішення, що краще придбати вакцину раніше, навіть якщо вона не зареєстрована, ніж потім чекати на неї. 

Водночас почали підготовку добровольців, які мали б працювати в колл-центрах та пунктах вакцинації. Залучили колишніх військових, медиків включно з тими, хто вже вийшов на пенсію, розгортали центри вакцинації. І все це робили ще до того, як вакцини доставили в країну. 

Логістика

Логістика кампанії в Ізраїлі теж вражала. До організації вакцинації залучили військових, вони допомагали з організацією пунктів вакцинації. 

По всій країни створили близько 230 центрів вакцинації. Вони працювали по 12 годин на день, а деякі — цілодобово та без вихідних. У великих містах розгортали центри вакцинації на стадіонах, у парках, спортзалах додатково до медичних закладів. Ізраїльська версія Червоного Хреста робила щеплення мешканцям будинків для людей похилого віку.

Організація процесу, яка покращила швидкість

Всі дані людей, які приходили вакцинуватися, були в електронній системі, тому не треба було заповнювати жодних папірців. Людина приходить, підписує форму про алергічні реакції, отримує вакцину (це десь 3-5 хвилин). Потім 30 хвилин чекає у спеціально обладнаних місцях для спостереження. Загалом діє принцип — якщо людина прийшла на вакцинацію, вона приймає пов’язані з нею ризики. 

19 грудня 2020 року країна почала вакцинувати людей 60 років і старше, вже 19 січня перейшли на групу 40 років і старше, а на початку лютого почалася вакцинація людей від 16 років. Тобто за півтора місяці від старту кампанії вакцинуватися могли усі дорослі. Уряд оголосив, що вони готові почати вакцинацію дітей до 16 років, щойно FDA надасть на це дозвіл. 

США

Вакцинація у США почалася 14 грудня 2020 року. США вакцинують своїми вакцинами (в першу чергу Pfizer Biontech), але схвалені також вакцини компаній Moderna і Johnson & Johnson. 

У США цікавим був процес підготовки. Адміністрація попереднього президента Трампа розгорнула спеціальну операцію, яка називалася «Operation Warp Speed». Це кампанія державно-приватного партнерства, яку ініціював уряд для того, щоб значно пришвидшити розробку, виробництво і розповсюдження вакцин. 

У рамках цієї операції уряд США зарезервував багато мільйонів доз вакцин ще тоді, коли вакцини-кандидати були на різних етапах клінічних випробувань. За це можна подякувати адміністрації Дональда Трампа. 

З іншого боку, адміністрація Трампа проігнорувала підготовку населення. Величезні проблеми виникли у штатах, які практично були кинуті напризволяще й не мали інструкцій, як організувати вакцинальну кампанію. Ситуацію змінила адміністрація президента Байдена, яка запровадила широку підтримку місцевої влади й запропонувала більш організований і централізований план вакцинації.  

Рекомендації щодо пріоритетних груп надає Center for Disease Control and Prevention (CDC), але кожен штат може вирішувати, як саме організовувати пріоритетність та процес.

Спершу план вакцинації був схожий на такі самі плани інших країн — спочатку вакцинують медиків на передовій боротьби з хворобою, мешканців та працівників будинків для стареньких, далі — працівників критичних структур. Далі люди 75+, після них люди віком 16-64 роки з серйозними захворюваннями. Потім всі інші громадяни.  

Проте з 19 квітня 2021 року в усіх штатах дозволили вакцинуватися абсолютно всім громадянам старшим 16 років. Тобто фактично відмовилися від черговості, щоб розширити охоплення і подолати організаційні бар’єри, які виникли в більшості американських штатів.

Щоб уникнути черг, до пунктів вакцинації можна приходити лише за попереднім записом. Проте записатися на вакцинацію дуже просто. Це можна зробити телефоном через гарячу лінію, або через загальнонаціональний сайт. Крім того, локації для вакцинування (наприклад, на базі аптеки чи торговельного центру) мають також свої сайти для запису. 

Спочатку пункти вакцинації базували в лікарнях та інших закладах охорони здоров’я, але зараз вони знаходяться практично всюди: на стадіонах, у парках і навіть на стоянках та в конференц-залах, шкільних спортзалах і на іподромах. Є навіть вакцинальні локації типу drive through, коли вакцинуватися можна не виходячи з автомобіля. Ціль такої організації кампанії — щоб кожен громадянин мав місце для вакцинації в межах восьми кілометрів від будинку. 

«Є  дуже цікава історія про медиків, які у січні 2021 року їхали у якесь віддалене селище і везли з собою вакцини, щоб провакцинувати там людей. Вони опинилися в тривалому заторі через заметіль. І щоб вакцини не пропали, а в них було 6 доз Pfizer, вони просто почали ходити по машинах, які разом з ними потрапили в цей затор, і пропонувати людям зробити вакцинацію. Охочі знайшлися дуже швидко», — розповідає Павло Ковтонюк.

Логістика

У процесі розподілення та відправки вакцини безпосередньо бере участь Operation Warp Speed та CDC. Operation Warp Speed ​​створила програму під назвою Tiberius, яка дозволяє штатам замовляти та відстежувати залишки вакцин. У програмі можна побачити розподіл вакцин проти COVID-19 за штатами, територіями, містами та федеральними структурами. В цій системі також налаштована опція обміну між штатами, тобто деякі вакцини можуть зберігатися в сусідньому штаті в залежності від потреб та можливостей. 

Чилі

Кампанію вакцинації у Чилі почали наприкінці грудня 2020 року з медиків «на передовій», людей, віком 90+ років, та вчителів. 

Чому кампанія була успішною?

План вакцинації ухвалили ще влітку 2020 року. Уряд дуже старався, оскільки його відповідь на пандемію була слабкою, і він прагнув повернути довіру і підтримку людей. 

Чилі зарезервувала заздалегідь (ще до результатів третьої фази досліджень), а згодом привезла багато вакцин. Це вдалося зробити, бо країна дуже рано почала переговори з виробниками, а також запросила їх провести в Чилі випробування третьої фази. Країни, які таке роблять, отримують переваги у замовленні.

Завдяки цьому в 19-мільйонній країні є багато вакцин, які вже прибули, і контрактів, які зарезервували вакцини: 14 мільйонів доз Sinovac; 10 мільйонів доз від Pfizer; до 4 мільйонів доз від AstraZeneca, 4 мільйони доз Johnson & Johnson. А також 7,6 млн доз вакцин за ініціативою Covax.

Складові успіху цієї кампанії:

По-перше, у Чилі хороша система первинної медичної допомоги — державні клініки є у громадах по всій країні. Вони мають потужний досвід проведення масових кампаній вакцинації. Такі клініки стали основою кампанії.

По-друге, країна налаштувала електронну систему імунізації, яка діє по всій країні. Тому в разі потреби можна вакцинуватися й в іншому місті. 

По-третє, вакцина була близько до людей — центри вакцинації розгорнули не лише в медзакладах, а й на стадіонах, на базі університетів, на ринках, розгорнули також «drive through» (не виходячи з машини). Станом на травень 2021 року у країні діяло понад 1400 центрів вакцинації. Для людей з інвалідністю чи стареньких працювали мобільні бригади. 

Сербія

Ще один цікавий приклад — це Сербія. Почалася кампанія в Сербії 19 січня 2021 року. І вже у травні 2021 року хоча б одну дозу отримали 27% громадян.

«Чому я вирішив згадати про Сербію? В Україні ви можете часто почути, що мовляв європейські країни вакцинуються швидше тому, що Європейський союз закупив вакцини централізовано. Але Сербія не входить до Європейського союзу, однак вона була одним із лідерів у Європі за швидкістю вакцинації», — пояснює Павло Ковтонюк.

Ця країна зарезервувала для себе 15 мільйонів доз вакцин при населенні 7 мільйонів людей. Звідки в Сербії взялося стільки вакцин? Відповідь — завдяки вищезгаданій вакцинній дипломатії. Переважну кількість вакцин Сербія придбала через прямі контракти з Китаєм і Росією. У Сербії переважає китайська вакцина Sinopharm, але також є Pfizer, AstraZeneca і Sputnik V.

Сербія закуповує вакцини через сервіс Covax Facility — це трохи інший механізм, ніж Covax AMC, про який йшлося раніше. Тут через Covax можна придбати вакцини, а не отримати їх безоплатно. І Сербія активно використовує цей інструмент. 

Цікаво, що Сербія бадьоро розпочала вакцинальну кампанію, але не встигла провести якісну просвітницьку кампанію щодо вакцинації. Тому після першої хвилі щеплень темпи вакцинації сильно впали, оскільки країну накрила хвиля сумнівів і всілякої конспірології стосовно нових вакцин. 

Коли в країні уповільнилися темпи вакцинації, Сербія стала центром вакцинної дипломатії на Балканах. Наприкінці березня 2021 року вона дозволила людям із сусідніх країн приїжджати й робити щеплення. Такою пропозицією переважно скористалися громадяни Боснії та Герцеговини, Хорватії, Чорногорії, Північної Македонії, Албанії. 

Для Сербії це був спосіб підвищити свій престиж на Балканах, показати м’яку силу і затвердити за собою імідж регіонального лідера. 

Також уряд Сербії уклав угоду з Китаєм, щоб самостійно виробляти китайську вакцину Sinopharm. Китайці побудували та запустили там виробництво близько 24 мільйонів доз на рік. Вочевидь, Сербія збирається стати локальним постачальником вакцин для регіону Балкан. 

Нова Зеландія

Цікавий план вакцинації був у Новій Зеландії. У першій хвилі, що розпочалася 20 лютого 2021 року, вакцинували людей, які працюють на кордоні та в місцях ізоляції випадків (це спеціальні локації, де ізолюють, спостерігають та лікують хворих). У першій хвилі — медики, прикордонники, інші працівники цих локацій (охорона, прибиральники), працівники готелів та авіаліній. А за ними одразу вакцинували їхні найближчі контакти, тобто тих, хто з ними живе. 

«Головне, що я хочу сказати, це те, що до вакцинальної кампанії треба ставитися як до найважливішої задачі в країні, як це зробив Ізраїль. А кожному з нас треба думати про свою вакцинацію як про найважливішу справу на цей рік. І тоді все у нас вийде», — підсумовує Павло Ковтонюк.

Аудіо та текстова версії подкасту «Здоровий інтерес» з Павлом Ковтонюком від Українського центру охорони здоров’я (UHC) виходять у рамках проекту VoxCheck за підтримки Програми Громадське здоров’я МФ Відродження.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний