Єдиний вступний іспит під час війни: тенденції 2019–2024

Вперше ЄВІ став обов’язковим для вступу до аспірантури минулого року. Тоді кількість охочих складати іспит удвічі перевищила очікування МОН — 276 тисяч абітурієнтів зареєструвалися на участь. 

Така популярність вступу на магістратуру та аспірантуру, імовірно, пов’язана з можливістю отримати відстрочку від мобілізації при отриманні вищого за попередній рівня освіти. Для перевірки готовності та мотивації вступників до аспірантури у 2025 році з’явилося ще одне нововведення — майбутні аспіранти вперше зобов’язані на додачу до ЄВІ складати єдине вступне випробування з методології наукових досліджень.

У 2022 році середній бал за тестом був вищим, ніж зазвичай. Це відбулося через воєнні обставини, коли іспит складали лише ті, хто був дійсно вмотивований; також вплинув спрощений формат та онлайн-подання. У 2023 році середній бал повернувся на довоєнний рівень.

У 2024 кількість охочих вступити до магістратури або аспірантури виросла у 2,6 раза — у тому числі через дію так званої «мобілізаційної прогалини»: денна форма навчання у магістратурі чи аспірантурі надає право на відстрочку. Тоді міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив про запровадження спеціальних правил для вступників до аспірантури, а також пообіцяв проаналізувати рівень знань учасників тестування. 

У 2024 році відсоток вступників, які не набрали пороговий бал, збільшився у порівнянні з 2023 роком з 0,6% до 4,2%. При цьому пороговий бал залишається суттєво нижчим, ніж у 2019–2021 роках ( графік 2).

Мінімально допустимий поріг для ЄВІ щороку визначається експертним шляхом. Спеціальна група фахівців аналізує складність тесту, визначає, скільки правильних відповідей має дати мінімально підготовлений вступник, а також враховує статистику виконання завдань учасниками. На основі цього УЦОЯО встановлює пороговий бал за шкалою 100–200.

У 2019 році третина абітурієнтів не подолала поріг: він становив 12 із 42 можливих балів — майже третина від максимуму. У 2020–2021 кількість «відсіяних» залишалася стабільною завдяки щорічному коригуванню порогу після завершення сесії.

У 2022 році поріг було скасовано — було достатньо набрати хоча б 1 бал. Але навіть тоді 0,02% учасників не склали ЄВІ (дві роботи анульовано).

У 2023 році мінімальний бал становив 3 із 30, тоді як у 2024 — уже 5 із 30.

Географія результатів ЄВІ-2025: в яких областях його склали найкраще

Результати ЄВІ 2025 року суттєво варіюються залежно від регіону. Попри те, що структура тесту єдина для всієї країни, освітні можливості, умови підготовки та мотивація абітурієнтів у різних областях вплинули на середній бал, частку тих, хто не подолав поріг, та на гендерний склад учасників.

Найвищі середні бали традиційно зафіксовано в Києві (150 балів), Львівській (148) та Одеській областях (146). Це регіони з великою концентрацією вишів, сильними гуманітарними школами та високою конкуренцією на вступ. Тут же найнижча частка тих, хто не склав ЄВІ: лише 2,8% у Києві та 3,4% у Львівській області.

Найнижчі бали зафіксовано у Полтавській, Сумській та Волинській областях — по 136–137. На результати, ймовірно, вплинули одразу кілька чинників: обмежений доступ до якісної офлайн-підготовки, безпекова ситуація і те, що більшість вступників — із сільських громад або малих міст. Зокрема, в Сумській області, попри наявність потужного освітнього центру — Сумського державного університету, який стабільно займає високі позиції в національних рейтингах університетів, результати могли знизитися через тривалий вплив бойових дій і загрозу обстрілів.

Цікаві тенденції простежуються і в гендерному розподілі. У Києві та ще семи областях, зокрема у Львівській, Харківській та Дніпропетровській, частка чоловіків серед учасників перевищила 80%. Натомість у менш урбанізованих регіонах (Житомирська, Закарпатська область) частка чоловіків нижча – близько 70%. У 2021 році цей показник був 47% у середньому по всіх областях. Лише в чотирьох областях чоловіки становили більше половини вступників: Кіровоградській (55%), Херсонській (54%), Харківській (52%) та Сумській (50,1%).

Середній вік учасників ЄВІ вищий у прифронтових регіонах, на сході та на півдні України. На заході та в центрі — це здебільшого 25–27 років, тоді як ближче до лінії фронту — вже 29–31. Найвищий показник у Запорізькій області — понад 31 рік.

Окремо варто проаналізувати вступників, що складали ЄВІ за кордоном. Вони виявилися найуспішнішими за підсумками 2024 року. Середній бал у цій групі найвищий — 155. Із 3764 зареєстрованих учасників на іспит з’явилися 2553 особи, тобто лише 67,8%, однак успішно склали тест 98,3% із них — абсолютний рекорд порівняно з іншими регіонами. Отже, за кордоном на тест здебільшого приходять лише ті, хто дійсно вмотивований і підготовлений вступати. Частка жінок серед учасників склала майже 60%, що помітно контрастує з чоловічою перевагою в усіх українських регіонах.

Хоча ЄВІ проводиться за єдиними правилами по всій країні, рівень успішності все ще суттєво залежить від доступу до якісної освіти. Водночас карта результатів демонструє, що прифронтові й західні області часто показують схожі показники, що свідчить не стільки про вплив руйнувань, скільки про адаптивність системи та самих вступників. Попри зменшення чисельності населення, кількість охочих вступати до магістратури зростає. За умови відповідального підходу з боку вишів ця тенденція може стати шансом для країни трансформувати виклики воєнного часу в зростання кількості освічених фахівців, зокрема в науці й інженерії.