За димовою завісою: вивчення причин куріння в Україні через призму соціальних зв’язків, алкоголю та пандемії COVID-19

Глобальне поширення куріння продовжує створювати серйозні проблеми для громадського здоров’я та економіки в усьому світі. Багато досліджень постійно підкреслюють шкідливий вплив куріння на індивідуальне самопочуття, сприяючи розвитку хронічних захворювань, таких як рак, серцево-судинні захворювання та розлади дихання. Крім того, економічні наслідки пов’язаних із курінням витрат на охорону здоров’я, зниження продуктивності та передчасної смертності справді приголомшливі. Для ефективного подолання цієї масштабної кризи необхідне всебічне розуміння основних факторів, які впливають на те, що  люди палять.

Станом на 2020 рік рівень поширення вживання тютюну у світі залишається тривожно високим, досягаючи приблизно 22,3% населення світу. Ці невтішні цифри перетворюються на понад 8 мільйонів смертей у всьому світі, безпосередньо пов’язаних із палінням, охоплюючи 1,2 мільйона некурців, які  стали жертвами згубного впливу пасивного куріння. В Україні курять приблизно 25,8% дорослого населення. Це вище, ніж середньосвітовий рівень, але трохи нижче, ніж у більшості сусідніх країн (рис. 1).

Незважаючи на постійні зусилля, спрямовані на боротьбу з курінням і зменшення його розповсюдження, ця звичка продовжує бути дуже поширеною. Щоб вирішити цю проблему, необхідно з’ясувати причини, що лежать в основі паління. Численні чинники відіграють важливу роль у формуванні звички куріння у людей, включаючи статеві відмінності, соціально-економічний статус, соціальні контакти та зв’язок між курінням і COVID-19. Отримання всебічного розуміння цієї багатогранної динаміки дозволяє запропонувати важливу  інформацію для розробки ефективних стратегій, спрямованих на зниження рівня куріння та сприяння формування більш здорового суспільства.

Фактори, що впливають на куріння

Статеві відмінності вже давно визнано суттєвим чинником поведінки щодо паління. Ця тенденція постійно спостерігається в глобальному масштабі, де чоловіки, як правило, мають більший рівень куріння порівняно з жінками. Ця закономірність існує й в Україні, що відображає ширшу гендерну диспропорцію в поширеності куріння (рис. 2).

Зрозуміло, що стать – не єдиний чинник куріння. Соціально-економічний статус, який включає рівень освіти, рівень доходу та професію, відіграє вирішальну роль у формуванні ймовірності куріння людини. Масштабні дослідження, проведені в різних країнах, показують більшу поширеність куріння серед осіб із нижчим соціально-економічним статусом. Це підкреслює важливість усунення соціальної нерівності та впровадження цільової допомоги для зниження рівня куріння серед уразливих верств населення.

Крім того, на поширення куріння істотний вплив мають соціальні звʼязки. Дослідження продемонстрували, що люди більш схильні до куріння, коли вони знаходяться в оточенні однолітків, які палять. Імовірність куріння вища, якщо курить чоловік або дружина. Цей ефект соціального мультиплікатора стає більш вираженим зі зростанням кількості курців у колі спілкування. Розуміння цієї соціальної динаміки може стати основою для кампаній проти куріння та втручань, спрямованих на розрив циклу куріння в суспільстві.

Крім того, вживання алкоголю та тютюну тісно пов’язані. Дослідження вказує на те, що люди, які вживають алкоголь, частіше курять, а ті, хто сильно п’є, особливо схильні до куріння. Ця асоціація діє як через міжособистісні впливи, так і через ситуативну взаємодію, де люди, які беруть участь в обох формах поведінки, як правило, роблять це разом. Визнання цього зв’язку має життєво важливе значення для розробки комплексних стратегій боротьби з алкогольною та тютюновою залежністю.

Пандемія COVID-19 рельєфніше підкреслила наслідки куріння. Останні дослідження вказують на те, що курці стикаються з підвищеним ризиком важкого перебігу хвороби при інфікуванні COVID-19, зокрема вищим рівнем смертності. Крім того, висновки з Південної Кореї та Польщі припускають, що курці дуже чутливо  реагували на повідомлення про ризики куріння у зв’язку з COVID-19, ймовірно, через безпосередні наслідки для здоров’я, пов’язані як із курінням, так і з інфекцією COVID-19.

Дані

У цьому дослідженні ми використали дані щорічного опитування Державної служби статистики України про умови життя домогосподарств у період з 2018 по 2021 роки. Набір даних містить щорічні дані, зібрані як на рівні домогосподарства, так і на індивідуальному рівні, охоплюючи різні змінні, такі як дохід, статус зайнятості, рівень освіти, витрати та інше. Цей набір даних дає цінну інформацію про соціально-економічні характеристики та обставини життя опитаних домогосподарств і окремих осіб.

Щоб дослідити рівень поширення куріння в Україні та його чинники, ми використали логістичну модель. Ми врахували всі вищезазначені фактори, включно з потенційним впливом COVID-19, який було зафіксовано за допомогою фіктивних змінних за 2020 та 2021 роки.

Результати

Результати нашого дослідження такі. По-перше, проксі-змінна, яка відображає потенційний вплив спалаху COVID-19 на куріння, має негативний коефіцієнт, що вказує на можливе зниження поширеності куріння протягом 2020-2021 років. Однак ефект був відносно незначним, тому його було складно відокремити від загальної тенденції до зниження поширеності куріння в Україні.

Крім того, наш аналіз виявив позитивний зв’язок між витратами на алкоголь і поширеністю куріння. Вища частка витрат на алкоголь у витратах домогосподарства стійко корелює з вищими показниками куріння. Цей висновок узгоджується з попередніми дослідженнями, підкреслюючи роль споживання алкоголю у формуванні поведінки курців.

Наше дослідження показало значний вплив соціальних взаємодій. Наявність кількох курців у домогосподарстві має найвищий позитивний вплив на імовірність, що особа курить. Такий результат підкреслює важливу роль, яку соціальні контакти відіграють у формуванні звички куріння. Справді, соціальне оточення курців “нормалізує” куріння і збільшує імовірність, що особа приєднається до “клубу”.

Серед інших факторів, старші вікові групи, вища освіта та належність до самозайнятих знижували імовірність, що особа курить.

Висновки

Наше дослідження виявило значний позитивний зв’язок між витратами на алкоголь, наявністю кількох курців у домогосподарстві та поширеністю куріння, підкреслюючи значну роль споживання алкоголю та соціальних зв’язків із курцями у розвитку звички паління.

Очікувано, демографічні та соціально-економічні змінні, включаючи стать, вік, освіта й статус зайнятості, мають значний зв’язок із курінням. Чоловіки мають більшу ймовірність стати курцями, тоді як старші люди, люди з вищою освітою та самозайняті курять із меншою імовірністю. Ці висновки свідчать про важливість урахування соціальних, економічних та освітніх факторів у розробці ефективної політики боротьби з тютюном.

Вплив COVID на ймовірність куріння був негативним, але невеликим, і тому його не можна упевнено відділити від загальної тенденції зниження поширеності куріння в Україні.

Враховуючи позитивний зв’язок між витратами на алкоголь і поширеністю куріння, скоординовані кампанії в рамках охорони  громадського здоров’я мають одночасно приділяти увагу шкідливим наслідкам вживання алкоголю та тютюну. Така політика може включати пропаганду шкідливого впливу алкоголю та куріння та підвищення акцизів як на алкоголь, так і на тютюн.

Важливо визнати обмеження цього дослідження, такі як відсутність інформації про прямий вплив COVID-19 на поширеність куріння та зосередженість на традиційному палінні сигарет, без урахування альтернативних методів куріння. Крім того, дослідження не включало оцінку соціальних мереж і робочого середовища, які можуть впливати на поведінку курців.

Додаток